Рішення № 32137324, 01.07.2013, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" липня 2013 р.Справа № 921/495/13-г/18

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Охотницької Н.В.

Розглянув матеріали справи:

за позовом Тернопільського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави, бул. Т.Шевченка, 7, м. Тернопіль, в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Скала-Подільська сільськогосподарська машино-технологічна станція", вул. Купчинського, 12, смт. Скала-Подільська, Борщівський район, Тернопільська область

про стягнення 37 465,60 грн. збитків, заподіяних самовільним використанням води

За участю представників:

прокурора: Васильківська О.А., посвідчення № 015035

позивача: Мазур Т.В., довіреність №1-1/1867 від 11.05.2011 р.

відповідача: Терещук Б.С., довіреність №14/20-13 від 14.01.2013 р.

В судовому засіданні учасникам судового процесу роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 29, 81-1 ГПК України. Технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи: Тернопільський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області до відповідача - публічного акціонерного товариства "Скала-Подільська сільськогосподарська машино-технологічна станція" про cтягнення 37 465,60 грн. збитків, заподіяних самовільним водокористуванням.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем в порушення ст. 44 Водного кодексу України в період з 08.08.2011 р. по 31.12.2011 р. без спеціального дозволу здійснено самовільний забір 318 м.куб. підземних вод, а в період з 01.01.2012 р. по 25.05.2012 р. - 322 м.куб. води, у зв'язку з чим державі завдано збитків на суму 37 465,60 грн.

Ухвалою господарського суду від 20.05.2013 р. порушено провадження у даній справі та її розгляд призначено на 03.06.2013 р., який відкладався до 17.06.2013 р.

У судовому засіданні 17.06.2013 р. судом оголошена перерва до 18.06.2013 р.

У судовому засіданні 18.06.2013 р. прокурор подав клопотання №537 від 18.06.2013 р. про уточнення найменування відповідача у справі у зв'язку з допущеною опискою у позовній заяві, а саме просить суд вважати відповідачем по справі публічне акціонерне товариство "Скала-Подільська сільськогосподарська машино-технологічна станція".

Представник відповідача в судовому засіданні 18.06.2013 р. проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов № 1/13 від 17.06.2013 р. Зазначив, що прокурор не є позивачем у справах про відшкодування збитків, завданих державі внаслідок самовільного користування. Крім того, оскільки збитки - це позадоговірна цивільно-правова відповідальність, а тому прокурору та позивачу необхідно довести усі чотири елементи цивільного правопорушення. Також, представник відповідача зазначає, що товариство не здійснює розробку підземних вод, а простий забір води здійснювався для потреб житлового фонду, що знаходиться на земельній ділянці, що належить відповідачу. Разом з тим, зазначив, що рішенням Скала-Подільської селищної ради № 333/17-2012 від 17.08.2012 р. житловий фонд і системи водопостачання та обліку електроенергії, що розташовані в смт. Скала-Подільська, вул. Купчинського, передано у комунальну власність. У зв'язку з наведеним просить суд в позові відмовити.

Ухвалою господарського суду від 18.06.2013 р. розгляд справи відкладено до 01.07.2013 р.

Прокурор та представник позивача присутні у судовому засіданні 01.07.2013 р. позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просять суд позов задоволити. Додатково навели свої міркування підставності та обґрунтованості позовних вимог із врахуванням викладеного у відзиві на позов в обґрунтуваннях позовних вимог №557 від 01.07.2013 р. та запереченнях на відзив №1-1/3327 від 27.06.2013 р.

Відповідач проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов №1/13 від 17.06.2013 р. та згідно усних пояснень представника у судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку прокурора, пояснення представника позивача, відповідача, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України "Про прокуратуру", ст. 29 ГПК України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина. В силу ст. ст. 20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право при виявленні порушень закону у межах своєї компетенції звертатися до суду в передбачених законом випадках. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Згідно ст. 13 Конституції України, природні ресурси, що знаходяться у межах території України, є об'єктами права власності Українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.

Статтею 66 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 р. №1264-ХІІ, використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог.

Згідно ст. 37 Закону №1264-ХІІ нагляд за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому органи прокуратури. При здійсненні нагляду органи прокуратури застосовують надані їм законодавством України права, включаючи звернення до судів з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, та про припинення екологічно небезпечної діяльності.

Статтями 16, 202, 35 Закону №1264-ХІІ передбачено, що державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органам на місцях.

Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів є Державна екологічна інспекція України, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України (п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 р. №454/2011).

В свою чергу, державна екологічна інспекція у Тернопільській області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується.

07.06.2012 р. старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області в присутності керівника підприємства проведена позапланова перевірка дотримання ПАТ "Скала-Подільська сільськогосподарська машино-технологічна станція" вимог Водного Кодексу України.

За результатами зазначеної перевірки складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 07.06.2012 р., яким встановлено, що на балансі підприємства знаходиться артсвердловина, вода з якої використовується як для власних потреб, так і передається на жилий фонд підприємства без дозволу на спецводокористування, що є порушенням п. 9 ст. 44 Водного кодексу України.

За порушення природоохоронного законодавства 07.06.2012 р. складено протоколи про адміністративне правопорушення №000565 та №000566 по відношенню до директора ПАТ "Скала-Подільська сільськогосподарська машино-технологічна станція" ОСОБА_5 та 07.06.2012 р. винесено постанову про накладення на керівника відповідача адміністративного стягнення у розмірі 100,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, акт перевірки від 07.06.2012 р., протокол про адміністративне правопорушення від 07.06.2012 р. та постанова про накладення адміністративного стягнення від 07.06.2012 р. є чинними, ніким не оскаржені і не скасовані.

На підставі зазначеного акту та зафіксованих порушень старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Тернопільській області винесено припис №3-1/2326 від 11.06.2012 р., яким зобов'язано ПАТ "Скала-Подільська сільськогосподарська машино-технологічна станція", серед іншого, при відновленні водопостачання отримати дозвіл на спеціальне водокористування в термін до початку експлуатації свердловини.

З огляду на викладене, оскільки відповідач допустив порушення вимог природоохоронного законодавства, чим завдав державі шкоди, прокурор звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 4 ст. 148 ГК України, правовий режим використання окремих видів природних ресурсів (вод) встановлюється законами.

Частина 1 ст. 149 ГК України передбачає, що суб'єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 р. №1264-ХІІ, використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог.

Відповідно до норм Закону №1264-ХІІ та Водного кодексу України усі води підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій.

Статтею 1 Водного кодексу України передбачено, що використання води - процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб.

Частина 1 ст. 48 Водного кодексу України закріплює поняття спеціального водокористування, що є забором води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використанням води та скиданням забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб (ч. 2 ст. 48 Водного кодексу України).

Спеціальне водокористування є платним. Забір за спеціальне водокористування справляється з метою стимулювання раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.

Як передбачено п. 9 ст. 44 Водного кодексу України, користувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу. У випадку використання води водних об'єктів загальнодержавного значення, дозвіл на спеціальне водокористування видається державними органами охорони навколишнього природного середовища (ч. 1 ст. 49 Водного кодексу України).

Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджується Кабінетом Міністрів України.

Видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді, погодженим з державними органами водного господарства, - в разі використання поверхневих вод, державними органами геології - в разі використання підземних вод та державними органами охорони здоров'я - в разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних (п. 3 Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. № 321 ).

Отже, як слідує з вищевикладеного, за відповідачем закріплений обов'язок здійснення забору води з свердловини лише на підставі дозволу.

Як вбачається з довідки ПАТ "Скала-Подільська сільськогосподарська машино-технологічна станція" від 07.06.2012 р. №16 підприємство у період з 08.08.2011 р. по 31.12.2011 р. фактично використало 318 м.куб. води згідно показника лічильника, а в період з 01.01.2012 р. по 25.05.2012 р. - 322 м.куб. води без дозволу на спеціальне водокористування.

Відповідно до довідки ПАТ "Скала-Подільська сільськогосподарська машино-технологічна станція" від 07.06.2012 р. №15 з 25.05.2012 р. підприємством призупинено подачу води на жилий фонд підприємства у зв'язку з припиненням подачі електричної енергії.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою відповідальність згідно із законодавством України. Особи, які винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування несуть відповідальність за порушення водного законодавства (п. 6 ч. 3 ст. 110 Водного кодексу України).

Пунктом "з" ч. 2 ст. 68 Закону №1264-ХІІ передбачено, що особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів, несуть відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

У відповідності до ст. 68 Закону №1264-ХІІ та ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Стаття 68 Закону №1264-ХІІ передбачає, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п. 5 Рекомендацій Президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.1994 р. "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" підстави відповідальності за заподіяння шкоди, передбачені статтями 1166 та 1187 ЦК України, застосовують і при вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Особливості застосування цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду можуть бути передбачені спеціальними законами, які регулюють питання охорони певного виду такого середовища.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому, як норми Водного кодексу України, Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", так і Методики №389 оперують поняттям "винної особи", що цілком відповідає положенням Цивільного та Господарського кодексів України, які визначають поняття та порядок відшкодування збитків.

Факт використання відповідачем водних ресурсів за відсутності дозволу на спеціальне водокористування в період з 08.08.2011 р. по 25.05.2012 р. підтверджується актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 07.06.2012 р., який є джерелом доказової інформації.

