Ухвала суду № 32135908, 25.06.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2013 р.Справа № 815/207/13-а

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л. І.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Вербицької Н.В.,

Кравченка К.В.

при секретарі: Абилгазіновій К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 березня 2013р. по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Таврія Плюс» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2013р. Приватне підприємство «Таврія Плюс» (далі Підприємство) звернулось в суд із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби (далі СДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000602600, №0000612600, №0000622600 від 10.12.2012р.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що в період з 22 по 27 листопада 2012р. СДПІ проведено документальну невиїзну позапланову перевірку Підприємства з питань правомірності формування податкового кредиту з ПДВ при взаємовідносинах з ТОВ «Винзавод «Південні Вікна» за період травень-грудень 2010р., січень-березень 2011р., ТОВ «Південні Традиції» за період травень-вересень 2011р., ТОВ «КК «Оверест Компані ЛТД» за грудень 2010р., та валових витрат за 1 півріччя 2010р., 9 місяців 2010р., 2010 рік, 1 квартал та 2-3 квартали 2011р., за результатами якої складено акт перевірки №186/26-0/31929492/38 від 28.11.2012р. В висновках акту зазначено на порушення платником податків п.п.7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст.7ЗУ «Про податок на додану вартість», п.п. 198.3, 198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість у розмірі 189150,74грн., п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.138.1, 138.2 ст.138ПК України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток на загальну суму 179472,63грн.

На підставі виявлених порушень СДПІ винесено податкові повідомлення-рішення №0000602600 від 10.12.2012р., яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 189150,74 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 84793,06грн., №0000612600 від 10.12.2012р., яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем у розмірі 186288,17грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 93144,08грн., та №0000622600 від 10.12.2012р., яким зменшено позивачу суму від'ємного значення по податку на прибуток у розмірі 203601грн.

Позивач зазначає, що господарські операції з контрагентами мали реальний характер, що підтверджується представленими первинними документами податкового та бухгалтерського характеру, а тому Підприємство правомірно сформований податковий кредит. Посилаючись на зазначені обставини Товариство позовні вимоги просить задовольнити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14 березня 2013р. позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі Державної податкової служби №0000602600, №0000612600, №0000622600 від 10.12.2012р.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

За правилами ст.200КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що ДПІ проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ПП «Таврія Плюс» з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Винзавод «Південні Вікна» за період травень-грудень 2010р., січень-березень 2011р., ТОВ «Південні Традиції» за період травень-вересень 2011р., ТОВ «КК «Оверест Компані ЛТД» за грудень 2010р., та валових витрат за 1 півріччя 2010р., 9 місяців 2010р., 2010 рік, 1 квартал та 2-3 квартали 2011р., за результатами якої складено акт перевірки №186/26-0/31929492/38 від 28.11.2012р. (т.1 а.с.15-33). Виходячи із висновків акту перевірки ДПІ 10.12.2012р. прийняті податкові повідомлення-рішення №0000602600 яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 189150,74грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 84793,06грн., №0000612600 яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем у розмірі 186288,17грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 93144,08грн., та №0000622600 яким зменшено позивачу суму від'ємного значення по податку на прибуток у розмірі 203601грн. (т.1 а.с.12, 13, 14). Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень рішень, стало те, що відносно ТОВ «Винзавод «Південні вікна» не можливо провести зустрічну перевірку, підприємство не знаходиться за місцем знаходження, у них відсутні трудові ресурси, а також не знайшло своє підтвердження реальність господарських відносин. У ТОВ «Південні традиції» були відсутні первинні документи, що не дало можливості підтвердити реальність господарських операцій. ТОВ КК «Оверест Компані ЛТД» не надані первинні бухгалтерські та податкові документи, які могли б підтвердити реальність господарських операцій.

Однак, під час з'ясування усіх обставин по справі, судом першої інстанції перевірені усі первинні документі, надані платником податків та встановлений і доведений факт реальності господарських операцій з контрагентами. Виходячи з встановлених обставин, суд першої інстанції вважав необхідним вимоги задовольнити та визнати незаконним та скасувати спірні податкові повідомлення-рішення.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки позивача по взаємовідносинам з вказаними контрагентами ДПІ 10 грудня 2012р. прийняті податкові повідомлення-рішення №0000602600 яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 189150,74грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 84793,06грн., №0000612600 яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем у розмірі 186288,17грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 93144,08грн., та №0000622600 яким зменшено позивачу суму від'ємного значення по податку на прибуток у розмірі 203601грн. (т.1 а.с.12, 13, 14).

