Постанова № 3211211, 04.11.2008, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий  в  1 інстанції  - Бахар  С.В.

Суддя-доповідач - Нікулін О.А.

    Україна

ДОНЕЦЬКІЙ   АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

       ПОСТАНОВА

        ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

04    листопада   2008 року                                                             Справа №22-а-10771/08

Колегія  суддів  Донецького   апеляційного    адміністративного суду   у складі:

Головуючого    судді:                                              Нікуліна О.А.

Суддів:                                                                       Сіваченка  І.В.

Дяченко С.П.

При  секретарі   судового   засідання                       Крючковій  К.М.

за участю:

позивача                                                                    Чебаненка Є.О.                      

представника відповідача                                        Борсук Т.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні     апеляційну  скаргу  Донецького  обласного  відділення Фонду  захисту інвалідів     на  постанову  Донецького  окружного    адміністративного суду  від   06  серпня    2008 року за   позовом  Донецького   обласного   відділення Фонду захисту   інвалідів до  Товариства  з  обмеженою    відповідальністю  «Центральна збагачувальна фабрика «Колосниківська»  про стягнення  адміністративно-господарських санкцій,-

ВСТАНОВИЛА:

            Постановою Донецького  окружного  адміністративного   суду  від   06  серпня   2008 року  відмовлено у  позову  Донецького   обласного   відділення Фонду   соціального  захисту   інвалідів до   Товариства  з   обмеженою  відповідальністю  «Центральна збагачувальна фабрика «Колосниківська»  про стягнення  адміністративно-господарських  санкцій    в розмірі  138267,21 гривень за невиконання нормативу робочих місць, призначених для  працевлаштування  інвалідів    у   2007 році.

            З  постановою суду  першої  інстанції   не погодився  позивач   по справі  та звернувся  з апеляційною скаргою не неї.  В скарзі   позивач   вказав,  що суд  першої  інстанції  порушив  норми  матеріального  права. Відповідно до   ст.19  Закону  України «Про  основи  соціальної захищеності  інвалідів в Україні»  відповідач  повинен  самостійно  здійснити  працевлаштування  інвалідів. Вказана  обставина  не  підтвердилася  у  судовому засіданні  в суді  першої  інстанції. Внаслідок  вказаних  порушень   суд   першої  інстанції  неправильно вирішив  справу,   у  зв*язку з цим    постанова  суду   підлягає скасуванню з   ухваленням   нового  судового  рішення,  яким   слід   задовольнити  позовні  вимоги   у повному  обсязі.

            Заслухавши   доповідь  судді-доповідача,  обговоривши доводи  апеляційної   скарги та  заперечень на неї,    колегія  суддів    вважає,   що апеляційна   скарга     підлягає  частковому  задоволенню,  з  наступних підстав.

            Відмовляючи   у задоволенні  позову,  суд   першої  інстанції вказав, що  Товариство  з  обмеженою  відповідальністю   «Центральна збагачувальна фабрика «Колосниківська» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 00176584.

            Відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів (затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 року № 1434), Фонд соціального захисту інвалідів як урядовий орган державного управління (та його територіальні відділення) відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за своєчасним перерахуванням сум штрафних санкцій, щонадходять від підприємств, установ і організацій за недодержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

            Відповідно до  статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-12 (надалі - Закон України № 875)  Фонду соціального страхування захисту інвалідів надано право на стягнення санкцій за недодержання законодавчо встановленого нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

            Стаття 19 зазначеного Закону встановлює для підприємств (об'єднань), установ і організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю (надалі - підприємства) нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.

            Відповідно до статті 20 Закону України № 875, підприємства, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

            На підставі  зазначених  положень  суд  першої  інстанції дійшов  висновку про те, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця.

Суд   першої  інстанції  всупереч встановленим   по справі  обставинам  дійшов висновку, що   відповідач прийняв всі залежні від нього заходи для забезпечення працевлаштування інвалідів.  Відповідно  до  вимог  ч.2 ст. 19 Закону « встановлено, що підприємства, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу і забезпечують працевлаштування інвалідів, чого відповідачем не було виконано.

Під  час   апеляційного  перегляду  справи    встановлено,  що відповідач   не виконав вимоги  щодо інформування протягом    звітного року    державної служби зайнятості  про  наявність  вакантних посад для  працевлаштування інвалідів.

Відповідач  підтвердив  наявність звітності лише за  січень, квітень, березень те  червень  2007  року,  тобто   має місце  часткове  виконання  обов*язків    відповідачем щодо виконання всіх  можливих заходів з  працевлаштування   інвалідів   на підприємстві.

Середньооблікова  чисельність  працівників   на   підприємстві в   2007  році  складала  345  осіб,   відповідно  до  якої відповідач   зобов*язаний був працевлаштувати    протягом  року  14   інвалідів.   Відповідачем  норматив не виконано, оскільки  на   підприємстві   протягом року  працювало лише 6   інвалідів,  тобто     вимоги  щодо  працевлаштування  8  інвалідів  не виконано. 

Державна служба зайнятості та інші органи працевлаштування  покликані лише сприяти працевлаштуванню інвалідів, а й отже допомагати підприємствам виконувати встановлений законом норматив, але ж не повинні цей норматив забезпечувати.

Відповідно  до вимог  ч. 1 ст. 20 Закону дають  «Про  основи  соціальної захищеності  інвалідів в Україні»    суб'єкт господарювання   має  наступні обов*язки:

дотримання ними нормативів по створенню визначеної Законом кількості робочих місць для  інвалідів та забезпечення працевлаштування інвалідів відповідно  до нормативу;сплати   ними   адміністративно-господарських   санкцій   за   кожне   робоче   місце,призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

            Як   встановлено,  має місце  часткове  виконання    відповідачем  обов*язків  щодо   виконання нормативу  з  працевлаштування   інвалідів.

            Відповідно до   частки   в виконаних    обов*язків  з  відповідача  підлягає  стягненню  частка    адміністративно-господарської санкції,  тобто  за 8   місяців   2007 року.

            З   урахуванням викладеного  колегія суддів  вважає, що    суд  першої інстанції   не дотримався  норм  матеріального   права   під час вирішення   справи,   тобто  наявні  підстави для  скасування     судового  рішення  та ухвалення нового  з частковим задоволенням   вимог   позивача.

            Керуючись ст.ст. 195-196, п.3 ч.1 ст. 198, ст. 202,  ст. 207,  ст..  211,  ст. 212, ст.. 254  Кодексу адміністративного судочинства України  колегія   суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

             Апеляційну  скаргу  Донецького  обласного  відділення Фонду   соціального   захисту інвалідів     на  постанову  Донецького  окружного    адміністративного суду  від   06  серпня    2008 року за   позовом  Донецького   обласного   відділення Фонду  соціального  захисту   інвалідів до Товариства  з  обмеженою  відповідальністю   «Центральна збагачувальна фабрика «Колосниківська»  про стягнення  адміністративно-господарських   санкцій  -  задовольнити частково.

            Постанову   Донецького   окружного   адміністративного  суду від 06  серпня  2007  року - скасувати.

            Позовні  вимоги  Донецького  обласного  відділення  Фонду  соціального  захисту інвалідів - задовольнити   частково.       

Стягнути з  Товариства  з  обмеженою  відповідальністю   «Центральна збагачувальна фабрика «Колосниківська»  на користь    Державного  бюджету   адміністративно – господарську  санкцію   за  недотримання  нормативу  робочих місць  для  інвалідів за  2007 рік  в сумі  46089,07 гривень.

            Вступна та резолютивна частини  постанови   прийняті у нарадчій  кімнаті та проголошені у судовому засіданні  04  листопада   2008 року.  Постанова  у повному обсязі складена   05  листопада   2008 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення, а в разі складання і проголошення вступної та резолютивної частин постанови, з дня складення постанови  в повному обсязі. 

Головуючий:                                                                                                  О.А.Нікулін   

                                              /підписи/

Судді:                                                                                                             І.В.Сіваченко                                                                                                            

                                                                                                                        С.П.Дяченко

З  оригіналом  згідно.

                           Суддя: