Рішення № 32134915, 01.07.2013, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/2067/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2013 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Веселова В.М.,

секретаря - Максим'юк М.А.,

представника позивача - Матвійчука М.З.

відповідача - ОСОБА_2

представника відповідачів - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та процентів, нарахованих за користування кредитом та зустрічної позовної заяви ОСОБА_5 до ТзОВ «Кей Колект», треті особи, що не заявляють самостійні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_4 про визнання поруки припиненою, та зустрічної позовної заяви ОСОБА_4 до ТзОВ «Кей Колект», треті особи, що не заявляють самостійні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_5 про визнання поруки припиненою -

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «Кей-Колект» звернулося з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 25.02.2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк»,який в подальшому було перейменовано у ПАТ «Укрсиббанк» та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11302900000 відповідно до якого банк надав відповідачу кредит в іноземній валюті на споживчі цілі на загальну суму 52 500 долари США, терміном до 24.02.2015 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,4 % на рік за час фактичного користування кредитом. Відповідно до умов договору відповідач зобов'язувався погашати заборгованість за кредитом та проценти шляхом сплати ануїтетних платежів(сума грошових коштів, що складається з строкових процентів і строкової суми основного боргу) у відповідності до «Графіку платежів, визначення сукупної вартості кредиту», який є невід»ємною частиною договору, на поточний рахунок НОМЕР_7, відкритий у банку. З метою забезпечення виконання зобов'язання, між банком та відповідачем-1 ОСОБА_4 та відповідачем-2 ОСОБА_5 було укладено договори поруки, відповідно до яких відповідачі-1,-2 зобов'язувалися відповідати у повному обсязі за виконання відповідачем ОСОБА_2 усіх зобов'язань, що виникли з договору.

12.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТзОВ «Кей-Колект» було укладено договір факторингу №1, згідно якого право вимоги кредитної заборгованості відповідачів перед банком відступлені позивачу ТзОВ «Кей-Колект».

Боржниками було порушено умови кредитного договору, сума кредиту та відсотки систематично не сплачуються. Станом на 10.09.2012 року, заборгованість відповідачів по вказаному договору становить 69 375 дол. США 24 цен, грн., а саме:

- 45 815 дол. США 54 цен. - заборгованість за кредитом,

- 23 559 дол. США 70 цен. - заборгованість по процентам за користування кредитом,

За курсом Національного Банку України станом на 10.09.2012 року з розрахунку 799 грн. 30 коп. за 100,00 доларів США становить: заборгованість за кредитним договором в розмірі 554 516 грн.29 коп., з яких 366 203 грн. 61 коп.- заборгованість за кредитом, 188 312 грн.68 коп. -заборгованість по процентам за користування кредитом.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив стягнути з відповідачів солідарно на користь ТзОВ «Кей-Колект» суму заборгованості за кредитним договором та сплачений судовий збір.

Відповідач ОСОБА_2 з позовними вимогами згідний частково, вказує, що перестав сплачувати повернення кредиту з липня 2009 року в зв'язку з тяжким фінансовим становищем, вважає, що банк неправомірно застосував до нього збільшену процентну ставку за кредитом, яку виставляв йому згідно з поданим розрахунком після 10 січня 2009 року. Відповідно вважає, що повинен сплатити основний борг та пеню з розрахунку процентної ставки , що діяла станом до 10 січня 2009 року. Вказує,що кредитний договір він підписав добровільно, перед цим знайомився з його умовами і був згідний з цими умовами в повному обсязі.

Відповідач-1 ОСОБА_4 та відповідач-2 ОСОБА_5 подали до суду зустрічні позовні заяви про визнання договорів поруки припиненими. Вказують, що оскільки в укладених договорах поруки, не було встановлено строку, після якого порука припиняється, а п.12.1. кредитного договору зазначає, що у випадку настання обставин,визначених договором та направлення банком на адресу позичальника повідомлення вимоги про дострокове повернення кредиту і не усунення позичальником порушень умов за цим договором, вважати термін повернення кредиту таким, що настав на 32 календарний день з дати одержання позичальником повідомлення, вимоги про дострокове повернення кредиту від банку. Відповідне повідомлення відповідачі-1,-2 отримали 21.07.2012р.,тобто термін початку права вимоги про дострокове повернення кредиту настало 23.08.2012 року, однак обставин, що обумовлюють продовження даного строку позивач не навів. Відповідно відповідачі-1,-2 вважають є всі підстави для визнання договорів поруки припиненою. Просять прийняти рішення, яким припинити договори поруки, укладені між ОСОБА_4 та АКБ «Укрсиббанк» №11302900000/1-П від 25.02.2008р. та між ОСОБА_5 та АБК «Укрсиббанк» №11302900000/2-П від 25.02.2008р. В судовому засіданні представник відповідачів-1 та -2 вимоги зустрічних позовних заяв підтримав.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача,відповідача, представника відповідачів-1,-2, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступних висновків.

25.02.2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (у зв'язку із зміною найменування юридичної особи згідно з вимогами Закону України «Про акціонерні товариства» - перейменований у Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк») та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11302900000, відповідно до якого банк надав відповідачу кредит в іноземній валюті на споживчі цілі на загальну суму 52 500 долари США, терміном до 24.02.2015 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,4 % на рік за час фактичного користування кредитом.

Відповідно до умов договору відповідач ОСОБА_2 зобов'язувався погашати заборгованість за кредитом та проценти шляхом сплати ануїтетних платежів (сума грошових коштів, що складається з строкових процентів і строкової суми основного боргу) у відповідності до «Графіку платежів, визначення сукупної вартості кредиту», який є невід'ємною частиною договору, на поточний рахунок НОМЕР_7, відкритий у банку.

З метою забезпечення виконання зобов'язань по укладеному договору кредиту, 25 лютого 2008 року було укладено договір поруки між банком та відповідачем-1 ОСОБА_4 № 11302900000/1-П згідно якого відповідач зобов'язувався відповідати у повному обсязі за виконання відповідачем ОСОБА_4 усіх зобов'язань, що виникли з договору кредиту. Також, з метою забезпечення виконання зобов'язань по укладеному договору кредиту,25 лютого 2008 року було укладено договір поруки між банком та відповідачем- 2 ОСОБА_5 № 11302900000/2-П, згідно якого відповідач зобов'язувався відповідати у повному обсязі за виконання відповідачем ОСОБА_4 усіх зобов'язань, що виникли з договору.

12.12.2011 року ПАТ «УкрСиббанк» та ТзОВ «Кей-Колект» уклали договір факторингу №1, згідно якого право вимоги кредитної заборгованості банку та відповідачів відступлені позивачу ТзОВ «Кей-Колект». На виконання договору факторингу №1 складено Акт приймання-передачі прав вимог від 12.12.2011 р. В судовому засіданні було оглянуто нотаріально завірену копію договору факторингу.

Як вбачається з представлених документів та пояснення самого відповідача, він перестав сплачувати повернення кредиту з липня 2009 року, відповідно ним було порушено умови кредитного договору, сума кредиту та відсотки систематично не сплачуються. Станом на 10.09.2012 року, заборгованість відповідачів по вказаному договору становить 69 375 дол. США 24 цен, грн., а саме:

- 45 815 дол. США 54 цен. - заборгованість за кредитом,

- 23 559 дол. США 70 цен. - заборгованість по процентам за користування кредитом,

За курсом Національного Банку України станом на 10.09.2012 року з розрахунку 799 грн. 30 коп. за 100,00 доларів США становить: заборгованість за кредитним договором в розмірі 554 516 грн.29 коп., з яких 366 203 грн. 61 коп.- заборгованість за кредитом, 188 312 грн.68 коп. -заборгованість по процентам за користування кредитом.

У відповідності до п.1.3.1. договору про надання споживчого кредиту від 25.02.2008 року підписаного між банком та відповідачем, за користування кредитними коштами протягом перших 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 13.40% річних. Після закінчення цього строк та кожного наступного місяця кредитування , розмір процентної ставки підлягає перегляду відповідно до умов договору. У відповідності до абзацу 4 цього ж п.1.3.1. за користування кредитними коштами понад встановлений договором термін банк автоматично нараховує проценти на прострочену суму основного боргу за процентною ставкою в розмірі збільшеному вдвічі, вказаної в п.1.3.1. договору, тобто кредитним договором передбачена можливість зміни розміру відсоткової ставки.

Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом установлено, що рішення про збільшення розміру процентів прийнято обома сторонами та зафіксовано в договорі про надання споживчого кредиту від 25 лютого 2008 року , до 5 січня 2009 року, тобто до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», відповідно до якого встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.

Судом також встановлено, що датою зміни розміру процентів за кредитним договором обома сторонами погоджено, як встановлений договором термін за користування кредитними коштами понад встановлений договором термін та автоматичне, без взаємних погоджень, нарахування процентів на прострочену суму основного боргу за процентною ставкоюв розмірі збільшеному вдвічі вказаної в п.1.3.1.,тобто 13.40% х 2 = 26.80% і про таку зміну було відомо відповідачу з моменту підписання договору. З довідки-розрахунку заборгованості за кредитом (а.с.15-17) вбачається, що розмір відсоткової ставки 13.40% є незмінний протягом всього періоду дії договору, однак до нього правомірно застосовується коефіціент х2 згідно з умовами договору, передбаченими в абзаці 4 п.1.3.1. кредитного договору.

Таким чином, встановлено, що банк прийняв рішення про збільшення розміру процентів за кредитним договором відповідно до умов договору, за згоди відповідача, до набрання чинності Законом, яким встановлено заборону збільшення банком розміру процентів в односторонньому порядку, тому порушення закону зі сторони банку,а відповідно і позивача, який звернувся з відповідним позовом до суду, відсутні.

Відповідно до частини першої статті 559 ЦК припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а, отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання.

Згідно ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Однак, відповідно до частини першої статті 559 ЦК України до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності останнього: збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає, зокрема, у разі встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення, розширення змісту основного зобов'язання щодо дострокового повернення кредиту та плати за користування ним, що є підставою для визнання договору поруки припиненим.

Згідно із частиною четвертою статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України). Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (частина друга статті 251 та частина друга статті 252 ЦК України).

З укладених договорів поруки вбачається, що в них встановлений строк, після якого порука припиняється. Так, у відповідності до п.1.1. укладених договорів поруки поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за невиконання відповідачем ОСОБА_2 усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли по кредитному договору від 25.02.2008 року, укладеного між кредитором та боржником - відповідачем по справі в повному обсязі. Згідно п.1.2 цих же договорів поруки передбачено, що поручителям відомі усі умови вищеозначеного кредитного договору, в тому числі і те, що термін виконання основного зобов'язання є 24 лютого 2015 року. ,а п.3.1. договорів поруки передбачено, що договір поруки набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до повного припинення всіх зобов'язань боржника по основному договору, враховуючи термін виконання основного зобов'язання - 24.02.2015 року.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що як основне зобов'язання по договору кредитну, так і договори поруки укладені між банком та відповідачем-1 та відповідачем-2 є діючими і закінчення строку дії по цим договорам є 24 лютого 2015 року, що передбачено самими договорами поруки. За таких обставин посилання відповідачів-1, та -2 і їх представника на п.12.1 основного кредитного договору, як на підставу своїх зустрічних позовних вимог, суд вважає некорректними і оцінює критично.

Крім цього, термін дії основного договору є до 24 лютого 2015 року, так само є чинними на даний час і договори поруки, тобто в цьому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Такий строк ще не наступив.

Відповідно до частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно з частиною другою статті 1054 та частиною другою статті 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Суд встановив, що за укладеним кредитним договором, позичальник- відповідач по справі - з липня 2009 року припинив внесення щомісячних платежів щодо повернення кредиту, а пред'явлена банком у лютому 2012 року вимога до двох поручителів, є в межах встановленого законом шестимісячного строку,оскільки строк дії основного кредитного договору не закінчився,а договори поруки мають груничний строк дії до 24 лютого 2015 року, тому суд приходить до обґрунтованого висновку про те, що порука поручителів не припинилася.

До припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.

Укладеним кредитним договором від 25.02.2008 року передбачена можливість зміни розміру відсоткової ставки п.1.3.1., яку сторони договору - банк та відповідач в справі погодили добровільно,спільно і безумовно. Інших додаткових угод чи додатків до договору не підписувалось. Укладені між банком та відповідачами-1, -2 договори поруки містять п.п.1.1.,1.2.,якими зазначено, що поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за невиконання відповідачем ОСОБА_2 усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли по кредитному договору від 25.02.2008 року в повному обсязі як існуючих в теперішній час так і тих, що можуть виникнути в майбутньому, поручителям добре відомо усі вимоги основного договору, в тому числі сума основного боргу та термін виконання основного зобов'язання 24.02.2015 року.

Відповідно до частини першої статті 559 ЦК припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а, отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання,що і є в нашому випадку.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору і у встановлений законом строк.

Згідно ст.1054 ЦК за кредитним договором банк або інша кредитна установа зобов"язується надати грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона передає у власність (оперативне управління) гроші або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошей або рівну кількість речей такого ж роду і якості.

Статтею 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Стаття 625 ЦК України зазначає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Аналізуючи зібрані докази, суд вважає, що позовні вимоги первинного позову знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають до задоволення,а в задоволенні зустрічних позовних заяв слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.524,526,553,554,559,625,627,1046,1050,1054,1077 ЦК України, Закону України "Про банки і банківську діяльність", Постанови ВССУ №5 від 30.03.2012р.,листа ВССУ від 27.09.2012р. №10-1393/0/4-12 та ст.ст.213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та процентів, нарахованих за користування кредитом задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, жителя АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_4 виданий Коломийським РВ УМВС України в Івано-Франківській області 05.03.1999 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,гр.. України, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», (04070, м. Київ, вул. Іллінська,8 під'їзд 4, р/р 29090000000113 в ПАТ «УкрСиббанк», МФО 351005, ЄДРПОУ 09807750) заборгованість по кредиту згідно договору про надання споживчого кредиту №11302900000 від 25.02.2008 року в розмірі 69 375 (шістдесят дев'ять тисяч триста сімдесят п'ять) дол.США 24 цен., що станом на 10.09.2012 р. еквівалентно по курсу НБУ грошовій сумі в розмірі 554 516 (п'ятсот п'ятдесят чотири тисячі п'ятсот шістнадцять) грн.29 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4, жительки АДРЕСА_2, паспорт серії НОМЕР_5, виданий Коломийським РВ УМВС України в Івано-Франківській області 14.12.1996 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, гр.України, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», (04070, м. Київ, вул. Іллінська,8 під'їзд 4, р/р 29090000000113 в ПАТ «УкрСиббанк», МФО 351005, ЄДРПОУ 09807750) заборгованість по кредиту згідно договору про надання споживчого кредиту №11302900000 від 25.02.2008 року в розмірі 69 375 (шістдесят дев'ять тисяч триста сімдесят п'ять) дол..США 24 цен., що станом на 10.09.2012 р. еквівалентно по курсу НБУ грошовій сумі в розмірі 554 516 (п'ятсот п'ятдесят чотири тисячі п'ятсот шістнадцять) грн.29 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_5, жителя АДРЕСА_3, паспорт серії НОМЕР_6, виданий Коломийським РВ УМВС України в Івано-Франківській області13.10.1998 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, гр.. України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», (04070, м. Київ, вул. Іллінська,8 під'їзд 4, р/р 29090000000113 в ПАТ «УкрСиббанк», МФО 351005, ЄДРПОУ 09807750) заборгованість по кредиту згідно договору про надання споживчого кредиту №11302900000 від 25.02.2008 року в розмірі 69 375 (шістдесят дев'ять тисяч триста сімдесят п»ять) дол.США 24 цен., що станом на 10.09.2012 р. еквівалентно по курсу НБУ грошовій сумі в розмірі 554 516 (п'ятсот п'ятдесят чотири тисячі п'ятсот шістнадцять) грн.29 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», (04070, м. Київ, вул. Іллінська,8 під'їзд 4, р/р 26506359049000 в ПАТ «УкрСиббанк», МФО 351005, ЄДРПОУ 37825968) 3 441 (три тисячі чотириста сорок одну) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», (04070, м. Київ, вул. Іллінська,8 під'їзд 4, р/р 26506359049000 в ПАТ «УкрСиббанк», МФО 351005, ЄДРПОУ 37825968) 3 441 (три тисячі чотириста сорок одну) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

Стягнути солідарно з ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», (04070, м. Київ, вул. Іллінська,8 під'їзд 4, р/р 26506359049000 в ПАТ «УкрСиббанк», МФО 351005, ЄДРПОУ 37825968) 3 441 (три тисячі чотириста сорок одну) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

В задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_4 до ТзОВ «Кей Колект», треті особи, що не заявляють самостійні вимоги ОСОБА_2,ОСОБА_5 про визнання поруки припиненою - відмовити.

В задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_5 до ТзОВ «Кей Колект», треті особи, що не заявляють самостійні вимоги ОСОБА_2,ОСОБА_4 про визнання поруки припиненою - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду до Апеляційного суду Івано-Франківської області може бути подана протягом десяти днів, з дня проголошення рішення через Коломийський міськрайонний суд.

Суддя: Веселов В. М.