Ухвала суду № 32114370, 17.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" червня 2013 р. м. Київ К/9991/8053/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

Бухтіярової І.О.

Пилипчук Н.Г.

за участю секретаря Корженкової І.О.

представників позивача ОСОБА_3

відповідача Дирди І.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 07.09.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2011

у справі №2а-3868/10/2670

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 07.09.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2011, позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м.Києва від 13.07.2009 №000142-1740/0 в частині визнання за ОСОБА_5 податкового зобов'язання з податку з фізичних осіб за 2007 рік в розмірі 8270400,00 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові повністю, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено планову виїзну перевірку своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати податків СПД - фізичною особою ОСОБА_5 за період з 01.01.2006 по 31.12.2008, за результатами якої складено акт перевірки від 25.06.2009 №78-1740-2655210451.

За висновками акта перевірки позивачем порушено вимоги пп.9.6.1 та 9.6.2 п.9.6, пп.9.12.2 п.9.12 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме позивачем не було задекларовано у 2006 році дохід у сумі 29961,00 грн. та не сплачено податок з доходів фізичних осіб з цієї суми у розмірі 3894,93 грн. та не задекларовано у податковій декларації отриманий дохід протягом 2007 року у сумі 55136000,00 грн. в результаті чого не сплачено податок з доходів фізичних осіб з цієї суми в розмірі 8270400,00 грн.

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.07.2009 №000142-1740/0 згідно з яким, СПД - ф.о. ОСОБА_5 визначено суму податкового зобов'язання з податку на доходи від підприємницької діяльності в розмірі 8274294,90 грн.

За наслідками адміністративного узгодження скарги платника залишені без задоволення, прийняті податкові повідомлення-рішення з відповідним індексом, якими доведено нові граничні строки сплати податкових зобов'язань.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, на які посилається податкова інспекція у касаційній скарзі, та вважає, що судами повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Фактичною підставою для визначення позивачу податкового зобов'язання згідно з оспорюваним податковим повідомленням-рішенням стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 25.06.2009 №78-1740-2655210451, про заниження позивачем оподатковуваного доходу за 2007 рік у сумі 55136000 грн. внаслідок не підтвердження понесених витрат на придбання цінних паперів за цей рік.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з договором від 06.02.2007 позивачем придбано у громадянки ОСОБА_6 8 простих векселів емітованих ВАТ «Технотелекомунікації» та ВАТ «Татнафтогазпереробка» загальною номінальною вартістю 20000000 грн. Згідно акту прийому передачі та виконання зобов'язань від 19.02.2007 покупець громадянин ОСОБА_5 прийняв від ОСОБА_6 цінні папери в кількості 8 штук, загальною номінальною вартість 20000000 грн. та сплатив визначену договором загальну вартість цінних паперів продавцю громадянці ОСОБА_6 в розмірі 19999987,00 грн. Сторони претензій одна до одної щодо виконання даного договору не мають.

Відповідно до договору № Д79-3/07 від 08.05.2007 позивачем придбано у ТОВ «ФК «Опціон» прості іменні акції емітовані ВАТ «Будмеханізація» в кількості 24400000 грн. загальною вартістю 35135988,00 грн., передача яких підтверджується актом прийому-передачі цінних паперів. В якості розрахунку позивачем видано ТОВ «ФК «Опціон» простий вексель серії АА № 1080859 від 02.08.2007 номінальною вартістю 35135988,00 грн. Зазначений вексель був пред'явлений до платежу відповідно до акта від 19.10.2007 громадянином ОСОБА_7, сплата ОСОБА_5 вартості вказаного векселя в сумі 35135988,00 грн. ОСОБА_7 здійснена 22.10.2007, що підтверджується актом виконаних зобов'язань, згідно якого сторони не мають жодних претензій одна до одної щодо виконання даного акту.

Відповідно до договору купівлі - продажу цінних паперів № К-7 від 07.02.2007 ОСОБА_5 було здійснено продаж громадянину ОСОБА_8 8 простих векселів ВАТ «Технотелекомунікації» і ВАТ «Татнафтогазпереробка» загальною вартістю 20000000 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією акту виконаних зобов'язань від 19.02.2007 і розпискою громадянина ОСОБА_8

Відповідно до договору купівлі - продажу цінних паперів № Б-13 від 27.04.2007 з ТОВ «Фінансовий Альянс», який діяв на підстав договору комісії з громадянином ОСОБА_8, позивачем здійснено продаж акцій простих іменних емітента ВАТ «Будмеханізація» в кількості 24400000 шт. на загальну суму 35136000 грн., виконання умов договору підтверджується актом приймання-передачі цінних паперів, яким підтверджено виконання всіх зобов'язань за договором належним чином.

Згідно із Законом «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 № 889-IV (зі змінами та доповненнями) облік фінансових результатів від здійснення платником податку операцій з цінними паперами та корпоративними правами у вигляді інвестиційного прибутку веде платник податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат (пп. 9.6.1 п. 9.6 ст. 9 Закону № 889-IV) у порядку, визначеному у підпунктах 9.6.2- 9.6.8 п. 9.6 ст. 9 цього Закону.

Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи із суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу. До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з обміну одного інвестиційного активу на інший інвестиційний актив, зворотного викупу корпоративного права його емітентом, яке належало платнику податку.

Позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками звітного року включається до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку, що підлягає декларуванню у встановленому законом порядку. При цьому відповідно до пп. «а» пп.9.6.8 п.9.6 ст.9 Закону №889-ІУ до розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами платник податку не включає дохід, отриманий протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суми, яка дорівнює сумі визначеній у підпункті 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 цього Закону, тобто місячного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 й округленої до найближчих 10 грн.

З огляду на те, що купівля і продаж позивачем інвестиційних активів, а також погашення ним зобов'язань по векселю відбулися в одному звітному році, отриманий дохід не перевищує суми визначеної у підпункті 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 Закону №889-ІУ, об'єкт оподаткування податком з доходів фізичних осіб відсутній.

При цьому суди попередніх інстанцій, спростовуючи доводи відповідача про не підтвердження позивачем понесених витрат на придбання цінних паперів, правильно врахували наявні в матеріалах справи розписки громадян ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про отримання від громадянина ОСОБА_5 готівкових грошових коштів. Заперечення відповідача щодо обов'язкової наявності при готівкових розрахунках касових документів є безпідставними, оскільки зазначені операції проводились між фізичними особами, а тому видача фізичною особою розписки є належним підтвердженням факту отримання нею готівкових коштів.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи касаційної скарги правильності висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, наведені відповідачем заперечення оцінювались судами попередніх інстанцій при постановленні рішень, доказів постановлення вироку у кримінальній справі про порушення якої заявляв податковий орган суду не надано.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права та постановили обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 07.09.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2011 - без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді І.О.Бухтіярова

Н.Г.Пилипчук