Ухвала суду № 32145239, 13.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" червня 2013 р. м. Київ К/9991/87034/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М. О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Сумського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2011 року у справі за позовом Сумського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" до Державної податкової інспекції в м. Суми про визнання протиправним та скасування акту перевірки та податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА

Сумське регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" (далі - Сумське РУ ДСФУ "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми (далі - ДПІ в м. Суми) в якому просить визнати протиправним та скасувати акт перевірки та податкове повідомлення-рішення.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2011 року позов Сумського РУ ДСФУ "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 28.07.2011 року №0006941502/0/60170 про збільшення суми грошового зобов'язання Сумському РУ ДСФУ "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб в сумі 103328,00 грн. В задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2011 року апеляційну скаргу ДПІ в м. Суми задоволено частково. Постанову Сумського окружного адміністративного сулу віл 31 серпня 2011 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.07.2011 року №0006941502/0/60170 про збільшення суми грошового зобов'язання Сумському РУ ДСФУ "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб в сумі 103328,00 грн. відмовлено. В частині позовних вимог щодо скасування акту перевірки від 20.07.2011 року провадження у справі закрито.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції Сумське РУ ДСФУ "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" подало касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2011 року та залишити в силі постанову Сумського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2011 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ в м. Суми була проведена документальна невиїзна перевірка позивача з питання повноти та правильності обчислення податкового зобов'язання по орендній платі за земельну ділянку в X - XII районах (в районі оз. Чеха) за період січень - травень 2011 року.

Перевіркою встановлено, що позивачана протязі 2011 року користувалося земельною ділянкою на підставі укладено договору оренди земельної ділянки площею 48115 кв. м., терміном дії до 05.07.2015 року, укладеного між Сумською міською радою (Орендодавець) з Сумським регіональним управлінням державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (Орендар). Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 1% від грошової оцінки землі щорічно. Нормативна грошова оцінка складає в 2011 році 12399235, 50 грн.

Перевіркою встановлено порушення п.п.288.5.1 п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, що призвело до заниження податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності за зазначений період на 103327,00 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ в м. Суми прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.07.2011 року №0006941502/0/60170, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати за земельні, ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб в сумі 103328, 00 грн., в тому числі: за основним платежем 103327, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1, 00 грн.

У відповідності до ст. 206 Земельного Кодексу України від 25.10.2001 року №2768- Ш використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. При цьому, згідно ч. 2 ст. 206 плата за землю справляється відповідно до закону, а з 01 січня 2011 року будь - які питання щодо оподаткування регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755 - VI, і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до Податкового кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Підпунктом 4.1.1. п.4.1 ст.4 Податкового кодексу закріплено принцип «загальність оподаткування», тобто, кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені Податковим кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями Податкового кодексу.

Відповідно до ст. 6 Податкового кодексу, податком є обов'язковий безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податків відповідно до Податкового кодексу.

Пунктом 8.2 ст. 8 Податкового кодексу передбачено, що до загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 9 Податкового Кодексу плату за землю віднесено до загальнодержавних податків і зборів.

У відповідності до п.п 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків (пункт 36.3 статті 36 Податкового кодексу).

Пунктом 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Пунктом 288.2 ст. 288 Податкового кодексу України передбачено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об'єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду.

Пунктом 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України визначено, що мінімальний, річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності для всіх категорій земель, крім сільськогосподарського призначення, не може бути меншим трикратного розміру земельного податку , що встановлюється розділом ХШ Кодексу.

Статтею 271 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом ХШ Податкового кодексу України, а у разі, якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок.

Згідно з п.п 14.1.125 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу ХШ цього кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Відповідно до абз. 5 ст. 5 Закону України "Про оцінку земель" від 11.12.2003 року №1378-ІУ нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Пунктом 9 Типового договору оренди землі встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності вноситься у грошовій формі та зазначається у відсотках нормативної грошової оцінки земельної ділянки або розміру земельного податку.

Пунктом 13 Типового договору оренди передбачено, що розмір орендної плати за землю переглядається у випадках і з моменту: зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 5.2 ст. 5 Податкового кодексу України, у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що з січня 2011 року мінімальний розмір річної орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності та грошову оцінку яких встановлено, складає трикратний розмір земельного податку, а отже, відповідачем зроблено правильний висновок щодо заниження позивачем суми орендної плати за землю за період з січня по травень 2011 року.

Щодо відмови у задоволенні позовних вимог про скасування акту перевірки 20.07.2011 року №5545/152/23824726, суд апеляційної інстанції зазначив наступне.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що в розумінні ст. 17 КАС України акт перевірки 20.07.2011 року №5545/152/23824726 не є рішенням суб'єкту владних повноважень, оскарження якого є компетенцією адміністративних судів, тому в цій частині провадження у справі підлягає закриттю згідно п.1 ч.1 ст. 157 КАС України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позову Сумського РУ ДСФУ "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Сумського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" залишити без задоволення, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М. О. Федоров