Рішення № 32144524, 15.05.2013, Голопристанський районний суд Херсонської області

Справа № 654/537/13-ц

Провадження №2/654/295/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2013 року Голопристанський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Третьякова І.В.,

при секретарі Бакай В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Гола Пристань в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Універсал банк» про розірвання кредитного договору та позовом публічного акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -

В С Т А Н О В И В:

13.02.2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Універсал Банк», в якому просить розірвати кредитний договір № BL900 від 17.12.2007 р. укладеним між сторонами у справі, мотивуючи тим, що в наслідок істотної зміни обставин, якими вони керувалися під час укладання кредитного договору, не знали і не могли передбачати, що така зміна настане, а саме настання всесвітньої економічної фінансової кризи, значної зміни курсу гривні відносно долара США, зміна діючого на момент укладення договору законодавства щодо валюти споживчих кредитів. Позивач вважає, що взявши кредит у валюті він опинився в умовах, які неможливо виконувати.

У зв'язку із викладеним просить розірвати кредитний договір № BL900 від 17.12.2007 р. укладеним між ним та ПАТ «Універсал Банк»; визначити наслідки розірвання кредитного договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у звязку з виконанням цього договору.

05.12.2012 року ПАТ «Універсал банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 643251 грн. 75 коп., мотивуючи тим, що 17 грудня 2007 року між банком та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №BL990 строком до 20.11.2008 року, за яким позивач надав відповідачу кредит у сумі 35000 доларів США, на поточні потреби із сплатою за користування кредитними коштами 22,5 відсотки річних. Даний договір укладено на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності, відповідно до яких відповідач зобовязався своєчасно повернути отримані кредитні кошти, своєчасно сплачувати проценти за користування ними, а також належним чином виконувати інші умови Кредитного договору. Відповідач умови Кредитного договору в частині своєчасного повернення кредиту та сплати процентів виконував не належним чином, внаслідок чого станом на 07.06.2011 р. виникла заборгованість перед позивачем за Кредитним договором у розмірі 80673,70 доларів США, що станом на дату розрахунку еквівалентно 643251,75 грн. Просить стягнути з відповідача заборгованості по кредиту в сумі 643251,75 грн., а також стягнути з нього витрати на судовий збір в розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. сплачених при подачі позову.

26.03.2012 року в справі було ухвалено заочне рішення, яке скасовано ухвалою від 26.07.2012 року і призначено новий розгляд справи.

Ухвалою суду від 01.03.2013 року ці два позови обєднані в одне провадження.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 підтримав позовні вимоги щодо розірвання кредитного договору та просив їх задовольнити, доповнив, що істотною зміною обставин є введення на законодавчому рівні у 2011 році заборони надання (отримання) на території України споживчих кредитів у іноземній валюті. У випадку, якщо б на момент укладення кредитного договору діяло зазначене положення закону, то позивач не укладав би кредитний договір в валюті. Щодо позову банку до ОСОБА_1 позов не визнав, пояснив, що ОСОБА_1 дійсно уклав кредитний договір з ПАТ «Універсал банк» та отримав 35000 доларів США, які своєчасно не повернув та не сплатив відсотки, проте просив відмовити в позові.

Представник ПАТ «Універсал Банку» в судове засідання не зявилася, на адресу суду направив заяву, в якій просить розглянути справу за відсутності представника банку, також направив заперечення проти позову, в яких просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Щодо позову банку - просив позов задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 17.12.2007 року між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (кредитна лінія) №BL990, за яким банк надав ОСОБА_1 кредит в розмірі 35000 доларів США грн. на строк 12 місяців. Не пізніше 30.11.2008 року позичальник забовязався повернути всю суму кредиту, наданого в межах ліміту кредитної лінії, та інших грошових забовязань, встановлених договором. За користування кредитними коштами встановлена процентна ставка в розмірі 22,5 % річних. За користування кредитними коштами понад строк кредитування та/або термін погашення, встановлена процентна ставка в розмірі 25 % річних.

Кредитний договір був укладений строком на рік, протягом цього часу позичальник повинен був щомісяця погашати кредит, відповідно до графіку погашення, та проценти за користування ним.

При підписанні вказаного договору сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, зокрема: мети, сум, валюти, строку кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види (способи) забезпечення виконання зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, порядок зміни та припинення дії договору, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, в редакції що діяла на момент укладення договору, за договором кредиту банк або інша фінансова установа зобовязується надати грошові кошти позичальникові, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Банк взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином виконав. Кредит був наданий позичальнику, а позичальник отримав зазначені кошти, але свої забовязання належним чином не виконав, в результаті чого має заборгованість по договору станом на 07.06.2011 року в розмірі 80673,70 доларів США, із яких: заборгованість по сумі кредиту 33547,98 доларів США; відсотки 24047,84 доларів США, підвищені відсотки 23077,88 доларів США.

У відповідності до ч.1 ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Вказана стаття визначає правовий статус гривні, але не встановлює сферу її обігу, а статтею 192 ЦК передбачено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Отже, банк як фінансова установа, отримавши у встановленому законом порядку (статті 19, 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність») банківську та генеральну ліцензії на здійснення валютних операцій та письмовий дозвіл на здійснення операцій із валютними цінностями, мав право здійснювати операції з надання кредитів у іноземній валюті.

Згідно ст. 533 ЦК України, якщо у зобовязанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Тому стягненню підлягає сума в розмірі 80673,70 доларів США за курсом Національного банку України, що згідно довідки становить 643251,75 грн.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 643251,75 грн підлягають задоволенню.

Разом з тим, позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 652 ЦК України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1)в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2)зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3)виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4)із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Позивачем ОСОБА_1 не надано доказів звернення до банку для приведення договору у відповідності з обставинами, які істотно змінилися, або щодо його розірвання, а також не доведена наявність одночасно усіх умов передбачених ч. 2 ст. 652 ЦК України.

Посилання позивача на світову фінансову кризу судом не приймається, оскільки враховуючи положення частини другої статті 652 ЦК виходить з того, що закон повязує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю одночасно чотирьох умов, визначених частиною другою цієї статті, при істотній зміні обставин.

Саме по собі зростання/коливання курсу іноземної валюти не є достатньою підставою для розірвання кредитного договору на підставі статті 652 ЦК, оскільки зазначене стосується обох сторін договору, й позичальник при належній завбачливості міг виходячи з динаміки зміни курсів валют із моменту введення в обіг національної валюти та її девальвації, передбачити в момент укладення договору можливість зміни курсу гривні України до іноземної валюти, а також можливість отримання кредиту в національній валюті.

При цьому судом встановлено, що банком виконано положення статей 11, 18, 21 Закону України «Про захист прав споживачів», а також пункту 3.8 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 року № 541/13808 (щодо договорів, укладених після набрання постановою чинності), де передбачено обовязок банків у разі надання кредиту в іноземній валюті під час укладення кредитного договору попередити споживача, що валютні ризики під час виконання зобовязань за цим договором несе споживач.

Так, укладаючи кредитний договір позивача було попереджено банком про те, що валютні ризики під час виконання зобовязань за кредитним договором несе позичальник п.7.4 Договору.

Посилання позивача на вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», щодо заборони надання (отримання) споживчих кредитів в іноземній валюті на території України суд також не приймає до уваги. Так, в п.13 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» зазначено, що відповідно до абзацу 3 частини першої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» надання (отримання) споживчих кредитів у іноземній валюті на території України забороняється. У звязку із зазначеним суди повинні виходити з того, що договір, предметом якого є споживчий кредит в іноземній валюті, укладений після набрання чинності Законом України від 22 вересня 2011 року № 3795-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг», за позовом заінтересованої особи може бути визнаний судом недійсним.

Предметом спору є договір кредиту укладений 17.12.2007 року, тобто до набрання чинності Законом України від 22 вересня 2011 року № 3795-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг». Крім того, позивач просить про розірвання даного договору, а не про визнання його недійсним.

Інші доводи позивача суд до уваги не приймає, оскільки вони не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи.

Враховуючи наведене, суд вважає, що підстави для задоволення позову про розірвання кредитного договору відсутні.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, також підлягають задоволенню вимоги ПАТ «Універсал Банку», щодо відшкодування судових витрати у розмірі 1820 грн., що підтверджуються квитанціями.

Керуючись ст.ст.5-11,60,88,208,209,213,214,215,294 ЦПК України, ст.ст.525,526,533,536, 554, 555, 559,610,611, 623, 652,653,1054-1055 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Універсал банк» про розірвання кредитного договору - відмовити в повному обсязі.

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 643251 (шістсот сорок три тисячі двісті пятдесят одної) гривні 75 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» компенсацію судових витрати в розмір 1820 (тисячу вісімсот двадцять) гривень.

Рішення може бути оскаржене в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення до суду апеляційної інстанції через Голопристанський районний суд Херсонської області м шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя І. В. Третьякова