Статтею 7ЗУ «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 3 квітня 1997р., (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) та п.п.14.1.181 п.14.1 ст. 14, п. п. 198.3, 198.6 ст.198ПК України №2755-VI від 02.12.2010р. визначений порядок формування податкового кредиту звітного періоду.

Пунктами п.п.7.2.1,7.2.3, 7.2.6 п.7.2 ЗУ «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997р., (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) та п.201.1, 201.4, п. 201.6, п. 201.7, п. 201.10 ст.201 ПК України №2755-VI від 02.12.2010р. визначений перелік документів, які дають підстави платнику податку на формування податкового кредиту.

Зазначені норми податкового законодавства визначають, що право на віднесення сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання в разі фактичного придбання товару, наявність первинних документів та використання в господарській діяльності придбаного товару чи послуг.

Відповідно до п. 5.1, п. п. 5.2.1 п. 5.2, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994р. №334/94-ВР (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) та змісту ст.ст. 138, 139 ПК України валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як визначено в ст.1, ч.1,2 ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16 липня 1999р. господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В п.3 акту перевірки від 28.11.2012р. (т.1 а.с.23) податковими органами зазначено, що позивачем надані податкові декларації з ПДВ за травень - грудень 2010р. та січень 2011р. в яких задекларований податковий кредит по господарських операцій з ТОВ «Винзавод Південні Вікна». Позивачем також надано декларацію з податку на прибуток підприємств за 1 півріччя 2010р. від 09.11.2010р. в якій задекларовано від'ємне значення об'єкту оподаткування за 9 місяців 2010р. за 2010р.

Від ДПІ Приморського району м.Одеси отриманий акт перевірки від 28.09.2012р. в якому зазначено, що ТОВ «Винзавод Південні Вікна» не знаходиться за своїм місцезнаходженням, у нього відсутні трудові ресурси, транспортні засоби, що на думку перевіряючих, ставить під сумнів реальність фінансово-господарських операцій між ПП «Таврія Плюс» та ТОВ «Винзавод Південні Вікна», та правомірність формування позивачем податкового кредиту та визначення від'ємного значення об'єкту оподаткування.

Проте в судовому засіданні суду першої інстанції встановлено і ці обставини знайшли своє підтвердження в суді апеляційної інстанції, що між Одеською філією «БОБ» ТОВ Винзавод «Південні Вікна» та ПП «Таврія Плюс» укладено договір поставки №115 від 15.04.2010р. (т.1 а.с. 48-61), згідно якого Одеська філія «БОБ» ТОВ Винзавод «Південні Вікна» здійснювало поставки спиртних напоїв позивачу згідно із умовами та графіком поставок. Як визначено в п.п.2.1 п.2, п.3 Договору Одеська філія «БОБ» ТОВ Винзавод «Південні Вікна» зобов'язується завантажувати та поставляти товар своїм транспортом, за свій рахунок по місцезнаходженню складу (товарної точки) ПП «Таврія Плюс» та надати всі необхідні належним чином оформлені документи на товар, в тому числі всі документи, які підтверджуються походження товару, кількість та якість, а також накладні (в паперовій та електронній формі), податкові накладні. Умови договору діяли до 31.12.2010р. та вважалися пролонгованими, якщо сторони письмово не повідомили про припинення дії договору (п. п. 9.1 п. 9 Договору).

Факт отримання товару у відповідності до договору №115 від 15.04.2010р. підтверджується наданими позивачем податковими накладними, виданими Одеською філією «БОБ» ТОВ Винзавод «Південні Вікна» протягом травня 2010р. - березня 2011р. та розрахунками коригування кількісних та вартісних показників до деяких податкових накладних (т.2 а.с.57-186). Позивачем також надані видаткові накладні виписані протягом травня 2010р. - березня 2011р. (т.1, а.с.193-250, т.2 а.с.1-53) та належним чином оформлені товарно-транспортні накладні з відомостями про товар та зазначенням пунктів розвантаження, які підтверджують перевезення товару за договором (т.2 а.с.190-276, т.3 а.с.1-41). Товар оплачений у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями (т.1 а.с.64-70), якість поставленого товару підтверджується наданими копіями сертифікатів відповідності (т.3 а.с.57-81). Право Одеської філії «БОБ» ТОВ Винзавод «Південні Вікна» на здійснення оптової торгівлі алкогольними напоями підтверджується Ліцензією №152124 Серії АГ (т.3 а.с.55-56).

В акті перевірки від 28.11.2012р. (т.1а.с.25) податковими органами зазначено, що позивачем надано до ДПІ податкові декларації з ПДВ за травень-вересень 2011р. з урахування уточнених розрахунків в яких задекларований податковий кредит по господарським операціям з ТОВ «Південні традиції». У листопаді 2011р. позивачем надано до ДПІ податкову декларацію з податку на прибуток за 2-3 квартал 2011р. в якій задекларовано від'ємне значення об'єкту оподаткування.

ДПІ у Приморському районі м.Одеси складений акт про втрату первинних бухгалтерських документів відносно ТОВ «Південні традиції» на підставі листа підприємства. Відповідно до протоколу виїмки від 26.04.2012р. оперуповноваженим УБОЗ України в Одеській області вилучені усі фінансово-господарські документи, які б підтверджували господарську діяльність, що на думку перевіряючих ставить під сумнів реальність фінансово-господарських операцій між позивачем і ТОВ «Південні традиції» та правомірність формування податкового кредиту та визначення від'ємного значення об'єкту оподаткування.

Виходячи з наведеного, ДПІ зроблений висновок про відсутність у контрагента первинних документів, які можуть підтвердити реальність господарських операцій.

Проте в судовому засіданні суду першої інстанції встановлені наступні обставини, які знайшли своє підтвердження в судді апеляційної інстанції, що між Одеською філією «БОБ» ТОВ «Південні Традиції» та ПП «Таврія Плюс» укладено договір поставки №300 від 12.04.2011р. (т.1 а.с.93-105), згідно якого Одеська філія «БОБ» ТОВ «Південні Традиції» здійснювала поставки спиртних напоїв позивачу згідно із умовами та графіком поставок.

За умовами п.п.2.1 п.2, п.3 Договору Одеська філія «БОБ» ТОВ «Південні Традиції» зобов'язується завантажувати та поставляти товар своїм транспортом, за свій рахунок по місцезнаходженню складу (товарної точки) ПП «Таврія Плюс» та надати всі необхідні належним чином оформлені документи на товар, в тому числі всі документи, які підтверджуються походження товару, кількість та якість, а також накладні (в паперовій та електронній формі), податкові накладні. Вказаний Договір діє до 31.12.2011р. та вважається пролонгованим, якщо сторони письмово не повідомили про припинення дії договору (п.п.9.1 п. 9 Договору).

На підтвердження поставки товару згідно умов договору №300 від 12.04.2011р. позивачем надані податкові накладні виписані Одеською філією «БОБ» ТОВ «Південні Традиції» протягом травня - вересня 2011р. та розрахунки коригування кількісних та вартісних показників до деяких податкових накладних (т.3 а.с.151-218), видаткові накладні виписані протягом травня - вересня 2011р. (т.3 а.с.84-148) та належним чином оформлені товарно-транспортні накладні з відомостями про товар та зазначенням пунктів розвантаження, які підтверджують перевезення товару (т.3 а.с.221-256, т.4 а.с.1-28).

Оплата за поставлений товар здійснювалась у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями (т.1 а.с.106-113), якість поставленого товару підтверджується наданими копіями сертифікатів відповідності (т.4 а.с.45-58). Право Одеської філії «БОБ» ТОВ «Південні Традиції» на здійснення оптової торгівлі алкогольними напоями підтверджується Ліцензіями №152937, №553036 (т.4 а.с.41-44).

В акті перевірки від 28.11.2012р. (т.1 а.с.26-32) вказано, що на адресу ДПІ надійшов акт перевірки ДПІ у Печерському районі м.Київа від 22.07.2012р. щодо перевірки ТОВ «КК Оверест Компанія ЛТД» в якому зазначено, що вказане підприємство відсутнє за місцем знаходження, ними не надані первинні документи для перевірки господарської діяльності, що не підтверджує реальність фінансового-господарських операцій між ПП «Таврія Плюс» та ТОВ «КК Оверест Компанія ЛТД» та правомірність формування податкового кредиту та визначення податку на прибуток.

В той же час, в судовому засіданні суду першої інстанції встановлено, і цей факт також знайшов своє підтвердження в суді апеляційної інстанції, між ТОВ «Консалтингова компанія «Оверест Компані ЛТД» та ПП «Таврія Плюс» укладено договір поставки №510 від 01.12.2010р. (т.1 а.с.139-143), згідно якого ТОВ «Консалтингова компанія «Оверест Компані ЛТД» здійснило поставку позивачу солодощів. За умовами договору ТОВ «Консалтингова компанія «Оверест Компані ЛТД» зобов'язується завантажувати та поставляти товар своїм транспортом, за свій рахунок по місцезнаходженню складу ПП «Таврія Плюс» та надати всі необхідні належним чином оформлені документи на товар, в тому числі всі документи, які підтверджуються походження товару, кількість та якість, а також накладні (в паперовій та електронній формі), податкові накладні.

На підтвердження поставки товару згідно умов договору №510 від 01.12.2010. позивачем надані податкові накладні виписані ТОВ «Консалтингова компанія «Оверест Компані ЛТД» №120125 від 01.12.2010р., №120214 від 02.12.2010р., №120306 від 03.12.2010р. (т.1 а.с.146, 153, 160), видаткові накладні №120125 від 01.12.2010р., №120214 від 02.12.2010р., №120306 від 03.12.2010р. (т.1 а.с.145, 152, 159), прибуткові накладні і звіти про рух товарів на складі (т.1 а.с.148-150, 155-157, 162-171) та належним чином оформлені товарно-транспортні накладні (т.1 а.с.147, 154, 161). Оплата за поставлений товар здійснювалась у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями (т.1 а.с.151, 158, 172), якість поставленого товару підтверджується наданою копією сертифікату відповідності (т.1 а.с.173).

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник контрагентів: ТОВ «Південні Традиції», ТОВ Винзавод «Південні Вікна» підтвердив, що дійсно ПП «Таврія Плюс» були поставлені вино вироби, позивач своєчасно розраховувався. Доставку товару вони робили безпосередньо на підприємство.

Що стосується механізму підтвердження платниками податків реальності тих господарських операцій, по яким були сформовані валові витрати та податковий кредит з ПДВ, слід зазначити, що такий механізм законодавством України не визначений. Закон України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Податковий кодекс України визначають лише вимоги щодо документального підтвердження задекларованих сум податкового кредиту, які, як зазначено вище, були дотримані позивачем.

Колегія суддів вважає, що з урахуванням закріпленої в ст.204 ЦК України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст.71КАС України, ДПІ повинна надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем операції з придбання товарів (послуг) у вищевказаних контрагентів в реальності не виконувались, а мало місце лише перерахування позивачем в їх адрес коштів з метою завищення податкового кредиту без фактичного отримання від них товарів чи послуг. Але такі дії тягнуть за собою кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України для тих, хто їх вчиняє.

У даній справі ДПІ не посилається на факти вчинення представниками позивача таких дій, і не надає докази притягнення їх до відповідальності за такі дії.

Виходячи з наведеного, судова колегія дійшла, що за відсутності доказів проведення посадовими особами чи представниками позивача фіктивних господарських операцій з вищевказаними контрагентами та при наявності належним чином оформлених первинних документів по операціям з ними, висновок ДПІ про завищення позивачем податкового кредиту, завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування та заниження податку на прибуток за такими операціями не може вважатися законним та обґрунтованим.

Сам по собі факт наявності господарських відносин з контрагентом, який порушує податкове законодавство, не може тягнути за собою негативні наслідки для платника податків у вигляді зменшення податкового кредиту чи валових витрат, оскільки платник податків може бути необізнаним стосовно таких порушень та дійсних намірів тих фізичних осіб, які представляють його контрагента.

Такий висновок узгоджується із правової позицією Верховного суду України, яка викладена в постанові від 31.01.2011р. по справі №21-47а10, та з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Булвес» АД проти Болгарії та Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду постановлена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.198,200,206КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 березня 2013р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: Н.В. Вербицька

К.В. Кравченко