Ухвала суду № 32135171, 18.06.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2013 р.Справа № 2а-5871/11/2170

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25.05.2012 року по справі за позовом приватного підприємства «Багатопрофільна фірма «Інтеркрайт» до державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

29.11.2011 року приватне підприємство «Багатопрофільна фірма «Інтеркрайт» звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002752301 від 10.08.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 408677 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 25.05.2012 року адміністративний позов приватного підприємства «Багатопрофільна фірма «Інтеркрайт» задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0002752301 від 10.08.2011 року щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 408677 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 1 грн.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 31.05.2012 року державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу на вказану постанову суду.

Апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби посилалась на те, що за результатом проведеної перевірки позивача було виявлено факт завищення податкового кредиту за березень 2011 року по операціям з ПП «Евролюкс». Так, податковий орган зазначив, що позивачем не було підтверджено транспортування товарів, у зв'язку з чим ДПІ у м. Херсоні дійшла висновку, що господарські відносини між ПП «Евролюкс» та ПП «Багатопрофільна фірма «Інтеркрайт» не спричиняють настання правових наслідків, а тому є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

На підставі викладеного в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 25.05.2012 року та ухвалення нової постанови, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ПП «Багатопрофільна фірма «Інтеркрайт».

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів дійшла наступного:

Спірні правовідносини регулюються Кодексом адміністративного судочинства України, Податковим кодексом України.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 22.07.2011 року по 26.07.2011 року державною податковою інспекцією у м. Херсоні була проведена виїзна позапланова документальна перевірка ПП «Багатопрофільна фірма «Інтеркрайт» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ПП «Евролюкс» та з контрагентами покупцями за березень 2011 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт, на підставі якого державною податковою інспекцією у м. Херсоні винесено податкове повідомлення-рішення № 0002752301 від 10.08.2011 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 408677 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 грн.

В акті перевірки державною податковою інспекцією у м. Херсоні зазначено, що товариством в порушення вимог Податкового кодексу України віднесено до складу податкового кредиту у березні 2011 року суми ПДВ по операціям з ПП «Евролюкс», оскільки в ході перевірки не підтверджено наявності поставок товарів (послуг) від вказаного контрагента-постачальника до ПП «Багатопрофільна фірма «Інтеркрайт». Зважаючи на зазначене податковий орган дійшов висновку, що задекларовані ПП «Багатопрофільна фірма «Інтеркрайт» правочини з цим контрагентом не мали на меті настання реальних наслідків, а тому у позивача відсутнє право на формування податкового кредиту за рахунок контрагента - ПП «Евролюкс».

Крім того, в акті перевірки податковим органом зазначено, що за результатами перевірки контрагента позивача, встановлено порушення ПП «Евролюкс» вимог ст.ст. 201, 203, 215, 216, 228 ЦК України в частині недодержання положень зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах при придбанні товарів.

Дослідивши обставини справи та докази по справі, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002752301 від 10.08.2011 року, зважаючи на наступне:

Відповідно до п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

В свою чергу, згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні

капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи та акту перевірки, у березні 2011 року позивач здійснював господарські операції з придбання товарів з контрагентом ПП «Евролюкс».

За рахунок здійснення вказаних операцій ПП «Багатопрофільна фірма «Інтеркрайт» сформувало податковий кредит.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає помилковим висновок ДПІ у м. Херсоні щодо завищення позивачем податкового кредиту по операціям з вказаним контрагентом, зважаючи на наступне:

Юридичним фактом, який породжує право платника на податкову вигоду (зокрема, у вигляді права на зменшення об'єкта оподаткування ПДВ на суму податкового кредиту), є реальність господарської операції.

За відсутності факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту.

Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів продавцем та їх отримання покупцем, документи, підтверджуючі використання вказаних товарів у власній господарській діяльності.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Вимоги до первинних документів містяться у ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема вони повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ПП «Багатопрофільна фірма «Інтеркрайт» 29.03.2011 року було укладено з ПП «Евролюкс» договір поставки № 124, за умовами якого контрагент позивача зобов'язувався передати, а ПП «Багатопрофільна фірма «Інтеркрайт» прийняти та оплатити мелясу бурякову. Крім того, базисною умовою поставки товару у договорі було визначено FCA (Инкотермс-2000) склад заводу Зберігача, розташованого за адресою: «ДП «Гайсинський спиртовий завод», Вінницька область, м. Гайсин, вул. Плеханова, 28.

В підтвердження правомірності формування сум податкового кредиту по операціям з ПП «Евролюкс» позивач надав первинні документи про здійснення господарських операцій, а саме: податкову накладну, видаткову накладну, рахунок-фактуру.

Крім того, позивачем було надано договір промислової переробки сировини № 41 від 05.11.2010 року, укладений між ПП «БФ «Інтеркрайт» та ДП «Гайсинський спиртовий завод», згідно якого останній з давальницької сировини позивача, у тому числі і меляси, виготовляє компонент моторного палива альтернативного КМПА на власних виробничих потужностях.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) № 097974 одним з видів діяльності ПП «БФ «Інтеркрайт» за КВЕД є оптова торгівля паливом (а.с. 41).

Згідно Свідоцтва Серії РП-См № 2 про належність палива до альтернативного, виданого ПП «БФ «Інтеркрайт» рідке паливо сумішеве «Біопаливо для двигунів внутрішнього згоряння Е-95» ідентифіковане як альтернативне (а.с. 74).

В свою чергу, відповідно до Технічних умов ТУ У 24.6-34286393-001:2009 «Біопаливо для двигунів внутрішнього згоряння Е-95», зареєстрованих 28.10.2009 року в Укрметртестстандарт, під час виробництва біопалива як сировина використовується компонент моторного палива альтернативного (КМПА), в технологічному процесі якого застосовується меляса.

Таким чином, позивачем були надані документи в підтвердження того, що підприємством було придбано у ПП «Евролюкс» мелясу бурякову для подальшої передачі її ДП «Гайсинський спиртовий завод» як сировини для виготовлення компонента моторного палива альтернативного КМПА.

Факт передачі меляси державному підприємству «Гайсинський спиртовий завод» підтверджено актами прийому-передачі послуг по виробництву компоненту моторного палива альтернативного та кінцевих сортів КМПА від 28.04.2011 року та 30.06.2011 року, в яких зазначено кількість меляси використаної державним підприємством «Гайсинський спиртовий завод» для виробництва альтернативного палива (а.с. 72-73).

Дослідивши подані товариством документи, колегія суддів приходить до висновку, що первинні документи оформлені належним чином та містять достатню інформацію відносно змісту та вартості господарських операцій, які були опосередковані складенням цих документів, та дають змогу вважати, що господарські операції реально відбулися і тягнуть настання реальних правових наслідків.

Крім того, ПП «Багатопрофільна фірма «Інтеркрайт» були надані докази подальшого використання отриманого від ПП «Евролюкс» товару у власній господарській діяльності.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що господарські операції між ПП «Багатопрофільна фірма «Інтеркрайт» та ПП «Евролюкс» мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності.

При цьому колегія суддів вважає необґрунтованими доводи податкового органу про нікчемність спірних угод з підстав ненадання позивачем товарно-транспортних накладних, оскільки, за наявності документів, які підтверджують фактичне отримання позивачем товару та його використання у власній господарській діяльності, ненадання документів на підтвердження транспортування продукції не може бути єдиною беззаперечною підставою для висновку про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей, оскільки, відповідною транспортною документацією обов'язково має бути підтверджено здійснення послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що податкова накладна та інші первинні документи оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, та є належними доказами придбання товару ПП «Багатопрофільна фірма «Інтеркрайт».

Таким чином, позивачем було дотримано необхідну умову для віднесення сплачених в ціні товарно-матеріальних цінностей сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Що стосується посилань ДПІ у м. Херсоні на нікчемність правочинів укладених між ПП «Багатопрофільна фірма «Інтеркрайт» та ПП «Евролюкс», то колегія суддів звертає увагу на наступне:

Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України, згідно із якою зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Необхідними умовами для визнання угоди нікчемною в силу вимог ст. 228 Цивільного кодексу України є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних протиправних наслідків.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Проте, існування відповідних обставин у даній справі податковим органом не доведено.

Зважаючи на все вищезазначене колегія суддів дійшла висновку, що ПП «Багатопрофільна фірма «Інтеркрайт» правомірно було сформовано податковий кредит за рахунок сум податку на додану вартість по операціям з ПП «Евролюкс», а тому податкове повідомлення-рішення № 0002752301 від 10.08.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 408677 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 грн. прийнято державною податковою інспекцією у м. Херсоні необґрунтовано та підлягає скасуванню.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби України залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25.05.2012 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: А.В. Бойко

Суддя: Т.М. Танасогло

Суддя: О.В. Яковлєв