Ухвала суду № 32119229, 13.06.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №824/352/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Огородник А.П.

Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2013 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Гонтарука В. М.

суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П.

при секретарі: Ковальчук О.В.

за участю представників позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління державної міграційної служби України в Чернівецькій області, Герцаївського сектору ДМС в Чернівецькій області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2013 року відмовлено в задоволенні даного адміністративного позову.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказану постанову та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Мотивами апеляційної скарги особа, яка її подала, зазначає порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з"ясування обставин, що мають значення для справи.

Представники позивача в судовому засіданні 13 червня 2013 року апеляційну скаргу підтримали у повному обсязі, просили вимоги, що в ній викладені, задовольнити.

Представник відповідача - Управління державної міграційної служби України в Чернівецькій області в судове засідання не з"явився, однак надав клопотання (вх.№166835/13 від 13 червня 2013 року) про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача - Герцаївського сектору ДМС в Чернівецькій області до суду також не прибув. Про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений в порядку, встановленому КАС України.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

За таких обставин, а також враховуючи, що судом участь відповідачів в судовому засіданні не визнавалась обов"язковою, колегія суддів прийшла до висновку щодо можливості апеляційного розгляду справи за їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Відповідно до фактичних обставин справи, позивач 31 серпня 1997 року одружився з громадянкою України ОСОБА_5, жителькою с. Куліківка Герцаївського району Чернівецької області. В червні 1998 року в зв'язку з необхідністю змінити місце проживання прибув в с.Куліківка. З метою реєстрації місця проживання та отримання громадянства України звернувся в СГІРФО Герцаївського РВ УМВС, при цьому надав адресний листок прибуття форми №19 та паспорт громадянина СРСР НОМЕР_1, виданий 19 травня 1987 року Теленештським РВМВ Молдови. Працівники вказаного відділу вказали позивачу, що для отримання громадянства України необхідно проживати на території України 5 років. З цією метою звернувся в сільську раду с.Куліківка Герцаївського району, де позивача прописали в господарстві батьків дружини.

24 квітня 2002 року позивач звернувся в СГІРФО Герцаївського РВ УМВС із заявою про видачу паспорта громадянина України, надавши при цьому паспорт громадянина СРСР серії НОМЕР_1. У зв'язку з цим 05 липня 2002 року Герцаївським РВ УМВС йому був виданий паспорт громадянина України НОМЕР_2.

27 липня 2009 року СГІРФО Герцаївського РВ УМВС України позивачу видано паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_3, завдяки якому позивач отримав закордонну візу та як водій протягом 2010-2011 роках їздив до Республіки Італія.

05 грудня 2012 року працівниками Управління карного розшуку УМВС України в Чернівецькій області затримано ОСОБА_4 з метою подальшої екстрадиції в Італію, за ініціативою Генерального прокурора Республіки Італія Апеляційного суду міста Катанзаро. З вказаного приводу його було поміщено в ІТТ при УМВС в Чернівецькій області.

Судом встановлено, що ординарним судом міста Катанзаро, відділу судді з попереднього слідства видано європейський ордер на арешт ОСОБА_4 за вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ст.416 абзац 1, 2, 3, 4, 5, 8 Кримінального кодексу Італії та ст.ст.11, 81, ст.12 абзац 3 Законодавчого декрету Італії.

13 грудня 2012 року провідним спеціалістом УДМС України в Чернівецькій області Петрович Р.Д. здійснено перевірку належності до громадянства України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Республіки Молдова. Згідно висновку від 13 грудня 2012 року, затвердженого в.о. начальником УДМС України в Чернівецькій області Стадлером В.В., відповідно до Закону України "Про громадянство України" позивач не є громадянином України; оформлення та видача паспорта громадянина України ОСОБА_4 здійснена з порушенням вимог ст.6 ІІ наказу МВС України №316-1994 року.

01 лютого 2013 року за клопотанням заступника прокурора Чернівецької області на підставі Європейського ордеру на арешт та інформації ДМСУ в Чернівецькій області №8-53 від 03 січня 2013 року, згідно якої позивача визнано таким, що не є громадянином України, в зв'язку з чим щодо нього Герцаївським районним судом ухвалено рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для забезпечення видання особи до Республіки Італія.

Вважаючи вказані дії Управління державної міграційної служби України в Чернівецькій області протиправними, а висновок щодо перевірки належності до громадянства України - незаконним, позивач звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами.

Відямовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв у межах наданих йому повноважень та у відповідності до вимог Констиуції і законів України.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судовому рішенні, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про безпідставність апеляційної скарги та законність рішення суду першої інстанції, з огляду на таке.

Так, правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначено Законом України "Про громадянство України" від 18 січня 2001 року №2235-ІІІ (далі - Закон).

Відповідно до ч.1 даного Закону громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України

Перелік документів, які подаються для встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України передбачені в Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, що затверджений Указом Президента України від 27.03.2001 року №215/2001 (далі - Порядок).

Згідно п.2 Порядку заяви з питань громадянства оформлюються:

- про прийняття до громадянства України та про вихід з громадянства України - на ім'я Президента України;

- про оформлення набуття громадянства України особою, яка проживає на території України, - на ім'я начальника Головного управління МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві, Київській області, управління МВС України в області, місті Севастополі за місцем проживання особи;

- про оформлення набуття громадянства України особою, яка постійно проживає за кордоном, - на ім'я керівника дипломатичного представництва чи консульської установи України за місцем постійного проживання особи.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, станом на 24 серпня 1991 року та на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) в паспорті громадянина колишнього СРСР НОМЕР_1 ОСОБА_4 була дійсна прописка в с. Кіштельниця Теленештського району Республіки Молдова. Даний факт унеможлював встановлення позивачу належності до громадянства України на підставі пунктів 1, 2 ст.3 Закону №2235, згідно яких громадянами України є:

1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України;

2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав.

Процедура провадження за заявами про встановлення належності до громадянства України передбачений ч.1 розділу IV Порядку, яким передбачено, що районне, районне у місті, міське управління або відділ МВС України, до якого подано документи щодо встановлення належності до громадянства України, перевіряє відповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України. Подані заявником документи не пізніш як у двотижневий строк з дня їх надходження надсилаються до головного управління МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві, Київській області, управління МВС України в області, місті Севастополі.

Якщо документи оформлені належним чином і підтверджують наявність фактів, з якими Закон пов'язує належність особи до громадянства України, начальник головного управління МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві, Київській області, управління МВС України в області, місті Севастополі або його заступник приймає рішення про встановлення належності особи до громадянства України.

В ході з"ясування обставин по справі судом встановлено, що жодних рішень про встановлення належності ОСОБА_4 до громадянства України суду не надано. Поряд з тим належність позивача до громадянства Молдови підтверджується копіями Свідоцтва про одруження, виданого 26 липня 2000 року НОМЕР_4, та Свідоцтва про народження дитини НОМЕР_5, виданого 16 квітня 1999 року.

Умови прийняття до громадянства України, а також підстави за якими особа не може бути прийнята до громадянства України, передбачені ст.9 Закону №2235. Згідно вказаної статті іноземець або особа без громадянства можуть бути за їх клопотаннями прийняті до громадянства України. Вищивикладене підтверджує наявність такої обов'язкової умови для прийняття особи до громадяства як її волевиявлення. Позивачем суду не надано жодних доказів того, що він звертався до уповноважених органів із клопотанням про прийняття до громадянства України.

Відповідно до ч.7 розділу IV Порядку рішення про прийняття особи до громадянства України або припинення особою громадянства України приймає Президент України. Рішенню Президента України передує певна процедура, яка передбачає перевірку відповідності оформлення поданих документів вимогам законодавства України районним, районним у місті, міським управлінням або відділом МВС України; далі - головним управлінням МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві, Київській області, управлінням МВС України в області, місті Севастополі; Міністерством внутрішніх справ України; на кінцевій стадії - за результатами розгляду вказаних документів Комісія при Президентові України з питань громадянства вносить Президентові України пропозиції щодо задоволення заяв і подань з питань прийняття до громадянства України.

Суд першої інстанції вірно встановив, що матеріалами справи не підтверджується те, що позивач проходив вищевказану процедуру. Як наслідок, рішення Президента України про прийняття до громадянства України позивача в матеріалах справи також не міститься.

Окрім того, під час звернення до СГІРФО Герцаївського РВ УМВС України для видачі паспорту громадянина України позивачу було відомо, що він є громадянином іншої країни, і що він не звертався згідно з установленою процедурою з метою оформлення набуття громадянства, належності чи прийняття його до громадянства України. Будь-які рішення компетентних органів з даного питання відсутні.

Відповідно до п.101 розділу V Порядку у разі прийняття щодо особи рішення про встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України або оформлення набуття громадянства України головне управління МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві, Київській області, управління МВС України в області, місті Севастополі, дипломатичне представництво чи консульська установа України за місцем її проживання реєструють особу громадянином України.

Такій особі видається довідка про реєстрацію особи громадянином України, яка подається нею для одержання документів, що підтверджують громадянство України.

Враховуючи вищевикладене, матеріали справи свідчать про те, що позивач в порушення Закону №2235 та Указу Президента України №215/2001 отримав паспортний документ, проте громадянство України не оформлював, а тому не є громадянином України.

А відтак, колегія суддів погоджуєтьсяз позицією суду першої інстанції та вважає, що відповідачі діяли у на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлений Конституцією та законами України, а тому позов є необгрунтованим.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління державної міграційної служби України в Чернівецькій області, Герцаївського сектору ДМС в Чернівецькій області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії - без змін

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України

Ухвала суду складена в повному обсязі 20 червня 2013 року .

Головуючий Гонтарук В. М.

Судді Драчук Т. О.

Полотнянко Ю.П.