Ухвала суду № 32135944, 13.06.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2013 р.Справа № 2а-3665/09/1470

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Зіньковський О. А.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів - Милосердного М.М.

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Гарник А.С.

з участю: представника Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одеси Державної податкової служби - Гузенка Андрія Миколайовича; представника товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" - Мезінова Олега Григоровича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби (в теперішній час Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби) на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов'язання утриматися від вчинення дій,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "Миколаївський глиноземний завод" звернулося до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві про:

· визнання протиправними дії щодо стягнення в порядку, встановленому Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" 222 615, 22 грн. пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

· визнання протиправною та скасування першої податкової вимоги від 08 липня 2009 року №1/32;

· зобов'язання утриматися від вчинення дій, спрямованих на стягнення 222 615, 22 грн. в порядку, встановленому Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Судом першої інстанції, в зв'язку з реорганізацією, було замінено відповідача - Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві на Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби (далі СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що у 2007 році за результатами перевірки відповідачем було прийнято рішення №00013936/0 про застосування штрафних санкцій - пені у сумі 222 615, 22 грн. за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД. 21 липня 2009 року на адресу позивача надійшла перша податкова вимога від 08 липня 2009 року №1/32, в який вказувалось, що сума 222 615, 22 грн. є податковим боргом за узгодженим податковим зобов'язанням. На думку позивача, пеня за порушення термінів розрахунків за експортно-імпортними операціями не є податковим зобов'язанням і, тому, відповідач протиправно намагається стягнути 222 615, 22 грн. в порядку, встановленому Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що вважає його необґрунтованим.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2013 року позов задоволено частково.

Визнано дії СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві щодо стягнення в порядку, встановленому Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" 222 615, 22 грн. пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності - протиправними.

Визнано протиправною та скасовано першу податкову вимогу від 08 липня 2009 року №1/32 що була надіслана СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві на адресу ТОВ "Миколаївський глиноземний завод".

В задоволені інших позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

В ході апеляційного провадження, в зв'язку з реорганізацією, відповідач - Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві була замінена на Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

03 вересня 2007 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві була проведена невиїзна позапланова перевірка ТОВ "Миколаївський глиноземний завод" з питань дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічним контрактом №15-201-0107 від 20 січня 2007 року за період з 01 січня 2007 року по 01 серпня 2007 року, за результатами якої складено акт від 03 вересня 2007 року №688/36/33133003.

Перевіркою встановлено порушення ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", п.3.1 "Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями", затвердженої Постановою Правління НБУ від 24 лютого 1999 року №136, а саме: допущено перевищення строків поставки продукції по імпортним контрактам (90 календарних днів), що згідно ст. 4 вказаного Закону тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3% від митної вартості недопоставленої продукції. Порушення законодавчо встановленого терміну становило: 51 день на суму недопоставленого імпортного товару 288 119,10 дол. США по контракту №15-201-0107 від 20 січня 2007 року з "Іпtеrnational Реtroсhеmісаl Gгоuр (Suisse)", Швейцарія".

На підставі акту 17 вересня 2007 року керівником відповідача було прийнято "Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій" №00013936/0 - пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у сумі 222 615,22 грн.

Рішення про застосування санкцій було оскаржено позивачем у судовому порядку.

Постановою від 14 лютого 2008 року у справі №6/925/07 господарський суд Миколаївської області рішення про застосування санкцій скасував.

За результатами розгляду апеляційної скарги СДПІ постановою від 10 квітня 2009 року у справі №22-а-7353/2008 Одеський апеляційний адміністративний суд постанову господарського суду Миколаївської області скасував і прийняв нову постанову, якою у задоволенні позову ТОВ "МГЗ" відмовив.

Ухвалою Вищого Адміністративного Суду України від 15 січня 2013 року постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2009 року у справі №22-а-7353/2008 скасована, а постанова господарського суду Миколаївської області від 14 лютого 2008 року у справі №6/925/07, якою було скасовано рішення відповідача про застосування штрафних санкцій залишена в силі.

21 липня 2009 року на адресу позивача надійшла "Перша податкова вимога" від 08 липня 2009 року №1/32, де було зазначено, що сума 222 615, 22грн. є "податковим боргом за узгодженими податковими зобов'язаннями".

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що пеня за порушення термінів розрахунків за експортно-імпортними операціями не є податковим зобов'язанням, у зв'язку з чим, дії відповідача щодо стягнення суми 222 615, 22 грн. в порядку, встановленому Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є протиправними.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, ст.ст. 1, 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (який втратив чинність, але регулював спірні правовідносини на час їх виникнення).

В апеляційній скарзі СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві вказується, що ТОВ "Миколаївський глиноземний завод" зобов'язано сплатити до бюджету суму пені за порушення в сфері зовнішньоекономічної діяльності, що відповідає визначенню податкового зобов'язання, встановленого п.1.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" і, тому, дії апелянта щодо стягнення суми пені у порядку, визначеному цим Законом, є правомірними.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 1.2, 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Стаття 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлює порядок визначення податкових зобов'язань.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу не визначалось податкове зобов'язання у порядку, передбаченому ст. 4 Закону, проте йому було нарахована пеня у сумі 222 615, 22 грн. за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

Згідно з висновком Верховного Суду України, викладеним в Постанові від 18 вересня 2007 року у справі №07/135 (а.с.52-54), обов'язок платника податків зі сплати пені за порушення норм Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" не належить до категорії податкового зобов'язання або податкового боргу.

Відповідно до пп.6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкові вимоги надсилаються платнику податків у разі коли платник не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки.

Отже, оскільки податкове зобов'язання позивачу не визначалось (відповідно, не узгоджувалось), підстав для надсилання йому першої податкової вимоги у податкового органу не було.

Наведений висновок узгоджується з Ухвалою Вищого Адміністративного Суду України від 03 квітня 2008 року у справі №К-36903/06, в якій зазначено про відсутність у органів державної податкової служби права надсилати платникам податків податкові вимоги на підставі Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" про сплату пені, передбаченої ч.1 ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що на підставі Ухвали Вищого Адміністративного Суду України від 15 січня 2013 року рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві №00013936/0 про застосування до позивача пені у сумі 222 615, 22 грн. за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД втратило чинність.

Таким чином, доводи апеляційної скарги СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві про те, що ТОВ "Миколаївський глиноземний завод" зобов'язано сплатити до бюджету суму пені у розмірі 222 615, 22 грн. за порушення в сфері зовнішньоекономічної діяльності та про правомірне надіслання товариству першої податкової вимоги, є безпідставними.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби (в теперішній час Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби) залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 19 червня 2013 року.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: