Ухвала суду № 3211706, 18.02.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДo:p>/o:p>

o:p>/o:p>

Головуючий суддя у 1-ій                                                        Справа № А 27/440-07

інстанції -  Татарчук В.О.

Категорія статобліку –  2.11.1                                                                                                 .                                                                                 

УХВАЛА

Іменем УКРАЇНИ

18 лютого 2009р.                                                                        м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії

головуючий суддя      Мірошниченко М.В.,

суддя                             Туркіна Л.П.,

суддя                             Проценко О.А..

при секретарі               Галоян О.Г.

за участю представників :

позивача:            не з’явився;

відповідача:        не з’явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні              

апеляційну скаргу     Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську

                                      Дніпропетровської області, м. Дніпродзержинськ

на постанову              господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2008р.

у справі                       №  А27/440-07

за позовом                  Товариства з обмеженою відповідальністю «Унірем-Агро»,

                                     м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області

до відповідача           Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську

                                     Дніпропетровської області, м. Дніпродзержинськ

про                               визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

                                                               ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Унірем-Агро» заявлено позов до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000842301/0/7176 від 15.03.2007р., № 0000842301/1/9943-23/4 від 16.04.2007р., № 0000842301/2/15441/10 від 15.06.2007р., № 0000842301/3/31637 від 29.08.2007р., якими позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 316874,00 грн.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2008р. у справі № А27/440-07 позов задоволений. Визнано нечинними спірні податкові повідомлення-рішення.

Постанова суду першої інстанції мотивована наступним. Операція з імпорту майна в обмін на корпоративні права не підпадає під дію п.11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» і результати такої операції позивач повинен був відображати в податковому обліку в загальному порядку без включення відповідних сум до спеціальної декларації.  У зв’язку з цим, позивачем правомірно відображено у складі податкового кредиту ПДВ у розмірі 522170,00 грн. при поданні саме основної декларації з ПДВ.  Відсутність завищення позивачем бюджетного відшкодування за грудень 2006р. на суму 316874,00 грн. підтверджується також висновком судово-економічної експертизи.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, ДПІ у м. Дніпродзержинську подана апеляційна скарга, в якій наведені наступні доводи. Відповідач посилається на те, що постанова суду прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права. Зазначає зокрема, що якщо у позивача сільськогосподарська техніка та інше устаткування використовується в період застосування спеціального режиму оподаткування шляхом передачі в оренду, то податкові зобов’язання з ПДВ, нараховані по операції оренди, повинні включатися до складу податкових зобов’язань спеціальної (окремої) декларації з ПДВ. Оскільки в період здійснення операцій з поставки в оперативну оренду сільськогосподарської техніки підприємство використовує спеціальний режим оподаткування, і такі операції повинні відображатися в спеціальній податковій декларації, то і суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) при розмитненні такої техніки і відображеної в податковому векселі, повинні включатися до складу податкового кредиту в спеціальній податковій декларації. Неправомірне віднесення позивачем суми ПДВ до податкового кредиту призвело до неправомірно задекларованого бюджетного відшкодування.

Просить скасувати постанову господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2008р. у справі № А27/440-07 та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Від ТОВ «Унірем-Агро», позивача у справі, письмових заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило.

Сторони законним правом на участь своїх представників в судовому засіданні не скористались. Про час, дату  та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином. Позивач про причини неявки суду не повідомив.

16.02.2009р. від відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на інший строк, мотивоване відсутністю державного фінансування витрат на відрядження працівників податкового органу. У відповідності до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Вказане клопотання колегією суддів залишено без задоволення на підставі ст. 196 ч.4 КАС України, оскільки: 1) сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду справи; 2) відсутність коштів на відрядження не є поважною причиною неможливості явки у судове засідання; 3) розгляд апеляційної скарги є можливим за наявними у справі доказами, у відсутності сторін, оскільки їх неявка не перешкоджає вирішенню спору.

Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Оберіг».

Справу призначено до апеляційного розгляду та розглянуто колегією суддів у складі: Мірошниченко М.В. (головуючий суддя), Проценко О.А. (суддя), Туркіна Л.П. (суддя).

За результатами судового розгляду справи в судовому засіданні 18.02.2009р. колегією суддів оголошено вступну та резолютивну частини  ухвали суду апеляційної інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та обставини справи, перевіривши їх доказами колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.

Як випливає з матеріалів справи, ДПІ у м. Дніпродзержинську проведена виїзна позапланова перевірка ТОВ «Унірем-Агро» з питань достовірності нарахування від’ємного значення за листопад 2006р. та з питань достовірності нарахування від’ємного значення і суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період - грудень 2006р. За наслідками перевірки контролюючим органом складений акт № 42т/23-508/31329842 від 07.03.2007р.

Перевіркою встановлено, що в порушення п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ «Унірем-Агро» завищено бюджетне відшкодування за грудень 2006р. на суму 316874,00 грн., у зв’язку із завищенням залишку від’ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду на суму 332710,00 грн. В порушення п.11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», п.4 Постанови КМУ від 26.02.1999р. №271, ТОВ «Унірем-Агро» завищено від’ємне значення різниці між сумою податкових зобов’язань і сумою податкового кредиту на суму 332710,00 грн. В порушення п.11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», п.4 Постанови КМУ від 26.02.1999р. №271, ТОВ «Унірем-Агро» безпідставно включено до податкового кредиту суму ПДВ 522170,00 грн. до декларації з ПДВ, згідно до якої здійснюються розрахунки з бюджетом, за грудень 2006р., тому суми ПДВ, сплачені (нараховані) при розмитненні такої техніки і відображеної в податковому векселі, повинні включатися до складу податкового кредиту в спеціальній податковій декларації.

В акті перевірки зазначено, що якщо  Товариством з обмеженою відповідальністю «Унірем-Агро» сільськогосподарська техніка та інше устаткування використовується в період застосування спеціального режиму оподаткування шляхом передачі в оренду, то податкові зобов’язання з ПДВ, нараховані по операції оренди, повинні включатися до складу податкових зобов’язань спеціальної (окремої) декларації з ПДВ. Оскільки в період здійснення операцій з поставки в оперативну оренду сільськогосподарської техніки підприємство використовує спеціальний режим оподаткування, і такі операції повинні відображатися в спеціальній податковій декларації, то і суми ПДВ, сплачені (нараховані) при розмитненні такої техніки і відображеної в податковому векселі, повинні включатися до складу податкового кредиту в спеціальній податковій декларації.

На підставі акта перевірки № 42т/23-508/31329842 від 07.03.2007р. відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000842301/0/7176 від 15.03.2007р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 316874,00 грн.

За наслідками апеляційного узгодження податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000842301/1/9943-23/4 від 16.04.2007р., № 0000842301/2/15441/10 від 15.06.2007р., № 0000842301/3/31637 від 29.08.2007р, якими товариству зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 316874,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з п.4 Статуту позивача одним із учасників товариства є нерезидент Деріксон Рональд Майкл (Канада), який вносить до статутного капіталу товариства в обмін на корпоративні права техніку та обладнання.

Відповідно до оформлених вантажних митних декларацій позивачем ввезено на митну територію України комбайн зернозбиральний марки СХ 880 (ВМД № 110010000/6/002499 від 30.06.2006р.), комбайн зернозбиральний марки СХ 880 (ВМД № 110010000/6/002420 від 27.06.2006р.), жатку зернову до зернозбирального комбайну NEWHoiland(ВМД № 110010000/6/002409 від 27.06.2006р.), жатку зернову до зернозбирального комбайну NEWHoiland(ВМД № 110010000/6/002445 від 29.06.2006р.).

Згідно з п.7.2.7 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість, або погашений податковий вексель.

При імпорті вище переліченої техніки позивачем були оформлені податкові векселя від 27.06.2006р. № 65307383967196, № 65307383967199, № 65307383967197, від 29.06.2006р. № 65307383967198 на загальну суму 522170,00 грн. з подальшим включенням такої суми до податкового кредиту загальної декларації з ПДВ.

Податок на додану вартість в розмірі 522170,00 грн. було включено позивачем до податкових зобов’язань декларації з ПДВ за червень 2006р. (загальна). З урахуванням положень п.11.5 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» зазначені векселі вважаються погашеними, про що свідчать в т.ч. і відмітки ДПІ у м. Дніпродзержинську.

Позивач є сільськогосподарським товаровиробником та сплачує фіксований сільськогосподарський податок.

Згідно з п.11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» (у відповідній редакції Закону), до 1 січня 2008 року зупинено дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.

Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку.

Порядок акумуляції та використання зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.4 «Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини», затвердженого постановою КМУ від 26.02.1999р. № 271, на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарський товаровиробник складає декларацію з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, і в терміни, передбачені законодавством для звітності, подають її до органів державної податкової служби. Одночасно з декларацією з податку на додану вартість за відповідний звітний період сільськогосподарські товаровиробники подають до органу державної податкової служби за місцем реєстрації довідку про цільове використання сум податку на додану вартість за попередній звітний період, форма та зміст якої визначається Державною податковою адміністрацією за погодженням із Міністерством аграрної політики.

В розумінні наведених норм, результат операції з імпорту майна в обмін на корпоративні права повинно бути відображено в податковому обліку в загальному порядку без включення відповідних сум до спеціальної декларації.

Згідно з п.п.3.1.1, 3.1.2 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість», операція з ввезення з-за меж митного кордону України на митну територію України товарів за договорами, які передбачають їх обмін на корпоративні права, є об’єктом оподаткування податком на додану вартість.

Пунктом 7.2.8 п.7.2 ст.7 вищевказаного Закону передбачено, що платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, інших випадків, коли платник податків зобов’язаний вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (робіт, послуг) та відображати його результати в окремих податкових деклараціях Законом не встановлено.

Таким чином, позивачем було правомірно відображено у складі податкового кредиту ПДВ у розмірі 522170,00 грн. при поданні саме основної декларації з ПДВ.

При розгляді справи також була проведена судово-економічна експертиза, на вирішення якої поставлено питання – чи підтверджується документально висновок акту перевірки ДПІ у м. Дніпродзержинську від 07.03.2007р. щодо завищення ТОВ «Унірем-Агро» бюджетного відшкодування за грудень 2006р. на 316874,00 грн.

Згідно експертного висновку № 362/363-08 від 31.05.2008р., сума податкового кредиту, яка була відкоригована та перенесена ТОВ «Унірем-Агро» зі скороченої декларації до загальної в листопаді 2006р. (258727,00 грн.), а потім після відповідного розрахунку встановлена сума від’ємного ПДВ (332710,00 грн.), і в грудні місяці 2006р. була заявлена підприємством до відшкодування з бюджету (316874,00 грн.), виникла на протязі червня – жовтня 2006р., на підставі отриманих податкових накладних, за придбані товари, роботи, послуги.

Отже, віднесені суми до податкового кредиту підтверджені податковими накладними, що відповідає п.п.7.4.5 Закону України «Про податок на додану вартість». Таким чином, документально не підтверджується висновок акту перевірки ДПІ у м. Дніпродзержинську від 07.03.2007р. в частині завищення ТОВ «Унірем-Агро» бюджетного відшкодування за грудень 2006р. на суму 316874,00 грн.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, визнавши нечинними податкові повідомлення-рішення № 0000842301/0/7176 від 15.03.2007р., № 0000842301/1/9943-23/4 від 16.04.2007р., № 0000842301/2/15441/10 від 15.06.2007р., № 0000842301/3/31637 від 29.08.2007р.

У відповідності зі ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, всупереч вимогам ст.71 КАС України, не були доведені ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення проти позову. В той же час позивачем доведені ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених в оскаржуваній постанові.

Фактичні обставини справи досліджені судом першої інстанції на підставі наданих в судове засідання сторонами доказів. Порушення або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права не вбачається, підстави для скасування або зміни постанови господарського суду Дніпропетровської області відсутні.

Керуючисьст. ст. 195, 198 п.1, 200, 205Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -                                    УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області , м. Дніпродзержинськ залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2008р. у справі № А27/440-07 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена протягом одного місяця  до адміністративного суду касаційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлено – 24.02.2009р.

           Головуючий суддя                                                           М.В. Мірошниченко

                               Суддя                                                            Л.П. Туркіна

                                 Суддя                                                            О.А. Проценко