Постанова № 32155594, 20.06.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2013 р. Справа № 809/1022/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Боброва Ю.О.,

за участю секретаря судового засідання Ферштей А.М.,

представників сторін:

позивача - Кічури Г.В.

відповідача - Мельника О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області

до приватного підприємства фірма «Інтерлок»

про стягнення податкового боргу в сумі 718583,79 грн., -

ВСТАНОВИВ:

29.03.2013 року державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (надалі - позивач) звернулася з адміністративним позовом до приватного підприємства фірма «Інтерлок» (надалі - відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 718583,79 грн.

Позовні вимоги, з врахуванням заяв про уточнення позовних вимог, мотивовані тим, що відповідач, всупереч вимог Податкового кодексу України заборгував сплату до бюджету сплату самостійно задекларовані податкові зобов'язання з податку на додану вартість та орендної плати за земельну ділянку на загальну суму 718583,79 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, з підстав викладених в позовній заяві. Просила позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову частково заперечив. Пояснив суду, що стягненню на користь бюджету підлягають кошти в сумі 187708,91 грн. податку на додану вартість та 394217,41 грн. орендної палати за землю. В решті позовних вимог слід відмовити, так як борг в решті грошових зобов'язань з ПДВ та орендної плати за землю підприємством сплачений. Тому, просив задовольнити позов лише в частині вказаних сум.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши і оцінивши докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом установлено, що 01.02.2002 року приватне підприємство фірма «Інтерлок» (надалі - ПП фірма «Інтерлок»), ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 31789799, зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради за адресою: вул. Г. Мазепи, буд. 168, м. Івано-Франківськ, 76018, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 20.02.2013 року за №15903835 (а.с. 7-8).

Підприємство взяте на облік як платник податків і зборів, установлених законом, в тому числі, податку на додану вартість та орендної плати за землю Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (надалі - ДПІ у м. Івано-Франківську). Станом на момент розгляду даної адміністративної справи перебуває податковому на обліку у вказаній податковій інспекції.

ДПІ у м. Івано-Франківську проведені камеральні перевірки податкової звітності з податку на прибуток, за результатами яких складені акти від 08.02.2013 року за №1181/15-214/31789799 та від 28.09.2012 року за №8510/152/31789799 (а.с. 21, 25).

На підставі вказаних актів позивачем винесені податкові повідомлення-рішення форми «Ш» від 08.02.2013 року за №0008611592 та від 28.09.2012 року за №№0005161592, 0005171592 якими на відповідача покладені податкові зобов'язання в сумі 3834,52 грн., 834,89 грн. та 284,11 грн., відповідно, за несвоєчасну сплату самостійно визначених податкових зобов'язання з податку на додану вартість (а.с. 20, 24).

Відповідачем, відповідно до вимог Податкового кодексу України, подані податкові декларації з плати за землю за 2010-2013 рік до ДПІ у м. Івано-Франківську, де самостійно визначено податкові зобов'язання по даному податку в сумі 478766,11 грн.

Податковим органом на виконання вимог податкового законодавства та в зв'язку з несплатою відповідачем податкових зобов'язань у попередні звітні періоди виставлені перша і друга податкові вимоги форми «Ю1» від 06.05.2010 року за №1/1036 та форми «Ю2» від 07.06.2010 року на суми 25110,83 грн. та 50222,06 грн., відповідно (а.с. 22).

Позивачем прийняті рішення від 27.06.2012 року за №55 та №56 про розстрочення грошових зобов'язання відповідача з орендної плати за землю в сумі 66302,39 грн. та податку на додану вартість в сумі 28803,57 грн. Однак, у зв'язку з невиконанням платником умов погашення розстроченого податкового боргу, вказана розстрочка була скасована згідно рішень про скасування розстрочення грошових зобов'язань від 31.10.2012 року за №114 та №115 (а.с. 12-13).

Податковий борг відповідача до бюджету на загальну суму 718583,79 грн. підтверджується дослідженими судом податковими деклараціями з податку на додану вартість, податковою декларацією орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності та обліковою карткою платника податку (а.с. 9-11, 14-19, 23, 26-30, 44-55, 57-61, 70-77, 97-108, 127-133).

Також, вказаний податковий борг відповідача підтверджується перевіреною судом довідкою ДПІ у м. Івано-Франківську від 16.04.2013 року (а.с. 69).

Окрім того, між ДПІ у м. Івано-Франківську та ПП фірма «Інтерлок» проведені звірки податкових зобов'язань з податку на додану вартість та орендної плати за землю, за результатами яких складені акти від 17.06.2013 року за №№3035-20, 3039-20. У ході звірок сторони погодили, що станом на 31.05.2013 року відповідач заборгував сплату до бюджету 239817,68 грн. податку на додану вартість та 478766,11 грн. орендної плати за землю (а.с. 115-116).

У зв'язку з викладеним, суд не бере до уваги пояснення представника відповідача в судовому засіданні щодо часткового погашення податкового боргу та визнання ним лише боргу сумі 187708,91 грн. з податку на додану вартість та 394217,41 грн. з орендної палати за землю. Оскільки, акти звірок підписані уповноваженими особами, зокрема, бухгалтером підприємства та представником ДПІ. Крім того, будь-яких доказів сплати боргу представник відповідача суду не подав.

Таким чином, податковий борг відповідача перед бюджетом становить 718583,79 грн., в тому числі: з податку на додану вартість - в сумі 239817,68 грн. та з орендної плати за землю в сумі 478766,11 грн.

Відповідно до повідомлення ДПІ у м. Івано-Франківську у провадженні адміністративного суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, відсутні справи між тими сторонами, про той же предмет, з тих же підстав та рішення цих органів з такого спору (а.с. 56).

Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З 01.01.2011 року Податковий кодекс України, введений в дію Законом від 02.12.2010 року за 2755-VI, із змінами та доповненнями (надалі - Кодекс), регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Кодексу податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Земельний податок - це обов'язків платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (Підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Кодексу ).

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Кодексу платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності до вимог пунктів 36.1 та 36.2 статті 36 Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Згідно пункту 38.1 статті 38 Кодексу виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно пункту 56.11 статті 56 Кодексу не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, а тому податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, є узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Кодексу, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Кодексу у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.5 статті 59 Кодексу у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Пунктом 95.2 статті 95 Кодексу передбачено, що стягнення коштів платника податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно пункту 126.1 статті 126 Кодексу у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Кодексу, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно абзаців «а», «б» підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Кодексу при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків нараховується пеня у строк від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно з цим Кодексом.

Пунктом 203.1 статті 203 Кодексу встановлено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (пункт 203.2 статті 203 Кодексу).

Пунктом 287.3 статті 287 Кодексу встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Таким чином, враховуючи встановлені в судовому засіданні фактичні обставини даної справи, підтверджені належними доказами, суд дійшов висновку, що податкові зобов'язання відповідача в сумі 718583,79 грн., в тому числі: з податку на додану вартість - в сумі 239817,68 грн. та з орендної плати за землю в сумі 478766,11 грн., які ним не сплачені, являються його податковим боргом.

Відповідно до частини 2 статті 87 Кодексу, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Заборгованість станом на день розгляду справи не погашена, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача обґрунтовані, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути на користь бюджету з приватного підприємства фірма «Інтерлок» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 31789799) податковий борг в сумі 718583 (сімсот вісімнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят три) грн. 79 коп. з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують відповідача та за рахунок готівки, що йому належить.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: /підпис/ Ю.О. Бобров

Постанова в повному обсязі складена 25.06.2013 року.