Рішення № 32137336, 21.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6813/13 21.06.13 За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»

До Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»

Про стягнення 8 636,80 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача Самойленко П.М., довіреність № 3651/18 від 11.12.2012

від відповідача Євсєєв М.В., довіреність № 17 від 02.01.2013р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» (далі - позивач) подало на розгляд господарського суду міста Києва позов до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» (далі - відповідач) про стягнення 8 636,80 грн.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що позивачем, як страховиком, відповідно до договору страхування наземного транспорту № 3020760/05 АВ від 24.03.2010р. було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 8 636,80 грн., внаслідок чого, до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 228 Господарського кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача, як до особи, яка відповідальна за відшкодування шкоди, оскільки саме з вини особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми страхувальнику.

Ухвалою суду від 10.04.2013р. порушено провадження у справі № 910/6813/13 та призначено розгляд на 17.05.2013 р.

23.04.2013р. позивач подав через канцелярію суду пояснення по справі.

08.05.2013р. до суду надійшла відповідь від МТСБУ.

17.05.2013р. представник позивача у судовому засіданні надав пояснення по суті спору, підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Суд задовольнив клопотання відповідача та відклав розгляд справи на 07.06.2013р.

28.05.2013р. позивач подав через канцелярію суду письмові пояснення.

04.06.2013р. відповідача подав через канцелярію суду відзив на позов.

05.06.2013р. відповідач подав через канцелярію суду додаткові документи по справі.

07.06.2013р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Представник позивача надав пояснення, з урахуванням заперечень відповідача.

Сторонами заявлено клопотання про продовження строку вирішення спору.

Суд задовольнив клопотання сторін, продовжив строк вирішення спору та відклав розгляд справи на 21.06.2013р.

17.06.2013р. позивач подав через канцелярію суду додаткові документи по справі.

20.06.2013р. відповідач подав через канцелярію додаткові документи по справі.

21.06.2013р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.03.2010р. між ПрАТ «СК «АХА Страхування» (далі - позивач) та Шпанарським В.О. як страхувальником, було укладено договір страхування № 3020760/05 АВ, згідно умов якого об'єктом страхування є транспортний засіб марки «Опель Вектра», державний номерний знак АА 4721 СК.

21.04.2010р. у м. Києві по вул. Богатирська сталася ДТП за участю транспортного засобу «Опель Вектра», державний номерний знак АА 4721 СК, під керуванням Шпанарським В.О., та транспортного засобу «Сітроен», державний номерний знак АА 9668 ІА, що належить Куцак Є.І., під його керуванням, відповідальність якого на момент ДТП була застрахована у ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія», згідно полісу № ВС/2989588.

Відповідно до постанови Оболонського районного суду міста Києва № 3-4935-2010 від 14.05.2010р., копію якої долучено до матеріалів справи, встановлено вину гр. Куцака Є.І. у здійсненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до калькуляції № 6405/10 від 18.05.2013р., розмір матеріальної шкоди завданої власнику транспортного засобу «Опель Вектра», державний номерний знак АА 4721 СК, внаслідок ДТП склав 9146,80 грн., що були виплачені згідно платіжного доручення № 1326 від 11.06.2010р.

Згідно полісу № ВС/2989588 франшизу встановлено у розмірі 510,00 грн.

Позивач у своєму позові просив суд стягнути з відповідача 8636,80 грн. боргу, з урахуванням франшизи у розмірі 510,00 грн., визначеної полісом № ВС/2989588, та судові витрати.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

В статті 1187 ЦК України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб".

Згідно із п.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Абзацом 16 ст.9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Згідно із статтею 27 Закону України „Про страхування" страховик має право вимоги в межах його фактичних затрат.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Згідно статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

У судових засіданнях відповідач заперечував проти позову, на підставі того, що позивачем не надано заяви вигодонабувача про те, що він не заперечував проти здійснення страхового відшкодування на користь страхувальника (пошкоджене авто було взято в кредит у вигодонабувача), крім цього відповідача не погодився з сумою страхової виплати, оскільки в матеріалах справи відсутній звіт.

Суд заслухавши заперечення відповідача, не погодився з тим, що позивач не отримавши дозвіл вигодо набувача здійснив виплату страхувальнику, на підставі наступного.

Між позивачем та АКІБ «УкрСиббанк» було укладено договір доручення від 22.05.2008р., щодо врегулювання збитків при настанні страхових випадків за договорами страхування майна та транспорту, що є забезпеченням за кредитними договорами клієнтів позивача, укладених з клієнтами АКІБ «УкрСиббанк» (вигодонабувач).

Згідно п.3.5.5 додатку договору доручення позивач проводить виплату страхового відшкодування без згоди вигодо набувача, але зобов'язаний надіслати повідомлення на адресу повіреного про виплату страхового відшкодування згідно заяви клієнта відповідно до п.3.6 Порядку, якщо страхове відшкодування становить менше 10 000,00 грн.

У відповідно до п.3.4 Порядку взаємодії Повіреного та Довірителя при здійсненні Довірителем страхових виплат при настанні страхового випадку (далі - Порядок взаємодії), всі повідомлення, листи та запити довірителя, які стосуються його взаємодії із Повіреним при врегулюванні збитків за договором страхування, за якими вигодо набувачем є повірений надсилаються довірителем повіреному на електронну адресу, призначену для таких повідомлень.

Пунктом 3.12 Порядку взаємодії повірений та довіритель погодились, що всі документи, які стосуються їх взаємодії при врегулюванні збитків за договором страхування та які направлені та отримані ними по електронній пошті визнаються такими, що мають таку ж юридичну силу як оригінали.

Враховуючи викладене, та беручи до уваги те, що сума страхового відшкодування склала менше 10 000,00 грн.,письмова згода банку в даному випадку не була потрібна, позивач надав докази відправлення повідомлення банку про виплату страхового відшкодування страхувальнику, на вимогу вказаного вище порядку взаємодії.

В частині не погодження відповідача з розміром суми страхового відшкодування, суд прийняв до уваги контррозрахунок відповідача, у вигляді калькуляції, оскільки згідно калькуляції позивача не було враховано коофіцієнт фізичного зносу пошкодженого автомобіля та дійшов висновку про стягнення з відповідача коштів у розмірі 6 921,14 грн. -510,00 грн. франшиза = 6411,14 грн.

Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про те, що позивач на підставі ст.ст. 22, 1191, Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України набув право регресу до відповідача щодо відшкодування останнім понесених позивачем витрат у вигляді суми виплаченого страхового відшкодування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, про задоволення позовних вимог частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» (код ЄДРПОУ 22945712, адреса: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського 77) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (код ЄДРПОУ 20474912, адреса: 04070, м. Київ, вул. Іллінська 8) суму заборгованості в розмірі 6411 (шість тисяч чотириста одинадцять) грн. 14 коп. - страхового відшкодування в порядку регресу, 1273 (одну тисячу двісті сімдесят три) грн. 17 коп. - судового збору.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

(Повний текст рішення складено: 01.07.2013р.)

Суддя Мельник В.І.