Постанова № 3211498, 18.11.2008, Харківський окружний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-474 /08

“18”листопада 2008 року                                                            м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого – Судді Данилової М.В.,

при секретарі – Ланцевич Я.П. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства “Харківський метрополітен” до Контрольно-ревізійного управління в Харківській області про визнання дій та вимог необґрунтованими та незаконними (треті особи – ВАТ “Харківметробуд”, ТОВ “Авекс- Плюс”),

встановив :

   Позивач звернувся до суду з зазначеною позовною заявою про визнання необґрунтованими та незаконними дій та вимог відповідача про усунення виявлених ним порушень законодавства з фінансових питань   з боку позивача – ВАТ «Харківметробуд».

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначив, що з 04 травня 2007р. по 24 травня 2007 р. на виконання п.2.12 плану контрольно-ревізійної роботи головКРУ України на ІІ квартал 2007 року в ДП «Харківський метрополітен» проведено ревізію цільового та законного використання коштів, виділених на проведення ремонтно-будівельних робіт, за період 2005-2006р.р. та завершений звітний період 2007 року. Результати ревізії зазначені у акті ревізії №061-20/133 від 24.05.2007 р.

За актом ревізії №061-20/130 від 21.05.2007р.  КРУ в Харківській області за період 2005-2006р.р. та завершений звітний період 2007 року охоплено питання правильності використання коштів на проведення ремонтно-будівельних робіт підрядником – ТОВ «Авекс-плюс». Згідно висновків актів ревізії виявлено фінансові порушення з боку позивача – завищення вартості будівельно-монтажних робіт, що призвело, на думку відповідача, до матеріальної шкоди (збитків).  

Не погодившись з висновками актів ревізії № 061-20/133 та №061-20/130, позивач та 3-я особа –ТОВ «Авекс-плюс» завернулися до КРУ в Харківській області з запереченнями по окремим питанням.

Після розгляду заперечень позивача по матеріалам КРУ в Харківській області комісією з розгляду заперечень частково  прийняті  заперечення  позивача  у  сумі  600000,27 грн., як обґрунтовані.

Заперечення до актів ревізій щодо суми 667000,06грн. з ПДВ  та суми 62 242,00 грн. відповідач не визнав.

Листом від 03.09.2007р. за № №06-15/6754 КРУ в Харківській області висунуло вимоги про усунення виявлених ревізією ДП «Харківський метрополітен» порушень законодавства з фінансових питань з урахуванням розгляду заперечень з боку позивача та 3-ї особи –ТОВ «Авекс-Плюс».

Дані вимоги позивач вважає незаконними та необґрунтованими, такими, що суперечать дійсним обставинам справи, не ґрунтуються на повному та всебічному дослідженні питань використання коштів та порушують його права та законні інтереси.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, виходячи з доводів, викладених в позовній заяві.

Представники третіх осіб позовні вимоги також підтримали та просили їх задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечували, посилаючись на їх безпідставність, та вважаючи, що  ревізію проведено у відповідності до приписів діючого законодавства, висновки ревізії ґрунтуються на документах бухгалтерського обліку позивача та 3-іх осіб, зроблені на підставі відповідного правового аналізу, а спірні вимоги про усунення виявлених порушень законодавства з фінансових питань та висновки ревізії цілком відповідають вимогам законодавства України.

В подальшому представники відповідача неодноразово подавали до суду клопотання про відкладення розгляду справи в зв’язку із знаходженням представника в відрядженні, у відпустці, в зв’язку чим слухання справи відкладалося. 18.11.2008р. від представника відповідача до суду знову надійшла заява про перенесення розгляду справи в зв’язку перебуванням представника відповідача у відрядженні. Проте суд зазначає, що відповідач є юридичною особою та має у своєму складі юридичний відділ з певною кількістю працівників, отже представляти його інтереси в суді може буд-який з цих представників, для чого керівництво відповідача має належним чином організувати роботу своїх підлеглих таким чином, щоб забезпечити представництво своїх інтересів в суді та не чинити перешкод у розгляді та вирішенні справи у терміни, визначені для вирішення адміністративних справ відповідно до вимог КАС України.

За таких обставин суд враховує пояснення та заперечення представників відповідача, що надані раніше та розглядає справу на підставі наявних в ній доказів.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, дослідивши висновки комплексної судово будівельно-технічної та судово економічної експертизи, призначеної згідно ухвали суду, суд приходить до висновку про обгрунтованість заявлених позовних вимог  та необхідність їх задоволення.

При цьому суд виходить з наступного.

Приводом для висновків по акту ревізії щодо завищення витрат по експлуатації машин та механізмів є результати зустрічної звірки в Тунельному загоні №15 ВАТ «Харківметробуд», що проведена з 15.05.2007р. по 21.05.2007р. та в ході якої, контролери-ревізори КРУ в Харківській області зроблено висновок, що частина машин та механізмів, які використовуються Тунельним загоном №15 ВАТ «Харківметробуд» при виконанні робіт по будівництву 3-ї черги Харківського метрополітену, є орендованими в зв’язку з чим вартість експлуатації будівельних машин та механізмів в актах КБ-2в визначена, на їх думку, не правильно.

Судом встановлено, що між структурним підрозділом ДП «Харківський метрополітен» - Дирекцією метрополітену, що будується, та ВАТ «Харківметробуд» у 2005-2007р. на кожний рік укладався контракт № 1 на будівництво 3-ї черги Харківського метрополітену від станцій «Проспект Леніна («Наукова») до станції «Проспект Перемоги».

За цим контрактом підрядник – ВАТ «Харківметробуд» разом зі своїми структурними підрозділами  - УСТіДР ВАТ «Харківметробуд» та ТЗ №15 ВАТ «Харківметробуд» забезпечує виконання певних робіт. Договорна ціна по контракту  визначена приблизною (динамічною).

УСТіДР ВАТ «Харківметробуд» та ТЗ №15 ВАТ «Харківметробуд» є  структурними підрозділами, що входять до складу ВАТ «Харківметробуд», не є юридичними особами, діють на підставі положень, затверджених протоколами загальних зборів акціонерів ВАТ «Харківметробуд», мають основні засоби на балансі, які були передані ВАТ «Харківметробуд» для виконання окремих функцій.

Згідно з Положеннями цих структурних підрозділів взаємовідносини між Товариством та ними у виробничій та господарській діяльності здійснюються у відповідності зі статутом Товариства, з урахуванням спеціалізації виробництва, робіт та послуг, як єдиного виробничо-технологічного процесу будівельного виробництва.

ВАТ «Харківметробуд» є юридичною особою, здійснює керівництво та має управлінські функції щодо цих структурних підрозділів, має зведену фінансову звітність.

Власником майна структурних підрозділів є юридична особа – ВАТ «Харківметробуд», яка є підрядником за контрактом №1, керує виконанням цього контракту.

Згідно висновків комплексної судово будівельно-технічної та судово економічної експертизи, призначеної згідно ухвали суду за актом ревізії не встановлено порушень вимог ДБН.1.1-1-2000, якими регламентовано формування вартості машино-години в актах КБ-2в.

В той же час, в акті ревізії вказано, що розрахунок актів КБ-2в виконано на підставі «Правил визначення вартості будівництва» ДБН Д.1.1-1-2000, затвердженого Наказом Держбуду України №174 від 27.08.2000р., що є обґрунтовано.

Взагалі в акті ревізії відсутні посилання на документи (регістри) бухгалтерського обліку, на підставі яких зроблено висновок про завищення вартості виконаних робіт в актах №КБ-2в. Розрахунок суми, на яку завищено вартість робіт в сумі 307,56 тис. грн., шляхом співставлення актів форми №КБ-2в та документів бухгалтерського обліку, в яких відображені витрати пов’язані з виконанням цих робіт , в акті ревізії та у додатках до нього не наведено.

За виводами судової експертизи норми ДБН Д.2.7-2000 (5.7), які регламентують застосування та розрахунки розцінок з експлуатації будівельних машині механізмів, мають довідковий характер та можуть використовуватися при складанні кошторисної документації.

Статтею 55 ГК України встановлено поняття суб’єктів господарювання. До переліку суб’єктів господарювання згідно даної статті віднесені господарські організації – юридичні особи, створені у відповідності з Господарським кодексом України, державні, комунальні та інші підприємства, створені у відповідності з цим Кодексом, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані у встановленому порядку. Також, у відповідності з цією статтею, дані суб’єкти господарювання мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи.

Аналізом норм ст.ст.2,3,55,64 ГК України, ст.87,91,92,95 ЦК України, де встановлено поняття суб’єкта господарювання, набуття та здійснення ним прав та обов'язків, ознакою щодо реалізації господарської компетенції (сукупності прав та обов’язків) учасниками господарських відносин є право власності.

Приписи ст. 92 ЦК України вказують, що особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, діє в інтересах юридичної особи.

Відповідно до ст. 3 ГК України внутрішньогосподарські відносини складаються між структурними підрозділами суб’єкта господарювання, а також є відносинами між суб’єктом господарювання та його структурними підрозділами.

Таким чином, машини та механізми, які використовуються структурними підрозділами при виконанні робіт є власною будівельною технікою підрядника ВАТ «Харківметробуд».

Відповідно до  п.3.2.7 Наказу Держбуду України №174 від 27.08.2000р. «Про затвердження Правил визначення вартості будівництва» (ДБН Д.1.1-1-2000) вартість експлуатації будівельних машин і механізмів у складі прямих витрат претендент (підрядник) визначає виходячи з нормативного часу роботи машин, необхідного для виконання обсягу робіт, що пропонується, та вартості експлуатації машин за одиницю часу їх застосування (машино-година) в поточних цінах.

Згідно з п. 3.2.7.3 ДБН Д.1.1-1-2000 вартість машино-години власної будівельної техніки підрядника визначається на підставі ресурсних показників, які наведено в ресурсних кошторисних нормах експлуатації будівельних машин і механізмів, та відповідних поточних цін на них.

До визначеної таким чином вартості машино-години додаються: амортизаційні відрахування, витрати на заміну частин, що швидко спрацьовуються, вартість матеріальних ресурсів на ремонт і технічне обслуговування та перебазування машин, заробітна плата машиністів.

Зазначені витрати розраховуються з використанням Методики визначення вартості експлуатації власних будівельних машин і механізмів будівельних організацій при складанні договірної ціни та проведенні взаєморозрахунків за обсяги виконаних робіт.

Загальновиробничі та адміністративні витрати, а також прибуток враховуються в ціні пропозиції в цілому по будові і обчислюються з урахуванням трудовитрат робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні власних машин і механізмів.

Замовником в актах виконаних робіт компенсуються витрати по експлуатації машин та механізмів згідно з ресурсними елементами кошторисними нормами у відповідності до п.3.2.7. ДБН  Д.1.-1-1-2000 в межах кошторисного ліміту.

Товариство та структурні підрозділи діють як єдиний виробничо-технологічний процес будівельного виробництва, не враховано суть та умови контракту №1, де йде мова про спільні обов’язки юридичної особи та його структурних підрозділів по реалізації будівництва метрополітену.

Суд зазначає, що   висновками призначеної комісійної судової   експертизи, проведеної НДІ судових експертиз ім. засл. проф. М.С.Бокаріуса згідно ухвали суду, висновки ревізії не підтвердилися. Суд бере дані висновки експертизи до уваги при розгляді даної справи, вважає, що їх цілком підтверджено іншими матеріалами справи.

З огляду  на вищенаведене, суд вважає висновки акту ревізії щодо завищення вартості витрат експлуатації машин та механізмів на суму 307 000,56 грн. з ПДВ не доведеними, та вимоги відповідача щодо зменшення витрат у цієї суми безпідставними.

Відносно вимог щодо зменшення вартості витрат по заробітній платі у сумі 359 000,50 грн., що входить до загальновиробничих  витрат та вимог щодо її зменшення, суд відзначає наступне.

Матеріали справи свідчать про те, що питання щодо завищення заробітної плати розглядалися відповідачем та заперечення прийнято як обґрунтоване та визнано у сумі 522 000,00 грн., яка є сумою заробітної плати.

В той же час, на думку відповідача, завищення витрат є суми у розмірі 204 800,00 грн., що увійшли до складу загально виробничих витрат та відносяться до 1-го та 2-го блоку загальновиробничих витрат за період 1 півріччя 2006р. та 154 700,00 з ПДВ по 2-гому блоку загально виробничих витрат за 2005 рік.

За висновком акту ревізії не встановлено порушень вимог ДБН Д.1.1-1-2000, якими регламентовано порядок визначення загально виробничих витрат, а також  завищення розрахунку по 1 блоку загально виробничих витрат, тобто по заробітній платі.

Погодившись з запереченнями у частині правильності визначення рівня заробітної плати у сумі 522 000,00  грн., відповідач не прийняв до уваги, що визначення суми по 2 блоку загальновиробничих витрат пов’язано з нарахуванням заробітної плати, а саме відрахування на соціальні заходи згідно із законодавством України, є обов’язковими.

За висновком судової  експертизи  зменшення розміру відрахувань при відсутності завищення самої заробітній плати не може бути.

В акті ревізії зазначено, що розрахунок актів КБ-2в виконано на підставі «Правил визначення вартості будівництва» ДБН Д.1.1-1-2000, затвердженого Наказом Держбуду України №174 від 27.08.2000р., що є обґрунтовано.

Згідно висновків судової експертизи встановлено, що за актом ревізії відсутні посилання на будь-які документи (регістри) бухгалтерського обліку на підставі, яких зроблено висновок про завищення вартості виконаних робіт в актах форми КБ-2в.

Дані про порушення вимог законодавства, якими регламентовано формування витрат в бухгалтерському обліку підприємства, безпосередньо пов’язаних з виконанням контракту №1 від 11.01.2005р. в акті ревізії від 24.05.2007р. №061-20/133 відсутні.

Відповідно до п. 4.2.1 ДБН Д.1.1-1-2000 “Для розрахунку загально-виробничих (3В) витрат” їхній перелік, наведений в додатку 19, групується в 3 блоки:  1 блок - кошти на заробітну плату працівників; 2 блок - відрахування на соціальні заходи згідно із законодавством;  3 блок - решта статей ЗВ витрат.

Загальна сума, яка згідно акту ревізії визнана як завищення, складається з трьох частин, що входять до складу загально-виробничих витрат, за 2005 рік по 2 блоку – 154 700 грн., за 2006 рік по 1 блоку – 115 200 грн., за 2006 рік по 2 блоку –   89 600  грн.

Як вбачається з акту ревізії, за 2005 рок не було встановлено завищення по 1 блоку розрахунку загально-виробничих витрат, тобто по заробітній платі працівників. Згідно з законодавством України стосовно соціального страхування, базою відрахування до фондів соціального страхування (що входять до 2 блоку загально-виробничих витрат) є заробітна плата, відповідно зменшення  розміру  відрахувань на 154 700 грн. при відсутності завищення самої заробітної плати є безпідставне.

Таким чином, визнання витрат по заробітній платі в сумі 522 000,00  грн. автоматично призводить до визнання витрат по 2 блоку загально виробничих витрат, які здійснюються згідно з вимогами законодавства про соціальне страхування та є обов’язковими нарахуваннями.

Відповідно до розділу 4.2. ДБН Д.1.1-1-2000 загальновиробничі витрати розраховуються по кожному із трьох блоків окремо, при цьому, на стадії проектування при розрахунку 1 й 3 блоків застосовуються усереднені показники, рекомендовані Держбудом України, а при формуванні договірних цін і взаєморозрахунках - показники, розраховані кожною підрядною організацією на підставі бухгалтерських показників за попередній рік з урахуванням потужності будівельної організації.

У судовому засіданні представник  позивача та третьої особи підтвердили, що у 1-му півріччі 2006 р. дійсно завищено витрати щодо заробітної плати за 1 блоком загальновиробничих витрат, але це завищення з кореговано шляхом зменшення цих витрат у 2007 році, що підтверджується Актами КБ-2в за 2007р.

Суд зазначає, наказ Держбуду України №174 від 27.08.2000р. «Про затвердження Правил визначення вартості будівництва» (ДБН Д.1.1-1-2000) регулює правила ціноутворення у будівництві та визначення загальновиробничих витрат за цими правилами інші ніж ті, що передбаченні Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Таким чином, суд дійшов висновку, що у даному випадку слід, при визначенні вартості будівництва, в тому числі, в частині заробітної плати, керуватися спеціальною нормою, а саме п.3.2.6 ДБН Д.1.1-1-2000 «Правила визначень вартості будівництва».

Позивач та 3-я особа- ВАТ “Харківметробуд” надали до суду документи, що підтверджують розрахункові показники адміністративно – господарчих та загальновиробничих витрат на 2007 р., складені на підставі фактичних витрат у 2006 році, згідно з якими вартість людино/годин по 3 блоку загальновиробничих витрат склала 5,737 грн.

Матеріали справи свідчать, що з приводу завищення витрат у 2006 р. у наступному році цей показник зменшено до 4,39 грн./люд.год.., що має підтвердження в актах виконаних робіт за 2007 рік.

Аудиторським звітом від 16.11.2007р. підтверджено,  що відповідачем не враховано, що при розрахунку загально-виробничих витрат у 2007 році, зробленого на підставі методики, наведеної у випуску ціноутворення в будівництві № 20 за 2006 рік замовником (ДП «Харківський метрополітен» та Дирекція метрополітену, що будується) вже врахована невідповідність по 1 та 2 блоках фактичних витрат підрядника за 2006 рік з тим, що їм були компенсовані в формах КБ-2в.

Оскільки позивачем самостійно, до початку ревізії, були відкориговані вказані показники, суд вважає, що збитки відсутні, та позовні вимоги з цього приводу підлягають задоволенню. 

Стосовно завищення вартості виконаних будівельних робіт підрядною організацією ТОВ «Авекс-Плюс».

За актом ревізії №061-20/130  від 21.05.2007р.  КРУ в Харківській області за період 2005-2006р.р. та завершений звітний період 2007 року охоплено питання правильності використання коштів на проведення ремонтно-будівельних робіт підрядником – ТОВ «Авекс-плюс» та зроблено висновки про завищення вартості будівельних робіт на суму 62 242,00 грн., а саме за рахунок невірного застосування розцінок  на суму 27456,00 грн., за рахунок завищення вартості скла на суму 20 400,00 грн., за рахунок трудовитрат на суму 13416,00 грн., за рахунок робіт по улаштуванню примикань на суму 970,00 грн.   

Відносно висновків щодо невірного використання розцінок внаслідок чого завищено вартість робіт відповідно на суму 27456,00 грн.

За актом ревізії №061-20/130 від 21.05.2007р. відповідач дійшов висновку про те, що порушено технологію виконання робіт за групою 23 ДБН  Д.1.1-1-2000 «Дахи, покрівлі»  та в актах КБ-2в за березень-червень 2006р. невірно застосовано розцінки Р7-19-4 «Улаштування обмазувальної гідроізоляції» та Р8-23-2 «Улаштування покриття з рулонних матеріалів насухо з промазуванням кромок клеєм» та посилається на Збірник «Технологія будівельного виробництва» під редакцією професора Смирнова Н.А. Відповідач зазначає, що ДБН Д.2.4.-8-2000 по улаштуванню покрівель, окремо не передбачено такий вид робіт як гідроізоляція та окрема розцінка відсутня.

