Постанова № 3211359, 12.11.2008, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

                                                                                                                                                                                            копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ  ОКРУЖНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД        

                                                                                                                      справа № 2-а-2724/08

                                                                                                                                                             категорія статобліку-41

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

12 листопада 2008 року                                                                                                м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суду складі головуючого судді Головко О.В.

присекретарі судового засідання Дєговцові І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовПриватного підприємства «СЕКТОР-Д»

доДержавної податкової інспекції в м. Дніпродзержинську

проскасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

03.04.2008 до суду надійшов позов  Приватного підприємства «СЕКТОР-Д» до державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську, в якому позивач з урахуванням уточнених позовних вимог просить визнати податкове повідомлення-рішення від 15.02.2008 року № 0016992301/1/5043 неправомірним та скасувати його.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що підприємством для перевірки було надано всі необхідні документи, що підтверджують правомірність віднесення витрат на придбання товарів (послуг) до податкового кредиту з ПДВ, у зв’язку з чим податкове повідомлення-рішення від 15.02.2008 року № 0016992301/1/5043 є неправомірним та підлягає скасуванню.

Відповідач подав до суду письмові заперечення, згідно з якими у задоволенні позову просив відмовити. Відповідач зазначив, що ДПІ діяла виключно на підставі вимог чинного законодавства, висновки контролюючого органу ґрунтуються на первинних документах, які були надані під час перевірки, а тому позов вважає необґрунтованим.

Дослідивши чинне законодавство, матеріали справи та доводи представників сторін суд доходить висновку про відмову в задоволені позову з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Державною податковою інспекцією в м. Дніпродзержинську було проведено планову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності Приватного підприємства «СЕКТОР-Д».

За результатами перевірки ДПІ складено Акт 10.12.2007 року № 166/23/30617407 «Про результати виїзної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства Приватного підприємства «СЕКТОР-Д» за період з 01.07.2005 року по 30.09.2007 року».

Перевіркою встановлено, що позивач в порушення вимог п.п. 7.4.1, 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в травні 2007 року включив до складу податкового кредиту суми ПДВ з вартості придбаних товарів в розмірі 29527 грн., які не підтверджені податковими накладними.

За результатами перевірки у відношенні позивача прийнято податкове повідомлення-рішення № 0016992301/1/5043 від 15.02.2008 року про сплату податку на додану вартість на суму 29527 грн. та фінансової санкції за порушення термінів його нарахування у розмірі 14764 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення позивачем було оскаржене до податкового органу 25.12.2007 року. Розглядаючи скаргу відповідачем 29.12.2007 року було прийнято рішення №44291/10/25-008, відповідно до якого було продовжено термін розгляду скарги та запропоновано позивачу надати оригінали податкових накладних, які підтверджують неправомірність висновків ДПІ та на які зроблено посилання у скарзі позивача. Це рішення було направлено позивачу рекомендованим листом та отримано останнім 05.01.2008 року, але, як зазначив представник податкового органу, оригіналів податкових накладних позивачем надано не було.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що всі необхідні документи були надані до ДПІ при оскарженні податкового повідомлення-рішення, але в матеріалах справи відсутні належні докази даному твердженні. Крім того, за висновком суду, саме лист ДПІ від 29.12.2007, який долучено до матеріалів справи, підтверджує факт того, що до скарги на податкове повідомлення-рішення оригінали податкових накладних додані не були. Представник відповідача не заперечує факт того, що до скарги були додані копії таких накладних, проте вони не були взяті до уваги, оскільки не були засвідчені у встановленому законом порядку, а за відсутності оригіналів податкових накладних у податкового органу не було можливості пересвідчитися у їх справжності.

Вирішуючи спір суд встановив, що відповідно до підпункту 7.3.1 пункту 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку зпридбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Пунктом 10.1 ст. 10 Закону визначено, що платники податку несуть відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення податку до бюджету відповідно до законодавства України.

Відповідно до підп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщодані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, абоконтролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання. Також Законом визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону встановлено, що уразі,коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

З урахуванням викладеного суд доходить висновку, що відповідач діяв відповідно до чинного законодавства, вимоги контролюючого органу ґрунтуються на нормах Законів України  «Про податок на додану вартість», «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а тому суд не знаходить підстав для скасування спірного повідомлення-рішення.

Керуючись ст.ст. 122, 162  КАС України суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні позову Приватного підприємства «СЕКТОР-Д» до Державної податкової інспекції в м. Дніпродзержинську про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови складений  17.11.2008 року.

Суддя                                                                                                           Головко О.В.                       

З оригіналом згідно

Постанова не набрала законної сили станом на 17.11.2008

Суддя                                                                                                           Головко О.В.