Ухвала суду № 3211882, 29.01.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Хрімлі О.Г.

Суддя-доповідач - Нікулін О.А.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

м. Донецьк 29 січня 2009 року

справа № 2-а-3013/08/0570

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого суддів: Нікуліна О.А.

Суддів: Сіваченка І.В., Дяченко С.П.

при секретарі Фаліні І.Ю.

за участю

представника позивача не з*явилися

представника відповідача не з*явилися

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Шахтарської об*єднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2008 року по адміністративній справі за позовом Державного підприємства «Трезантрацит» до Шахтарської об*єднаної державної податкової інспекції «про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0002371543/0/969 від 25 червня 2007 року, № 0002391543/0/968 від 25 червня 2007 року, № 0002381543/0/967 від 25 червня 2007 року, № 0001961543/0/870 від 07 червня 2007 року, № 0001971543/0/869 від 07 червня 2007 року, № 0001981543/0/871 від 07 червня 2007 року»,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2007 року позивач звернувся з позовом до відповідача про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2008 року позовні вимоги ДП «Торезантрацит» задоволені у повному обсязі.

Зазначеною постановою визнано недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції № 0002371543/0/969 від 25 червня 2007 року, № 0002391543/0/968 від 25 червня 2007 року, № 0002381543/0/967 від 25 червня 2007 року, № 0001961543/0/870 від 07 червня 2007 року, № 0001971543/0/869 від 07 червня 2007 року, № 0001981543/0/871 від 07 червня 2007 року.

З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач по справі податковий орган та звернулася з апеляційною скаргою на неї, в якій зазначено, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права внаслідок чого неправильно вирішив справу, вважає, що постанова підлягає скасуванню з наступною відмовою у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції правильно встановив правовідносини між сторонами та застосував відповідні норми матеріального права під час вирішення справи та виходив з наступного.

ДП „Торезантрацит" зареєстровано в якості суб'єкта господарювання рішенням виконавчого комітету Торезької міської ради, державна реєстрація проведена

29.04.2003 р.

Відповідач Шахтарська ОДПІ є суб'єктом владних повноважень, якій в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні" повноваження.

Шахтарською ОДПІ була проведена невиїзна документальна перевірка ДП „Торезантрацит" з питань дотримання граничних термінів сплати земельного податку, за результатами якої був складений акт № 350/15/32366906 від 24.05.2007 р. Вказаним актом відповідачем були встановлені порушення, а саме, несвоєчасна сплата земельного податку в сумі 8297,03 грн., актом про результати невиїзної документальної перевірки з питань дотримання граничних термінів сплати земельного податку № 449/15/32366906 від 19.06.2007 року встановлено несвоєчасну сплату земельного податку у сумі 4445,56 грн.

Відповідачем на підставі зазначених актів перевірок були прийняті податкові повідомлення-рішення:

-№ 0002371543/0/969 від 25 червня 2007р., яким позивача зобов'язано сплатити

штраф у розмірі 50% у сумі 1021,42 грн. за затримку на 516 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання у розмірі 2042,83 грн.;

-№ 0002391543/0/968 від 25 червня 2007р., яким позивача зобов'язано сплатити

штраф у розмірі 50% у сумі 346,42 грн. за затримку на 576 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання у розмірі 692,84 грн.;

-№ 0002381543/0/967 від 25 червня 2007р., яким позивача зобов'язано сплатити

штраф у розмірі 50% у сумі 346,42 грн. за затримку на 576 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання у розмірі 692,84 грн.;

-№ 0001971543/0/869 від 07 червня 2007р., яким позивача зобов'язано сплатити

штраф у розмірі 50% у сумі 1211,87 грн. за затримку на 759 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання у розмірі 2423,73 грн.;

-№ 0001981543/0/871 від 07 червня 2007р., яким позивача зобов'язано сплатити

штраф у розмірі 50% у сумі 893,82 грн. за затримку на 631 календарний день граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання у розмірі 1787,64 грн.;

-№ 0001961543/0/870 від 07 червня 2007р., яким позивача зобов'язано сплатити

штраф у розмірі 50% у сумі 2042,84 грн. за затримку на 547 календарних днів

граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов"язання у розмірі 4085,66 грн.

Підставами для застосування до платника податків штрафних санкцій податковий орган визначив ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", згідно пп. 17.1.7 п. 17.1 якої, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1- 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Таким чином, умовою застосування штрафної санкції у відповідності до приведеної норми Закону є наявність несвоєчасно сплаченого узгодженого податкового зобов'язання.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст.5 вказаного Закону передбачає узгодження податкового зобов"язання платника податку, нараховане контролюючим органом. При цьому законодавець зазначає, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Згідно п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 цього ж Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Позивачем у відповідності до вимог цього Закону самостійно сплачувались суми узгоджених податкових зобов'язань за наданими податковому органу розрахунками, про що свідчать платіжні доручення, в яких платник податків зазначав призначення платежу та періоди, за які погашав зобов'язання з земельного податку №№ 11/1169, 11/11,71 від 28.04.2007р. - оплата земельного податку за березень 2007р., №№11/1377, 11/1379 від 30.05.2007р. - оплата земельного податку за квітень 2007р., №№ 11/572, 11/573, 11/574 від 28.02.2007р. - оплата земельного податку за січень 2007р., №№11/1853, 11/854, 11/855 від 27.03.2007р. - оплата земельного податку за лютий 2007р.. №№11/1169, 11/1170, 11/1171 від 28.04.2007р. -- оплата земельного податку за березень 2007р.

Статтею 14 Закону України „Про плату за землю" передбачено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку

та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

У відповідності до ст. 17 вказаного Закону податкове зобов'язання з земельного податку, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступним за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Отже, позивач сплачував зазначеними платіжними документами поточні платежі, а не податковий борг.

Під поняттям податкового боргу слід розуміти (п. 1.3. ст. 1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами") податкове зобов'язання самостійно узгоджене платником податків, або узгоджене в адміністративного чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Таким чином, сума податкових зобов'язань, яка виникла згідно поданих позивачем розрахунків, була сплачена без порушень строків сплати.

Платник податків самостійно не проводив погашення податкового боргу, а сплачував поточні податкові зобов'язання. Відповідач в порушення вимог чинного податкового законодавства використав зазначені кошти як джерело погашення податкового боргу та нарахував позивачу штрафні санкції.

Такі дії відповідача, на думку суду, не відповідають вимогам податкового законодавства.

Згідно пп. 7.1.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Таким чином, оскільки платник податків ДП „Торезантрацит" не сплачував податковий борг, а самостійно сплачував узгоджену суму податкового зобов'язання з зазначених податків та зборів за поточні податкові періоди, тому у податкового органу не було передбачених пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" правових підстав для застосування штрафних санкцій.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції правильно встановив, що відповідач, приймаючи податкові повідомлення-рішення, діяв на підставі, в межах повноважень, що передбачені законодавством, з метою, з якою це повноваження надане.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дотримався норм матеріального та процесуального права під час вирішення справи, тобто відсутні підстави для скасування або зміни судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 198, 200, 205 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Шахтарської об*єднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2008 року по адміністративній справі за позовом Державного підприємства «Трезантрацит» до Шахтарської об*єднаної державної податкової інспекції «про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0002371543/0/969 від 25 червня 2007 року, № 0002391543/0/968 від 25 червня 2007 року, № 0002381543/0/967 від 25 червня 2007 року, № 0001961543/0/870 від 07 червня 2007 року, № 0001971543/0/869 від 07 червня 2007 року, № 0001981543/0/871 від 07 червня 2007 року» - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2008 року - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 29 січня 2009 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 03 лютого 2009 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя: О.А.Нікулін

/підписи/

Судді: І.В.Сіваченко

С.П.Дяченко

З оригіналом згідно.

Суддя: