Ухвала суду № 32145603, 12.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" червня 2013 р. м. Київ К/9991/75243/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ситникова О.Ф.,

Весельської Т.Ф.,

Лиски Т.О.

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Житомирського обласного військового комісаріату про стягнення заборгованості за касаційною скаргою Житомирського обласного військового комісаріату на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 31 липня 2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2012 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Житомирського обласного військового комісаріату, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови від надання висновку щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги до Міністерства оборони України (головного розпорядника бюджетних коштів) та зобов'язати відповідача надати висновок до Міністерства оборони України щодо можливості виплати йому одноразової грошової допомоги як інваліду 1 групи внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження військової служби згідно до чинного законодавства.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2012 року залишено без змін постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 31 липня 2012 року, якою адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями суду попередніх інстанцій, Житомирський обласний військовий комісаріат звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів, в межах ст. 220 КАС України, дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

Так, судами попередніх інстанції встановлено, що позивач проходив військову службу та був звільнений в запас за станом здоров'я 04 березня 2004 року і виключений зі списків особового складу військової частини А 1910 19 травня 2004 року.

09 березня 2010 року Житомирською обласною медико-соціальною експертною комісією №2 позивачу була встановлена 1 група інвалідності внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням військової служби з 01 березня 2010 року.

З 02 квітня 2012 року позивач перебуває на обліку в Пенсійному фонді України та отримує пенсію по інвалідності 1 групи відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

27 квітня 2012 року позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 1 групи інвалідності пов'язаної з проходженням військової служби, додавши всі необхідні документи.

Однак 24 травня 2012 року Житомирським обласним військовим комісаріатом повернуто позивачу надані ним документи без реалізації, посилаючись на те, що у 2004 році він від НАСК "Оранта" отримав страхову суму за державним обов'язковим страхуванням в сумі 850 грн. Крім того, відповідач посилався на те, що на день звільнення позивача діяла ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", яка передбачала державне обов'язкове особисте страхування та не передбачала виплату одноразової грошової допомоги.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився Житомирський апеляційний адміністративний суд дійшли висновку про те, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги, у зв'язку з настанням інвалідності в наслідок виконання обов'язків військової служби.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Вимогами частини 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб» від 28.05.2008 № 499, призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися після 1 січня 2007 р., здійснюється згідно з Порядком, затвердженим цією постановою.

Підпунктом 2 пункту 2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, одноразова грошова допомога виплачується військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) у разі настання інвалідності в період проходження військової служби та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби чи після закінчення зазначеного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, - у розмірі: 42-місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи, а у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби - у розмірі: 54-місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи.

Оскільки позивача було звільнено з військової служби у запас за пунктом 67, підпункт «б» (за станом здоров'я), а 1 група інвалідності була встановлена 09.03.2010 року, у зв'язку з виконанням обов'язків військової служби, позивач має право на виплату одноразової грошової допомоги, згідно ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, вважає, що постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 31 липня 2012 року та ухвала Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2012 року ґрунтуються на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, доводи викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків суду, тому підстави для скасування або зміни рішень відсутні.

Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 224, 231 КАС України суд, -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Житомирського обласного військового комісаріату залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 31 липня 2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді: О.Ф. Ситников

Т.Ф. Весельська

Т.О. Лиска