Постанова № 32118357, 18.06.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2013 р. Справа №805/7967/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 година 45 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І., при секретарі судового засідання Тимохіній Я.Ю.,

за участю представників сторін:

позивача - Романіка А.О.;

відповідача - Корнієнко Д.О.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до державного підприємства «Шахтарськантрацит» про стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують платника податків, в рахунок погашення податкового боргу по податку на прибуток у розмірі 1 808 333,00 гривень,

В С Т А Н О В И В:

Шахтарська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби звернулась до суду з адміністративним позовом до державного підприємства «Шахтарськантрацит» про стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують платника податків, в рахунок погашення податкового боргу по податку на прибуток у розмірі 1 808 333,00 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що підприємством згідно поданої декларації за 12 місяців 2012 року по податку на прибуток від 08.02.2013 № 9087139924 було самостійно нараховано основного платежу по податку на прибуток у сумі 21 700 000,00 гривень. Авансовий внесок за травень ДП «Шахтарськантрацит» складає 1 808 333,00 гривень, термін сплати якого сплинув 30 травня 2013 року. Не сплата авансового внеску у встановлений законодавством строк призвело до виникнення податкового боргу на податок на прибуток. Станом на 31 травня 2013 року підприємство має загальний несплачений податковий борг у розмірі 65 174785,00 гривень. Позивачем приймались заходи по погашенню податкового боргу, а саме відповідачу було направлено першу та другу податкову вимоги, які були отримані посадовими особами підприємства. З 29 листопада 2001 року податковий борг ДП «Шахтарськантрацит» у повному обсязі не погашався. 19 січня 2011 року позивачем винесено рішення про опис майна відповідача у податкову заставу. У зв'язку з несплатою податкового боргу у добровільному порядку, просив суд стягнути заборгованість у судовому порядку.

У судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві. Просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надавши письмові заперечення на позов. Відповідно до наданих заперечень відповідач зазначає, що позивачем стягується авансовий платіж, який не є податковим боргом. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору та перевіривши їх доказами, наданими сторонами, визначившись із правовими нормами, які слід застосувати до спірних відносин, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Відповідач - державне підприємство «Шахтарськантрацит» (код ЄДРОПУ 32299510) зареєстроване виконавчим комітетом Шахтарської міської ради Донецької області у якості юридичної особи, що підтверджено копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Як платник податків ДП «Шахтарськантрацит» перебуває на обліку в Шахтарській об'єднаній державній податковій інспекції, правонаступником якої є позивач, з 8 травня 2003 року за № 187, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків № 30/10/29-014-2 від 27.02.2007 року.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового Кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації та уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

За загальним правилом нарахування та сплати податків, визначеним у пункті 1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Порядок та строки сплати податкових зобов'язань з податку на прибуток визначені розділом 3 Податкового кодексу України. Згідно пункту 152.9 статті 152 Податкового кодексу України визначено, що для цілей розділу «Податок на прибуток підприємств» використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Звітний податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду.

Суд не приймає посилання відповідача на те, що несплачений авансовий внесок з податку на прибуток не є податковою заборгованістю, з наступних причин.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань. При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому визначено граничний строк подачі річної податкової декларації за попередній звітний (податковий) рік, до місяця подання податкової декларації за поточний звітний (податковий) рік. (абзаци 9,10 пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України).

Згідно підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошовим зобов'язанням платника податків є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковим зобов'язанням є сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Кодексу).

Суми авансових внесків, що підлягають сплаті у наступному за звітним році відображуються в рядку 34 податковій декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 28 вересня 2011 року № 1213, за звітний рік.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України, передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно абз. «в» п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів, зокрема, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Порядок подання податкових документів в електронному вигляді платником податку до органів Державної податкової служби засобами телекомунікаційного зв'язку здійснюється відповідно до Законів України від 22.05.2003р. № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та № 852-IV «Про електронний цифровий підпис».

17 грудня 2009 року між Шахтарської ОДПІ Донецької області ДПС та ДП «Шахтарськантрацит» укладено договір № 313/28-013 «Про визнання електронних документів».

Наданою до податкової інспекції декларацією з податку на прибуток № 9087139924 від 08.02.2013 року, позивач самостійно визначив податкові зобов'язання на 2013 рік з авансових внесків з податку на прибуто к підприємств, у тому числі зі сплатою у березні - грудні 2013 року - 1 808 333,00 гривень, що вказано позивачем в рядку № 34 вказаної декларації.

Згідно абзацу 4 пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України, платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Вищевказаною декларацією відповідач самостійно нарахував основний платіж з податку на прибуток в сумі 21 700 000,00 грн. Тобто, на відповідача розповсюджуються положення абзацу 4 пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України, щодо обов'язку щомісяця сплачувати авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Відповідно до довідки про заборгованість, станом 17 червня 2013 року ДП «Шахтарськантрацит» має заборгованість з авансових внесків з податку на прибуток підприємства і організацій, що перебувають у державній власності у розмірі 1 886 886,44 гривень.

Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

6 листопада 2001 року на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» Шахтарською об'єднаної податковою інспекцією, правонаступником якої є позивач, сформовано першу податкову вимогу № 1/116, яку направлено на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням. Дана вимога отримана директором 26 листопада 2001 року, про що свідчить його підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення.

27 грудня 2001 року податковим органом сформовано другу податкову вимогу № 2/490, яку направлено на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням. Дана вимога отримана директором 3 січня 2002 року, про що свідчить його підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення.

29 жовтня 2001 року на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» Шахтарською об'єднаної податковою інспекцією, правонаступником якої є позивач, сформовано першу податкову вимогу № 1/103, яку направлено на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням. Дана вимога отримана бухгалтером 26 листопада 2001 року, про що свідчить його підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення.

27 грудня 2001 року податковим органом сформовано другу податкову вимогу № 2/567, яку направлено на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням. Дана вимога отримана бухгалтером 2 січня 2002 року, про що свідчить його підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними передбачався підпунктом 6.4.1 пункту 6.4 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Аналогічні підстави визнання податкових вимог відкликаними передбачені статтею 60 Податкового кодексу України.

При цьому, зазначеною статтею Кодексу визначено, що якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Отже, законодавчими нормами (як Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що діяв до 01 січня 2011 року, так і Податковим кодексом України, чинного з 01 січня 2011 року) прямо встановлені підстави визнання податкових вимог відкликаними, тобто такими, що не підлягають виконанню.

Як вбачається із матеріалів справи, ДП «Шахтарськантрацит» починаючи з 27 грудня 2001 року (дата формування другої податкової вимоги) по 18 червня 2013 року безперервно мало податковий борг, у зв'язку з чим вищезазначені податкові вимоги є чинними.

Представником відповідача зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань в підтвердження того, що наведені податкові вимоги вважаються відкликаними, не надано.

В матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про наявність підстав вважати зазначені вимоги такими, що втратили чинність або відкликаними.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначеної позивачем суми податкового боргу відповідача з податку на прибуток та наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку.

Відповідно до статті 67 Конституції України та статті 16 Податкового кодексу України, підприємство зобов'язано своєчасно та у повному обсязі сплачувати до бюджетів належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів), однак вказані зобов'язання відповідач не виконав.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача відкритих банківських рахунків, з яких податкова інспекція може стягнути кошти в рахунок погашення наявного податкового боргу.

Враховуючи вищезазначене, адміністративний позов Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до державного підприємства «Шахтарськантрацит» про стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують платника податків, в рахунок погашення податкового боргу по податку на прибуток у розмірі 1 808 333,00 гривень є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 14, 16, 20, 49, 54, 56-57, 60, 95, 152 Податкового кодексу України, статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 183-3, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до державного підприємства «Шахтарськантрацит» про стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують платника податків, в рахунок погашення податкового боргу по податку на прибуток у розмірі 1 808 333,00 гривень - задовольнити повністю.

Стягнути з державного підприємства «Шахтарськантрацит» (код ЄДРПОУ 32299510) кошти в рахунок погашення податкового боргу перед бюджетом по авансовим внескам з податку на прибуток в сумі 1 808 333 (один мільйон вісімсот вісім тисяч триста тридцять три),00 грн. з розрахункових рахунків у банківських установах та зарахувати їх до Державного бюджету України (код платежу 3011023100 на розрахунковий рахунок № 31117165700093 в УДК в Донецькій області ВДК в м. Шахтарську та Шахтарському районі, МФО 834016, ЄДРПОУ 37885550).

Постанову прийнято в нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 18 червня 2013 року, в присутності представників сторін.

Постанову складено у повному обсязі 25 червня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (проголошення вступної та резолютивної частин постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бабіч С.І.