Рішення № 32136003, 25.06.2013, Армянський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 102/540/13-ц

Провадження № 2/102/149/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2013 року

Армянський міський суд АР Крим у складі: головуючого судді Шестаковської Л.П., за участю секретаря Нестереня Н.А., позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Армянську АР Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "КомЕнерго-Армянськ" про стягнення недоплаченої заробітної плати та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

18.03.2013 р. позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ "Керуюча компанія "КомЕнерго-Армянськ" про стягнення недоплаченої заробітної плати та моральної шкоди, спричиненої порушенням її трудових прав, мотивуючи свої вимоги тим, що вона з 05.12.2009 року по 30.11.2012 року перебувала у трудових відносинах з відповідачем - працювала майстром санітарної дільниці, однак за період її роботи з 01.03.2010 року по 30.12.2011 року відповідач не дотримувався вимог діючої Галузевої угоди та діючого Колективного договору в частині, що стосувалася оплати її праці, недонарахувавши та недоплативши їй, таким чином, заробітну плату за вказаний період у загальному розмірі 2307,96 грн. Саме таку суму недонарахованої заробітної плати позивач і просила стягнути з відповідача на свою користь, а також просила стягнути і моральну шкоду, яку вона оцінила у 1000 грн.

У судовому засіданні 15.04.2013 року позивач збільшила розмір позовних вимог та просить суд стягнути на її користь з відповідача недонараховану та невиплачену їй заробітну плату за вказаний період у загальному розмірі 10961 грн. 24 коп. та моральну шкоду у тому ж раніше заявленому розмірі 1000 грн. Збільшення розміру позову обгрунтовує тим, що первісний розрахунок особою, яка надавала їй правову допомогу, було проведено з грубими помилками. Після надходження позовної заяви до суду вона звернулася за допомогою до іншого представника - до ОСОБА_2, і саме з його участю було зроблено інший розрахунок, який склав 10961 грн. 24 коп. Такий розмір позову вона підтримує та просить суд його задовольнити. з підстав, викладених у позовній заяві та на підставі доданих до неї матеріалів та уточнених розрахунків.

Представник позивача ОСОБА_2 позов також підтримав, просить його задовольнити, врахувавши розміри підвищуючих заробітну плату коєфіцієнтів, передбачених Колективним договором, що діяв і діє на підприємстві відповідача, та передбачених відповідними Галузевими угодами.

Відповідач, щоразу належно повідомлений про час та місце розгляду справи як за адресою фактичного місцезнаходження, вказаною позивачем у своїй позовній заяві, так і за його адресою, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, про що є докази у справі, жодного разу не направив до суду свого представника, не дивлячись на те, що судові засідання призначалися на 02.04.2013 р., на 15.04.2013 р., на 16.05.2013 року, на 29.05.2013 року та на 25.06.2013 року. Ніяких заяв, клопотань чи заперечень проти позову від відповідача до суду не надходило.

Судом справа розглядалася за відсутності представника відповідача, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки у судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів. При цьому позивач заперечує проти постановлення у справі заочного рішення, просить розглядати справу та винести рішення суду у справі на загальних підставах.

Вислухавши позивача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає повному задоволенню в частині вимог про стягнення недонарахованої та невиплаченої заробітної плати та залишенню без задоволення в частині вимог про стягнення моральної шкоди, виходячи із наступного.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 дійсно з 05.12.2009 року по 30.11.2012 року працювала у відповідача майстром санітарної дільниці, однак за період її роботи з 01.03.2010 року по 30.12.2011 року відповідач дійсно не дотримувався вимог діючих Колективного договору та Галузевої угоди щодо оплати праці. За вказаний період позивачу відповідачем було недонараховано та недоплачено заробітну плату за вказаний період у загальному розмірі 10961 грн. 24 коп.

22.02.2010 року на підприємстві ТОВ "КК "КомЕнерго-Армянськ" було прийнято Колективний договір, який почав діяти з 01.03.2010 року та діяв весь період до 31.12.2011 року. Відповідно до п. 1.1. цього Колективного договору його укладено на підставі законодавства України, Генеральної, Галузевої та Регіональної угод, діючих на момент його підписання, з метою регулювання виробничих, трудових та соціально-економічних відносин та узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.

Відповідно до п.1.4 Колективного договору обидві сторони визнають його нормативним актом, на підставі якого буде здійснюватись регулювання всіх соціально-економічних, виробничих и трудових відносин на підприємстві протягом усього періоду його дії.

Пунктом 1.5. Колективного договору передбачено, що його норми та положення діють безпосередньо і є обов`язковими для дотримання адміністрацією, працівниками підприємства та профспілковою організацією (сторонами).

Пункт 1.6 Колективного договору гарантує, що його положення поширюються на всіх працівників, незалежно від належності до профспілки або до іншої громадської організації.

Зміни та доповнення до Колективного договору відповідно до п 1.9. вносяться в обов`язковому порядку у зв`язку зі змінами діючого законодавства, Генеральної, Галузевої та Регіональної угод з питань, які є предметом Колективного договору, за ініціативою однієї із сторін після проведення переговорів (консультацій) та досягнення згоди між особами, що підписали Колективний договір. Відповідно до п. 1.10. пропозиції кожної із сторін по внесенню змін та доповнень до Колективного договору сторони розглядають сумісно та приймають рішення в 10-денний строк з дня отримання другою стороною.

Пункт 1.11. застерігає, що жодна сторона, яка уклала Колективний договір, не може протягом усього строку його дії в односторонньому порядку приймати рішення, які змінюють норми, положення, зобов`язання Колективного договору або припиняють їх виконання.

Питання регулювання та захисту заробітної плати врегульовано Колективним договором у розділі 5. Його пунктом 5.1 передбачено, що роботодавець зобов`язується оплату праці здійснювати відповідно до діючого законодавства в частині розмірів мінімальної заробітної плати за умови виконання норм праці, а мінімальна тарифна ставка робітника І розряду - в розмірі не менше 120% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом.

Відповідно до додатку №2 до Галузевої угоди на 2007 -2009 р.р. «Коефіцієнти співвідношень мінімальної тарифної ставки робітника 1 розряду (місячної тарифної ставки) за підгалузями, видами робіт та окремими професіями до встановленої угодою мінімальної тарифної ставки робітника першого розряду мінімальна тарифна ставка першого розряду робітнику з комплексного прибирання будинків з прилеглими територіями основного виробництва було встановлено коефіцієнт 1,25 (а.с. 54).

Відповідно до додатку №2 до Галузевої угоди на 2010 - 2012 р.р. від 15.09.2010 року «Коефіцієнти співвідношень мінімальної тарифної ставки робітника 1 розряду (місячної тарифної ставки) за підгалузями, видами робіт та окремими професіями до встановленої угодою мінімальної тарифної ставки робітника першого розряду мінімальна тарифна ставка першого розряду робітнику з комплексного прибирання будинків з прилеглими територіями основного виробництва з 16.09.2010 року встановлено коефіцієнт 1,3 (а.с. 59).

Відповідно до таблиці Колективного договору "Коеффіцієнти співвідношення розмірів мінімальних місячних посадових окладів керівних робітників, професіоналів та фахівців до мінімальної ставки до першого розряду робітника основного виробництва (мінімального посадового окладу (ставки) робітника основної професії" коефіцієнт співвідношення для майстра санітарної дільниці встановлено 2,0 (а.с. 49), а з січня 2011 року - 1,8 - відповідно до додатку № 3 до Галузевої угоди на 2010 - 2012 р.р. .

Пунктом 5.3. Колективного договору передбачено і те, що роботодавець зобов`язується здійснювати оплату праці працівникам підприємства у відповідності з Положенням про оплату праці (додаток № 1) до цього договору, а відповідно до його ж пункту 5.5. він зобов`язується встановлювати розміри посадових окладів керівників, спеціалістів та службовців, розміри тарифних ставок робітників підприємства в залежності від кваліфікації та складності робіт відповідно до затвердженого на підприємстві штатного розпису з дотриманням всіх норм праці, визначених діючим законодавством і Генеральними, Галузевими або Регіональними угодами.

Проаналізувавши позовні вимоги позивача, суд переконався, що вони повністю витікають із умов діючого на підприємстві відповідача Колективного договору та діючих відповідних Галузевих угод і не виходять за межі Додатку № 1 до нього, який називається "Положення про оплату праці" та додатків № 2 і № 3. А тому суд дійшов висновку про те, що виконані позивачем та її представником з використанням перерахованих вище коефіцієнтів розрахунки недонарахованої їй відповідачем та, відповідно, не виплаченої суми заробітної плати є обґрунтованими. Правильність проведених позивачем розрахунків відповідач не побажав ні оспорювати, не спростовувати, жодного разу не направивши до суду свого представника або будь-яких письмових заперечень.

Відповідно до наведених розрахунків, перевірених судом, загальна сума заробітної плати позивача з 1 березня 2010 року по 31 грудня 2011 року включно повинна була складати 46438,06 грн., проте за вказаний період їй було нараховано лише 35476,82 грн. Недонарахована та не виплачена позиваці заробітна плата склала 10961 грн. 24 коп.

Таким чином, відповідач з першого ж дня дії вказаного Колективного договору - з 01.03.2010 року та по 31.12.2011 року не дотримувався вимог діючої Галузевої угоди та діючого Колективного договору в частині, що стосувалася оплати праці позивачки, протиправно недонарахувавши та недоплативши їй, таким чином, заробітну плату за вказаний період у загальному розмірі 10961 грн. 24 коп., що підтверджується відповідними розрахунками, наведеними у позовній заяві та матеріалах справи (а.с. 44-44). Мало місце незаконне заниження діючих тарифів на оплату праці через неврахування передбачених Галузевою угодою та Колективним договором коефіцієнтів.

Суд дійшов висновку, що відповідач дійсно порушив право позивача на отримання заробітної плати за його працю, відповідно до розміру, встановленого діючими Галузевою угодою та Колективним договором.

Суд вважає, що заклавши до Колективного договору від 22.02.2010 року, що вступив у дію з 01.03.2010 року, умови, розміри та гарантії по оплаті праці на підставі Генеральної та Галузевої угод, роботодавець вже з самого початку навіть не мав наміру їх виконувати.

Заробітну плату у розмірі 10961 грн. 24 коп. належить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "КомЕнерго-Армянськ" на користь позивача. При цьому рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення заробітної плати за один місяць в порядку ст. 367 ЦПК України.

Суд приходить до висновку, що порушенням трудових прав ОСОБА_1 на отримання заробітної плати у відповідності з діючим законодавством та діючими угодами безумовно призвело до його моральних страждань. Як пояснила у судовому засіданні позивачка та її представуник, вона ще в 2010 та в 2011 роках була достовірно обізнана від інших працівників відповідача, що вони вигравали аналогічні позови у суді та зрозуміла, що її трудові права на належну заробітну плату також порушуються. Однак впродовж усього наступного часу роботи та до самого її звільнення з роботи від відповідача у листопаді 2012 року ОСОБА_1 не наважувалася звертатися до суду, подавши цей позов лише 18.03.2013 року.

Відмовляючи позивачу у задоволенні позову у частині стягнення моральної шкоди, суд виходить із того, що спір про стягнення моральної шкоди у порядку, передбаченому ст. 237-1 КЗпП України має вирішуватися з застосуванням правил, передбачених частиною 1 ст. 233 КЗпП України, тобто працівник має право звертатися з заявою про вирішення трудового спору в частині стягнення моральної шкоди безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Також суд звертає увагу на те, що законодавець лише для вирішення спорів про порушення законодавства про оплату праці передбачив можливість звернення до суду без обмеження будь-яким строком.

У випадку ж позивача ОСОБА_1 вона за вирішенням спору у порядку ст. 237-1 КЗпП України звернулася до суду більше ніж через 1 рік після того, як достовірно була переконана у нанесеній їй моральній шкоді, яку вже упродовж декількох місяців вона переживала, що суперечить змісту ч. 1 ст. 233 КЗпП України. При цьому із заявою про поновлення строку, пропущеного із поважних причин, позивач до суду у межах цієї справи не зверталася.

Суд, виходячи з правил ст. 88 ЦПК України, вважає за необхідне судові витрати у справі стягнути з відповідача на користь держави.

На підставі ст. ст. 10-19, 56, 94, 96, 97, 232 - 233, 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст. 10, 60, 72, 81, 88, 212-215, 218, 367 ЦПК України, ст. 9 Закону України "Про колективні договори та угоди", ст. 14 Закону України "Про оплату праці", суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "КомЕнерго-Армянськ" ", юридична адреса: 96012, АР Крим, м. Армянськ, вулиця Гайдара, будинок 6, (фактичне місцезнаходження за адресою 1: 96012, АР Крим, м. Армянськ, мікрорайон імені Генерала Васильєва, будинок 2, та за адресою 2: м. Армянськ, вул. Сімферопольська, будинок 8), розрахунковий рахунок 2600600018385 в філії банку АТ "Укрексімбанк"в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 324786, код ЄДРПОУ 35801065, ІПН 358010601039, свідоцтво № 100234975, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Почеп Брянської області, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, заробітну плату у розмірі 10961 грн. 24 коп.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення заробітної плати за один місяць - у розмірі 457 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "КомЕнерго-Армянськ" ", юридична адреса: 96012, АР Крим, м. Армянськ, вулиця Гайдара, будинок 6, (фактичне місцезнаходження за адресою 1: 96012, АР Крим, м. Армянськ, мікрорайон імені Генерала Васильєва, будинок 2, та за адресою 2: м. Армянськ, вул. Сімферопольська, будинок 8), розрахунковий рахунок 2600600018385 в філії банку АТ "Укрексімбанк"в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 324786, код ЄДРПОУ 35801065, ІПН 358010601039, свідоцтво № 100234975, на користь держави судовий збір у розмірі 229 гривень 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10 - денний строк з дня проголошення рішення

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя ______