Ухвала суду № 32156395, 20.06.2013, Апеляційний суд міста Севастополя

20.06.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц-797-968/2013р. Головуючий у першій

інстанції Рубан М.В.

категорія 30 Доповідач у апеляційній інстанції Водяхіна Л.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2013 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого - Водяхіної Л.М.,

суддів - Клочка В.П., Сундукова В.М.

при секретарі - Лашкевич Н.О.

за участю позивача - ОСОБА_3,

представника відповідача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 25 січня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про стягнення завданих збитків та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_5, в якому просив стягнути з відповідача матеріальні збитки в розмірі 4029,21 грн., моральну шкоду в розмірі 3000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в результаті ДТП, винуватцем якого є відповідач, позивачу спричинені матеріальні збитки у вигляді втрати товарної вартості його автомобіля, не сплаченої страховою компанією франшизи та витрати за проведення експертизи. Моральна шкода полягає у моральних стражданнях, які позивач зазнав у зв'язку із зміненням його звичного укладу життя, він поніс додаткові витрати на здійснення поїздок до експерта, сервісного центру та ДАЇ. Також відповідач в добровільному порядку не погодився відшкодовувати завдану матеріальну шкоду позивачу, у зв'язку з чим позивач був вимушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Рішенням Ленінського районного суду м.Севастополя від 28 січня 2013 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про стягнення завданих збитків та моральної шкоди задоволений частково.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 збитки, спричинені дорожньо-транспортною пригодою, в розмірі 4029,21 грн., судовий збір в розмірі 214,60 грн., а всього 4243,81 грн.

В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Вирішено питання про судові витрати.

Не погодившись з рішенням суду представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду, та ухвалення нового, яким просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3 вважає, що рішення суду постановлено при неповному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які з`явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, вважає, що остання підлягає відхиленню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є власником автомобіля марки «Mitsubishs Lancer 1.6», державний номер НОМЕР_1, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3.

З матеріалів справи також вбачається, що 26 березня 2012 року в 16-10 годин ОСОБА_5 керуючи транспортним засобом "Форд", державний номер НОМЕР_2, на вул.В.Морська навпроти будинку № 19 в місті Севастополі, неправильно вибрав безпечну дистанцію, внаслідок чого скоїв наїзд на зупинений автомобіль «Mitsubishs Lancer 1.6», державний НОМЕР_1, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Вина ОСОБА_5 у скоєнні вищезазначеної ДТП підтверджується постановою Ленінського районного суду м. Севастополя від 06 квітня 2012 року у справі №2702/3573/2012, відповідно до якої, відповідача ОСОБА_5 визнано винним у порушенні вимог ПДР України, та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КпАП України (а.с.35-36).

З копії полісу обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АА № 6065852 вбачається, що відповідач 23 серпня 2011 року уклав із Страховим товариством з додатковою відповідальністю «Гарантія» договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.(а.с.38).

З висновку експертної компанії «Укравтоекспертиза» серії SL № 17158/1 від 10 квітня 2012 року по оцінці транспортного засобу«Mitsubishs Lancer 1.6», державний НОМЕР_1, якій належить позивачу, вбачається, що розмір вартості відновлювального ремонту складає 7132,39 грн., а втрати товарної вартості автомобіля становить 2774,21 грн.(а.с.6-29).

З матеріалів справи видно, що відповідача було повідомлено телеграмою (а.с. 28) про огляд пошкодженого автомобіля позивача, попереджено про можливість такого огляду без його участі, однак відповідач на огляд не з'явився, причин неявки не повідомив.

За проведення незалежної оцінки експертною компанією «Укравтоекспертиза», а також за сповіщення телеграмою відповідача, позивачем були сплачені грошові кошти в розмірі 255,00 грн., що підтверджується копіями квитанцій № 291 від 27 березня 2012 року, № 303 від 02 квітня 2012 року; № 372 від 18 квітня 2012 року.

Позивачу сплачено страхове відшкодування вартості відновлювального автомобіля ремонту у повному обсязі за вирахуванням франшизи в розмірі 1000,00 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку та, проти чого не заперечують сторони по справі.

Згідно з ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК Україна шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі ст. 29 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Таким чином, з наведеної норми права вбачається, що страхова компанія не зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані із втратою товарної вартості автомобіля, та моральну шкоду, пов'язану із пошкодженням транспортного засобу.

Як вбачається з полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страхове товариство з додатковою відповідальністю «Гарантія» зобов'язалась відшкодувати шкоду, заподіяну відповідачем майну потерпілих, проте сума такого страхового відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, яка складає 1000,00 грн.

Згідно з п.12.1 ст. 12 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Отже сума франшизи складає частину суми вартості відновлювального ремонту, яку не сплатила страхова компанія позивачу.

На підставі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно з ч.2 ст. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

На підставі вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про те, що сума втрати товарної вартості автомобіля є збитками в розумінні ст. 22 ЦК України, оскільки величину втрати товарної вартості характеризує фізичний знос, який виникає внаслідок передчасного товарного (зовнішнього) вигляду в разі пошкодження транспортного засобу і відповідного ремонту, а також унаслідок зниження міцності чи довговічності окремих елементів складових частин, захисних якостей покриттів або ремонту запасних частин, що були у вжитку або ремонті.

Крім того, збитками є витрати сплачені позивачем за проведення експертизи та повідомлення відповідача про огляд пошкодженого автомобіля, в сумі 255,00 грн., так як це витрати, яких позивач зробив для відновлення свого права, оскільки проведення оцінки є необхідною для визначення вартості матеріальної шкоди, пов'язаної із пошкодженням транспортного засобу.

Відповідач відповідно до ч.3 ст.10 та ч.1 ст.60 ЦПК України не надав суду доказів повної сплати розміру втрати товарної вартості автомобіля позивача в сумі 2774,21 грн. та сплати витрат за проведення у зв'язку з цим незалежної оцінки експертної компанією в розмірі 255,00 грн., суми франшизи в розмірі 1000,00 грн., а всього 4029,21 грн.

На підставі вищевикладеного, суд першої інстанції проаналізувавши всі обставини справи, дійшов до вірного висновку про те, що вимога позивача ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про стягнення збитків в розмірі 4029,21 грн., спричинених дорожньо-транспортною пригодою, підлягає задоволенню, оскільки матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем сплати вказаних сум.

Доводи апеляційної скарги про те, що експерт при здійсненні оцінки порушив методику товарознавчої експертизи і розрахував вартість відновлювального ремонту у більшому розмірі, колегія суддів не може прийняти до уваги оскільки, відповідач у разі не згоди з даним висновком не був позбавлений правової можливості звернутися з клопотанням про призначення відповідної судової експертизи, крім того,застосування методики товарознавчої експертизи щодо розрахунку вартості матеріалів кріпильних деталей, проводки, ремонту правого колеса відноситься до вартості відновлювального ремонту, а не до визначення суми втрати товарної вартості автомобіля, яку просить стягнути позивач.

До того ж, в обґрунтування цих доводів представником відповідача не спростований висновок експерта жодними доказами, а є лише його припущеннями щодо неможливості пошкодження певних деталей транспортного засобу при скоєні ДТП.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції прийняв до уваги те, що експерт двічі розрахував вартість кріпильних деталей, зокрема кріплення фари, оскільки кріплення самої фари не є тотожнім з поняттям кріпильних деталей в розумінні п.8.5.14 Методики товарознавчої експертизи, не можуть бути прийняти до уваги, оскільки, зокрема, в ремонтній калькуляції (а.с. 21-22) експерт відокремлює ці поняття і визначає кріплення фари, як окрему запчастину вартістю 255,85 грн., та маловартісні запчастини (кріпильні деталі) вартістю 40,87 грн.

Колегія суддів вважає, що висновок експертної компанії «Укравтоекспертиза»серія SL № 17158/1 від 10 квітня 2012 року не викликає в суду сумнівів, тому що він був складений кваліфікаційним експертом.

Що стосується вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку відмовивши у задоволенні позовних вимог у цій частині з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Отже моральна шкода пов'язана зі стражданнями, яких зазнала особа.

Позивач в обґрунтування свої позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди зазначив, що він не міг користуватися транспортним засобом, зокрема, у своїй підприємницькій діяльності.

При цьому, позивачем не доведено належними та беззаперечними доказами спричинення йому моральної шкоди внаслідок вказаної ДТП, оскільки він її обґрунтовує лише необхідністю проведення експертної оцінки та зверненням до судових органів за захистом свого порушеного права.

Інших доводів в обґрунтування моральної шкоди позивач не наводить.

Керуючись ст. 88 ЦПК України суд першої інстанції вірно розподілив судові витрати.

Інші доводи апеляційної скарги суттєвими не являються, висновків суду не спростовують.

Рішення відповідає вимогам закону, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія не знаходить, а тому воно відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.303, 305, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 25 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законну силу з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня оголошення.

Головуючий: Л.М.Водяхіна

Судді: В.П.Клочко

В.М.Сундуков