Ухвала суду № 32145588, 20.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2013 року м. Київ К/9991/16654/11

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.- головуючий, судді Блажівська Н.Є., Усенко Є.А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Віконт" (далі - Товариство)

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011

у справі № 2а-13211/10/2070

за позовом Товариства

до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова (далі - ДПІ)

про скасування рішень.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2010 позов задоволено; скасовано рішення ДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 13.10.2010 № 0005542310 та рішення ДПІ про застосування фінансових санкцій від 13.10.2010 № 0005552310.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011 назване рішення суду першої інстанції скасовано в частині задоволення позовних вимог про скасування рішення ДПІ про застосування фінансових санкцій від 13.10.2010 № 0005552310; у цій частині позову відмовлено; в іншій частині зазначену постанову Харківського окружного адміністративного суду залишено без змін.

Посилаючись на невідповідність висновків апеляційного суду вимогам чинного законодавствам (зокрема, статті 152 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон)) Товариство звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Харківського окружного адміністративного суду зі спору.

Переглянувши судові рішення у межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційних вимог Товариства з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у справі з'ясовано, що державною податковою адміністрацією у Харківській області було проведено перевірку господарської одиниці - належного позивачеві бару - за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, оформлену актом від 21.09.2010 № 7971/20/40/23/30652939. В ході цієї перевірки податковим органом було виявлено, зокрема, факт відсутності у цьому барі спеціально обладнаних місць для куріння та наочно розміщеної інформації з графічним знаком «куріння заборонено». Наведена обставина стала підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу в сумі 3400 грн. за рішенням ДПІ про застосування фінансових санкцій від 13.10.2010 № 0005552310.

Задовольняючи позов у цій частині, суд першої інстанцій підтримав правову позицію Товариства відносно того, що спірний бар розташований на другому поверсі спортивного клубу, в якому є табличка з інформацією про заборону куріння. Наведений факт, а також відсутність у вказаному барі тютюнових виробів виключає можливість притягнення позивача до відповідальності за невиконання вимог частини четвертої статті 152 Закону.

Однак апеляційний суд цілком об'єктивно не погодився з такою правовою оцінкою обставин даної справи.

Так, статтею 152 Закону встановлено обмеження, зокрема, щодо споживання тютюнових виробів.

Зокрема, у частині другій цієї статті наведено виключний перелік місць, в яких забороняється куріння тютюнових виробів, а у частині третій - перелічено місця, де куріння тютюнових виробів забороняється, крім спеціально відведених для цього місць. До цього переліку включено і приміщення підприємств, установ та організацій всіх форм власності (пункт 5).

При цьому відповідно до частини четвертої цієї ж статті Закону у місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: "Куріння заборонено!".

Нерозміщення зазначеної інформації у місцях та закладах, де куріння заборонено за правилами частин другої, третьої статті 152 Закону, тягне застосування до суб'єктів господарювання штрафу в розмірі 3400 грн., як це передбачено абзацом дев'ятим частини другої статті 17 Закону.

Оскільки приміщення бару підпадає під перелік закладів, де куріння тютюнових виробів забороняється, крім спеціально відведених для цього місць, то позивач повинен був розмістити у цьому барі наочну інформацію про заборону куріння.

Наявність відповідної таблички на другому поверсі спортивного клубу, на якому розташований спірний бар, не звільняє Товариство від виконання цього обов'язку, позаяк спортивний клуб та зазначений бар є різними закладами, у кожному з яких повинні дотримуватися вимоги статті 152 Закону.

Відсутність факту реалізації тютюнових виробів у барі також не є підставою для звільнення позивача від обов'язку з розміщення зазначеної інформації, оскільки частиною четвертою статті 152 Закону виконання цього обов'язку суб'єктом господарювання не поставлено в залежність від такого продажу.

За таких обставин слід погодитися з наданою апеляційним судом правовою оцінкою обставин справи щодо правомірності застосування до позивача оспорюваних штрафних санкцій, у зв'язку з чим процесуальні підстави для скасування оскаржуваної постанови Харківського апеляційного адміністративного суду відсутні.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 220, 2201, 223, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Віконт" відхилити.

2. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011 у справі № 2а-13211/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Н.Є. Блажівська Є.А. Усенко