Постанова № 32146947, 26.06.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2013 року Справа № 906/116/13-г

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Крейбух О.Г.

судді Василишин А.Р. ,

судді Юрчук М.І.

при секретарі Михальчук В.К.

за участю представників:

позивача: Процюк В.П., Коваль А.Д.;

відповідача: не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" на рішення господарського суду Житомирської області від 04.04.13 р. у справі № 906/116/13-г (суддя Кудряшова Ю.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго"

до фізичної особи-підприємця Шелеста Миколи Андрійовича

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

В січні 2013 року ПАТ «Енергопостачальна компанія «Житомиробленерго» звернулося з позовом до фізичної особи-підприємця Шелеста Миколи Андрійовича про визнання недійсним договорупро постачання електричної енергії споживачам № 73 від 01.06.2009 року /а.с.2-5/.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 04.04.2013 року у справі № 906/116/13-г (суддя Кудряшова Ю.В.) в позові ПАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" до ПП Шелеста М.А. про визнання недійсним договору № 73 від 01.06.2009 року відмовлено /а.с.118-120/.

Не погоджуючись з даним рішенням, позивач ПАТ «Енергопостачальна компанія «Житомиробленерго» звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Житомирської області від 04.04.2013 року у справі № 906/116/13-г скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити /а.с.131-135/.

В обгрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає наступне:

- місцевим господарським судом не взято до уваги, що об'єкт на який подається електрична енергія - це електрифікована споруда, що належить суб'єкту господарювання на праві власності або користування та, у свою чергу, судом не витребувано у відповідача доказів на підтвердження права власності чи користування приміщення магазину;

- в мотивувальній частині рішення відсутнє посилання на конкретний акт цивільного законодавства в якому для визнання договору недійсним є пряма заборона;

- посилання суду на диспозитивність п.5.4 ПКЕЕ при укладенні договору є необгрунтованим, поскільки дана норма є винятково імперативною, визначаючи, при цьому, обов'язок відповідача надати позивачу повний перелік документів;

- 01.06.2009 року при переукладенні договору, позивачем вимагався зазначений перелік документів, проте дані вимоги відповідачем були проігноровані.

Таким чином, на думку скаржника, правові підстави для відмови в задоволенні позову відсутні; просить рішення господарського суду Житомирської області від 04.04.2013 року у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу, заперечив проти доводів та вимог скарги, вказавши, що господарський суд Житомирської області при винесенні рішення правомірно застосував норми матеріального та процесуального права, повністю з'ясував обставини справи та дослідив докази у справі, постановив законне та обгрунтоване рішення, а тому просить оскаржуване рішення залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги відмовити /а.с.143/.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.05.2013 року у справі № 918/86/13-г апеляційну скаргу прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Огороднік К.М., суддя Олексюк Г.Є. та призначено до розгляду на 28.05.2013 року /а.с.129/.

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 22.05.2013 року внесено зміни до складу колегії, окрім заміни головуючого судді та визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Василишин А.Р. та суддя Юрчук М.І. відповідно до затверджених складів колегій /а.с.142/.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.05.2013 року розгляд справи відкладено на 26.06.2013р. у зв'язку з витребовуванням нових доказів /а.с.151-153/.

26 червня 2013 року в судовому засіданні представники позивача підтримали вимоги і доводи, викладені в апеляційній скарзі

Відповідач фізична особа-підприємець Шелест М.А. участі уповноважених представників в судовому засіданні 26 червня 2013 року не забезпечив; про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з реєстром на відправку рекомендованої кореспонденції Рівненського апеляційного господарського суду від 29.05.2013 року ухвалу від 28.05.2013 року направлено ФОП Шелесту М.А. 29.05.2013 року. Станом на день розгляду апеляційної скарги, 26.06.2013 року, поштове повідомлення від ФОП Шелеста М.А до апеляційного суду не повернулося /а.с.157/.

Відповідно до п.4.1.3 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12 грудня 2007 року № 1149, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2007р. за № 1383/14650, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+2, де

Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання;

2 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

Згідно з п.4.2 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Відповідно до фіскального чеку від 29.05.2013 року № 1609, список № 1645, ухвала Рівненського апеляційного господарського суду відповідачу ФОП Шелесту М.А. була направлена 29.05.2013 року рекомендованим листом, який пересилався між обласними центрами України (Рівне - смт. Ємільчине Житомирської області), а тому з урахуванням п.п.4.1.3, 4.2 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів датою отримання ФОП Шелестом М.А. даного рекомендованого листа слід вважати 04.06.2013 року. Відтак, суд вважає, що відповідач ФОП Шелест М.А. належним чином був повідомлений про дату судового засідання 26.06.2013 року.

За наведеного, враховуючи приписи ст.ст.101, 102 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, той факт, що сторони були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представника відповідача.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, а рішення місцевого господарського скасувати, з огляду на таке.

На виконання вимог Закону України "Про акціонерні товариства" № 514-VI від 17.09.2008 року та відповідно до Рішення Загальних зборів акціонерів від 11.03.2011 року, ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" переіменоване у ПАТ "ЕК "Житомиробленерго".

Відповідно до п.5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996р. (надалі - Правила), договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Відповідно до ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 01.11.2012р. у справі № 15/5007/1064/12 у позові ПАТ «ЕК "Житомиробленерго" до ФОП Шелеста М.А. про розірвання договору про постачання електричної енергії споживачам № 73 від 01.06.2009р. відмовлено. Зазначеним рішенням встановлено, що у період з 01.09.2003р. по 01.06.2009р. ФОП Шелест М.А. електроенергія на об'єкти споживача (магазин в смт.Ємільчино, вул.Хмельова, 15б; магазин в с.Середи) постачалася на підставі договору про постачання електричної енергії від 01.09.2003р. № 73. /а.с.53-57/.

Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.10.2005р. № 910, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 18.11.2005р. за № 1399/11679, яка набрала чинності 29.11.2005р., внесено зміни до Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996р. № 28, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.96 за № 417/1442 (із змінами), виклавши Правила в новій редакції.

Згідно п.1 постанови НКРЕ України "Про внесення змін до Правил користування електричною енергією" № 910 від 17.10.2005р., суб'єктам господарювання, на яких поширюється дія Правил, протягом трьох років від дати набрання чинності цією постановою привести взаємовідносини між собою у відповідність до вимог Правил.

Відповідно до п.5.4 Правил КЕЕ, в редакції чинній на 01.06.2009р., для укладення договору про постачання електричної енергії, договору про технічне забезпечення електропостачання або договору про спільне використання технологічних електричних мереж споживача заявник має надати відповідній організації такі документи:

1) заяву щодо укладення відповідного договору із зазначенням роду виробничої діяльності, місцезнаходження та банківських реквізитів заявника;

2) акти про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін (у разі укладення відповідного договору щодо об'єктів, які вводяться в експлуатацію вперше);

3) однолінійну схему електропостачання об'єкта (у разі укладення відповідного договору щодо об'єктів, які вводяться в експлуатацію вперше);

4) відомості щодо розрахункових засобів обліку (у разі укладення відповідного договору щодо об'єктів, які вводяться в експлуатацію вперше);

5) заявку на очікуваний обсяг споживання електричної енергії та величини споживання електричної потужності у години контролю максимального навантаження енергосистеми (за необхідності), довідку про укладені державні контракти (за наявності), відомості про величину приєднаної потужності і категорії надійності електропостачання струмоприймачів;

6) акти екологічної, аварійної та технологічної броні споживача (за наявності);

7) копію свідоцтва про державну реєстрацію для фізичних осіб - підприємців;

8) копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України для юридичних осіб;

9) копію документа, яким визначено право власності чи користування на об'єкт (приміщення) та/або земельну ділянку споживача;

10) копію належним чином оформленої довіреності на право укладати договори особі, яка уповноважена підписувати договори;

11) копію установчих документів (статут, положення тощо);

12) копію акта допуску про підключення електроустановки та у визначених законодавством випадках - акта про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта (для новозбудованих та реконструйованих електроустановок);

13) довідку про перелік територіально відокремлених площадок вимірювання (об'єктів споживача) із зазначенням величин приєднаної потужності електроустановок на цих об'єктах;

14) паспортні дані силових трансформаторів, кабельних та/або повітряних ліній передачі електричної енергії (для споживачів, у яких розрахункові засоби обліку встановлені не на межі балансової належності) (у разі укладення відповідного договору щодо об'єктів, які вводяться в експлуатацію вперше);

15) довідку про перелік субспоживачів (у разі їх наявності), дані розрахункових засобів обліку субспоживачів (у разі укладення відповідного договору щодо об'єктів, які вводяться в експлуатацію вперше).

01.06.2009 року між Ємільчинським РЕМ, який є виробничим підрозділом публічного акціонерного товариства "Енергопостачаюча компанія "Житомиробленерго" (надалі - постачальник, позивач, апелянт) та фізичною особою-підприємцем Шелест Миколою Андрійовичем (надалі - споживач, відповідач) укладено договір про постачання електричної енергії № 73 (надалі - Договір), відповідно до п.1 якого, постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами /а.с.12-26/.

Відповідно до п.10.1 Договору, цей договір укладений на строк до 31.12.2009 року, набрав чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд.

Згідно п.10.2 Договору, при виникнення в будь-якої із сторін пропозицій щодо дострокового розірвання договору, вона повідомляє про це іншу сторону за 30 днів до запланованої дати розірвання, та забезпечує виконання умов цього договору в повному обсязі.

Тобто Договір у відповідності з п.10.1 Договору вважається таким, що продовжувався до 31.12.2010 року, 31.12.2011 року, 31.12.2012 року.

Згідно додатку № 3.1 "Перелік об'єктів, що живляться електроенергією від мереж енергосистеми" до договору про постачання електричної енергії № 73 від 01.06.2009 року, об'єктами електропостачання є:

магазин в смт.Ємільчино, вул.Хмельова, 15б;

магазин в с.Середи /а.с.22/.

Таким чином, при укладенні Договору від 01.06.2009р. № 73 між ПАТ «ЕК «Житомиробленерго» та ФОП Шелест М.А. останнім у відповідності до Правил КЕЕ повинні були надаватися документи, визначені пунктом 5.4 ПКЕЕ, зокрема, копія документа, яким визначено право власності чи користування на об'єкт (приміщення) та/або земельну ділянку споживача (п.5.4.9), тобто на об'єкти споживача - магазин в смт.Ємільчино, вул.Хмельова, 15б; та магазин в с.Середи.

20.08.2012 року позивачем направлено на адресу відповідача лист з вимогою, у відповідності з постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.10.2005 року № 910 "Про внесення змін до Правил користування електричною енергією", про надання Ємільчинському РЕМ наступних документів, а саме:

1) заяву щодо укладення відповідного договору із зазначенням роду виробничої діяльності, місцезнаходження та банківські реквізити заявника;

2) акти про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін (у разі укладення відповідного договору щодо об'єктів , які вводяться в експлуатацію вперше);

3) однолінійну схему електропостачання об'єкта (у разі укладення відповідного договору щодо об'єктів . які вводяться в експлуатацію вперше);

4) відомостей щодо розрахункових засобів обліку (тип, марка, технічні характеристики тощо) (у разі укладення відповідного договору щодо об'єктів які вводяться в експлуатацію вперше);

5) копію свідоцтва про державну реєстрацію та виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (для юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців);

заявки на очікуваний обсяг споживання електричної енергії та величини споживання електричної потужності у години контролю максимального навантаження енергосистеми (за необхідністю), відомості про величину приєднаної потужності і категорії надійності електропостачання струмоприймачів;

6) копію документа, яким визначено право власності чи користування на об'єкт (приміщення) або копію документа , що підтверджує право власності чи користування на земельну ділянку;

7) копію належним чином оформленої довіреності на право укладати договори особі, яка уповноважена підписувати договори;

8) копію акту допуску про підключення електроустановки;

9) копію паспорту, ідентифікаційного коду /а.с.37/.

28.11.2012 року позивачем направлено на адресу відповідача лист про припинення дії договору № 73 від 01.06.2009 року з 01.01.2013 року на підставі п.п.10.1-10.2 останнього /а.с. 38/.

Невиконання ФОП Шелестом М.А. вимог передбачених п.5.4 Правил КЕЕ щодо надання відповідних документів слугувало підставою для звернення ПАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" з позовом про визнання недійсним договору про постачання електричної енергії № 73 від 01.06.2009 року.

При прийнятті рішення колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно част.1 ст.275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Правилами можуть бути передбачені типові договори постачання окремих видів енергії (част.1, 2 ст.277 ЦК України).

Станом на дату укладення договору про постачання електричної енергії № 73, а саме 01.06.2009 року діяли Правила користування електричною енергією затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 року у редакції постанови НКРЕ № 910 від 17.10.2005 року (надалі - Правила КЕЕ).

Пунктом 1.2 Правил КЕЕ встановлено, що під терміном "об'єкт" розуміється електрифікована споруда (сукупність електрифікованих споруд на одній території) або частина електрифікованої споруди, що належить суб'єкту господарювання на праві власності або користування.

Відповідно до п.5.2 ПКЕЕ, при укладенні договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі типового договору. Умови договору про постачання електричної енергії, зазначені у додатку 3 та пунктах 5.5, 5.6 та 5.7 цих Правил, є істотними та обов'язковими для сторін під час укладення договору про постачання електричної енергії.

Судом встановлено, що відповідно до п.5.4 Правил КЕЕ при укладенні договору від 01.06.2009р. № 73 про постачання електричної енергії ФОП Шелест М.А. мав надати ПАТ «ЕК «Житомиробленерго» певний перелік документів, зокрема, копію документа, яким визначено право власності чи користування на об'єкт (приміщення) та/або земельну ділянку споживача.

Натомість, у ПАТ «ЕК «Житомиробленерго» такі документи відсутні.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням виконкому Ємільчинської селищної ради від 29.09.2008р. № 245 Шелесту Миколі Андрійовичу надано дозвіл на розміщення об'єкту торгівлі по вул.Хмельова, 15Б смт.Ємільчино та погоджено його розпорядок роботи. При цьому договір на земельну ділянку під тимчасовою спорудою з Ємільчинською селищною радою не заключався, державна реєстрація не проводилася /а.с.35, 36/.

Тобто на момент укладення оспорюваного договору від 01.06.2009р. № 73 відповідач ФОП Шелест М.А. здійснював господарську діяльність у магазині по вул.Хмельова, 15Б у смт.Ємільчино на підставі рішення виконкому Ємільчинської селищної ради від 29.09.2008р. № 245, що підтверджує вимогу п.5.4.9 Правил КЕЕ.

Щодо об'єкта - магазину по вул.Василівській, 4 в с.Середи Ємільчинського району.

Відповідачем ФОП Шелестом М.А. на підставі договорів купівлі-продажу - накладної від 02.06.1993р. № 302 та договору купівлі-продажу від 03.01.2001р. - придбано у власність вагон-столову та металевий побутовий вагон /а.с.73, 74/.

02 січня 2001 року між ФОП Мельник Володимиром Степановичем та ФОП Шелест Миколою Андрійовичем укладено договір спільного використання малої архітектурної форми, яким регулювалися правовідносини пов'язані із спільним придбанням (набуттям права власності) торгового павільйону - металевого вагончика розміром 3х9 м, загальною площею 27 кв.м за адресою: с.Середи, вул.Василівська, Ємільчинського району Житомирської області /а.с.76/.

17.09.2001р. Житомирською Державною інспекцією охорони праці в промисловості та невиробничій сфері видано Мельнику В.С. дозвіл № 202 на право подачі напруги на об'єкт в с.Середи Ємільчинського району для підключення торговельного ларька /а.с.88/.

Ємільчинським комунальним проектно-виробничим архітектурно-планувальним підприємством за замовленням підприємця Мельника В.С. було розроблено паспорт прив'язки торгового павільйону за адресою с.Середи Ємільчинського району /а.с.83-87/.

11 лютого 2002 року на підставі рішення Серединської сільської ради від 04.02.2002р. Мельнику В.С. надано дозвіл № 15 на розміщення малої архітектурної форми - торгового павільйону розміром 3х9 м в с.Середи Ємільчинського району. Термін користування місцем розміщення МАФа - 2 роки /а.с.82/.

Тобто дія дозволу № 15 від 11.02.2002р. на розмішення МАФу закінчилася 11.02.2004р.

05 червня 2003 року Мельник В.С. передав у власність (разом з документами на розміщення МАФ) торговий павільйон, встановлений по вул.Василівській, 4, с.Середи Ємільчинського району, Житомирської області Шелесту Миколі Андрійовичу, що підтверджується заявою Мельника В.С., посвідченою нотаріусом Улітко О.В. Туапсинського нотаріального округу Краснодарського краю /а.с.77-78/.

Отже, починаючи з 05.06.2003р. ФОП Шелест М.А. здійснює діяльність у торговому павільйоні, встановленому по вул.Василівській, 4, с.Середи Ємільчинського району одноособово, при наявності дозволу № 15 від 11.02.2002р. на розмішення МАФу з терміном дії до 11.02.2004р.

Матеріалами справи підтверджується, що орендарем земельної ділянки загальною площею 30 кв.м під торговий павільйон в с.Середи по вул.Василівській, 4 протягом 2003-2011рр. була Шелест Катерина Іолівна згідно з укладеними з Середівською сільською радою договорами оренди земельнох ділянки, а саме:

- від 18.11.2003р., посвідченим в Середівській сільській раді 18.11.2003р. за № 17 з терміном дії - 3 роки з дати реєстрації, тобто до 18.11.2006р. Передача земельної ділянки в суборенду договором не передбачена /а.с.162-167/;

- від 12.01.2007р., зареєстрованим у Державному реєстрі земель 12.01.2007р. за № 108, з терміном дії - 1 рік. Докази передачі земельної ділянки в суборенду відповідно до п.26 даного договору відсутні /а.с.168-175/;

- від 12.01.2008р., зареєстрованим у Державному реєстрі земель 12.01.2008р. за № 34, з терміном дії - 1 рік. Передача земельної ділянки в суборенду договором не передбачена /а.с.176-184/;

- від 02.02.2009р., зареєстрованим у Державному реєстрі земель 02.02.2009р. за № 41, з терміном дії - 1 рік. Передача земельної ділянки в суборенду договором не передбачена /а.с.185-193/;

- від 01.02.2011р., зареєстрованим у Державному реєстрі земель 01.02.2011р. за № 51, з терміном дії - 1 рік. Передача земельної ділянки в суборенду договором не передбачена /а.с.194-198/.

Рішенням 15 сесії 6 скликання Середівської сільської ради від 18.04.2012р. Шелест К.І. не продовжено термін дії договору земельної діялнки на умовах оренди та рекомендовано Шелекст К.І. звільнити дану земельну ділянку від розміщеної на ній споруди /а.с.32-33/.

Судом не взято до уваги квитанцію № 97/147 від 15.06.2012р. про сплату Шелестом М.А. орендної плати, поскільки в матеріалах справи відсутні укладені та зареєстровані в установленому порядку договори оренди землі, на підставі яких здійснювалася така сплата /а.с.158, на звороті/.

Відтак, земельна ділянка під торговим павільйоном за адресою: с.Середи, вул.Василівська, 4, у користуванні відповідача ФОП Шелеста М.А. з листопада 2003 р. по теперішній час, в т.ч. і станом на 01.06.2009р. дату укладення оспорюваного договору № 73, не перебувала.

Відповідно до п.25 Типових правил розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 13 жовтня 2000 року N 227, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2000 р. за N 755/4976 (які втратили чинність 14.09.2006р.), в редакції на 11.02.2004р. - дату закінчення терміну дії дозволу № 15 від 11.02.2002р., переоформлення паспорта прив'язки при закінченні терміну дії дозволу здійснюється під час його перереєстрації у разі змін у державних будівельних нормах, місцевих правилах забудови, розташуванні існуючих споруд та інженерних мереж або з ініціативи суб'єкта підприємницької діяльності. Після завершення дії дозволу він може бути перереєстрований з подовженням терміну дії без переоформлення паспорта прив'язки на підставі документа, що посвідчує право на земельну ділянку, відповідно до порядку, визначеного в пунктах 8 - 17 цих Правил. Перереєстрація дозволів здійснюється на безоплатній основі при закінченні дії дозволу на землях державної і комунальної власності.

Докази перереєстрації дозволу на розміщення малої архітектурної форми - торгового павільйону по вул.Василівській, 4 в с.Середи після 11.02.2004р., закінчення терміну дії дозволу № 15 від 11.02.2002р., до 14.09.2006р. у відповідності до п.25 Типових правил відсутні.

Відповідно до п.10 част.1 ст.10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», в редакцій чинній у період з 14.09.2006р. до 26.08.2009р., до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить надання дозволу на розміщення на території об'єктів благоустрою будівель і споруд соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення, визначення обсягів пайової участі їх власників в утриманні об'єктів благоустрою.

За змістом ст.13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», до об'єктів благоустрою належать території в межах населеного пункту

Згідно п.5 част.1 ст.16 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», на об'єктах благоустрою забороняється: самовільно встановлювати об'єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо

Відтак, цим Законом передбачена необхідність отримувати відповідний дозвільний документ на розміщення торгового павільону.

Всупереч зазначеному відповідач ФОП Шелест М.А. дозволу на розміщення торгового павільйону по вул.Василівській, 4 в с.Середи у відповідності до вимог Закону України «Про благоустрій населених пунктів» у період з 14.09.2006р. до 26.08.2009р., не отримував. Тобто станом на 01.06.2009р., дату укладення оспорюваного правочину, відповідач не мав дозволу на розміщення торгового павільйону в с.Середи.

26 серпня 2009 року постановою Кабінету Міністрів України № 982 затверджено Порядок розміщення малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності, який втратив чинність 25.05.2011р.

12.12.2011 року набрав чинності Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011р. N 244, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р. за N 1330/20068.

Середівська сільська рада листом від 19.07.2012р. № 65 повідомила, що рішення про видачу дозволу на встановлення Шелестом М.А. та Шелест К.І. тимчасової споруди торгівельного призначення для здійснення підприємницької діяльності за адресою с.Середи, вул.Василівська, 4 Середівською сільською радою не приймалося /а.с.34/.

Враховуючи викладене, станом на 01.06.2009р., дату укладення оспорюваного правочину № 73, відповідач ФОП Шелест М.А. не мав дозволів на розміщення магазину-торгового павільйону по вул.Василівській, 4 в с.Середи і земельна ділянка за даною адресою не перебувала у його користуванні, а тому в порушення п.5.4.9 Правил КЕЕ відповідач при укладенні договору не міг подати Ємільчинському РЕМ ПАТ «ЕК «Житомиробленерго» документи, якими визначено право власності чи користування на об'єкт (приміщення) та/або земельну ділянку споживача.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (част.1 ст. 215 ЦК України).

Згідно абз.1 п.2.9 Постанови пленуму Вищого господарського суду Укріїни "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013 року № 11 (надалі - Постанова № 11), на підставі статті 215 ЦК України недійсними можуть визнаватися не лише правочини, які не відповідають цьому Кодексу, а й такі, що порушують вимоги інших законодавчих актів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, виданих державними органами, у тому числі відомчих, зареєстрованих у встановленому порядку.

Відповідно до част.1 ст.207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до п.2.5.1 Постанови № 11, визнання правочину (господарського договору) недійсним господарським судом є наслідком його вчинення з порушенням закону, а не заходом відповідальності сторін. Тому для такого визнання, як правило, не має значення, чи усвідомлювали (або повинні були усвідомлювати) сторони протиправність своєї поведінки під час вчинення правочину; винятки з цього правила можливі, якщо вони випливають із закону.

Згідно част.3 ст.207 Господарського кодексу України, виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Відповідно до п.2.7 Постанови № 11, частиною третьою статті 207 ГК України передбачена і можливість припинення господарського зобов'язання лише на майбутнє. Отже, якщо зі змісту господарського договору випливає, що зобов'язання за цим договором може бути припинено лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ним (наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму (оренди), користування електроенергією, спожиті послуги, зберігання, здійснене за відповідним договором, тощо), то господарський суд одночасно з визнанням господарського договору недійсним (за наявності підстав для цього) зазначає в резолютивній частині рішення, що зобов'язання за договором припиняється лише на майбутнє. При цьому слід враховувати, що зобов'язання припиняються на майбутнє не на підставі відповідної вказівки в рішенні суду, а в силу закону, тому при визнанні недійсним правочину (господарського договору) зобов'язання його сторін припиняються на майбутнє з моменту набрання чинності рішення суду про визнання правочину (договору) недійсним, хоча б у судовому рішенні й не було зазначено про таке припинення.

Таким чином, договір про постачання електричної енергії споживачам № 73 від 01.06.2009 року, укладений між Ємільчинським РЕМ ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" та ФОП Шелестом М.А., в частині електропостачання по об'єкту - магазин по вул.Василівській, 4, с.Середи, Ємільчинського району Житомирської області слід визнати недійсним у зв'язку з відсутністю документів, якими визначено право власності чи користування на об'єкт (приміщення) та/або земельну ділянку споживача за даною адресою, що суперечить п.5.4.9 Правил КЕЕ. При цьому у відповідності до част.3 ст.207 ГК України зобов'язання сторін за договором № 73 від 01.06.2009р. щодо електопостачання на об'єкт - магазин по вул.Василівській, 4 в с.Середи припиняються з моменту набрання чинності судовим рішенням у даній справі. Позовні вимоги щодо визнання недійсним договору від 01.06.2009р. № 73 по об'єкту - магазин по вул.Хмельова, 15Б, смт.Ємільчино до задоволення не підлягають.

Натомість, суд першої інстанції на вищевикладене уваги не звернув, що призвело до порушення норм матеріального права.

Відповідно до п.2 част.1 ст.104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими.

Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України кожна сторона належними і допустимими доказами повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на зазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга ПАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" підлягає задоволенню частково, рішення господарського суду Житомирської області від 04.04.13 р. у даній справі необхідно скасувати у зв'язку з недоведеністю обставин, що мають значення для справи та прийняти нове рішення, яким позов задоволити частково.

На підставі ст.49 ГПК України судом здійснено розподіл судового збору.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" задоволити частково.

Рішення господарського суду Житомирської області від 04.04.2013 року у справі № 906/116/13-г скасувати. Прийняти нове рішення.

Позов задоволити частково.

Визнати недійсним договір про постачання електричної енергії споживачам № 73 від 01.06.2009 року, укладений між Ємільчинським РЕМ публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" та фізичною особою-підприємцем Шелестом Миколою Андрійовичем, в частині електропостачання по об'єкту - магазин по вул. Василівській, 4, с.Середи, Ємільчинського району Житомирської області.

В позові про визнання недійсним договору про постачання електричної енергії споживачам № 73 від 01.06.2009 року по об'єкту - магазин по вулиці Хмельовій, 15б, смт.Ємільчине Житомирської області - відмовити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Шелеста Миколи Андрійовича (вул.Хмельова 15-б, смт.Ємільчине, Житомирська область, 11200, іден. номер 2112202099) на користь публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (10008, Житомирська обл., місто Житомир, Корольовський район, вул.Пушкінська, буд.32/8, іден. код. 22048622) 573,50 грн.судового збору за подання позовної заяви.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Шелеста Миколи Андрійовича (вул.Хмельова 15-б, смт.Ємільчине, Житомирська область, 11200, іден. номер. 2112202099) на користь публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (10008, Житомирська обл., місто Житомир, Корольовський район, вул.Пушкінська, буд.32/8, іден. код. 22048622) 286,75 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Житомирської області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 906/116/13-г повернути господарському суду Житомирської області.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Юрчук М.І.