Рішення № 32126246, 19.06.2013, Залізничний районний суд м. Сімферополя

Справа № 122/16149/13-ц

Провадження по справі 2/122/1492/13

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2013 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді - Гоцкалюка В.Д.,

при секретарі - Рассомакіні А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного Акціонерного товариства Авіокомпанія "Аеросвіт" про стягнення заборгованості по заробітній платі, вихідної допомоги, вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки розрахунку,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ Авіокомпанія "Аеросвіт" про стягнення заборгованості по заробітній платі, вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки розрахунку, мотивуючи вимоги тим, що 26 травня 2008 року прийнят на посаду начальника зміни в представництві Авіакомпанія "Аеросвіт". 01 квітня 2013 року був звільнений у зв'язку із скороченням штату, за п.1 ст.40 КЗпП України. На день звільнення йому нарахована заробітна плата за період з 01 грудня 2012 року по 01 квітня 2013 року та компенсацію за невикористану відпустку та вихідну допомогу згідно ст.44 КЗпП України в сумі 37 847,86грн. За таких обставин просив стягнути з ПАТ Авіакомпанія "Аеросвіт" на свою користь невиплачену заробітну плату, компенсацію за невикористану відпустку, вихідну допомогу - загальною сумою 37 847,86 грн., а також витрати на правову допомогу, надану йому адвокатом ОСОБА_2 в сумі 1000 грн. та середній заробіток за час затримки на час звернення до суду у сумі 19 667,01 грн., із розрахунку середньоденної заробітної плати 322,41грн.

В судове засідання представник позивача не з'явилась, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд їх задовольнити, не заперечує проти винесення заочного рішення у справі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином; про причини неявки не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Згідно з положеннями частини 2 статті 197 цього Кодексу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 3, 21, 43, 45, 55 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Права людини є невідчужуваними та непорушними. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

За загальним правилом (ч.1 ст.11 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 3 ст. 10, ст. 60 ЦПК передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Сторони мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.

Згідно ч.2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 213 ЦПК України вимагає від суду повно та всебічно з'ясувати обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідити всі докази в їх сукупності.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 26.05.2008 року був прийнятий на посаду начальника зміни представництва ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» в АР Крим м. Сімферополь на підставі наказу №7 від 26.05.2008 року, про що зроблено відповідний запис в трудовій книжці НОМЕР_2 (а.с.7,8).

Як вбачається з витягу з наказу №1125-ос від 29.03.2013 року ОСОБА_1 звільнено 01.04.2013 року у зв'язку зі скороченням штату працівників (п.1 ст.40 КЗпП України) (а.с.10). Проте остаточний розрахунок з ним не проведений.

Відповідно до статті 116, частини 1 статі 117 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

З витягу з наказу про звільнення ОСОБА_1 № 1125-ос від 29.03.2013 р. вбачається, що при звільненні відповідач був повинен виплати йому компенсацію за невикористану відпустку у кількості 62 календарних днів за відпрацьований період з 26.05.2010 р. по 01.04.2013 р. та вихідну допомогу в розмірі середньомісячної заробітної плати (а.с.10).

Згідно довідки про доходи ОСОБА_1 наданої ПАТ "Аеросвіт" позивачу від 08.04.2013 р. сума заборгованості Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» з виплати заробітної плати ОСОБА_1 становить з грудня 2012 р. по квітень 2013 р. та складає 37 847,86грн., тобто відповідач визнає суму заборгованості по заробітній платі та вихідній допомоги (а.с.11).

Згідно довідки про доходи ОСОБА_1 наданої відповідачем позивачу, середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 на період звільнення складала 6259,57 грн. (а.с.12).

Крім того, відповідач в порушення вимог ст. 117 КЗпП України, не здійснивши вчасно розрахунок по заробітній платі при звільненні працівника, несе матеріальну відповідальність перед працівником у межах середньої заробітної плати за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Отже, при звільненні ОСОБА_1 з роботи Підприємством порушено вимоги ст. 116 КЗпП, згідно з якими при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Статтею 117 цього ж кодексу встановлено, що у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Але суд частково погоджується з розрахунком про стягнення середньої заробітної плати за весь час затримки по день фактичного розрахунку наданим позивачем.

Позивач у своєму позові просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки при звільненні за період з 01 квітня 2013 року по час постановлення рішення, тому суд дотримуючись вимог ст. 11 ЦПК України, при задоволенні позовних вимог не виходить за їх межі.

Здійснюючи розрахунок середнього заробітку за час затримки слід виходити з наступного: оклад позивача з 01.02.2013 року та по день його звільнення 31.03.2013 року складав за лютий 2013 року - 6959,57грн., за березень 2013 року - 6259,57грн. Середня заробітна плата ОСОБА_1, за два останні відпрацьовані місяці, становить (6959,57 + 6259,57 = 13219,14 / 2 = 6609,57) 6609,57 грн. Середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить (6959,57 + 6259,57 = 13219,14 / 41 робочий день = 322,41 грн.) 322,41 грн.

Отже, вираховуючи суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні ОСОБА_1, суд виходить з наступного, компенсації підлягає квітень та травень повністю, у зв'язку із чим в даній частині суд бере до уваги суму середньомісячного заробітку позивача 6609,57 грн. та помножує її на два місяці (квітень та травень), до вказаної суми слід додати 13 робочих днів червня, тобто по дату винесення судом рішення (322,41*13), таким чином сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні становить (6609,57+6609,57+322,41*13) 17410,47 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по заробітній платі в сумі 37 847 грн. 86 коп. та середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в сумі 17 410,47 грн., а всього - 55258 грн. 33 коп.

Згідно ч. 1 ст. 84 ЦПК України, витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ст.ст. 84, 88 ЦПК України, ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» судові витрати на правову допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов'язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.

Як видно з наведеного склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входять до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат пов'язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо).

Надані позивачем договір про надання правової допомоги (а.с.14), квитанція до прибуткового касового ордеру (а.с.16), рахунок-фактура (а.с.17), акт виконаних робіт (18) є належними доказом понесених витрат на правову допомогу.

Вимога позивача про стягнення витрат на правову допомогу в сумі 1000 грн. також підлягають задоволенню.

На підставі ст. 88 ЦПК України, приймаючи до уваги, що позивач згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, судовій збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави в розмірі, визначеному вказаним Законом.

Відповідно до вимог ст. 367 ч.2 ЦПК України негайне виконання судових рішень допускається при присудженні працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

На підставі викладеного, ст.24 Закону України «Про оплату праці», ст.ст. 47, 83, 115-117, 221, 232, 233, 238 КЗпП України, керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24 грудня 1999 року, Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08 лютого 1995р. №100, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212-215, 224-226, 218, 292, 294 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного Акціонерного товариства Авіакомпанія «Аеросвіт» (ЄДРПОУ 20048090) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) невиплачену заробітну плату та компенсацію за невикористану відпустку у сумі, вихідну допомогу у сумі 37847,86грн., середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку у сумі 17410,47 грн., а усього 55258 (п'ятдесят п'ять тисяч двісті п'ятдесят вісім) гривень 33 коп. без урахування обов'язкових платежів та зборів.

Стягнути з Приватного Акціонерного товариства Авіакомпанія «Аеросвіт» (ЄДРПОУ 20048090) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 1000 (одна тисяча) гривень 00 коп. витрат на правову допомогу.

Стягнути з Приватного Акціонерного товариства Авіакомпанія "Аеросвіт" (ЄДРПОУ 20048090) на користь держави 552 гривні 58 коп. судового збору.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати, але не більше ніж один місяця.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: