Постанова № 32142914, 27.06.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2013 р. Справа № 922/510/13-г

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Івакіна В.О. , суддя Тихий П.В.

при секретарі Вороні В.С.

за участю представників:

прокурор - Маматов М.О. (посвідчення № 009189 від 13.10.2012 р.);

1-ї третьої особи - не з'явився;

2-ї третьої особи - не з'явився;

3-ї третьої особи - не з'явився;

1-го відповідача - не з'явився;

2-го відповідача - ОСОБА_1 (довіреність № 2-291 від 18.02.2013 р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу другого відповідача (вх. № 1439Х/1-28) на рішення Господарського суду Харківської області від « 10» квітня 2013 року у справі № 922/510/13-г

за позовом Куп'янського міжрайонного прокурора, м. Куп'янськ Харківської області;

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1) Державна Інспекція сільського господарства в Харківській

області, м. Харків;

2) Харківська обласна державна адміністрація, м. Харків;

3) Харківська обласна рада, м. Харків;

до 1) Куп'янської районної державної адміністрації, м. Куп'янськ Харківської області;

2) Приватного підприємця ОСОБА_2, с. Грушівка Куп'янського району Харківської області;

про визнання недійсним договору оренди землі, -

ВСТАНОВИЛА:

В лютому 2013 року Куп'янський міжрайонний прокурор в інтересах держави звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Куп'янської районної державної адміністрації та до ПП ОСОБА_2, в якій просив суд визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Куп'янської районної державної адміністрації № 69 від 24.03.2003 р. "Про передачу в оренду земельної ділянки водного фонду підприємцю ОСОБА_2" та визнати недійсним договір оренди земельної ділянки водного фонду від 08.07.2003 р., який укладено між Куп'янською районною державною адміністрацією та ПП ОСОБА_2

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що перевіркою додержання вимог земельного законодавства при наданні в оренду земель водного фонду на території Куп"янського району Харківської області, проведеною в серпні 2012 р. Куп'янською міжрайонною прокуратурою, встановлено, що земельна ділянка водного фонду загальною площею 1,5 га, розташована за межами Нечволодівської сільської ради Куп"янського району Харківської області, була передана в оренду ПП ОСОБА_2 на підставі Розпорядження голови Куп'янської райдержадміністрації від 08.07.2003 р. № 69 без розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що суперечить ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України (в редакції станом на 01.01.2002 р.), ст. 15 Закону України «Про оренду землі» та ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції ухвалами від 18.02.2013 р. та від 28.03.2013 р. залучено до участі у справі, в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державну інспекцію сільського господарства в Харківській області, Харківську обласну державну адміністрацію та Харківську обласну раду.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.04.2013 р. у справі № 922/510/13-г (колегія суддів у складі: головуючий суддя Аюпова Р.М., суддя Бринцев О.В., суддя Попович І.М.) позовні вимоги задоволені повністю. Визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Куп"янської районної державної адміністрації № 69 від 24.03.2003 р. "Про передачу в оренду земельної ділянки водного фонду підприємцю ОСОБА_2". Визнано договір оренди землі від 08.07.2003 р., укладений між Куп"янською районною державною адміністрацією Харківської області та ПП ОСОБА_2 недійсним.

Другий відповідач, ПП ОСОБА_2, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вважає рішення Господарського суду Харківської області від 10.04.2013 р. у справі № 922/510/13-г незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального і процесуального права, просить це рішення скасувати, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що станом на 2003 р. порядок передачі в оренду водних об'єктів розроблений не був, тому водні об'єкти були невідривними від'ємними від земельних ділянок водного фонду. Посилається на правомірність дій Куп"янської райдержадміністрації Харківської області при передачі в користування спірної земельної ділянки.

Прокурор у відзиві на апеляційну скаргу та поясненнях від 20.06.2013 р. вх. № 5212 з доводами, зазначеними в апеляційній скарзі другого відповідача, частково погоджується, просить скаргу задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити вимоги, зазначені у позовній заяві. Зазначає, що Куп'янська районна державна адміністрація Харківської області не мала повноважень для передачі в оренду водного об'єкту місцевого значення яким є спірний ставок, що розташований за межами населених пунктів Нечволодівської сільської ради Куп'янського району Харківської області. Вважає, що суд першої інстанції змінив підстави заявленого прокурором позову.

Треті особи, Харківська обласна рада відзиву на апеляційну скаргу другого відповідача не надала, Харківська обласна державна адміністрація у відзиві на апеляційну скаргу від 07.06.2013 р. вх. № 4709 вважає розпорядження голови Куп'янської районної державної адміністрації № 69 від 24.03.2003 р. "Про передачу в оренду земельної ділянки водного фонду підприємцю ОСОБА_2" таким, що винесене в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України та чинним законодавством. Просить апеляційну скаргу другого відповідача задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, та просить справу розглянути без участі його представника.

Перший відповідач, Куп'янська районна державна адміністрація, відзив на апеляційну скаргу другого відповідача не надав, свого представника в судові засідання 04.06.2013 р. та 20.06.2013 р. не направив. В матеріалах справи міститься клопотання Куп'янської районної державної адміністрації, подане в суд першої інстанції, про розгляд справи без участі її представника.

Третя особа, Державна Інспекція сільського господарства в Харківській області, відзиву на апеляційну скаргу другого відповідача не надала, свого представника в судові засідання 04.06.2013 р. та 20.06.2013 р. не направила, про причину відсутності представника в судових засіданнях не повідомила, хоча про місце і час розгляду справи була належним чином повідомлена, що підтверджується відповідними повідомленнями про вручення поштових відправлень, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення в судових засіданнях прокурора та представників ПП ОСОБА_2 та Харківської обласної державної адміністрації, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, Розпорядженням Голови Куп'янської районної державної адміністрації № 69 від 24.03.2003 р. "Про передачу в оренду земельної ділянки водного фонду підприємцю ОСОБА_2", на підставі ст.ст. 59-61, 93, 124, п. 12 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі», ПП ОСОБА_2 передано в оренду строком на 20 років земельну ділянку із земель водного фонду загально площею 1,5 га, у т.ч. під водою - 0,9 га, гідротехнічними спорудами - 0,1 га, та прибережною захисною смугою - 1,5 га, яка знаходиться біля с. Соляниківка Нечволодівської сільської ради Куп"янського району Харківської області, для риборозведення (том 1 а.с. 23).

На підставі розпорядження № 69 від 24.03.2003 р. між Куп'янською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ПП ОСОБА_2 (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки водного фонду від 08.07.2003 р., який посвідчений приватним нотаріусом Куп'янського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 585 (том 1 а.с. 13-21) та додатковий договір № 1 до договору оренди земельної ділянки водного фонду від 12.07.2006 р., посвідчений державним нотаріусом Куп'янської державної нотаріальної контори Харківської області Гречук Є.О. та зареєстрований в реєстрі за № 1-3526 (том 1 а.с. 36-37).

Згідно 1-го розділу договору оренди земельної ділянки водного фонду від 08.07.2003 р., орендодавець передав, а орендар прийняв, в оренду земельну ділянку із земель водного фонду загальною площею 1,5 га, у т.ч. під водою - 0,9 га, гідротехнічними спорудами - 0,1 га, та прибережною захисною смугою 1,5 га, яка знаходиться біля с. Соляниківка Нечволодівської сільської ради Куп"янського району Харківської області, згідно з планом землекористування, що додається.

На вказаній земельній ділянці розташований ставок довжиною 0,150 км., шириною 0,080/0,060 км., глибиною 1,10/0,53 м., з площею дзеркала 0,90 га, повний об"єм 4,75 тис. куб. м.

Грошова оцінка земельної ділянки, наданої в оренду, складає 14271,24 грн., з розрахунку грошової оцінки 1 га ріллі по Харківській області - 9514,16 грн., з урахуванням коефіцієнту індексації сільгоспугідь - 2,465.

Сторони передбачили, що земельна ділянка передається в оренду по акту прийому-передачі, який оформляється в строк не пізніше семи днів з моменту набуття чинності даного договору.

Відповідно до п. 2.1. договору оренди земельної ділянки водного фонду від 08.07.2003 р., земельна ділянка передається в оренду з метою риборозведення.

Відповідно до п. 2.2 договору оренди земельної ділянки водного фонду від 08.07.2003 р., цей договір укладено строком на 20 років, починаючи з дати його реєстрації.

Згідно п. 2.3. договору оренди земельної ділянки водного фонду від 08.07.2003 р. (з урахуванням змін, внесених додатковим договором № 1 до договору оренди земельної ділянки водного фонду від 12.07.2006 р.), орендна плата вноситься орендарем у вигляді та розмірах: 1,5 % від грошової оцінки земельної ділянки під водою (8862,44 грн. з врахуванням коефіцієнту вартості сільгоспугідь 2,551), яка становить 132,94 грн. та 1,0 % від грошової оцінки земельної ділянки прибережної смуги (5908,29 грн. з врахуванням коефіцієнту вартості сільгоспугідь 2,551), яка становить 59,08 грн. Загальна сума орендної плати становить 192,02 грн. на рік.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази передачі в оренду водного об'єкту, відповідно до вимог ст. 5 Водного кодексу України.

У випадку відводу земельної ділянки водного фонду фактично йдеться про відведення території, яка є підводним плесом. Така земельна ділянка передається в такій формі, що й інші землі, визначені ст. 19 Земельного кодексу України.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з посиланням Куп'янського міжрайонного прокурора на відсутність повноважень у Куп"янської райдержадміністрації Харківської області на передачу в оренду спірної земельної ділянки водного фонду, зважаючи на таке.

Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 59 Земельного кодексу України, землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Згідно ст. 85 Водного кодексу України (в редакції на момент укладення договору), порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до пункту "а" ст. 17 Земельного кодексу України, п. 2 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» (в редакціях, які були чинними на момент укладення договору оренди), до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених Земельним кодексом України.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, яка була чинною на момент укладення договору оренди), орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України у межах їх повноважень. Рішення про надання в оренду земельних ділянок зазначені органи державної влади приймають при попередньому погодженні цих питань на сесіях відповідних рад.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України (в редакції, яка була чинною на момент укладення договору оренди), районні державні адміністрації на їх території надають земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства; в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо).

Враховуючи викладене, розпорядження Голови Куп'янської районної державної адміністрації № 69 від 24.03.2003 р. "Про передачу в оренду земельної ділянки водного фонду підприємцю ОСОБА_2" винесене в межах повноважень, передбачених законодавством України, яке діяло на час винесення цього розпорядження.

Отже, Куп'янською районною державною адміністрацією було передано в користування ПП ОСОБА_2 земельну ділянку водного фонду з дотриманням норм Земельного кодексу України, в межах повноважень у сфері земельних відносин.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з твердженнями Куп'янського міжрайонного прокурора про те, що спірна земельна ділянка водного фонду, розташована за межами Нечволодівської сільської ради Куп"янського району Харківської області, була передана в оренду ПП ОСОБА_2 без встановлення меж в натурі, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" (в редакції станом на момент укладення спірного договору оренди землі), надання земельної ділянки в оренду без зміни її цільового призначення, межі якої визначені в натурі, здійснюється без розроблення проекту її відведення.

Постановою Кабінету Міністрів України № 502 від 13.05.1996 р. затверджено Порядок користування землями водного фонду.

У тимчасове користування, за погодженням з постійними користувачами земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, об'єднанням громадян, релігійним організаціям, громадянам України, іноземним юридичним та фізичним особам для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних цілей, а також для проведення науково-дослідних робіт.

Право користування земельною ділянкою на землях водного фонду виникає після встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання відповідного документа, що посвідчує це право.

В ст. 56 Закону України "Про землеустрій" визначений перелік технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок. Зокрема, до технічної документації землеустрою, якою встановлюються межі земельної ділянки в натурі (на місцевості), серед інших, входить кадастровий план земельної ділянки.

Основою для встановлення меж є дані земельно-кадастрової документації. В матеріалах справи міститься кадастровий план спірної земельної ділянки на території Нечволодівської сільської ради Куп"янського району, що свідчить про те, що під час передання в оренду ПП ОСОБА_2 земельної ділянки водного фонду загальною площею 1,5 га, розташованої за межами Нечволодівської сільської ради Куп"янського району Харківської області, було встановлено межі вказаної земельної ділянки, що підстверджується актом погодження межі земельної ділянки (т. 1 а.с. 60).

Посилання суду першої інстанції, як на підставу недійсності договору оренди земельної ділянки водного фонду - неотримання другим відповідачем дозволу на здійснення спеціального водокористування, колегія суддів вважає недоцільним.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. № 321 затверджено «Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування».

Цей Порядок визначає процедуру погодження та видачі юридичним і фізичним особам (далі - водокористувачі) дозволів на спеціальне водокористування (забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання у водні об'єкти забруднюючих речовин, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів). Дозволи видаються у разі використання води водних об'єктів:

Зазначений порядок не розповсюджується на використання земельних ділянок водного фонду для потреб риборозведення.

Статтею 152 Земельного кодексу України серед способів захисту прав на земельні ділянки передбачено визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Статтею 20 Господарського кодексу України визначено, що одним із способів захисту порушених прав суб'єктів господарювання є, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання.

Статтею 16 Цивільного кодексу України серед способів захисту цивільних прав та інтересів судом визначено визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади та органу місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на ці норми, підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Спірну земельну ділянку водного фонду на підставі Розпорядження Голови Куп'янської районної державної адміністрації № 69 від 24.03.2003 року "Про передачу в оренду земельної ділянки водного фонду підприємцю ОСОБА_2" було надано в оренду ПП ОСОБА_2 з дотриманням норм чинного законодавства, а тому позовні вимоги про скасування вказаного розпорядження задоволенню не підлягають.

Загальні підстави недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені ст.ст. 215, 216 Цивільного кодексу України, ст.ст. 207, 208 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 15 Закону України "Про оренду землі".

Оскільки договір оренди земельної ділянки укладається на виконання рішення органу місцевіого самоврядування чи виконавчої влади, то без скасування такого рішення у встановленому законом порядку відсутні правові підстави для визнання недійсним відповідного договору оренди земельної ділянки.

За таких обставин, враховуючи норми чинного законодавства щодо визнання недійсними договорів та Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 (з врахуванням змін), відсутні підстави для задоволення вимоги про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки водного фонду від 08.07.2003 р., укладеного між Куп'янською районною державною адміністрацією та ПП ОСОБА_2 на виконання Розпорядження Голови Куп'янської районної державної адміністрації № 69 від 24.03.2003 р. "Про передачу в оренду земельної ділянки водного фонду підприємцю ОСОБА_2".

Таким чином, місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, неповністю дослідив обставини, які мають значення для справи, порушив норми матеріального та процесуального права, а тому колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що вказане рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Враховуючи викладене та керуючись статтями ст.ст. 99, 101, п. 2 ст. 103, п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу другого відповідача задовольнити.

Рішення Господарського суду Харківської області від 10 квітня 2013 року у справі № 922/510/13-г скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Повний текст постанови складено та підписано 25.06.2013 року.

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Тихий П.В.