Вирок № 32115695, 25.04.2013, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.04.2013 рокуСправа №607/5628/13-к Тернопільський міськрайонний суд

у складі головуючої судді Воробель Н.П.

за участю:

секретаря Вербицького Р.А.

прокурора Стадника В.О.

обвинуваченого ОСОБА_1,

провівши у приміщенні суду в м. Тернополі підготовче судове засідання у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22012210000000008 від 12 грудня 2012 року, щодо:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Тернополі, проживає там же по АДРЕСА_1, з вищою освітою, одруженого, не працює, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 359 КК України,-

встановив:

ОСОБА_1 у травні 2011 року, маючи на меті незаконно придбати спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації та розуміючи, що їх придбання без спеціального дозволу в Україні заборонене чинним законодавством, у всесвітній мережі Інтернет знайшов пропозицію щодо купівлі в Китайській Народній Республіці електронних пристроїв у вигляді канцелярських ручок з вмонтованими відео-аудіо записуючими пристроями, що призначені для негласного отримання інформації. Усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, не маючи ліцензій на провадження господарської діяльності з торгівлі спеціальними технічними засобами негласного отримання інформації, в порушення п. 13 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» № 1775-ІІІ від 01 червня 2000 р., п. 1.6 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розроблення, виготовлення спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв'язку, інших засобів негласного отримання інформації, торгівлі спеціальними технічними засобами для зняття інформації з каналів зв'язку, іншими засобами негласного отримання інформації, затверджених спільним наказом Державного комітету України з регуляторної політики та підприємництва і Служби безпеки України № 92/669 від 10 жовтня 2006 р., та п. 7 Переліку видів майна, що не можуть перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого Постановою Верховної Ради України № 2471-XIІ від 17 червня 1992 «Про право власності на окремі види майна», ОСОБА_1 за допомогою робочого профілю громадянина України ОСОБА_3, номер якого слідством не встановлено, який не був обізнаний в умислі ОСОБА_1, у всесвітній мережі Інтернет, на сайті Інтернет-магазину «ebay», що з електронною адресою «www.ebay.com», у розділі «міні камери», незаконно замовив у невстановленої особи в Китайській Народній Республіці три спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації у вигляді ручок канцелярських з вмонтованими прихованими відео-аудіо записуючими пристроям, домовившись з ОСОБА_3, що розрахунок за придбання даних відеокамер буде виконано після доставки камер за адресою проживання ОСОБА_3, що у АДРЕСА_2, шляхом передачі ОСОБА_3 готівкових коштів для їх перерахунку за допомогою його робочого профілю користувача Інтернет-магазинові «ebay».

Незаконно придбанні ОСОБА_1 три спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації 09 листопада 2011 надійшли з Китайської Народної Республіки в Україну у міжнародному поштовому відправленні № ЯА 23 1789323 СН, та були виявлені співробітниками Київської регіональної митниці під час проведення митного контролю та митного оформлення. Відповідно до висновку експерта № 29 від 28 січня 2013 р., проведеної у справі судово-технічної експертизи, придбані ОСОБА_1 три кулькові ручки із вбудованими відео-аудіо записуючими пристроями придатні для негласного отримання інформації і відносяться до спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації.

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 359 КК України, як незаконне придбання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації.

26 березня 2013 року у м. Тернополі між ст. прокурором прокуратури Тернопільської області з питань нагляду за додержанням законів органами СБУ, державної митної служби та державної прикордонної служби Стадником В.О., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 22012210000000008, та підозрюваним ОСОБА_1 на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України укладена угода про визнання винуватості.

Згідно вказаної угоди ОСОБА_1 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 359 КК України, в обсязі підозри; зобов'язався сприяти розслідуванню даного кримінального провадження та відшкодувати вартість проведеної у провадженні судово-технічної експертизи № 29 від 28 січня 2013 року в сумі 489,28 грн. Також вказаною угодою сторони погодили покарання за ч. 1 ст. 359 КК України у виді штрафу розміром 3 400 грн.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно із ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості, від якого потерпілих немає.

При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що обвинувачений взмозі виконати взяті за угодою зобов'язання та укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.

Разом з тим, як встановлено в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_1 на даний час звільнений із займаної посади викладача Тернопільського Національного технічного університету ім. І. Пулюя, тому враховуючи його матеріальний стан, суд вважає за можливе призначити покарання у виді штрафу з розстрочкою виплати певними частинами на строк три місяці, оскільки, відповідно до вимог ч. 4 ст. 53 КК України, з урахуванням матеіальний стану особи, суд може призначити штраф з розстрочкою виплати певними частинами.

З огляду на викладене, заслухавши прокурора та обвинуваченого, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором і підозрюваним ОСОБА_1 і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.

Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд -

засудив:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 26 березня 2013 року у м. Тернополі між ст. прокурором прокуратури Тернопільської області з питань нагляду за додержанням законів органами СБУ, державної митної служби та державної прикордонної служби Стадником В.О. та підозрюваним ОСОБА_1

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 359 КК України, і призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу у розмірі 3 400 /три тисячі чотириста/ грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 КК України, розстрочити виплату штрафу ОСОБА_1 протягом трьох місяців, починаючи з дня вступу в законну силу вироку суду, щомісячно по 1 133 (одній тисячі сто тридцять три) грн. 33 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь Українського науково - дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України (р/р 31253272211213 в ГУДКУ у м Києві, МФО 820019, ЄДРПОУ 20001993) вартість проведеної у справі судово-технічної експертизи № 29 від 28 січня 2013 року в сумі 489 грн. 28 коп.

Речові докази: три пристрої з прихованими відеокамерами з USB кабелями у вигляді ручок, які передані на зберігання в кімнаті зберігання речових доказів УСБУ України в Тернопільській області - передати УСБУ в Тернопільській області для потреб службової діяльності.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуюча суддя Н.П. Воробель