Постанова № 32118476, 18.06.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1605/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В.

Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 червня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з ревіталізації та розвитку міста Вишневе» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з ревіталізації та розвитку міста Вишневе» (далі - Позивач, ТОВ «КРРВ») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - Відповідач, ДПІ у Солом'янському районі) про скасування податкових повідомлень-рішень від 04.10.2012 року №0005/4227 та №0005/5227.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.04.2013 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що у Відповідача в силу приписів Податкового кодексу України не виникло право на винесення податкових повідомлень-рішень, а тому позовні вимоги необхідно задовольнити.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошує на тому неповному дослідженні судом всіх фактичних обставин справи та перевірки їх доказами, що спричинило прийняття неправильного рішення.

У судовому засіданні представник Відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив постанову суду скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Позивач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибув.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважного представника відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції змінити, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, змінити постанову суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що у серпні 2012 року працівниками ДПІ у Солом'янському районі було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «КРРВ» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств при взаємовідносинах з ТОВ «Будівельна компанія «Арміс», ТОВ «Міріс», ТОВ «Будівельно-комплектуюча компанія «Інтермарр», ТОВ «Консалтингова група «СВ», ТОВ «Томкет Груп», ТОВ «Техноложі Груп», ТОВ «Добробут 05», ТОВ «УА Реалті» за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року. У ході перевірки податковим органом було виявлено порушення Позивачем: пп. пп. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 102 503,00 грн.; пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 128 129,00 грн. Результати перевірки зафіксовані в акті від 14.09.2012 року №5974/22-7/36712453 (далі - Акт перевірки). На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 04.10.2012 року: №0005/4227, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 160 161,00 грн. (у тому числі за основним платежем - 128 129,00 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 32 032,00 грн.); №0005/5227, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 128 129,00 грн. (у тому числі за основним платежем - 102 503,00 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 25 626,00 грн.).

Скасовуючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки документальна позапланова перевірка ТОВ «КРРВ» була призначена на підставі постанови старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області, Відповідач не мав права їх виносити до моменту набрання законної сили вироком у кримінальній справі, порушення якої стало підставою для призначення перевірки Позивача.

За таким висновком суду першої інстанції судова колегія не може не погодитися з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом, перевірка Позивача проводилася на підставі наказів ДПІ у Солом'янському районі від 15.08.2012 року №1253 та від 20.08.2012 року №1268 у зв'язку з надходженням до Відповідача постанови від 05.01.2012 року по кримінальній справі №13-8373 старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області майора податкової міліції Свінціцького І.В. про призначення документальної позапланової перевірки ТОВ «КРРВ».

Відповідно до п. 86.9 ст. 86 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не було подано доказів того, що існує таке, що набрало законної сили, рішення суду, яким встановлено певне порушення податкового законодавства.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийнято податковим органом без передбачених законом умов, що, у свою чергу, є підставою для їх скасування.

Однак, приймаючи рішення, суд першої інстанції не врахував, що відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, з метою з'ясування всіх фактичних обставин справи, суд першої інстанції повинен був дати оцінку правомірності винесених оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням висновків податкового органу, зробленого у ході перевірки ТОВ «КРРВ».

Як вбачається зі змісту Акту перевірки, висновки податкового органу щодо нікчемності укладеного між Позивачем та ТОВ «БК «Арміс» договору від 01.07.2010 року №01/07-10 засновані виключно на матеріалах кримінальної справи, порушеної відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за фактом фіктивного підприємництва, тобто придбання суб'єкта підприємницької діяльності - ТОВ «Міріс» з метою прикриття незаконної діяльності, вчиненого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як організаторами, за попередньою змовою групою осіб, тобто за ознаками складу злочину, передбаченого ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.205 КК України, відносно генерального директора ТОВ «БК «Арміс» ОСОБА_4 та комерційного директора ТОВ «ЛЖ «Арміс» ОСОБА_3 за фактом ухилення від сплати податку на додану вартість в сумі 6 309 708,00 грн., за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.3 ст.212 КК України, за фактом підроблення невстановленими особами постанови Києво-Святошинського районного суду про скасування арешту на рахунки ТОВ „БК «Арміс» та ТОВ «Міріс», вчиненого за попередньою змовою групою осіб, а також використання завідомо підроблених документів, за ознаками злочину, передбаченого ч.2, ч.3 ст.358 КК України та за фактом розтрати службовими особами ПАТ «БК „Даніель чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, відносно ОСОБА_5 за фактом розтрати чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах за ознаками складу злочину, передбаченого ч.5 ст.27 ч.2 ст.28 ч.5 ст.191 КК України, відносно ОСОБА_6 за фактом фіктивного підприємництва, тобто придбання суб'єкта підприємницької діяльності ТОВ «Міріс» з метою прикриття незаконної діяльності, вчиненого ОСОБА_6 як організатором, за попередньою змовою групою осіб, тобто за ознаками складу злочину, передбаченого ч.3 ст.27 ч.2 ст.28 ч.2 ст.205 КК України відносно ОСОБА_7 за фактом розтрати чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, тобто за ознаками злочину. передбаченого ч.3 ст.27 ч.5 ст.191 КК України, відносно директора ТОВ «Укрплюсбуд» ОСОБА_8, за фактом ухилення від сплати ПДВ за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, відносно ОСОБА_9 за фактом ухилення від сплати податку на додану вартість ТОВ «БК «Арміс» в сумі 6 309 708,00 грн., вчиненого ОСОБА_9 як організатором, за попередньою змовою групою осіб, тобто за ознаками складу злочину, передбаченого ч.3 ст.27 ч.3 ст.212 КК України та відносно ОСОБА_10 за фактом пособництва у вчиненні умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.5 ст.27 ч.3 ст.212 КК України.

Водночас, у ході перевірки податковим органом було досліджено оформлені контрагентами первинні документи - акти виконаних робіт (форма КБ-2в) на загальну суму 615 016,00 грн. (у тому числі ПДВ 102 502,66 грн.), довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) на таку ж суму, податкові накладні на загальну суму 615 016,00 грн. (у тому числі ПДВ 102 502,66 грн.). При цьому податковим органом встановлено факт оплати Позивачем наданих ТОВ «БК «Арміс» будівельних робіт.

Неможливість надання ТОВ «КРРВ» до суду первинних документів пояснюється наявним у матеріалах справи протоколом виїмки та огляду від 05.03.2012 року №1-05/03/2012, складеним старшим оперуповноваженим ОРВ ВПМ ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області майором податкової міліції Лахтадир О.В. про те, що для приєднання до матеріалів кримінальної справи №13-8373 у Позивача було вилучено первинні документи по взаємовідносинах з ТОВ «БК «Арміс» (а.с. 99).

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон про ПДВ) в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону про ПДВ податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку (пп. 7.4.1 ст. 7 Закону про ПДВ).

Приписи пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону про ПДВ датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а також дослідивши зафіксовані в Акті перевірки висновки Відповідача, колегія суддів приходить до висновку про відсутність заперечень податкового органу щодо правомірності відображення Позивачем у податковому та бухгалтерському обліку господарських операцій з ТОВ «БК «Арміс», а також дефектності виписаних контрагентом ТОВ «КРРБ» податкових накладних.

Згідно пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Приписи абз. 1 пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ визначають, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Надаючи оцінку наявності у ТОВ «БК «Арміс» права складати податкові накладні, колегія суддів приходить до висновку, що на момент виписування Позивачу податкових накладних останнє відповідало вимогам ст. 9 Закону про ПДВ, а тому мав право видавати податкові накладні.

Таким чином, враховуючи, що єдиною законною підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість є підтвердження останнього належним чином оформленими податковими накладеними, виписаними уповноваженими на те суб'єктами господарювання - платниками ПДВ, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність твердження податкового органу щодо порушення Позивачем приписів податкового законодавства.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон про ОПП) 5.1. Валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Приписи пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону про ОПП визначають, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону про ОПП не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпунктом 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону про ОПП визначено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Враховуючи, що ДПІ у Солом'янському районі не ставила під сумнів правомірність відображення Позивачем у бухгалтерському обліку господарських операцій з ТОВ «БК «Арміс», колегія суддів з огляду на вищевикладене вважає за необхідне скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 04.10.2012 року №0005/4227.

Крім того, судова колегія критично оцінює позицію Відповідача щодо того, що встановлення факту недобросовісності контрагента суб'єктів господарювання як платника податку є безумовним доказом ознак фіктивності у діяльності ТОВ «КРРВ», оскільки приписи чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства не ставили у залежність право формування Позивачем податкового кредиту від добросовісності платника податку, з яким суб'єкт господарювання перебував у господарських правовідносинах. При цьому суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що невиконання такими особами податкових зобов'язань тягне за собою настання відповідальності лише для зазначених суб'єктів і не може бути підставою для притягнення до відповідальності іншого суб'єкта господарювання.

Однак, обґрунтовуючи вказаний висновок суд першої інстанції помилково застосував норми матеріального права, що є підставою для зміни судового рішення.

Відповідно до ст. 201 КАС України підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального права.

У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - змінити, зазначивши, що підставами для задоволення адміністративного позову є обставини, зазначені в мотивувальній частині даної постанови.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з ревіталізації та розвитку міста Вишневе» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - змінити, зазначивши, що підстави для задоволення адміністративного позову викладені в мотивувальній частині даної постанови.

В решті постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 квітня 2013 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається в порядку та строки, визначені ст. ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.