Постанова № 32135500, 25.06.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2013 р. Справа № 809/1695/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Скільського І.І.

при секретарі Бурда М.Р.,

за участю:

представника відповідача - Салітринського А.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі

до відповідача: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Рожнятівському районі

про стягнення заборгованості в сумі 3307,24 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

27 травня 2013 року управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі Івано-Франківської області (надалі - позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Рожнятівському районі (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 3307,24 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі актів щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності і внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання позивачем здійснено виплату пенсії громадянам: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 за період з березня по жовтень 2013 року в сумі 3307,24 грн. Внаслідок чого, просить суд зобов'язати відповідача відшкодувати ці витрати позивачу.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак на адресу суду направив клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав, наведених ним у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених у письмовому запереченні, яке міститься в матеріалах справи ( а.с.22-25). В обґрунтування свого заперечення вказав на правомірність дій відповідача, оскільки підстав для відшкодування витрат, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, заподіяної працівникові внаслідок трудового каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті з вини роботодавця іншої, ніж Україна, держави-учасниці Угоди про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, які пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків, немає оскільки потерпілі отримали ушкодження здоров'я за межами України і переїхали в Україну на постійне місце проживання, не є зареєстрованими в Україні і за них не сплачувалися страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. Крім того, Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України, витрат пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань передбачений тільки обов'язок органів Пенсійного Фонду провести з відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків звірку витрат по особових справах потерпілих, скласти Акт щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих та подати його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. За твердженням представника відповідача всі дії передбачені зазначеним Порядком сторонами були виконані, тому між позивачем та відповідачем повинен бути відсутній спір. В задоволенні позову просив відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення з наступних підстав.

За період з 01.03.2013 року по 30.04.2013 року позивачем здійснено виплату пенсії гр.ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, що одержали трудове каліцтво (профзахворювання) за межами України та понесено витрат на доставку такої пенсії на загальну суму 3307,24 грн.

Сума виплаченої пенсії включена позивачем до актів щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності і внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за кожний місяць вказаного періоду.

Відповідачем зазначені акти підписані та згідно таблиць розбіжностей не прийнято до відшкодування вищевказану суму виплаченої пенсії та коштів на її доставку вищевказаним громадянам.

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (надалі - Основ) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до статті 4 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в Україні залежно від страхового випадку є: пенсійне страхування, страхуванняу зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, медичне страхування, страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, страхування на випадок безробіття.

Спори, що виникають із правовідносин за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вирішуються в судовому порядку, якщо законом не встановлено досудовий порядок їх розгляду (стаття 12 Основ).

Відповідно до пункту 4 статті 25 Основ, за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням, відновлення здоров'я та працездатності потерпілого, допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків, пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Згідно частини 4 статті 26 Основ, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Відносини стосовно відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України витрат Пенсійного Фонду на виплату пенсій по інвалідності регулюється Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року №5-4/4 (надалі - Порядок №5-4/4) та Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Відповідно до частини першої статті 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (надалі - Закон), у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати в тому числі шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, виплачуючи йому пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Відповідно до пункту 4 Порядку №5-4/4 відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", Закону України "Прозагальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасноговипадку на виробництві та професійного захворювання, якіспричинили втрату працездатності" таіншихнормативно-правових актів, а саме:сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Окрім того, статтею 24 Закону передбачено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

За змістом частини 2 статті 2 Закону особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві з застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

Підпунктом "а" статті 27 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.

Відповідно до пункту 3 розділу XI (Прикінцеві положення) Закону відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Абзацом третім пункту 3 розділу XI встановлено, що уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Таким чином, законодавством передбачено обов'язок Фонду здійснювати відшкодування пенсійними органам чітко визначеного переліку понесених останніми витрат. Серед таких витрат передбачено відшкодування витрат з виплачених пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про правонаступництво України" від 12.09.1991 року, закони Української РСР та інші акти, ухвалені Верховною Радою Української РСР, діють на території України, оскільки вони не суперечать законам України, ухваленим після проголошення незалежності України.

Стаття 9 зазначеного Закону передбачає, що всі громадяни СРСР, які на момент проголошення незалежності України постійно проживали на території України, є громадянами України. Україна гарантує забезпечення прав людини кожному громадянину України незалежно від національної приналежності та інших ознак відповідно до міжнародно-правових актів про права людини.

Відповідно до Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року держави-учасниці Співдружності мають зобов'язання щодо непрацездатних осіб, які отримали право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження до складу СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди.

Відповідно до статті 5 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди.

Згідно статті 3 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, усі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього закону.

Отже, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, якщо страховий випадок стався на території держав-учасниць Угоди, призначаються за законодавством України і виплачуються з коштів Пенсійного фонду України.

Таким чином, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодовувати органам Пенсійного фонду України витрати на виплату пенсій, якщо нещасний випадок стався на території держав-учасниць Угоди.

Механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, визначено Порядком. За змістом пункту 5 зазначеного Порядку органами Пенсійного фонду України з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків в районах та містах обласного значення щомісячно проводяться звірки витрат на відповідні виплати до 10 числа місяця, наступного за звітним. Акти цих звірок подаються головним управлінням Пенсійного фонду України та управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування відповідних витрат та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її Пенсійному фонду України та Фонду страхування від нещасних випадків (п. 6) Порядку. Зазначена довідка є підставою для перерахування Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідних коштів Пенсійному фонду України до 25 числа місяця, наступного за звітним (п.7) Порядку. Таким чином, зазначеним Порядком передбачено здійснення відповідних розрахунків між Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань і Пенсійним фондом України на централізованому рівні.

Пунктами 1.2. та п.1.4. Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, передбачено, що у разі настання страхового випадку управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення виконавчої дирекції Фонду в районах та містах обласного значення (далі - робочі органи виконавчої дирекції Фонду) зобов'язані своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які мають на це право. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду розглядають справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або осіб, які мають право на страхові виплати, за наявності усіх необхідних документів, перелік яких визначений у пунктах 2.7, 2.8, 3.1, 5.3, 6.1.1 цього Порядку, і приймають відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження останнього документа.

Судом встановлено, що за заявлений період позивачем здійснено виплату пенсії по інвалідності, внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за межами України та витрати на її доставку в сумі 3307,24 грн. громадянам: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14

Підставність проведення зазначених виплат підтверджено матеріалами справи, зокрема, актами щомісячних звірок витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період березень-квітень 2013 року.

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Вищого адміністративного суду України від 13.12.2012 року у справі № К/9991/9667/12 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Чугуївському районі Харківської області про стягнення коштів та зобов'язання вчинити дії, а також в рішенні Вищого адміністративного суду від 22.05.2013 року у справі № К/9991/54665/12 за позовом Управління Пенсійного фонду України у Барському районі Вінницької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Барському районі Вінницької області про стягнення витрат.

З урахуванням наведеного, за умов наявного обов'язку відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, проводити відшкодування витрат на виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві відповідному страховику, а також враховуючи особливості такого способу відшкодування, на переконання суду вимоги позивача слід визнати обрунтованими, а адміністративний позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Рожнятівському районі на користь управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі суми понесених витрат на виплату пенсій по інвалідності особам, які отримали каліцтво внаслідок нещасних випадків на виробництві або професійного захворювання на території республіки колишнього СРСР за період березень-квітень 2013 року в розмірі 3307 (три тисячі триста сім гривень) 24 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Скільський І.І.

Постанова складена в повному обсязі 01.07.2013 року.