3-ю особою ТОВ «Авекс-Плюс» при проведенні улаштування покриття з рулонних матеріалів проводив роботи, які прямо не передбачені у ДБН за технологією будівництва «Дахи, покрівлі», а саме улаштування гідроізоляції, тому на цей окремий вид роботи застосована аналогічна розцінка Р7-19-4 ДБН Д.2.4-7-2000 «Поли», яка враховує роботу з холодною мастикою та розцінка  Р8-23-2 «Улаштування покриття з рулонних матеріалів насухо з промазуванням кромок клеєм», згідно з якими роботи виконані у повному обсязі.

Відповідач вважає, що позивач та 3-я особа - підрядник ТОВ «Авекс-Плюс» повинні використовувати розцінку Р8-23-3.

З огляду на зміст розцінок Р7-19-4 ДБН Д.2.4-7-2000 «Поли»  та Р8-23-2 ДБН Д.2.4.-8-2000 «Дахи, покрівлі» визначено технологічний процес окремих робіт.

3-ю особо ТОВ «Авекс-плюс» до суду надано технологічну карту виконаних робіт.

Між замовником  ДП «Харківський метрополітен» та ТОВ «Авекс-Плюс» вартість робіт по гідроізоляції погоджено.

При задоволенні вимог позивача з цього приводу суд виходить з наступного:

Фахівцями КРУ не було досліджено питання перевірки нормативів по кожній окремій будівельній операції відповідно до технологічної карти робіт по гідроізоляції, не перевірено фактичні затрати підрядника по кожній операції, а також пропонована розцінка Р8-23-3 «Улаштування покриття з ізолу на мастиці» не враховує певні роботи за технологічною картою: очистка основи від бруду, розігрів холодної мастики, промазка кромок клеєм, зачистка країв полотнищ на станку, обезжирювання країв тощо.

В зв’язку з вищенаведеним, відповідачем не доведено, що висновки про завищення вартості робіт за рахунок невірного застосування розцінок на суму 27456,00 грн. є обґрунтованими. 

Висновки акту ревізії №061-20/130 від 21.05.2007р. не містять розрахунків вартості всіх етапів робіт та окремих елементів їх вартості, в тому числі розрахунок трудовитрат по кожному виду робіт, з яких вбачалося, що такі завищення мають місце.

Відносно виводів щодо завищення вартості матеріалів - скла 6 мм з порізкою , суд зазначає про таке.

Матеріали справи свідчать про те, що підрядником ТОВ «Авекс-Плюс» при виконанні робіт для скління зенітних ліхтарів використовувалося скло товщиною 6 мм з порізкою  за ціною 140 грн.  

За актом ревізії №061-20/130 від 21.05.2007р. зазначено, що згідно маркетингових досліджень та даних провідних будівельних магазинів «Лоск», «Оптсервис», «Старт-Імпекс» вартість скла не перевищує 100,00 грн. за 1 м2 та таким чином, зроблено висновок про порушення п.3.3.4. ДБН Д1.1.-1200, щодо завищення вартості скла 6мм з порізкою.

Відповідно до п.3.3.4 ДБН Д.1.1.-1-2000 вартість матеріальних ресурсів в актах КБ-2в не повинна перевищувати тієї, що склалася в регіоні за цінами виробників.

Між тим, відповідачем не надано до суду  маркетингові дослідження щодо вартості скла 6 мм з порізкою у грудні 2006 року. з зазначенням середньорегіональної ціни у Харківському регіоні, на які він посилається.

Відповідно до листа Головного управління статистики у Харківській області від 23.05.2007 року №25/1-7/340 маркетингові дослідженні за цим видом товару державними органами не проводиться, оскільки він не входить до переліку споживчих товарів, за скими ведеться статистичне спостереження. 

Згідно п.3.1.10.8. ДБН Д.1.1.-1-2000  ціни на матеріальні ресурси приймаються на рівні, що склався в регіоні.

Ціни трьох магазинів не є достатньою підставою вважати, що такі маркетингові дослідження були проведенні та відповідач не є особою, яка проводить відповідні маркетингові дослідження, аналізує та встановлює на підставі фактичних даних середньорегіональні ціни по Харківської області.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем не доведено завищення середньорегіонального рівня цін на скло 6мм з порізкою у Харківської області.

Стосовно висновків завищення обсягів робіт по улаштуванню примикань судом встановлено, що замість улаштування примикань до ліхтарів у кількості 12 одиниць зенітних ліхтарів площею 3,5 м.кв. кожний зроблено ремонт покрівлі площею 42 м.кв. Фактично виконані роботи підтверджені сторонами по справі у судовому засіданні.

Але первинні документи, що свідчать про факт виконання робіт ТОВ «Авекс-плюс» з ремонту покрівлі площею 42 м. кв. та його обсяг позивачем не надано.

Суд окремо зазначає, що відповідно до п.1 ст.10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в України» № 2939 передбачено, що органам ДКРС надано право перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо).

Крім того, відповідно до п.16 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою КМУ від 20.04.2006р. №550, відповідачу надано право здійснювати проведення ревізії шляхом документальної перевірки, що передбачає контроль за установчими, фінансовими, бухгалтерськими (первинними і зведеними) документами, статистичною та фінансовою звітністю, господарськими договорами, розпорядчими та іншими документами об’єкту контролю, пов’язаними з плануванням і провадженням фінансово-господарської діяльності, веденням бухгалтерського обліку, складанням фінансової звітності.

 Суд вважає, що відповідачем не доведено фактів порушення фінансово-господарського законодавства з боку ДП «Харківський метрополітен», хоча відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд розуміє позовні вимоги про визнання дій відповідача незаконними, і представником позивача це підтверджено в судовому засіданні, як обґрунтування позовних вимог про визнання нечинними та скасування вимог відповідача, оскільки позивач вважає неспроможними висновки актів ревізії та самі акти, які було покладено в основу висновків, проте які, окремо не можуть бути оскаржені в суді, оскільки не є рішенням суб’єкта владних повноважень.

Також, відповідно до ст., ст. 87,92,94,98 КАС України, суд присуджує з державного бюджету понесені позивачем витрати, підтверджені копією  платіжного доручення, щодо оплати судової експертизи.

На підставі викладеного, Закону України «Про контрольно-ревізійну службу в Україні», Господарського кодексу України та  керуючись ст. ,ст. 160,161,162,163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

              Адміністративний позов  задовольнити повністю.

            Визнати  вимогу Контрольно ревізійного управління в Харківській області від 03.09.2007р. № 06-15/6754 до Державного підприємства «Харківський метрополітен» щодо зменшення вартості виконаних будівельних робіт по підрядній організації Тунельному загону №15 Відкритого акціонерного товариства «Харківметробуд» на загальну суму 667000,06 грн. – незаконною та скасувати її.

            Визнати   вимогу Контрольно ревізійного управління в Харківській області від 03.09.2007р. № 06-15/6754   до Державного підприємства «Харківський метрополітен» щодо зменшення вартості виконаних будівельних робіт на загальну суму 62242,00 грн. по підрядній організації Товариства з обмеженою відповідальністю «Апекс-Плюс»- незаконною та скасувати її.

            Стягнути з державного бюджету на користь ДП «Харківський метрополітен» сплачений судовий збір в розмірі 3,40 грн.

            Стягнути з державного бюджету,/ р/р 35211002000009 в УДК Харківської області, МФО 851011 код ЄДРПОУ 21266914 / судові витрати, понесені позивачем по даній справі в зв’язку з оплатою комплексної судово будівельно-технічної та судово економічної експертизи в розмірі 16902 грн.

            Кошти стягнути на користь позивача /ДП «Харківській метрополітен» 61012 м.Харків, вул.Енгельса, 29  , код 04805918, Банк «Золоті ворота» м.Харків, код банку 351931, р/р 2600830127184 /.

            Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

            Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд  шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України .

             Повний текст постанови складено та підписано 19 листопада 2008 року.

Головуючий суддя   /підпис/         М.В. Данилова

Оригінал зберігається в справі суду . Постанова не набрала чинності.