З огляду на вищенаведене, враховуючи що факт порушення відповідачем природоохоронного законодавства у вигляді забору води із свердловини без дозволу на спеціальне водокористування підтверджується матеріалами справи і відповідачем у встановленому порядку не спростований, суд дійшов висновку, що відповідач, як винна особа, повинен відшкодувати завдані державі збитки внаслідок порушення водного законодавства в повному обсязі.

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів, визначений у Методиці розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20.07.2009 р. в редакції від 30.06.2011 р. чинній на час виникнення спірних правовідносин (надалі - Методика).

З аналізу пункту 1.2 Методики вбачається, що вказана Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, що призвели як до забруднення водних об'єктів, забруднення поверхневих та підземних вод, так і внаслідок порушень законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування, забором, використання води та скидом забруднюючих речовин з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування.

Пунктом 1.3 Методики визначено, що ця Методика встановлює єдині вимоги до визначення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів суб'єктами господарювання (фізичними і юридичними особами).

Так, відповідно до п. 9.1. Методики, розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), грн, здійснюється за формулою: Зсам = 100 х W х Тар.

де W - об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), м3;

Тар - розмір, грн/100 м3, аналогічний ставці збору за спеціальне використання води, встановленої статтею 325 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення (за спеціальне використання підземних вод у Тернопільській області складає 58,54 грн. за 100м3);

При цьому, фактичний об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки суб'єкта господарювання за підписом керівництва, завіреної печаткою (п. 9.2 Методики).

З матеріалів справи вбачається, що фактичний об'єм води, що був використаний самовільно без дозвільних документів встановлений у довідці ПАТ "Скала-Подільська сільськогосподарська машино-технологічна станція" від 07.06.2012 р. №16, підписаної виконавчим директором та завіреної печаткою підприємства.

З урахуванням викладеного, розрахунок збитків проводиться наступним чином:

3 сам = 100 х W х Tap = 100 х 640 м.куб. х 0,5854 грн. = 37465,60 грн.

Таким чином, позовні вимоги розраховані вірно та у відповідності з законодавством, яке регулює спірні правовідносини.

З метою досудового врегулювання спору Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області направлено відповідачу претензію №1-1/3504 від 30.08.2012 р. для добровільного відшкодування ПАТ "Скала-Подільська сільськогосподарська машино-технологічна станція" 37 465,60 грн. збитків, завданих державі в результаті порушення вимог водного законодавства. Однак претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відносно заперечень відповідача, викладених ним у відзиві на позов № 1/13 від 17.06.2013 р., суд зазначає, що усі вони спростовуються викладеним вище та матеріалами справи.

Крім того, суд зазначає, що посилання відповідача на Кодекс України про надра та інші нормативно-правові акти, що регулюють надання ліцензії на користування надрами є безпідставним, оскільки Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області нараховані збитки ПАТ "Скала-Подільська сільськогосподарська машино-технологічна станція" саме за порушення норм Водного кодексу України - самовільне водокористування при відсутності дозвільних документів.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що відповідач під час розгляду справи не надав суду доказів часткової або повної сплати заявленої до стягнення суми, суд визнає позовні вимоги про стягнення з відповідача 37 465,60 грн. правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

За ст. 49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору (ч. 3 ст. 49 ГПК України).

Відповідно до п. 4.6. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1, 2, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Скала-Подільська сільськогосподарська машино-технологічна станція" (вул. Купчинського, 12, смт. Скала-Подільська, Борщівський район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 00907444) 37 465 (тридцять сім тисяч чотириста шістдесят п'ять) грн. 60 коп. збитків, заподіяних державі самовільним водокористуванням в наступних частинах:

- 30%, що становить 11 239 (одинадцять тисяч двісті тридцять дев'ять) грн. 68 коп. в доход спеціального фонду Державного бюджету України;

- 50%, що становить 18 732 (вісімнадцять тисяч сімсот тридцять дві) грн. 80 коп. в доход спеціального фонду місцевого бюджету Скала-Подільської селищної ради;

- 20%, що становить 7 493 (сім тисяч чотириста дев'яносто три) грн. 12 коп. в доход спеціального фонду місцевого бюджету Тернопільської обласної ради на р/р 33110331700033, код бюджету 24062100, МФО 838012, ідентифікаційний код одержувача 37971052 в ГУДКСУ у Тернопільській області.

3. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Скала-Подільська сільськогосподарська машино-технологічна станція" (вул. Купчинського, 12, смт. Скала-Подільська, Борщівський район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 00907444) в дохід Державного бюджету України 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору (одержувач УДКСУ м. Тернопіль, р/р 31217206783002 у ГУДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЄДРПОУ одержувача 37977726, код ЄДРПОУ суду 03500022, код класифікації доходу 22030001).

4. Накази видати стягувачам після набрання судовим рішенням законної сили.

Сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання "02" липня 2013 року через місцевий господарський суд.

Суддя Н.В. Охотницька