Рішення № 32118650, 26.06.2013, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.06.2013 Справа № 907/541/13

За позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Іва - Транс", м. Мукачево

про: стягнення 62 327, 41 грн.

Головуючий суддя Івашкович І.В.

представники:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність від 17.06.2013 р., ОСОБА_3, адвокат, ордер серія ЛВ №035703 від 12.06.2013 р., угода від 20.05.2013 р.

від відповідача - не з"явився

Суть спору: фізична особа-підприємець ОСОБА_1, АДРЕСА_1 звернулася з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Іва - Транс", м. Мукачево про стягнення 62 327, 41 грн.

Позов мотивовано тим, що між позивачем, як експедитором, та товариством з обмеженою відповідальністю "Автоторіно", як замовником, було укладено договір №03/06/13 Е-3 від 06.06.12 про надання транспортних послуг, згідно умов якого експедитор зобов"язався організувати перевезення вантажу (мотоцикли у кількості 2 шт. та запчастини) транспортом, вибраним експедитором або клієнтом, з м. Тужер, Угорщина до м. Одеса, Україна.

За умовами даного договору експедитор взяв на себе зобов"язання укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити його відправку та одержання.

На виконання договору №03/06/13 Е-3 від 06.06.12 про надання транспортних послуг між позивачем, як експедитором, та відповідачем, як перевізником, було укладено договір №03/06/13 про надання транспортних послуг від 06.06.2012 р., відповідно до умов якого відповідач взяв на себе зобов'язання здійснити перевезення вантажу з м. Тужер, Угорщина до м. Одеса, Україна, а також зобов'язання щодо його збереження з моменту отримання його для перевезення до моменту розвантаження, відшкодування збитків у вигляді втрати, недостачі, пошкодження вантажу, а також відшкодування збитків, що виникли в результаті дорожно-транспортної пригоди.

Відповідно до договору №03/06/13 Е-3 від 06.06.12 згідно інвойсу №752 від 07.06.2012р. вантажовідправником MARTORELLI S.P.A. відвантажено автозапчастини у вантажне авто Мерседес держ. ном. 56522РТ і прийнято до перевезення водієм ОСОБА_4.

При видачі вантажу замовнику виявлено було недостачу запчастин, про що складено Акт №85 від 13.06.2012 р., причиною втрати зі слів водія стало незаконне пошкодження кузова автомобіля та крадіжка.

Загальна сума збитків, завданих ТОВ "Автоторіно" з вини перевізника ТОВ "Іва - Транс" склала 62327,41 грн., з них 45456,14 грн. вартість вантажу згідно інвойсу, 16 871,27 грн. митні платежі, вартість перевезення, податки сплачені ТОВ "Автоторіно" при розмитненні вантажу.

Позивачем було повністю відшкодовано вартість завданих ТОВ "Автоторіно" збитків шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог (надання транспортно-експедиційних послуг).

В зв'язку з тим, що відповідач вимоги позивача, викладені в претензії №1 від 21.06.2012 р., щодо відшкодування завданих збитків у порядку регресу в добровільному порядку не виконав, позивач звернувся з позовом про відшкодування завданих збитків на суму 62327,41 грн. у примусовому порядку.

Представниками позивача у судовому засіданні 19.06.2013 р. подано додаткові пояснення, згідно з якими нормативно та документально обгрунтовано вимоги про стягнення з відповідача суми 62327,41 грн.

Відповідач, якого було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення даного судового засідання, не направив для участі в судовому засіданні свого уповноваженого представника. До початку даного засідання від відповідача через канцелярію суду подано відзив на позов за підписом представника відповідача ОСОБА_5 за довіреністю вих.№219 від 12.06.13.

Згідно з відзивом відповідач позовні вимоги повністю заперечує. Підтверджуючи факт дійсної недостачі вантажу, наголошує, що втрата частини вантажу не пов"язана з винними діями відповідача, в ході перевезення мала місце крадіжка, про яку негайно повідомлено правоохоронні органи. Вказує, що позивачем при зверненні з позовом не надано документів, які можуть вважатися доказами протиправних дій відповідача, причинний зв"язок між протиправною поведінкою і виною відповідача відсутній. Наданий позивачем акт №85 від 13.06.12 не відповідає вимогам, викладеним у п.15.2 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (затв. наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р.). При нормативному обгрунтуванні заперечень відповідач посилається на положення ст. ст. 307, 313, 314 Господарського кодексу України, ст. 924 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 3, 4, 9, 17 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення (Женева, 19.05.1956).

Розгляд справи розпочато по суті.

Представниками позивача позовні вимоги підтримано в повному обсязі, просять задоволити позовні вимоги з мотивів, заявлених в позові та в додаткових обґрунтуваннях позовних вимог.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документальні докази та заслухавши пояснення представників позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Із фактичних обставин і матеріалів справи слідує, що між позивачем - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, АДРЕСА_1, як експедитором, та товариством з обмеженою відповідальністю "Автоторіно", як замовником, було укладено договір №03/06/13 Е-3 від 06.06.12 про надання транспортних послуг, згідно умов якого експедитор зобов"язався організувати перевезення вантажу (мотоцикли у кількості 2 шт. та запчастини) транспортом, вибраним експедитором або клієнтом, забезпечити його відправку з м. Тужер, Угорщина та одержання в м. Одеса, Україна.

На виконання договору №03/06/13 Е-3 від 06.06.12 про надання транспортних послуг між позивачем - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позивач), як експедитором, та відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю "Іва - Транс" (відповідач), як перевізником, було укладено договір №03/06/13 про надання транспортних послуг від 06.06.2012 р. Відповідно до умов даного договору відповідач взяв на себе зобов'язання здійснити перевезення вантажу: мотоцикли 2 шт., запчастини з м. Тужер, Угорщина до м. Одеса, Україна автомобілем марки Мерседес № тягача 56522 РТ.

Згідно інвойсу №752 від 07.06.2012 р. та міжнародною товарно-транспортною накладною СМR №001223 вантаж 07.06.12 завантажено в м. Тужер Угорщина вантажовідправником MARTORELLI S.P.A. у вантажне авто перевізника ТОВ "Іва-Транс" для перевезення та доставки вантажоотримувачу ТОВ "Автоторіно" в м.Одеса Україна.

Відповідно до СМR №001223 вантаж 13.06.12 прийнято вантажоодержувачем ТОВ "Автоторіно" з недостачею вантажу, про що на СМR зроблено відповідну відмітку.

Факт недостачі вантажу зафіксовано Актом №85 від 13.06.2012 р., складеним комісією в складі представників ТОВ "Автоторіно" та підписаним зі сторони перевізника ОСОБА_4. В акті №85 від 13.06.2012р. зазначено перелік недоставлених запчастин із вказівкою на найменування та вартість згідно інвойсу, загальна вартість нестачі запчастин склала 45456,14 грн. без врахування митних платежів, вартості перевезення і податків, які сплачено підприємством вантажоотримувача при митній очистці вантажу. Актом зафіксовано, що зі слів представника перевізника причиною нестачі вантажу стало незаконне пошкодження кузова автомобіля та крадіжка.

Відповідно до виставленого ТОВ "Автоторіно" експедитору ФОП ОСОБА_1 рахунку-фактури №СФТ-005313 від 13.06.13, загальна сума збитків, завданих ТОВ "Автоторіно" через нестачу вантажу склала 62327,41 грн., з них 45456,14 грн. вартість вантажу згідно інвойсу, 9689,67 грн. сума ПДВ сплачена при митному оформленні відсутнього вантажу, 2220,45 грн. сума митних зборів, 1206,58 грн. сума витрат на транспортування, що розраховується з перерахунку на суму відсутнього вантажу, 649,40 грн. сума витрат на проведення сертифікації і отримання дозвільних листів для митного оформлення, 2594,75 грн. вартість розвантажувально-навантажувальних робіт вантажно-митного комплексу з поштучним перерахунком всього переліку товарів згідно інвойсу, 230,45 грн. вартість послуг стоянки автомобіля на вантажному митному комплексі в перерахунку на суму відсутнього вантажу, 280 грн. вартість брокерських послуг на митній очистці вантажу в перерахунку на суму відсутнього вантажу, що підтверджено доданими до матеріалів справи копією рахунку-фактури №СФТ-005313 від 13.06.13, розрахунком ТОВ "Автоторіно", наведеним у листі вих. №67 від 06.06.13.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Автоторіно" надіслано на адресу позивача претензію від 15.06.2012 р. з вимогою про повне відшкодування збитків, понесених внаслідок втрати вантажу.

Позивачем відшкодовано вартість завданих ТОВ "Автоторіно" збитків шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог (надання транспортно-експедиційних послуг) за актом №1 від 02.11.2012р.

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача з позовом до господарського суду про стягнення з відповідача 62327,41 грн. витрат, понесених внаслідок втраченого вантажу.

Відповідно до умов укладеного сторонами договору №03/06/12 від 06.06.12 про надання транспортних послуг перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту отримання його для перевезення до моменту розвантаження, за відшкодування збитків, що виникли в результаті втрати, недостачі, пошкодження вантажу, а також за відшкодування збитків, що виникли в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Відносини, що виникли з укладеного між ФОП ОСОБА_1 (експедитор) та ТОВ "Іва-Транс" (перевізник) договору №03/06/12 від 06.06.12 за правовою природою відповідають договору перевезення вантажу. Укладення такого договору мало місце у зв"язку із залученням перевізника ТОВ"Іва-Транс" експедитором ФОП ОСОБА_1 до виконання укладеного із замовником ТОВ "Автоторіно" договору №03/06/12 Е-3 від 06.06.12 про надання траспортних послуг, який за своєю правовою природою є договором транспортного екпедирування.

Відповідно до ст. 307 Господарського кодексу України. ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладання договору перевезення вантажу підтверджується складанням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента, тощо) відповідно до вимог законодавства.

Оскільки відповідно до умов договору №03/06/12 від 06.06.12 перевезення вантажу здійснювалось автомобільним транспортом із місця перевезення до місця доставки, які знаходяться у різних країнах, то до спірних правовідносин підлягає застосуванню Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, Женева, 19 травня 1956 року (Україна приєдналась до конвенції відповідно до Закону від 1 серпня 2006 року N 57-V), що відповідає статті 1 розділу І Конвенції.

З врахуванням статті 9 Конституції України, статті 19 Закону України „Про міжнародні договори України", статті 4 Господарського процесуального кодексу України до спірних правовідносин застосовуються положення Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів, які мають пріоритет над правилами, передбаченими законодавством України.

Відповідно до статті 17 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки; перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата вантажу, його ушкодження чи затримка його доставки стались внаслідок дій або недогляду позивача, внаслідок інструкцій позивача, не викликаних діями або недоглядом з боку перевізника, внаслідок дефекту вантажу чи внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути.

Згідно ч. 1 статті 18 Конвенції тягар доказу того, що втрата вантажу, його ушкодження чи затримка доставки викликані обставинами, зазначеними в пункті 2 статті 17, лежить на перевізнику.

Матеріалами справи підтверджено та визнано відповідачем факт нестачі вантажу при здійсненні його перевезення відповідачем.

Наявність жодної із обставин, які в силу вищенаведених положень ст. 17 Конвенції можуть розглядатись як підстава звільнення перевізника від відповідальності відповідачем в установленому порядку не доведено, як не надано належних доказів на підтвердження обставин крадіжки вантажу, про яку заявлено водієм транспортного засобу.

Ст. 3 Конвенції передбачено, що перевізник відповідає за дії і недогляди своїх агентів, службовців та всіх інших осіб, до послуг яких він звертається для виконання перевезення, коли такі агенти, службовці чи інші особи виконують покладені на них обов'язки, як за власні дії і недогляди.

Таким чином, норми даної Конвенції не вимагають доказування позивачем наявності у діях перевізника складу цивільного правопорушення та згідно частини 1 статті 18 Конвенції тягар доказу того, що втрата вантажу викликана обставинами, зазначеними в пункті 2 статті 17, що є підставою звільнення перевізника від відповідальності за втрату вантажу, лежить на перевізнику.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що перевізником (відповідачем) не доведено жодної із наведених обставин для звільнення його від відповідальності за втрату вантажу.

Аналогічно до вищенаведених приписів Конвенції Цивільним кодексом України передбачено, що перевізник відповідає за збереження вантажу з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу сталося внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

У відповідності до ст. 23 Конвенції якщо, відповідно до положень цієї Конвенції, перевізник зобов'язаний компенсувати повну або часткову втрату вантажу, така компенсація розраховується на підставі вартості вантажу в місці і під час прийняття його для перевезення. Крім того, підлягають відшкодуванню: плата за перевезення, мито, а також інші платежі, пов'язані з перевезенням вантажу, цілком у випадку втрати всього вантажу й у пропорції, що відповідає розміру збитку, при частковій втраті.

Доданими позивачем документами підтверджується визначення вантажоотримувачем вантажу ТОВ "Автоторіно" розміру збитків у зв"язку із втратою вантажу, що визначено з урахуванням вартості втрачених запчастин, визначеної згідно з інвойсом, а також понесених у зв"язку оплатою обов"язкових платежів та послуг, пов"язаних з митним оформленням та отриманням відповідних дозвільних документів, витрат, визначених пропорційно вартості недостачі вантажу.

Згідно з ч. 2 ст. 932 Цивільного кодексу України у разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

З фактичних матеріалів і обставин справи слідує, що за претензією ТОВ "Автоторіно" позивачем (експедитор за договором №03/06/12 Е-3 від 06.06.12) відшкодовано вартість витрат, понесених у зв"язку з втратою вантажу при перевезенні з м.Тужер Угорщина до м.Одеса.

Відповідно статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Поданими позивачем доказами повністю доведено та обгрунтовано наявність обставин, з якими відповідно до положень закону (Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів) настає відповідальність перевізника за втрату вантажу при перевезенні.

Позовні вимоги заявлено правомірно та доведені доданими доказами. Позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Твердження відповідача про відсутність його вини у втраті вантажу спростовуються вищенаведеними висновками. Заперечення відповідача щодо невідповідності акту №85 від 13.06.12 вимогам п.15.2 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні судом визнано безпідставними. Так, відповідно до преамбули вказаних Правил вони не регламентують перевезення вантажів у міжнародному сполученні, оскільки такі перевезення

мають свої особливості, що стосуються виконання комплексу вимог при вантажно-розвантажувальних роботах, власне процесу перевезення та його документального оформлення, а також узгодження таких правил із відповідними компетентними установами.

За правилами ст. 49 ГПК України суд покладає на відповідача відшкодування витрат позивача по сплаті судового збору в розмірі 1720,50 грн.

Витрати по оплаті послуг адвоката відшкодуванню не підлягають, оскільки позивач не надав жодного доказу здійснення відповідної плати на надані адвокатом послуги у зв"язку з наданням послуг позивачу при здійсненні представництва по даній справі.

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Іва- Транс" (Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Білоруська,54, і.к. 22094527) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, і.н. НОМЕР_1) 62327, 41 грн. (шістдесят дві тисячі триста двадцять сім грн. 41 коп.) збитків внаслідок втрати вантажу та 1720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) відшкодування витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Повне рішення складено 01.07.13

Суддя Івашкович І.В.