Ухвала суду № 32124395, 25.06.2013, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 1216/72/12

Провадження № 22ц/782/1871/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого: Лісіциної А.І.

суддів: Галан Н.М., Назарової М.В.

при секретарі Гайворонської Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Марківського районного суду Луганської області від 28 лютого 2013р.

по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на період навчання, -

встановила:

Оскаржуваним рішенням в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, апелянтом подана апеляційна скарга в якій він просить рішення суду 1-ї інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги, мотивуючи тим, що судом порушено норми діючого законодавства.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. ЗОЗ ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відповідно до ст.10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того, згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Ст. 199 СК України передбачено, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 донька сторін , є інвалідом дитинства та після розірвання шлюбу залишилась проживати з позивачем.

ОСОБА_3 навчається на бюджетній основі на денному відділенні Луганського обласного медичного училища за напрямком «Сестринська справа», що підтверджується матеріалами справи. Отримує стипендію, розмір якої з урахуванням індексації складає 596,01грн. та пенсію по інвалідності, розмір якої з квітня 2012р. складає 838грн.

За змістом с. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина з твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 СК України. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Як вбачається з роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006р. № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є інвалідом 3 групи, перебуває на диспансерному обліку, не працює, отримує пенсію та стан його здоров'я вимагає проходження курсів лікування, доходи позивачки перевищують розмір прожиткового мінімуму на особу яка втратила працездатність, а доказів що відповідач ОСОБА_2 має можливість надавати допомогу-позивачем не надано.

З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону та відповідає матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 209, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Марківського районного суду Луганської області від 28 лютого 2013р. залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: