Постанова № 32153561, 12.06.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2013 року Справа № 0870/2959/12 м.Запоріжжяза позовною заявою: Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області

до відповідачів: 1. Старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби у Запорізькій області Соломенної К.В.,

2. Виконуючого обов'язки начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби у Запорізькій області Сулакова Е.І.

про: визнання незаконними дій відповідачів та зобов'язання вчинити певні дії,

У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.

при секретарі судового засідання Петрусь Д.К.

за участі представників сторін:

від позивача - Венецький С.В. (довіреність № 459/01 від 16.04.2013)

від відповідача - 1 - Соломенна К.В.(посвідчення №697)

від відповідача - 2 - Соломенна К.В. (довіреність № 6032-6/11 від 10.06.2013)

ВСТАНОВИВ:

Бердянська районна державна адміністрація Запорізької області (далі - позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби у Запорізькій області Соломенної К.В. (далі - відповідач -1) та Виконуючого обов'язки начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби у Запорізькій області Сулакова Е.І. (далі - відповідач -2) про зобов'язання відповідача-1 вчинити дії, передбачені п.6 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» - винести постанову про закриття виконавчого провадження та зобов'язання відповідача-2 скасувати постанову про арешт майна боржника та заборону на його відчуження від 27.02.2012, видані державним виконавцем Соломенною К.В.

15.05.2012 судом, на підставі ст.ст. 104-107 КАС України, відкрито провадження у адміністративній справі № 0870/2959/12 та призначено до судового розгляду на 28.05.2012. Розгляд справи було перенесено на 29.05.2012.

Ухвалою від 29.05.2012 позовну заяву було залишено без розгляду на підставі ст. 100 КАС України. Дану ухвалу було оскаржено Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2013 скасовано ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 29.05.2012 і справу № 0870/2959/12 направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. Ухвалою суду від 13.05.2013 провадження у справі поновлено та призначено до розгляду на 28.05.2013. За клопотанням сторін провадження у справі зупинялось до 12.06.2013.

В судовому засіданні 12.06.2013 представник позивача підтримав доводи позовної заяви у повному обсязі. Надав пояснення аналогічні викладеним у позові. Просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідачів проти позову заперечила та вказала, що державний виконавець діяв у відповідності та на виконання приписів чинного законодавства, оскільки чинним законодавством не передбачено заборони щодо звернення стягнення на майно комунальної власності, ним і накладено арешт на майно позивача згідно ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження».

Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено підстав для закриття виконавчого провадження, у разі порушення терміну виконання виконавчого документу, але встановлено п. 6 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, державний виконавець закінчує виконавче провадження.

Відповідач вважає, що у цьому випадку підпадають виконавчі документи щодо стягнення аліментів чи інших періодичних платежів, оскільки ці зобов'язання та виплати встановлюються на певний період часу.

Тому, постанови державного виконавця про накладення арешту на кошти боржника від 27.02.2012 та постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 27.02.2012 не можуть бути скасовані.

У засіданні 12.06.2013, судом, відповідно до ст.160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

На виконання ст. 41 КАС України, у ході судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у т.ч. на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку та їх скасування є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним (його скасування) є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів фізичної особи, підприємства чи організації - позивача у справі.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону, державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у т.ч. на підставі рішень третейського суду; ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом; судові накази; виконавчі написи нотаріусів.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у самостійному порядку, визначено Законом України "Про виконавче провадження».

Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Державний виконавець як працівник органу державної виконавчої служби за ст.7 Закону України "Про державну виконавчу службу", зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати у своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України.

У відповідності до ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Як свідчать матеріали справи, 05.08.2011 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області (далі - відділ) відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2а-2945/10/0870 від 28.07.2011, виданим Запорізьким окружним адміністративним судом, про стягнення з Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області на користь Запорізького обласного центру зайнятості штраф за порушення п. 5 ст. 20 Закону України "Про зайнятість населення" у сумі 18 756 (вісімнадцять тисяч сімсот п'ятдесят шість) грн. 31 коп. копія відповідної постанови направлена сторонам виконавчого провадження до відома та виконання.

Виконавче провадження зареєстровано в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень за № 28011061.

Пунктом 2 постанови про відкриття виконавчого провадження від 05.08.2011 було встановлено строк для самостійного виконання рішення суду в строк до 12.08.2011. Боржником рішення суду в строк для самостійного виконання не виконано.

У відповідності до ст. 47 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» фінансове забезпечення місцевих державних адміністрацій здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

Листом від 22.08.2011 за вих. № 2472/01-19 боржник повідомив що видатки на утримання обласних та районних державних адміністрацій встановлюються Кабінетом Міністрів України. Відкриття спеціальних рахунків райдержадміністрацією забороняється Бюджетним кодексом України (п. 9 ст. 13 Бюджетного кодексу України).

06.09.2011 державним виконавцем керуючись ст. 28, 41 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закону) винесено постанови про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, копії яких направлені боржнику для виконання.

Листом від 07.10.2011 за вих. № 3015/01-19 боржник повідомив про наявність розрахункового рахунку з якого можливо примусове списання заборгованості за виконавчим документом.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних призначень, встановлених кошторисами.

У відповідності до п. 10 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 9 липня 2008 р. № 609, безспірне списання коштів, що належать до загальнодержавних видатків державного бюджету, здійснюється Державним казначейством у межах бюджетних призначень, установлених законом про державний бюджет за відповідною програмою загальнодержавних видатків.

Пунктом 19 Порядку передбачено, що безспірне списання коштів здійснюється органами Державного казначейства виключно з рахунка, відкритого в органі Державного казначейства та зазначеного у платіжній вимозі за кодами економічної класифікації видатків бюджету, які визначаються виходячи з економічної сутності заборгованості.

Згідно п. 27. Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 03 серпня 2011 за № 845 державний виконавець накладає арешт на рахунки боржника, відкриті в органі Казначейства, які встановлюються у процесі проведення виконавчих дій. Орган Казначейства приймає до виконання постанову державного виконавця про арешт рахунків боржника, оформлену в установленому порядку, із зазначенням найменування боржника, номерів його рахунків, відкритих в органі Казначейства, та суми коштів, яка підлягає арешту та стягненню.

Арешт накладається на реєстраційні і спеціальні реєстраційні рахунки боржника. У разі накладення арешту на окремий рахунок боржника або за окремим кодом економічної класифікації видатків бюджету рахунка боржника державний виконавець у постанові про арешт рахунків боржника може зазначити номер такого рахунка чи коду.

У відповідності до п. 4 ст. 52 Закону на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт.

У відповідності до ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом.

Державним виконавцем було виставлено платіжні вимоги на р\р № 35211001000628 КЕКВ 1135, відкритий в ГУДКУ у Запорізькій області.

Платіжні вимоги повернуті без виконання у зв'язку з відсутністю відкритих асигнувань за відповідним кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету і економічної класифікації видатків бюджету та власні надходження боржника керуючись п. п. 5 п. 34 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 9 липня 2008 р. № 609.

Оскільки кошторисом не передбачено на 2011 рік асигнувань державним виконавцем арешт на майно не накладався.

Постановою від 27.02.2012 накладено арешт на вищезазначений рахунок.

В ході проведення виконавчих дій, встановлено що за боржником зареєстровані автотранспортні засоби. Форма власності - комунальна.

У відповідності до ст. 66 Закону при накладенні арешту на майно що належить боржникові - юридичній особі, частка держави у статутному фонді якої становить не менш як 25 відсотків, чи накладення арешту на майно підприємств-боржників, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, державний виконавець протягом трьох робочих днів повідомляє центральному органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно, або Фонду державного майна України про накладення арешту на майно такого боржника та подає відомості про склад і вартість майна, на яке накладено арешт, а також про розмір вимог стягувача.

На виконання вказаного припису, державним виконавцем направлена вимога щодо надання копії правовстановлюючих документів, на яку 14.02.2012 отримано копію регламенту Бердянської районної державної адміністрації, згідно якого райдержадміністрація підзвітна та підконтрольна Запорізькій обласній державній адміністрації.

Чинним законодавством не встановлено заборони щодо звернення стягнення на майно боржника - комунальної власності.

У відповідності до п. 5 ст. 52 Закону у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Зважаючи на викладені обставини, державним виконавцем, на виконання приписів чинного законодавства, 27.02.2012 винесено постанову про накладення арешту на автотранспортні засоби боржника.

Разом з тим, законом України «Про виконавче провадження» не передбачено підстав для закриття виконавчого провадження, у разі порушення терміну виконання виконавчого документу, але встановлено п. 6 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, державний виконавець закінчує виконавче провадження.

Суд вважає, що у цьому випадку під дію вказаної статті підпадають виконавчі документи щодо стягнення аліментів чи інших періодичних платежів, оскільки ці зобов'язання та виплати встановлюються на певний період часу.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що згідно ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. В процесі виконання виконавчого документу, № 2а-2945/10/0870 від 28.07.2011, виданого Запорізьким окружним адміністративним судом, державним виконавцем здійснені усі заходи для повного виконання рішення суду, та встановлено, що за боржником зареєстровано майно на праві комунальної власності. Оскільки чинним законодавством не передбачено заборони щодо звернення стягнення на майно комунальної власності, державним виконавцем накладено арешт на відповідне майно керуючись ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з ч. 1 ст.71 КАС, України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Позивач не надав суду жодного доводу з приводу безпідставності дій державного виконавця та неправомірності складання спірної постанови.

Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області, оскільки діями відповідачів не порушено права або охоронювані законом інтереси позивача, а отже підстави для задоволення позову відсутні.

На підставі вищевказаного, в позові відмовляється повністю.

Судовій збір, сплачений позивачем, відповідно до ст. 94 КАС України, до відшкодування не присуджується.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167, 181 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області до Старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби у Запорізькій області Соломенної К.В. та Виконуючого обов'язки начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби у Запорізькій області Сулакова Е.І. про зобов'язання відповідача-1 вчинити дії, передбачені п.6 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: винести постанову про закриття виконавчого провадження та зобов'язання відповідача-2 скасувати постанову про арешт майна боржника та заборону на його відчуження від 27.02.2012 відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 02.07.2013.

Суддя О.М. Нечипуренко