Ухвала суду № 3211883, 15.01.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

     Головуючий  у  1 інстанції  - Ушаков  Т.С.

Суддя-доповідач  - Нікулін О.А.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

м. Донецьк                                                                                          15  січня      2009 року

                                                                                                            справа № 2-а-2/08/1270

Колегія  суддів   Донецького   апеляційного  адміністративного   суду у складі:

Головуючого     судді:                                 Нікуліна   О.А.

Суддів:                                                           Сіваченка І.В., Дяченко С.П.                                                            

при   секретарі                                               Денисенко К.С.

за участю:

представників позивача                   Гейко І.Х., Портнової   О.В., Степаненко О.А.                        

представників   відповідача              Пристинської  В.В., Батишевої  О.О.,Заболоцького Ю.Б.

представників третьої особи            Сімонової  С.В.,Ткачової  І.Л.

Розглянувши  у відкритому  судовому засіданні  апеляційну  скаргу   Державної  податкової інспекції     у  м. Свердловську   Луганської  області  на постанову  Луганського  окружного  адміністративного  суду  від  14  липня    2008 року  по адміністративній  справі за позовом  Державного   підприємства   «Свердловантрацит»  до  Державної  податкової  інспекції  у  м.  Свердловську   Луганської  області,  за   участю  третьої   особи  Державної  податкової  адміністрації  в  Луганській  області «про визнання не чинними  повністю  податкових    повідомлень-рішень   від   10.09.2007   № 0000162342/3  на  суму  768407  грн.  10  коп.  та  № 0000312342/3   на  суму  334271,87  грн.,  та  визнання    факту   завищення  податкових  зобов’язань»,-

ВСТАНОВИЛА:

У  вересні      2008 року    позивач         звернувся з  позовом  до  відповідача про  визнання  не чинними  податкових  повідомлень-рішень.   

            Постановою    Луганського  окружного  адміністративного  суду  від   14 липня  2008 року      позовні вимоги  ДП  «Свердловантрацит»  задоволені   частково.                 

           Зазначеною постановою  визнано  не чинними податкові повідомлення-рішення від 10.09.07 № 0000162342/3 на суму 768407 грн. 10 коп. та № 0000312342/3 на суму 334271, 87 грн.

            З  постановою суду першої інстанції не погодився        відповідач  по справі   податковий    орган    та звернулася  з апеляційною скаргою на неї,  в якій  зазначено, що суд  першої інстанції  порушив    норми матеріального  права, внаслідок чого   неправильно  вирішив   справу, вважає, що    постанова підлягає скасуванню з наступною  відмовою у  задоволенні   позовних  вимог у повному    обсязі.

           Третя  особа -  ДПА в  Луганській  області   приєдналася  до апеляційної  скарги   ДПІ  у м. Свердловську  Луганської  області.

            Заслухавши доповідь  судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної  скарги,  колегія   суддів  дійшла   висновку,   що    апеляційна   скарга  не   підлягає  задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи  позовні   вимоги,   суд  першої  інстанції    правильно встановив   правовідносини  між сторонами  та застосував  відповідні норми    матеріального  права  під час вирішення  справи  та виходив  з наступного.

Податковим органом в період з 27.11.06 по 15.01.07 було проведено планову виїзну перевірку державного підприємства «Сверловантрацит» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 року по 30.09.06 року.

За результатами перевірки податковим органом складено акт від 20.01.07 № 23-23-32355669 «Про результати виїзної планової перевірки державного підприємства «Сверловантрацит» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 року по 30.09.06 року», згідно якого під час перевірки встановлено порушення вимог п.п.4.1.1 п.4 ст.4, п.п.4.1.6 п.4 ст.4, п.5.9 ст.9, п.п. 11.3.5 п.П ст.5, п.5.1 ст.5, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.5.2.2 п.5.2 ст.5, п.п.5.2.5 п.5 ст.5, п.п.5.2.11 п.5.2 ст.5, п.п.5.3.1 ст.5, п.п.5.3.2 п.5.2 ст.5, п.п.5.4.9 п.5.4 ст.5, п.п.5.4.10 п.5.4 ст.5, п.п.5.6.1 ст.5, п.п.5.4.2 п.5.4 ст.5, п.п.5.7.1 п.5.7 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та п.9.1 та п.9.3 ст.9 Закону України «Про заходи, направлені на забезпечення стабільного функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» в результаті чого занижено податок на прибуток за перевірений період на загальну суму 1030079 грн., п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.6.1.1 п.6.1 ст.6, п.4.1, 4.2 ст.4, п.п.7.3.1, 7.3.5, 7.3.6 п.7.3, п.п.7.4.1, 7.4.3, 7.4.4, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого зменшено податок на додану вартість на 29219 грн. на інші порушення норм діючого законодавства.

01 лютого 2007 року податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0000162342/0 на суму 954 266 грн. 85 коп., в тому числі податок -773 843,50 грн., фінансові санкції - 180 423,35 грн.

Податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 15.06.07 № 0000162342/2 на загальну суму 768407,1 грн., в тому числі податок -587983,75 грн., фінансові санкції - 180423,35 грн. та № 0000312342/2 на загальну суму 334271,87 грн., в тому числі податок -10718,5 грн., фінансові санкції - 323553,37 грн.

Відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 10.09.07 № 0000162342/3 на суму 768407,10 грн., в тому числі податок -587983,75 грн., фінансові санкції - 180423,35 грн. та № 0000312342/3 на загальну суму 334271,87 грн., в тому числі податок -10718,5 грн., фінансові санкції - 323553,37 грн.

Дослідивши обставини  справи, суд першої  інстанції встановив, що податкові повідомлення-рішення від 10.09.07 № 0000162342/3 на суму 768407,10 грн., в тому числі податок -587983,75 грн., фінансові санкції - 180423,35 грн. та № 0000312342/3 на загальну суму 334271,87 грн., в тому числі податок -10718,5 грн., фінансові санкції - 323553,37 грн. прийняті з порушенням норм діючого законодавства, тому підлягають визнанню не чинними.

З акту  випливає, що позивач, в порушення п.п.5.3.2 п.5.3 ст.5, п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України "Про оподатковування прибутку підприємств" занизив податкові зобов'язання з податку на прибуток у сумі 598 702,25грн.

Так, за рахунок завишення валових витрат в результаті включення до їх складу витрат на заміну риштаків і ланцюгів на скребкових конвеєрах, заміну комбайнового ланцюга та заміну кабелю на загальну суму 5 652 141 грн., зокрема:

- ВП «Шахта «Червоний Партизан» - 2159182 грн.

- ВП «Шахта «Довжанська-Капітальна» - 1907515 грн.

- ВП «Шахта ім. Я.М.Свердлова» - 1062050 грн.

- ВП «Шахта «Харківська» - 523394 грн.

За рахунок завищення валових витрат в результаті включення до їх складу вартості робіт по проведенню експертизи проекту на установку і експлуатацію магістральних стрічкових конвеєрів по структурному підрозділу ВП "Шахта «Харківська" в загальній сумі 10188,33 грн.

Позивач порушив  п.п.5.3.2 п.5.3 ст.5, п.п.8.1.2  п.8.1   ст.8  Закону України  «Про  оподаткування  прибутку підприємств»,  врезультаті якого із складу валових виключені витрати  на загальну суму 5652141 грн., зокрема:

-    ВП «Шахта «Червоний Партизан» - 2159182 грн., в т.ч. кабель-1 977 642грн. ВП «Шахта «Довжанська-Капітальна» - 1 907 515 грн. ВП «Шахта ім. Я.М.Свердлова» - 1 062 050 грн. ВП «Шахта «Харківська» - 523 394 грн., в т.ч. кабель-98 918грн.

            Підставою для    зазначеного висновку є  «Положення   про   технічне обслуговуванняустаткування гірничодобувних підприємств», затвердженого наказом Міністерства промислової політики України від 04.07.03 № 281, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22/08/2003 р. за № 733/8054, згідно якого заміна риштаків і ланцюгів на скребкових конвеєрах, заміна комбайнового ланцюга, заміна кабелю (не вказано яких об'єктів основних фондів) не входить до переліку операцій з технічного обслуговування, а значить - такі витрати, як вважає ДПІ, необхідно відносити до витрат, пов'язаних з ремонтами і поліпшенням основних фондів, які підлягають амортизації відповідно до ст.8 і повинні збільшувати вартість відповідної групи основних фондів.

Згідно пункту 3 наказу Міністерства промислової політики України від 04.07.03 № 281 його дія розповсюджується на підприємства, що входять в сферу діяльності вказаного Міністерства.

Відповідно до статуту державного підприємства «Свердловантрацит» позивач належить до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України.

Згідно листа Міністерства промислової політики України від 23.10.07 № 01/2-2-646 Положення про технічне обслуговування устаткування гірничодобувних підприємств, затверджене наказом Міністерства промислової політики України від 04.07.03 № 281 розповсюджується виключно для технічного обслуговування устаткування, яке знаходиться в експлуатації на гірничорудних підприємствах, що входять до сфери діяльності Міністерства промислової політики України.

Тому  суд  першої  інстанції правильно  вважав, що посилання відповідача на вищевказане Положення, як підтвердження доводів порушення норм податкового законодавства є помилковим, оскільки його дія не розповсюджується на Державне підприємство «Свердловантрацит».

Крім того, Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 № 334/94-ВР (далі за текстом - Закон № 334) не містить терміну "ремонти та інші поліпшення основних фондів".

Відповідно п.1.43 ст.1 Закону України № 334 інші терміни використовуються у значеннях, визначених законами з питань оподаткування, а також національними Положеннями (Стандартами) бухгалтерського обліку у випадках, визначених цим Законом, які не суперечать цьому Закону та іншим законам з питань оподатковування у частині визначення термінів.

П(С)БО 7 "Основні засоби", затверджене Міністерством фінансів України наказом від 27.04.00 № 92 також не містить визначення терміну "ремонти та інші поліпшення основних фондів".

Згідно з п.п.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону № 334 не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів, які підлягають амортизації згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.

Виключення з цього правила встановлено п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону № 334, згідно з яким платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Проаналізувавши зазначені норми  суд дійшов висновку, що технічне обслуговування об'єктів основних фондів не є їх поліпшенням та обмежень по віднесенню витрат на технічне обслуговування Законом № 334 не встановлено.

Відповідно до ст.3 Гірничого Закону гірничі відносини, що виникають у процесі діяльності гірничих підприємств, регулюються у тому числі міжгалузевими та галузевими правилами технічної експлуатації.

На підставі параграфа 109 "Правил технічної експлуатації вугільних та сланцевих шахт", введених в дію Наказом Міністра вугільної промисловості СРСР та голови Держгіртехнагляду СРСР від 01.09.1976р. №392/94, засоби механізації та автоматизації повинні застосовуватися в залежності від гірничо-технологічних умов згідно проекту, розробленому у відповідності з затвердженими "Технологічними схемами очисних і підготовчих робіт на вугільних шахтах" та заводськими інструкціями по експлуатації обладнання.

Відповідно регламенту технічного обслуговування скребкових конвеєрів, передбаченого керівництвом по експлуатації (виробник - Харківський завод "Світло шахтаря"), при добовому технічному обслуговуванні перевіряється стан риштачного ставу та скребкового ланцюга. При досягненні визначених параметрів проводиться заміна.

На запит позивача до заводу "Світло шахтаря" від 29.01.07 №8/82-12, завод листом від 30.01.07 № 251 відповів, що заміна складових частин конвеєра повинна проводитись за їх технічним станом з урахуванням критерію граничного стану, які наведені в керівництві по експлуатації. Вказані у керівництві по експлуатації конвеєра строки служби і/чи напрацювання до заміни складових частин є середнім по галузі, тобто рекомендованим та можуть бути скориговані в залежності від конкретних умов експлуатації та регіону роботи.

Наказами керівництва відокремлених підрозділів позивача встановлені строки служіння риштаків 3-6 місяців,   ланцюгів 4-6 місяців, у тому числі:

- ВП "Шахта «Довжанська-Капітальна" риштаки - 6 міс, ланцюг - 4 міс.

- ВП "Шахта ім.Я.М.Свердлова" риштаки - 6 міс, ланцюг - 4 міс.

- ВП "Шахта «Червоний Партизан" риштаки - 3 міс, ланцюг - 6 міс.

- ВП "Шахта «Харківська" риштаки - 6 міс, ланцюг - 4 міс.

Як свідчать акти на заміну риштаків та ланцюгів відокремлені підрозділи "Шахта «Червоний Партизан». "Шахта «Довжанська-Капітальна», "Шахта ім.Я.М.Свердлова", "Шахта «Харківська» проводили часткову їх заміну, що є технічним обслуговуванням, а не ремонтами, витрати по заміні яких за період, що перевіряється, виключені зі складу валових витрат в сумі 3575581 грн.

Таким чином заміна повністю скребкового ланцюга і/або риштачного ставу конвеєра є його поточним ремонтом, а заміна окремих зношених з'єднувальних ланок скребкового ланцюга, заміна окремих риштаків є технічним обслуговуванням.

ВП "Шахта «Червоний Партизан» використано на заміну зношеного кабелю 1835 м на загальну суму 43990,83 грн. та для підключення обладнання 48456 м на загальну суму 1931483,03 грн. Усього - 1975473 грн. 86 коп. За даними акту перевірки з валових витрат знято 1977642,72 грн. або на 216886 грн. знято витрат більше ніж вони є.

ВП "Шахта ім.Я.М.Свердлова" фактично здійснена заміна 289 риштаків на загальну суму 432614,8 грн. та скребкових ланцюгів 1477,88 м. на загальну суму 435225грн. Усього на суму 867839,80 грн. За даними акту перевірки з валових витрат знято 1062049,53 грн. або на 194209,73 грн. знято витрат більше ніж вони є.

Суд правильно встановив, що висновки щодо заміни кабельної продукції зроблені податковим органом необгрунтовано, оскільки відповідно до п.23 П(С)БУ 7 "Основні засоби", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року N 92 підприємство встановлює самостійно строк корисного використання основних фондів при визнанні об'єкту активом.

Згідно наказів відокремлених підприємств строк служби не перевищує 12 місяців, тому така кабельна продукція не підпадає під визначення терміну "Основні фонди", наведеного в п.п.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону № 334, згідно якого під терміном "Основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 грн. і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Таким чином використання кабелів для підключення обладнання та їх заміна не є ремонтом об'єктів основних фондів. Такі витрати відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону № 334 відносяться на валові витрати.

Згідно п.5.11 ст.5 Закону № 334 встановлення додаткових обмежень по віднесенню витрат до складу валових витрат платника податку, крім вказаних у цьому законі, не дозволяється.

Крім того, у довідці перевірки ВП «Шахта «Червоний Партизан» необгрунтовано вказано про заміну комбайнового ланцюга, віднесеного на витрати майбутніх періодів, оскільки Додаток № 14 таких обставин не містить.

З  урахуванням  викладеного  колегія судів дійшла висновку, що заміна риштаків і ланцюгів на скребковому конвеєрі не відноситься до ремонтів, реконструкції, модернізації і інші поліпшення основних фондів, а є технічним обслуговуванням. Також використовування гнучкого кабелю, термін служби якого не перевищує 365 календарних днів, на устаткування лав і підготовчих вироблень, а також його заміну не підпадає під обмеження, встановлені п.п.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону України № 334 та правомірно включені позивачем до складу валових витрат відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону.

Відповідно до п.5.11 Закону України "Про оподатковування прибутку підприємств" установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Згідно з п.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 № 996-ХІУ податкова звітність формується на основі бухгалтерського обліку.

Згідно п.14 П(С)БУ 7 "Основні засоби", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року N 92, первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта, а витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, відповідно до п. 15 П(С)БУ 7 включаються до складу витрат.

До аналогічного висновку приводить аналіз п.п.8.3.2 п.8.3 ст.8 Закону № 334, згідно якого включення до балансової вартості груп основних фондів суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкції, модернізації та інших поліпшень основних фондів, які повинні амортизуватися.

В акті перевірки по структурному підрозділу ВП «Шахта «Харківська» податковий орган вказав завищення валових витрат на суму витрат, пов'язаних з придбанням, будівництвом основних фондів в сумі 10188,33 грн. Завищення виникло внаслідок віднесення до складу валових витрат вартості робіт по проведенню експертизи проекту на установку і експлуатацію магістральних стрічкових конвеєрів.

Як випливає з матеріалів вказаної експертизи метою її проведення є перевірка відповідності «Проекту на установку і експлуатацію стрічкових конвеєрів в підземних гірських виробітках ВП «Шахта «Харківська» вимогам правил безпеки в вугільних шахтах і правил технічної експлуатації вугільних шахт, директивним документам, що регламентують безпечну експлуатацію конвеєрів.

За         результатами           проведеної експертизи зроблений висновок, що наданий

проект відповідає вимогам нормативних документів по охороні праці і розроблений згідно наказу Міністерства палива та енергетики України «Про заходи щодо допуску до експлуатації конвеєрних стрічок» від 18.04.03 № 197.

Таким чином, вказані витрати підприємства є витратами, що пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва і охороною праці, які правомірно віднесені позивачем до складу валових витрат, згідно п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону № 334.

Податковий орган вважає вартість експертизи, як витрати, пов'язані з придбанням основних засобів. Однак відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 27.04.00 N 92 "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" первісна вартість об'єкта основних засобів складається з таких витрат:

-    суми,  що  сплачують  постачальникам  активів та підрядникам  за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків); реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються в зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;

-  суми ввізного мита;

-    суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству); - витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;

- витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів;

-    інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою. Таким чином експертиза проекту на установку і експлуатацію стрічкових конвеєрів в підземних гірничих виробітках не повинна відноситись до складу основного фонду.

На підставі викладеного  суд встановив, що податковим органом не обґрунтовано зменшені валові витрати позивача в сумі 5662329,33 грн. та позивач має завищення об'єкта оподаткування в сумі 3267520,33 грн.

Згідно з п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року N 2181-ІП (далі - Закон № 2181) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:

а)  платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;

б)дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях; в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання. Під час проведення виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.05 по 30.09.06 позивач повідомляв податковий орган про наявність за період перевірки доходів, зайво віднесених до складу валових доходів по податковому обліку, та витрат, помилково не врахованих у складі валових витрат виробництва, але вони не були враховані при винесені оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Згідно з п.п.5.2.2. п.5.2 ст.5 Закону № 334 до складу валових витратвключаються суми коштів або вартість товарів (робіт, послуг), добровільно перераховані (передані) протягом звітного року до Державного бюджету України або бюджетів місцевого самоврядування, до неприбуткових організацій, визначених у пункті 7.11 статті 7 цього Закону суми коштів, що перераховані юридичним особам, у тому числі неприбутковим організаціям — засновникам постійно діючого третейського суду, у розмірі, що перевищує два відсотки, але не більше п'яти відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, за винятком внесків, передбачених підпунктом 5.6.2 пункту 5.6 цієї статті, та внесків, передбачених підпунктом 5.2.17 цього пункту.

Позивач вказував, що валові витрати занижені в результаті не включення в ряд.04.8 Декларації по податку на прибуток перерахувань неприбутковим організаціям в загальній сумі 3770010 грн., з яких за 2 півріччя 2005 року - 1565900 грн., за 9 місяців .2006г.-2 204 110грн.

Згідно декларації позивача за 2004 рік з урахуванням уточнюючих розрахунків оподатковуваний прибуток за 2004 рік становить 160834900 грн. Таким чином позивач має право включити до складу валових витрат по ряд.04.8 Декларації перерахування неприбутковим організаціям у розмірі 8041745 грн., фактичні витрати підприємства по перерахуванню неприбутковим організаціям становлять 6363100 грн., до складу валових витрат у податковому обліку по ряд.04.8 Декларації про прибуток підприємства відображено 4797200 грн. В результаті витрати підприємства по ряд.04.8 занижені на 1565900 грн.

Аналогічна ситуація склалась при відображені витрат на перерахування неприбутковим організаціям і у 2006 році. Оподатковуваний прибуток за 2005 рік становить 104082200 грн., ліміт 5% - 5204110 грн., фактичні витрати по перерахуванню неприбутковим організаціям за 9 місяців 2006 рік - 5209500 грн. Відображено у ряд.04.8 Декларації- 3000000 грн. Валові витрати занижені на 2204110 грн.

За результатами розгляду заперечень позивача до акту перевірки та повторної скарги податковий орган врахував заниження валових витрат у загальній сумі 149790 грн., в тому числі 2005 рік - 27324 грн., 2006 рік - 122466 грн.

Постановою господарського суду м. Києва від 19.07.06 по справі №11/233-А, залишеною без змін Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.10.06, визнано наказ ДПА України від 12.10.2005р. №448 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.11.2005р. за №1323/11603, «Про затвердження Змін у форму декларації з податку на прибуток підприємства та Порядок складання декларації з податку на прибуток підприємства, затверджених наказом ДПА України від 29.03.2003 №143» в частині визначення порядку розрахунку суми перерахованих грошових коштів та/або вартості переданих товарів, яка може бути віднесена до складу валових витрат платника податку згідно п.п.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», визначеного у другому рядку Додатка Р2 до рядка 04.8 декларації «Витрати на добровільне перерахування коштів, передачу товарів (виконання робіт, надання послуг)», а саме: «частина суми, вказаної у рядку В, не більше суми (Ах0,05), зменшена на суму (Ах0,02)» таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили - Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (п.п.5.2.2 п.5.2 ст.5).

Відповідно до п.п.і п.п.4.4.2 п.4.4. ст.4 Закону № 2181 визнання судом інструкції або податкового роз'яснення податкового органу (незалежно від їх реєстрації у Міністерстві юстиції України) недійсними є підставою для використання зазначеного рішення всіма платниками податків з моменту прийняття такого судового рішення, а також для відповідної зміни положень інструкцій чи роз'яснень контролюючих органів з цього питання. Зазначене рішення суду набирає чинності з моменту його прийняття та повинно бути оприлюднене за рахунок сторони, що програла спір (була визнана винною), протягом 30 календарних днів з моменту прийняття такого судового рішення.

В акті перевірки щодо структурного підрозділу позивача - ВП ЦЗФ «Свердловська» не відновлені валові витрати в сумі 143280,13 грн., виявлені податковим органом під час проведення перевірки, в результаті помилкового віднесення бункерів будівлі Даби до 3 гр. основних фондів, замість 1 гр.

Згідно п.22.2 ст.22 Закону № 334 встановлено, що в 2005 році віднесення до валових витрат будь-яких витрат, передбачених абзацом першим підпункту 8.7.1 пункту 8.7 статті 8 Закону, та пов'язаних з поліпшенням основних фондів 2-4 групи, що підлягають амортизації, у тому числі витрат на поліпшення орендованих основних фондів, здійснюється у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості 2-4 групи основних фондів станом на початок звітного періоду, а по об'єктах основних фондів 1 групи, до валових витрат включаються витрати, що не перевищують суму у розмірі 10 відсотків до балансової вартості об'єкта, що ремонтується, станом на початок звітного періоду.

Згідно даних податкового обліку основний фонд - будівля Даби (ін.№ 46) має залишок невикористаного ліміту на поліпшення основних фондів за 2005 рік у сумі 139653 грн.

Таким чином позивач має право на збільшення валових витрат на вартість здійснених ремонтних робіт в межах ліміту по ряд.04.10 в сумі 139653 грн. та на суму амортизаційних відрахувань, нарахованих на суму 73917 грн. за нормою 1,25% як амортизація 1 гр. Основні фонди в сумі 3627,13 грн.

Згідно даних податкового обліку основний фонд - хвістопровід (інв.№ 27) має залишок невикористаного ліміту на поліпшення основних фондів за 2005 рік у сумі 2461 грн.

Таким чином позивач має право на збільшення валових витрат на вартість проведених ремонтних робіт в межах ліміту по стр.04.10 в сумі 2461 грн. та на суму амортизаційних відрахувань, нарахованих на суму 113662,50 грн. по ставці 1,25% як амортизація 1 гр. у сумі 4209,28 грн.

Відносно структурного підрозділу ВП «Свердловвуглезбут» не відновлені валові витрати на виплату добових по відрядженню до Росії в сумі 3360 грн., витрати по доставці імпортних товарів в сумі 1511,99 грн. і не збільшена амортизація,, нарахована на витрати по ремонту автотранспорту в сумі 2425,01 грн.

Згідно п.9.6 п.9 ст.9 Закону № 334 у разі коли діяльність, пов'язана з розвідкою (дорозвідкою) запасів (родовищ) корисних копалин, не привела до їх відкриття або платником податку було прийнято рішення щодо недоцільності проведення подальшої розвідки чи розробки таких запасів (родовищ) у зв'язку з їх економічною недоцільністю, дозволяється віднесення витрат з такої розвідки (дорозвідки) чи розробки до складу валових витрат виробництва (обігу) поточного податкового періоду такого платника податку. При цьому балансова вартість такої групи витрат, пов'язана з видобутком корисних копалин, прирівнюється до нуля.

Майно позивача знаходилось у податковій заставі, тому згідно п.п.8.6.1"в" п.8.6 ст.8 Закону України № 2181 було встановлено обмеження у використанні майна без згоди податкового органу.

Оскільки згоду на списання вищевказаних витрат було отримано позивачем 14.04.06, тому вартість списаних об'єктів технологічного допоміжного стовбура проекту розкриття і підготовки горизонту 1200 м. вартістю 6600491 грн. повинна збільшити валові витрати по податковому обліку у квітні 2006року.

Крім того, при наданні декларації з податку на прибуток підприємства за 2006 рік по ряд.04.10 до складу валових витрат віднесені витрати на поліпшення основних фондів в сумі 35417744 грн., при наявності ремонтного ліміту в сумі 35913414 грн., тобто не використано ремонтного ліміту за 2006 рік у сумі 495670 грн.

Податковий орган  під час проведення перевірки не врахував завищення об'єкта оподатковування позивача в сумі 11332189,59 грн.

Крім того, згідно висновку судово-економічної експертизи № 08 від 14.12.07 по кримінальній справі відносно посадових осіб ДП «Свердловантрацит» за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, висновки Акту від 20.01.07 № 23-23-32355669 «Про результати виїзної планової перевірки державного підприємства «Сверловантрацит» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 року по 30.09.06 року», складеного ДПІ у м. Свердловську, в частині не обґрунтованого віднесення у валові затрати витрат по ремонту та поліпшенню основних засобів, які повинні збільшити вартість основних засобів, а саме, на заміну комплектуючих основних засобів (обладнання) на загальну суму 5652140,9 грн., у тому числі:

по ВП «Шахта «Червоний прапор» - на суму 2159182,3 грн.;

- по ВП «Шахта ім. Я.М. Свердлова» - на суму 1062049,53 грн.;

- по ВП «Шахта «Харківська» - на суму 523394,07 грн.;

по ВП «Шахта «Довжанська-Капітальна» - на суму 1907015 грн.

документально не підтверджені. Документально не підтверджено, що включення до складу валових затрат витрат на зміну комплектуючих основних засобів, мало наслідком зниження податку на прибуток, який повинно сплатити ДП «Свердловантрацит».

Згідно повідомлення старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у м.Свердловську Маркова М.А. № 5832/7/26-13 від 20.12.07, кримінальну справу порушену відносно посадових осіб ДП «Свердловантрацит» за ознаками злочину, передбаченого ч.З ст.212, ч.2 ст.367 КК України, закрито на підставі ст.6 п.2 КПК України у зв'язку з відсутністю в діях посадових осіб ДП «Свердловантрацит» складу злочину.

Відповідно до ч.З ст.86 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Статтею 70 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Колегією суддів не приймаються до уваги пояснення відповідача щодо визнання висновку судово-економічної експертизи № 08 від 14.12.07 неналежним письмовим доказом, оскільки експертизу призначено та проведено по кримінальній справі відносно посадових осіб ДП «Свердловантрацит» за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст.212 КК України, на підставі наданих слідчим та витребуваних експертом документів з дотриманням положень чинного законодавства.

На підставі  викладеного  суд першої  інстанції правильно  встановив, що податкові повідомлення-рішення від 10.09.07 № 0000162342/3 на суму 768407 грн. 10 коп. та № 0000312342/3 на суму 334271 грн. 87 коп. прийняті з порушенням норм діючого законодавства та підлягають визнанню нечинними.

Позовна вимоги  щодо визнання  факту завищення податкових зобов'язань з податку на прибуток у сумі 3306925 грн. та з податку на додану вартість у сумі 249789 грн. та визнати факт бездіяльності посадових осіб ДПІ  у м. Свердловську в частині не відображення в акті перевірки «Про результати виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 року по 30.09.06 року» від 20.01.07 за № 23-23-32355669 завищення податкових зобов'язань з податку на прибуток у сумі 3306925 грн. та з податку на додану вартість у сумі 249789 грн.  залишена  без  задоволення.

Суд  правильно встановив, що компетенція адміністративних судів не поширюється  на  справи щодо визнання  фактів, що мають юридичне  значення.

            З   урахуванням викладеного  колегія суддів  вважає, що    суд  першої інстанції  дотримався  норм  матеріального  та процесуального  права   під час вирішення   справи, тобто відсутні  підстави для скасування  або  зміни  судового  рішення.

            На підставі   викладеного,  керуючись ст. 198, 200, 205  КАС України,    колегія   суддів,-

УХВАЛИЛА:

            Апеляційну  скаргу    Державної  податкової інспекції     у м. Свердловську   Луганської  області  на постанову  Луганського  окружного  адміністративного  суду  від  14 липня    2008 року  по адміністративній  справі за позовом  Державного   підприємства   «Свердловантрацит»  до  Державної  податкової  інспекції  у  м.  Свердловську   Луганської  області, за  участю  третьої  особи   Державної  податкової   адміністрації  в  Луганській  області «про визнання не чинними  повністю  податкових    повідомлень-рішень   від   10.09.2007   № 0000162342/3  на  суму  768407  грн.  10  коп.  та  № 0000312342/3   на  суму  334271,87  грн.,  та  визнання    факту   завищення  податкових  зобов’язань» - залишити  без  задоволення.

            Постанову   Луганського  окружного  адміністративного суду  від     14 липня      2008 року - залишити  без змін.

            Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій  кімнаті та проголошені у судовому засіданні  15  січня  2009  року.  Ухвала  у повному обсязі  складена  20  січня   2008 року.

            Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала   може бути оскаржена    до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця   після  набрання   законної сили  судовим рішенням    апеляційної   інстанції, а  в разі складання   у   повному  обсязі  відповідно до  статі  160    КАС  України - з дня  складання   в  повному  обсязі.

            Головуючий:                                                                          О.А.Нікулін

            Судді:                       /підписи/                                               С.П.Дяченко

                                                                                                            І.В.Сіваченко

З  оригіналом  згідно.

                         Суддя: