Рішення № 32126059, 05.06.2013, Кадіївський міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Стахановський міський суд Луганської області)

Справа № 1231/7685/2012

Провадження №2/432/315/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2013 р. Стахановський міський суд Луганської області

у складі :

головуючого судді Юрченко І.М.,

при секретарі Поляруш Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Стаханові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Звертаючись до суду в обґрунтування своїх позовних вимог позивач в позовній заяві зазначив, що відповідно до укладеного договору № LGS1AN02000069 від 25.04.2007 року ОСОБА_1 (далі - Відповідач) 25.04.2007 року отримав кредит у розмірі 50064,96 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16, 08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 25.04.2014 року.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» зобов'язання за вказаним вище кредитним договором перед Відповідачем виконав у повному обсязі, а саме надав кредитні кошти у розмірі 50064,96 грн.

У порушення зазначених норм закону та умов договору Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, а саме не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановлені договором строки.

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором Відповідач станом на 17.09.2012 року має заборгованість - 29874,92 грн., яка складається з наступного:

- 25313,58 грн. - заборгованість за кредитом;

- 4502,98 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 19,83 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом;

- 38, 53 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» і Відповідач 25.04.2007 р. уклали договір застави рухомого майна (надалі - Договір застави). Згідно з Договором застави Відповідач надав в заставу автомобіль DAWOO, модель: Neхіа, рік випуску: 2006, тип ТЗ: легковий седан, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Договором застави передбачено, що у випадку порушення Заставодавцем/Позичальником зобов'язань за кредитним договором, або за договором застави. Заставодавець зобов'язаний передати предмет застави Заставодержателю в заклад.

В порушення вищезазначених вимог закону та умов договору; Відповідач зобов'язання за Договором застави не виконує; предмет застави в заклад банку не передав.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано (ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про заставу». Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом, або договором застави (ч. 6 ст. 20 ЗУ «Про заставу»).

Згідно з договором застави, звернення стягнення та реалізація предмету застави здійснюється відповідно до чинного законодавства та цього договору; у тому числі шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання Заставодержателем договору купівлі-продажу Предмету застави від імені Заставодавця.

Приймаючи до уваги, що ПАТ КБ «ПРИВАГБАНК» заявлено позов саме з підстав, вказаних у попередньому абзаці, цілком очевидно, що виконання рішення суду стосовно звернення стягнення на предмет застави шляхом надання права безпосереднього продажу конкретному покупцю, - неможливо без фактичного знаходження предмету застави у володінні ПАТ КБ «ЛРИВАТБАНК»,

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобов'язання в натурі. Примусове виконання зобов'язання в натурі, - це спосіб захисту, який випливає з загального принципу повного і належного виконання зобов'язання та полягає в зобов'язанні здійснити дію, або утриматися від її здійснення, незалежно від застосування до боржника інших заходів впливу.

З огляду на те, що законом та умовами договору передбачено обов'язок Відповідача передати предмет застави в заклад Заставодержателя (ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»), вважали вимогу Позивача стосовно зобов'язання Відповідача виконати зобов'язання в натурі, - законною і обґрунтованою.

Також зазначили, що відповідно до ч. 2 ст. 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов'язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі, якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов'язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача (заклад). Аналогічна умова міститься в договорі застави.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета застави ... із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст. 26 цього Закону, яка передбачає і продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.

Відповідно до ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду.

На підставі вищезазначеного, позивач просить суд:

1. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № LGS1AN02000069 від 25.04.2007 року в сумі 29874,92 грн. вилучити у Відповідача ОСОБА_1 (94091, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1), та передати в заклад ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ КОМЕРЦІЙНОМУ БАНКУ «ПРИВАТБАНК» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемога, 50, код ЄДРПОУ 14360570):

- предмет застави - автомобіль DAWOO, модель: Neхіа, рік випуску: 2006, тип ТЗ: легковий седан, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1 (94091, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1);

- комплект ключів, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) автомобіля DAWOO, модель: Neхіа, рік випуску: 2006, тип ТЗ: легковий седан, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1 (94091, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1);

2. Звернути стягнення на предмет застави: автомобіль DAWOO, модель: Neхіа, рік випуску: 2006, тип ТЗ: легковий седан, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1), шляхом продажу вказаного автомобіля ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРГЮУ 14360570) з укладанням від імені Відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з наданням повноважень на отримання дублікату. Свідоцтво про реєстрацію т/з замість втраченого, зі знаттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАЇ України по Свідоцтву про реєстрацію т/з або його дублікату для його подальшої реалізації, а також наданням ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу та зняття вказаного автомобіля з обліку в органах ДАЇ України.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, від нього надійшла заява, в якій він просив розглянути справу без його участі, на позові наполягав у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, надав суду заяву (ар.с.61), в якій просив справу розглядати за його відсутністю, зазначив, що позовні вимоги позивача визнає у повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, справа підлягає розгляду в порядку ч.2 ст.197 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову за наявності до того законних підстав суд ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно з ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ч.2 ст.11 ЦПК України особа, що бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета позову на власний розсуд.

Дослідивши письмові докази та оцінивши усі докази по справі в їх сукупності суд приходить до наступних висновків:

Ніким не заперечується та відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України судом вважається доведеним, що відповідно до укладеного договору № LGS1AN02000069 від 25.04.2007 року ОСОБА_1 25.04.2007 року отримав кредит у розмірі 50064,96 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16, 08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 25.04.2014 року (ар.с.16-21).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» і Відповідач 25.04.2007 р. уклали договір застави рухомого майна. Згідно з Договором застави Відповідач надав в заставу автомобіль DAWOO, модель: Neхіа, рік випуску: 2006, тип ТЗ: легковий седан, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) (ар.с.26-30).

Правовідносини між Позивачем та Відповідачем, які виникли на підставі укладеного між сторонами кредитно-заставного договору, яким забезпечено виконання зобов'язань за Кредитним договором, регулюються відповідними нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та нормами спеціального Закону України «Про заставу». Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов'язків.

Банк повідомив позичальника про наявність у нього заборгованості (повідомлення від 18.09.2012р. (ар.с.11).

24.09.2012 року банк зареєстрував звернення стягнення на предмет застави (підтверджується Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (ар.с.31). Тобто зі свого боку Банк виконав обов'язки, передбачені Договором і Законом, надавши Позичальнику час для усунення порушень.

Відповідно до ч.1, 3 ст.651 ЦК України: Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідач порушення не усунув, і в Банка виникло право вимагати повернення усієї суми заборгованості.

При цьому відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України: Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про заставу»: Законом чи договором передбачається перебування заставленого майна у володінні заставодавця, заставодержателя або третьої особи.

В той же час відповідно до ч.2 ст.575 ЦК України: Закладом є застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом - у володіння третій особі.

Відповідно до ст. 44 Закону України «Про заставу»: Заклад - застава рухомого майна, при якій майно, що складає предмет застави, передається заставодавцем у володіння заставодержателя.

Відповідно до ст.28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов'язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов'язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача. До закінчення процедури звернення стягнення обтяжувач зобов'язаний вживати заходи щодо збереження відповідного рухомого майна згідно з вимогами, встановленими статтею 8 цього Закону.

Таким чином і договором Застави і законом встановлено за умови настання яких підстав заставодержатель має право отримати предмет застави у володіння.

Відповідно до ст.638 ЦК України: Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону..

Оскільки сторони в договорі встановили обов'язок Заставодавця у разі порушення ним грошового зобов'язання, передати предмет застави у володіння застоводержателя та обумовили умови, за настання яких це повинно відбутися, то зобов'язання є таким, що має бути виконаним Позичальником.

Оскільки відповідач не виконав свій обов'язок, покладений на нього заставним договором щодо передачі заставленого майна в заклад Банку, банк мав право вимагати і вимагав захисту свого порушеного права в судовому порядку на підставі п.5 ч.2 ст.16 ЦК України відповідно до якої: Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: примусове виконання обов'язку в натурі.

Крім того, якщо сторони за законом можуть це питання врегулювати в позасудовому порядку, але позбавляються цього права в судовому порядку за рішенням суду, то це суперечить ст.ст.55, 124 Конституції України.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Нормами ст.1050 ЦК України передбачено, що в разі, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу незалежно від сплати процентів, належних йому згідно з вимогами ст.1048 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Отже, за змістом викладених вище норм закону, звернення до суду з вимогою про дострокове повернення всіх сум за кредитним договором у зв'язку з порушенням умов договору не означає односторонньої відмови від договору, а є наслідком невиконання чи неналежного виконання боржником своїх договірних зобов'язань. Це є спосіб цивільно-правової відповідальності боржника

У порушення норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 17.09.2013р. має заборгованість - 29874,92 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, і одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Порушенням зобов'язання, у відповідності зі ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання. Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Позичальник прострочив виконання зобов'язань. Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його в строк, встановлений договором або Законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно розрахунку (ар.с.6-10), сума заборгованості за Кредитним договором № LGS1AN02000069 від 25.04.2007 року, станом на 17.09.2012 року становить - 29874,92 грн., яка складається з наступного:

- 25313,58 грн. - заборгованість за кредитом;

- 4502,98 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 19,83 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом;

- 38, 53 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором

Ніяких заперечень стосовно розміру заборгованості по кредиту відповідачем не надано.

Статтею 589 ЦК України встановлено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Відповідно до ч.1 статті 20 Закону України «Про заставу», заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Згідно з ч.1 ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Оскільки відповідач не заперечував жодної з обставин, наведених позивачем на обґрунтування своїх вимог, ці обставини слід вважати доведеними.

Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову за наявності до того законних підстав суд ухвалює рішення про задоволення позову.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 88 ЦПК України судові витрати слід стягнути з відповідача у повному обсязі на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, ч.4 чт.174, 209, 212, 214, 215, 218, 292, 294, 296 ЦПК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення задовольнити.

1. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № LGS1AN02000069 від 25.04.2007 року в сумі 29874,92 грн. вилучити у Відповідача ОСОБА_1 (94091, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1), та передати в заклад ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ КОМЕРЦІЙНОМУ БАНКУ «ПРИВАТБАНК» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемога, 50, код ЄДРПОУ 14360570):

- предмет застави - автомобіль DAWOO, модель: Neхіа, рік випуску: 2006, тип ТЗ: легковий седан, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1 (94091, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1);

- комплект ключів, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) автомобіля DAWOO, модель: Neхіа, рік випуску: 2006, тип ТЗ: легковий седан, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1 (94091, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1);

2. Звернути стягнення на предмет застави: автомобіль DAWOO, модель: Neхіа, рік випуску: 2006, тип ТЗ: легковий седан, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1), шляхом продажу вказаного автомобіля ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРГЮУ 14360570) з укладанням від імені Відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з наданням повноважень на отримання дублікату. Свідоцтво про реєстрацію т/з замість втраченого, зі знаттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАЇ України по Свідоцтву про реєстрацію т/з або його дублікату для його подальшої реалізації, а також наданням ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу та зняття вказаного автомобіля з обліку в органах ДАЇ України.

3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" судовий збір в сумі 298грн.75коп.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий :