Постанова № 32135404, 25.03.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2013 р. Справа № 804/1135/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н. В. розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Державне науково-виробниче підприємство «Цирконій» до Дніпродзержинської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява Державного науково-виробничого підприємства «Цирконій» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби з позовними вимогами, з урахуванням клопотання про уточнення позовних вимог від 25.03.2013р., щодо скасування податкового повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області №0002031701 від 10.09.2012р. про визначення грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1245947, 11 грн.

В обґрунтування адміністративного позову, позивач зазначає, що відповідачем проведено перевірку з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податку з доходів фізичних осіб за період фінансово-господарської діяльності з 01.07.2009р. по 30.06.2012р., за результатами якої складено Акт про результати позапланової виїзної перевірки Державного науково-виробничого підприємства «Цирконій» (код ЄДРПОУ 25012091) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податку з доходів фізичних осіб за період фінансово-господарської діяльності з 01.07.2009р. по 30.06.2012р. №2594/107/17-219/25012091 від 29.08.2012р.

На підставі Акту №2594/107/17-219/25012091 від 29.08.2012р. податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0002031701 від 10.09.2012р. про стягнення з підприємства основної суми грошового зобов'язання у розмірі 996 757, 69 грн. та пені за несплату основного зобов'язання у розмірі 249 189, 42 грн.

Позивач, не погодившись із винесенням такого рішення, звернувся із скаргою спочатку до Державної податкової служби України у Дніпропетровської області, за результатами розгляду якої Державна податкова служба України у Дніпропетровській області частково скасувала оскаржуване податкове повідомлення-рішення, а потім до Державної податкової служби України, за результатами звернення до якої, підприємству було відмовлено у задоволенні скарги.

Так, на думку позивача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є незаконним з огляду на те, що у період який перевірявся, відносно Державного науково-виробничого підприємства «Цирконій» порушено справи про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, у зв'язку з чим, згідно Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства та не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Від Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби надійшло заперечення в яких він посилається на те, що станом на 30.06.2012р. за підприємством рахувалася заборгованість з податку на доходи фізичних осіб в сумі 995 711, 44 грн. В ході перевірки встановлено порушення чинного на момент винекнення спірних правовідносин законодавства, а саме- п.п. 4.3.25 п.4.3 ст. 4; п.п.6.3.2, абз. «е» п.п.6.3.3 п. 6.3 ст.6, п.п. 8.1.1, п.п. 8.1.2 п.8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-ІV від 22.05.2003р. та п. 54.2 ст. 54; п.п.168.1.5, п.п. 168.1.6 п. 168.1 ст.168; абз. «г» п.п. 164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р.

Відповідач також зазначає, що стаття 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначає заборону протягом дії мораторію щодо нарахування неустойки (штрафу, пені), застосування інших санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), проте положення данної норми не звільняють платника від виконання самих грошових зобов'язань, в тому числі зобов'язань по сплаті податків та зборів (інших обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію .

Дослідивши чинне на момент виникнення спірних правовідносин законодавство та матеріали справи, суд доходить висновку, що позовна заява задоволенню не підлягає.

Господарським судом Дніпропетровської області 13.06.2002р. у справі № Б 15/52/02 було порушено провадження про банкрутство Державного науково-виробничого підприємства «Цирконій» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Господарський суд Дніпропетровської області у судовому рішенні від 10.11.2003р. (справа №Б 15/52/02) ухвалив заборонити органам державної податкової служби проводити заходи по погашенню податкових зобов'язань або стягненню податкового боргу, передбачені Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та звільнити активи ДНВП «Цирконій» з податкової застави і виключити з державних реєстрів застав рухомого або нерухомого майна.

Ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області (справа №Б 26-Б 15/52/02) від 29.11.2005р. та від 19.06.2007р. введено процедуру санації і затверджено план санації ДНВП «Цирконій».

23.08.2012 року Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби було проведено перевірку з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податку з доходів фізичних осіб за період фінансово-господарської діяльності з 01.07.2009р. по 30.06.2012р., за результатами якої складено Акт про результати позапланової виїзної перевірки Державного науково-виробничого підприємства «Цирконій» (код ЄДРПОУ 25012091) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податку з доходів фізичних осіб за період фінансово-господарської діяльності з 01.07.2009р. по 30.06.2012р. №2594/107/17-219/25012091 від 29.08.2012р.

29.08.2012р. позивачем було надано до податкового органу заперечення до Акту № 2594/107/17-219/25012091 від 29.08.2012р., у яких зазначена сума узгодженого податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб становить 995 711, 44 грн.

На підставі Акту №2594/107/17-219/25012091 від 29.08.2012р. податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0002031701 від 10.09.2012р. про стягнення з підприємства основної суми грошового зобов'язання у розмірі 996 757, 69 грн. та пені за несплату основного зобов'язання у розмірі 249 189, 42 грн.

Державне науково-виробниче підприємство «Цирконій» оскаржило прийнятий податковим органом акт в адміністративному порядку, звернувшись із скаргою до Державної податкової служби України у Дніпропетровської області.

Згідно Рішення про результати розгляду скарги №29502/10/10-014 від 26.11.2012р., Державна податкова служба України у Дніпропетровській області частково скасувала оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0002031701 від 10.09.2012р. в частині податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб у сумі 98, 25 грн. і застосованих штрафних санкцій у сумі 24, 56 грн., залишивши в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення без змін.

Позивач звернувся із повторним оскарженням до Державної податкової служби України, за результатами звернення до якої, відповідно до Рішення про результати розгляду повторної скарги №8016/0/61-12/10-2315 від 28.12.2012р., повторну скаргу підприємства було залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0002031701 від 10.09.2012р. з урахуванням рішення Державної податкової служби України у Дніпропетровській області №29502/10/10-014 від 26.11.2012р.-без змін.

Згідно із ст. 67 Конституції України - кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України, встановлено обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 1.15 статті 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" №889-VI від 22.05.2003р. (далі-Закон №889) встановлено, що податковим агентом є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Згідно з вимогами підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону №889, податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Відповідно до вимог підпункту "а" пункту 17.2 статті 17 Закону №889, особою, яка є відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є для оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України - податковий агент.

Пунктом 54.2 статті 54 Податкового кодексу України (далі-ПК України) встановлено, що грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Згідно п. 102.1 статті 102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з вимогами п.п 168.1.1 та 168.1.2 п. 168.1 статті 168 ПК України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку. зобов'язаний утримувати податок з суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки придають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Відповідно до вимог підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 163 ПК України, якщо оподат ковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Згідно з вимогами підпункту 168.1.6 пункту 168.1 статті 168 ПК України, для цілей цього розділу та пункту 54.2 статті 54 нього Кодексу під терміном "граничний термін сплати до бюджету податку" розуміються строки сплати податку, визначені цим пунктом.

Відповідно до вимог пункту 1 підрозділу 1 розділу XX Перехідних положень ПК України, податок ва доходи фізичних осіб, нарахований, але не сплачений податковим агентом до бюджету і всупереч порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом, на дату набрання чинності цим Кодексом вважається податковим боргом за узгодженим податковим зобов'язанням: та підлягає відображенню у податковому розрахунку за результатами першого звітного кварталу, протягом якого набирає чинності цей Кодексом, а також стягується з податкового агента із застосуванням заходів відповідальності, передбаченим цим Кодексом.

Згідно з вимогами п. 123.1 ст. 123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6.пункту 54.3 ст. 54 цього Кодексу. - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеногоподаткового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до преамбули Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» N 2343-XII від 14.05.1992р. (у відповідній редакції, чинній на момент виникнення правовідносин; далі-Закон №2343) -цей Закон встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Згідно із положеннями ст. 1 Закону №2343, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником стосовно якого порушено справу про банкрутство грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Так, мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства та не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) (ч. 4 ст. 12 Закону №2343).

З системного аналізу положень Закону №2343 вбачається, що введення мораторію на задоволення вимог кредиторів не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань, в тому числі і зобов'язань щодо сплати податків і зборів, які виникли після дня введення мораторію, а, отже, не забороняє і контролюючим органам нараховувати як поточні податкові зобов'язання та штрафні (фінансові) санкції за ними, та і податкові зобов'язання, які виникли до, а виявлені після порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію платника податку, а також штрафи за їх невиконання.

Мораторій слід вважати як захід забезпечення цілісності майна боржника, який полягає в зупиненні виконання боржником своїх зобов'язань, а не в припиненні їх існування, що повинно повністю відповідати ст.599 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням. Таким чином, нарахування санкцій, застосування заходів за невиконання зазначених зобов'язань, зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також штрафних санкцій ґрунтуються на законі.

Вищезазначена позиція відображена в ухвалах Вищого адміністративного суду України по справі №К-19615/10 від 21.07.2011 року та №К-9764/10 від 19.07.2012р.

Відповідно до ст.ст.11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, суд, зазначає, що з порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати договори та вчиняти інші правочини, у зв'язку з чим у нього виникають права та обов'язки, виконання яких забезпечується на загальних засадах, а отже дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що висновки, зроблені в Акті про результати позапланової виїзної перевірки Державного науково-виробничого підприємства «Цирконій» (код ЄДРПОУ 25012091) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податку з доходів фізичних осіб за період фінансово-господарської діяльності з 01.07.2009р. по 30.06.2012р. №2594/107/17-219/25012091 від 29.08.2012р., є обґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення №0002031701 від 10.09.2012р. правомірним, при винесенні оскаржуваного податкового-повідомлення-рішення відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, правомірність своїх дій ним доведена, а в задоволенні поданого адміністративного позову слід відмовити.

Ухвалою від 22 січня 2013 року суд ухвалив у задоволенні клопотання Державного науково-виробничого підприємства "Цирконій" про звільнення від сплати судового збору-відмовити та відстрочити Державному науково-виробничому підприємству "Цирконій" сплату судового збору за позовом Державного науково-виробничого підприємства "Цирконій" до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування рішень-до ухвалення судового рішення по справі.

Відповідно до ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно із ст. 98 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Частиною другою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, то суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Згідно із ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" N 3674-VI від 08.07.2011р., судовий збір справляється, зокрема - за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" N 3674-VI від 08.07.2011р., розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру становить один відсоток розміру майоних вимог, але не менше 0, 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше двох розмірів мінімальних заробітних плат.

Виходячи із розміру мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2013р. у розмірі 1 147, 00 грн. та враховуючи те, що позивачем оскаржувалось податкове повідомлення-рішення про стягнення заборгованості в сумі 1 245 947, 11 грн. -розмір судового збору, що підлягає стягненню становить 2294, 00 грн.

Керуючись ст. 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державного науково-виробничого підприємства «Цирконій» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області №0002031701 від 10.09.2012р. -відмовити.

Стягнути з Державного науково-виробничого підприємства «Цирконій» (код ЄДРПОУ 25012091) на користь державного бюджету (код ЄДРПОУ отримувача-37983253, отримувач - УДКСУ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, р/р №31210206784008, код бюджетної класифікації 22030001, банк -ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ, МФО 805012) суму судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру у розмірі 2294, 00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні).

Зобов'язати Державне науково-виробниче підприємство «Цирконій» надати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду документ, що підтверджує сплату судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру, у десятиденний строк з дати отримання даної постанови.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст.186 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Н.В. Турлакова