Постанова № 32115591, 01.07.2013, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 163/1089/13-п Провадження №33/773/178/13 Суддя в 1 інстанції: Войтюк Л.М. Категорія: ст.483 ч.1 МК України Доповідач: Опейда В. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2013 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області Опейда В.О.,

з участю прокурора - Удалової С.В.,

перекладача - ОСОБА_2,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Любомльського районного суду від 16 травня 2013 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Республіки Польща, проживає АДРЕСА_1, воєвудство Любельське Республіки Польща, (адреса за апеляцією АДРЕСА_2), працюючого водієм підприємства «Zbig-Dor», НОМЕР_1 від 30.05.2012 року виданий воєводою Любельським, за ч.1 ст.483 МК України, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно постанови Любомльського районного суду від 16 травня 2013 року ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України і на нього накладено стягнення у виді 404446 гривень 98 копійок штрафу з конфіскацією товару: взуття в загальній кількості 657 пар загальною вагою 170 кілограм загальною вартістю 352609 (триста п'ятдесят дві тисячі шістсот дев'ять) гривень 92 копійки, 23 турбіни до автомобілів загальною вагою 280 (двісті вісімдесят) кілограм загальною вартістю 51837 (п'ятдесят одна тисяча вісімсот тридцять сім) гривень 06 копійок, вилучених згідно протоколу про ПМП Ягодинської митниці № 0494/20502/2013 від 19.03.2013 року.

Стягнуто також з ОСОБА_3 в користь Ягодинської митниці 7018 гривень 27 копійок витрат по справі за зберігання товарів та витрати в розмірі 495 гривень за послуги експерта.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він, слідуючи 18 березня 2013 року близько 23 години 36 хвилин з Республіки Польща в Україну через м/п «Ягодин» Ягодинської митниці, в якості водія автомобіля «Volvo» реєстраційний номер НОМЕР_2 з напівпричепом (кузовом - цистерною) Filliat р.н. НОМЕР_3, намагався незаконно, з приховування від митного контролю, перемістити через митний кордон України товар: взуття в загальній кількості 657 пар загальною вагою 170 кг. загальною вартістю 352609,92 грн., 23 турбіни до автомобілів загальною вагою 280 кг. загальною вартістю 51837,06 грн., який був упакований у непрозорих поліетиленових пакетах синього і чорного кольорів та знаходився в середині вищевказаної цистерни таким чином, що візуальний доступ до них став можливий тільки після відкриття заливного люку зверху на цистерні та застосування технічних засобів митного контролю у вигляді дзеркала та ліхтаря, чим вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 483 МК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 не погоджуючись з постановою суду вважає, що матеріали справи не повно досліджені та необ'єктивно оцінені. Вважає, що в матеріалах справи відсутні достатні та переконливі докази вчинення ним правопорушення передбаченого ч.1 ст.483 МК України. Зазначає, що виявлений у цистерні товар йому не належить і яким чином він потрапив туди, йому не відомо. Вважає, що відсутні будь-які дані, які об'єктивно стверджують про вчинення ним інкримінованого правопорушення, а також наявності у нього умислу з корисливих мотивів на вчинення його. Вказує, що йому не надано строку для надання доказів, окрім того для участі в справі не було залучено власника товару. Просив постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В суд апеляційної інстанції ОСОБА_3 не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи належним чином повідомлявся за адресою вказаною в поданій апеляційній скарзі.

Заслухавши думку прокурора, яка просила залишити постанову суду щодо ОСОБА_3 без зміни, дослідивши матеріали вищевказаної справи про адміністративне правопорушення, приходжу висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Висновок суду про вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, ґрунтується на досліджених та перевірених доказах і є правильним.

Згідно п.37 ч.1 ст.4 МК України перевізник це особа, яка здійснює перевезення товарів через митний кордон України та/або між митними органами на території України або є відповідальною за такі перевезення.

Згідно ст.8 Конвенції "Про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів", який ратифікований Україною 01.08.2006 року, приймаючи вантаж перевізник перевіряє: a)вірність записів, зроблених у вантажній накладній щодо числа вантажних місць, а також їх маркування та нумерації місць, b)зовнішній вигляд вантажу і його упаковки. А, якщо перевізник не має достатньої можливості перевірити вірність записів, зазначених у підпункті a), він повинен зробити обґрунтовані застереження у вантажній накладній. В противному разі -ризик невідповідності вантажу товаро-транспортним документам бере на себе.

Винність ОСОБА_3 у вчинені інкримінованого правопорушення, не зважаючи на його заперечення спростовуються сукупністю доказів досліджених судом.

Зокрема, протоколом про порушення митних правил з фото-таблицею, актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, товаросупровідними документами, службовими записками інспекторів митниці, письмовим поясненнями інспекторів державної прикордонної служби, висновком № 038/13 товарознавчого дослідження напівпричепа, згідно якого в напівпричепі для розміщення та переміщення товарів використано наявні заводські люки та ємність порожньої самої цистерни, в якій і було виявлено приховані товари.

Як вбачається з матеріалів справи про порушення митних правил, у відповідності до пояснення ОСОБА_3 (а.с.8), він відмовився давати пояснення, а в суді першої інстанції заперечив належність йому виявлених товарів та обставини при яких вони там опинились. Разом з тим, з акту огляду транспортного засобу і фототаблиць до нього (а.с.22-29) вбачається, що люки цистерни автомобіля були зачинені, однак не опломбовані. Товар виявлений в цистерні є об'ємним. Згідно представлених документів ОСОБА_3 є перевізником, а отже відповідальний за проходження через митний кордон.

Кількість, об'єм і місце знаходження переміщуваного товару дає підстави стверджувати про умисне вчинення перевізником дій спрямованих на порушення встановленого порядку і переміщення через митний кордон предметів з приховуванням від митного контролю. Таким чином, знаючи про перевезення цього товару через митний кордон в Україну, відповідного застереження представникам митниці, або ж у відповідних документах не зробив.

Враховуючи сукупність встановлених обставин, суд першої інстанції підставно прийшов до висновку про вчинення ОСОБА_3 дій спрямованих на переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю товару на 404446,98 гривень.

Суд належним чином врахував конкретні обставини у справі, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, доведеність вини порушника, майновий стан і наклав стягнення визначене в санкції статті закону за якою він притягнутий до відповідальності.

Зважаючи на викладені обставини у їх сукупності, судом першої інстанції правильно зроблений висновок про необхідність конфіскації товарів, яка є обов'язковою, згідно санкції ч.1 ст.483 МК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 465 МК України конфіскація товарів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, застосовуються незалежно від того, чи є ці товари власністю особи, яка вчинила правопорушення. Враховуючи наведене, посилання в апеляції на вирішення питання щодо вилученого товару в порядку цивільного судочинства не заслуговує на увагу.

З врахуванням наведеного, приходжу до висновку про те, що підстав для скасування постанови суду та задоволення апеляційної скарги в частині накладення стягнення та відшкодування витрат за проведення експертного дослідження не має.

Разом з тим, враховуючи положення розділу ІІІ ст. 2 "Порядку відшкодування витрат за зберігання товарів та транспортних засобів на складах митних органів", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.2012 року за № 1140/21452, витрати митного органу за зберігання товарів, транспортних засобів, тимчасово вилучених у справі про порушення митних правил, після набрання законної сили рішенням, винесеним у справі про порушення митних правил, відшкодовуються у разі, якщо особу визнано винною, а вилучені у справі про порушення митних правил товари та/або транспортні засоби підлягають поверненню власнику.

Враховуючи те, що на ОСОБА_3 накладено стягнення у виді конфіскації товарів, тому суд безпідставно стягнув з нього 7018 грн. 27 копійок за зберігання товарів на користь митниці. Отже постанова суду в цій частині підлягає скасуванню.

З врахуванням наведеного приходжу до висновку про те, що апеляційну скаргу ОСОБА_3 слід задовольнити частково.

Крім цього, у відповідності до змісту описової частини постанови, судом першої інстанції була допущена описка, де зазначено що ОСОБА_3 слідував з України в Республіку Польща. Однак у відповідності до матеріалів справи і протоколу про порушення митних правил зокрема, вбачається, що він слідував з Республіки Польща в Україну. Зазначена описка не міняє змісту вчиненого правопорушення, а тому слід внести уточнення в постанову суду в цій частині.

Керуючись ст.530 МК України, ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову Любомльського районного суду від 16 травня 2013 року щодо ОСОБА_3 в частині притягнення його до адміністративної відповідальності, накладення стягнення та відшкодування витрат за проведення експертного дослідження, залишити без зміни.

Постанову в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь Ягодинської митниці 7018 (семи тисяч вісімнадцяти) гривень 27 копійок витрат за зберігання товару - скасувати.

Уточнити описову частину постанови Любомльського районного суду Волинської області від 16 травня 2013 року, зазначивши, що ОСОБА_3 слідував з Республіки Польща в Україну.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Волинської області В.О. Опейда