Рішення № 32136091, 27.06.2013, Армянський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 102/867/13-ц

Провадження № 2/102/243/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.06.2013 року

Армянський міський суд АР Крим у складі: головуючого судді Шестаковської Л.П., за участю секретаря Нестереня Н.А., представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Армянську АР Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "КомЕнерго-Армянськ" про стягнення недоплаченої заробітної плати та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

18.05.2013 р. позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ТОВ "Керуюча компанія "КомЕнерго-Армянськ" про стягнення недоплаченої заробітної плати та моральної шкоди, спричиненої порушенням її трудових прав, мотивуючи свої вимоги тим, що вона з 09.12.2009 року по 06.06.2012 року перебувала у трудових відносинах з відповідачем - працювала заступником головного бухгалтера, однак за період її роботи з 01.03.2010 року по 31.07.2011 року відповідач не дотримувався вимог діючої Галузевої угоди та діючого Колективного договору в частині, що стосувалася оплати її праці, недонарахувавши та недоплативши їй, таким чином, заробітну плату за вказаний період у загальному розмірі 14868 грн. 27 коп. Саме таку суму недонарахованої заробітної плати позивач і просить стягнути з відповідача на свою користь, а також просить стягнути і моральну шкоду, яку вона оцінила у 500 грн.

Позивач до суду не з`являлась, надала заяву про розгляд справи за її відстуності, просила розглядати справу за участю її представника ОСОБА_1

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні 12.06.2013 року позов підтримав у повному обсязі. У судове засідання, призначене на 27.06.2013 року ОСОБА_1 не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує, просить позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та на підставі доданих до неї матеріалів та розрахунків.

Відповідач, щоразу належно повідомлений про час та місце розгляду справи як за адресою фактичного місцезнаходження, вказаною позивачем у позовній заяві, так і за його адресою, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, про що є докази у справі (а.с. 44, 45, 49-50), жодного разу не направив до суду свого представника, не дивлячись на те, що судові засідання призначалися на 12.06.2013 року та на 27.06.2013 року. Ніяких заяв, клопотань чи заперечень проти позову від відповідача до суду не надходило.

Судом справа розглядалася за відсутності представника відповідача, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки у судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів. При цьому позивач заперечує проти постановлення у справі заочного рішення, просить розглядати справу та винести рішення суду у справі на загальних підставах.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає повному задоволенню в частині вимог про стягнення не донарахованої та недоплаченої заробітної плати та залишенню без задоволення в частині вимог про стягнення моральної шкоди, виходячи із наступного.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_2 дійсно з 09.12.2009 року по 06.06.2012 року працювала у відповідача заступником головного бухгалтера. Звільнення відбулося на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.

З 01.03.2010 року і весь період до 31.07.2011 року в ТОВ «КК «КомЕнерго-Армянськ» діяв Колективний договір від 22.02.2010 р., який відповідно до п. 1.1. цього договору укладений на підставі законодавства України, Генеральної, Галузевої та Регіональної угод, діючих на момент його підписання, з метою регулювання виробничих, трудових та соціально-економічних відносин та узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.

Відповідно до п.1.4 Колективного договору обидві сторони визнають його нормативним актом, на підставі якого буде здійснюватись регулювання всіх соціально-економічних, виробничих и трудових відносин на підприємстві протягом усього періоду його дії.

Пунктом 1.5. Колективного договору передбачено, що його норми та положення діють безпосередньо і є обов`язковими для дотримання адміністрацією, працівниками підприємства та профспілковою організацією (сторонами).

Пункт 1.6 Колективного договору гарантує, що його положення поширюються на всіх працівників, незалежно від належності до профспілки або до іншої громадської організації.

Зміни та доповнення до Колективного договору відповідно до п 1.9. вносяться в обов`язковому порядку у зв`язку зі змінами діючого законодавства, Генеральної, Галузевої та Регіональної угод з питань, які є предметом Колективного договору, за ініціативою однієї із сторін після проведення переговорів (консультацій) та досягнення згоди між особами, що підписали Колективний договір. Відповідно до п. 1.10. пропозиції кожної із сторін по внесенню змін та доповнень до Колективного договору сторони розглядають сумісно та приймають рішення в 10-денний строк з дня отримання другою стороною.

