Постанова № 32142745, 01.07.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2013 р. № 820/4880/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми,

В С Т А Н О В И В :

Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківській області звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача недоїмку по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 4 квартал 2012 року в розмірі 1222,30 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в порушення Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", відповідач не сплатила єдиний внесок за загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 4 квартал 2012 року в розмірі 1222,30 грн.

Позивач свого представника у судове засідання не направив, звернувся до суду з заявою про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін у письмовому провадженні, оскільки відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, і прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, та відсутні потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно пунктів 2, 10 частини 1 статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року № 2464-VI, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрована як фізична особа - підприємець 03.10.2006 року.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Єдиний внесок, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону, нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини 1 статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Пунктом 11 статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено, що єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини 1 статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Відповідно до абзацу 3 частини 8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", нарахування і сплати фінансових санкцій органами Пенсійного фонду України, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів визначає Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що затверджена постановою правління Пенсійного фонду України 27.09.2010 № 21-5, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 р. за № 994/18289 (далі - Інструкція).

Пунктом 4.6 Інструкції передбачений порядок обчислення і строки сплати єдиного внеску платниками, зазначеними у підпункті 2.1.3 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно підпункту 4.6.1 пункту 4.6 Інструкції зазначена категорія платників самостійно обчислює для себе та членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, суму єдиного внеску, яка не може бути менше мінімального страхового внеску за кожну особу на місяць.

У відповідності до підпункту 4.6.2 пункту 4.6 Інструкції платники сплачують єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який він сплачується.

Статтею 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» встановлено на 2012 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1073 гривні, з 1 квітня - 1094 гривні, з 1 липня - 1102 гривні, з 1 жовтня - 1118 гривень, з 1 грудня - 1134 гривні, розмір мінімального страхового місячного внеску за ці періоди відповідно становить: з 1 січня 2012 року - 372 грн. 33 коп. (1073грн. х 34,7%), з 1 квітня 2012 року - 379 грн. 62 коп. (1094 грн. х 34,7%), з 1 липня 2012 року - 382 грн. 39 коп. (1102 грн. х 34,7%), з 1 жовтня 2012 року - 387 грн. 95 коп. (1118 грн. х 34,7%), з 1 грудня - 393 грн. 50 коп. (1134 грн. х 34,7%).

Судом встановлено, що, в порушення Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", відповідач не сплатила єдиний внесок за загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 4 квартал 2012 року в розмірі 1222,30 грн.

Частиною 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.

У зв'язку з несплатою заборгованості, позивачем сформована та направлена відповідачеві вимога про сплату недоїмки № Ф-93У від 19.02.2013 року.

На час розгляду справи в суді вказана вимога не оплачена, у передбаченому законодавством порядку оскаржена не була.

Враховуючи, що на час розгляду справи в суді заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідачем не сплачена, суд приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Керуючись статтями 17, 86, 94, 159, 162, 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (63404, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області (63404, Харківська область, Зміївський район, м. Зміїв, вул. Гагарина, буд. 15, ідентифікаційний код 22705793) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 4 квартал 2012 року в розмірі 1222 (одна тисяча двісті двадцять дві) грн. 30 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.С. Мороко