Пункт 1.11. застерігає, що жодна сторона, яка уклала Колективний договір, не може протягом усього строку його дії в односторонньому порядку приймати рішення, які змінюють норми, положення, зобов`язання Колективного договору або припиняють їх виконання.

Питання регулювання та захисту заробітної плати врегульовано Колективним договором у розділі 5. Його пунктом 5.1 передбачено, що роботодавець зобов`язується оплату праці здійснювати відповідно до діючого законодавства в частині розмірів мінімальної заробітної плати за умови виконання норм праці, а мінімальна тарифна ставка робітника І розряду - в розмірі не менше 120% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом.

Відповідно до встановлених Галузевою угодою та Колективним договором коефіцієнтів співвідношення розмірів тарифної ставки робітника 1 розряду (місячної тарифної ставки) підрозділів, видів робіт та окремими професіями, до встановленої угодою мінімальної тарифної ставки робітника першого розряду, мінімальна тарифна ставка першого розряду робітника основного виробництва (ремонту житлового фонду) має коефіцієнт 1,2.

Відповідно до додатку №2 до Галузевої угоди на 2010 - 2012 р.р. від 15.09.2010 року «Коефіцієнти співвідношень мінімальної тарифної ставки робітника 1 розряду (місячної тарифної ставки) за підгалузями, видами робіт та окремими професіями до встановленої угодою мінімальної тарифної ставки робітника першого розряду мінімальна тарифна ставка першого розряду робітника основного виробництва з 16.09.2010 року встановлено коефіцієнт 1,25 (а.с. 20).

Відповідно до таблиці «Коеффіцієнти співвідношення розмірів мінімальних місячних посадових окладів керівних робітників, професіоналів та фахівців до мінімальної ставки першого розряду робітника основного виробництва (мінімального посадового окладу (ставки) робітника основної професії» коефіцієнт співвідношення для заступника головного бухгалтера встановлено 2,2 як за Галузевою угодою на 2007 - 2009 роки, так і за Галузевою угодою на 2010 - 2012 роки ( а.с. 17, 22).

Пунктом 5.3. Колективного договору передбачено і те, що роботодавець зобов`язується здійснювати оплату праці працівникам підприємства у відповідності з Положенням про оплату праці (додаток № 1) до цього договору, а відповідно до його ж пункту 5.5. він зобов`язується встановлювати розміри посадових окладів керівників, спеціалістів та службовців, розміри тарифних ставок робітників підприємства в залежності від кваліфікації та складності робіт відповідно до затвердженого на підприємстві штатного розпису з дотриманням всіх норм праці, визначених діючим законодавством і Генеральними, Галузевими або Регіональними угодами.

Проаналізувавши позовні вимоги позивача, суд переконався, що вони повністю витікають із умов діючого на підприємстві відповідача Колективного договору і не виходять за межі Додатку № 1 до нього, який називається «Положення про оплату праці», повністю відповідає умовам як Галузевої угоди на 2007 - 2009 роки, що діяла до 15.09.2010 року включно, так і умовам Галузевї угоди на 2010 - 2012 роки, яка набрала чинності з 16.09.2010 року. А тому суд дійшов висновку про те, що виконані позивачем та її представником з використанням перерахованих вище коефіцієнтів розрахунки недонарахованої їй відповідачем та, відповідно, не виплаченої суми заробітної плати є обґрунтованими (а.с. 7,8). Правильність проведених позивачем розрахунків відповідач не побажав ні оспорювати, не спростовувати, жодного разу не направивши до суду свого представника або будь-яких письмових пояснень чи заперечень проти позову.

Відповідно до наведених розрахунків, перевірених судом, загальна сума заробітної плати позивачки з 1 березня 2010 року по 31 липня 2011 року включно повинна була складати 56636 грн. 07 коп., проте за вказаний період їй було нараховано лише 41767 грн. 80 коп., недонарахувавши та не виплативши позивачці заробітну плату у розмірі 14868 грн. 27 коп.

Таким чином, відповідач з першого ж дня дії вказаного Колективного договору - з 01.03.2010 року та по 31.07.2011 року не дотримувався вимог діючої Галузевої угоди та діючого Колективного договору в частині, що стосувалася оплати праці позивачки, протиправно недонарахувавши та недоплативши їй, таким чином, заробітну плату за вказаний період у загальному розмірі 14868 грн. 27 коп, що підтверджується відповідними розрахунками, наведеними у позовній заяві та матеріалах справи (а.с. 7,8), які відповідачем не були оспорені. Мало місце незаконне заниження діючих тарифів на оплату праці через неврахування передбачених Галузевою угодою та Колективним договором коефіцієнтів.

Суд дійшов висновку, що відповідач дійсно порушив право позивача на отримання заробітної плати за його працю, відповідно до розміру, встановленого діючими Галузевою угодою та Колективним договором.

Суд вважає, що заклавши до Колективного договору від 22.02.2010 року, що вступив у дію з 01.03.2010 року, умови, розміри та гарантії по оплаті праці на підставі Генеральної та Галузевої угод, роботодавець вже з самого початку навіть не мав наміру їх виконувати.

Заробітну плату у розмірі 14868 грн. 27 коп. належить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "КомЕнерго-Армянськ" на користь позивача. При цьому рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення заробітної плати за один місяць в порядку ст. 367 ЦПК України.

Суд приходить до висновку, що порушенням трудових прав ОСОБА_2 на отримання заробітної плати у відповідності з діючим законодавством та діючими угодами безумовно призвело до її моральних страждань. Проте відмовляючи позивачу у задоволенні позову у частині стягнення моральної шкоди, суд виходить із того, що спір про стягнення моральної шкоди у порядку, передбаченому ст. 237-1 КЗпП України має вирішуватися з застосуванням правил, передбачених частиною 1 ст. 233 КЗпП України, тобто працівник має право звертатися з заявою про вирішення трудового спору в частині стягнення моральної шкоди безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Також суд звертає увагу на те, що законодавець лише для вирішення спорів про порушення законодавства про оплату праці передбачив можливість звернення до суду без обмеження будь-яким строком.

У випадку ж позивача ОСОБА_2 вона за вирішенням спору у порядку ст. 237-1 КЗпП України звернулася до суду лише 18.05.2013 року майже через два роки після того, як достовірно вже була переконана у нанесеній їй моральній шкоді, яку вже упродовж декількох місяців вона переживала, що суперечить змісту ч. 1 ст. 233 КЗпП України. При цьому із заявою про поновлення строку, пропущеного із поважних причин, позивачка до суду у межах цієї справи не зверталася.

Суд, виходячи з правил ст. 88 ЦПК України вважає за необхідне судові витрати у справі стягнути з відповідача на користь держави.

На підставі ст. ст. 10-19, 56, 94, 96, 97, 232 - 233, 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст. 10, 60, 72, 81, 88, 212-215, 218, 367 ЦПК України, ст. 9 Закону України «Про колективні договори та угоди», ст. 14 Закону України «Про оплату праці», суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "КомЕнерго-Армянськ", юридична адреса: 96012, АР Крим, м. Армянськ, вулиця Гайдара, будинок 6, (фактичне місцезнаходження за адресою 1: 96012, АР Крим, м. Армянськ, мікрорайон імені Генерала Васильєва, будинок 2, та за адресою 2: м. Армянськ, вул. Сімферопольська, будинок 8), розрахунковий рахунок 2600600018385 в філії банку АТ "Укрексімбанк"в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 324786, код ЄДРПОУ 35801065, ІПН 358010601039, свідоцтво № 100234975, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Чехов Сахалінської області, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, заробітну плату у розмірі 14868 грн. 27 коп.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення заробітної плати за один місяць - у розмірі 874, 60 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "КомЕнерго-Армянськ", юридична адреса: 96012, АР Крим, м. Армянськ, вулиця Гайдара, будинок 6, (фактичне місцезнаходження за адресою 1: 96012, АР Крим, м. Армянськ, мікрорайон імені Генерала Васильєва, будинок 2, та за адресою 2: м. Армянськ, вул. Сімферопольська, будинок 8), розрахунковий рахунок 2600600018385 в філії банку АТ "Укрексімбанк"в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 324786, код ЄДРПОУ 35801065, ІПН 358010601039, свідоцтво № 100234975, на користь держави судовий збір у розмірі 229 гривень 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10 - денний строк з дня проголошення рішення

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя _______