Рішення № 32111982, 19.06.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.13 р. Справа № 914/1829/13

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом:Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» в особі відокремленого підрозділу „Львівська дирекція залізничних перевезень", м. Львівдо відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю „Львівторкольормет", м. Львівпро:стягнення 4655,67 грн. Суддя Артимович В.М.

Секретар Савчин І.О.

Представники сторін:

від позивача: Шевчишин І.І. - представник;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» в особі відокремленого підрозділу „Львівська дирекція залізничних перевезень", м. Львів, надалі - позивач, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Львівторкольормет", м. Львів, надалі - відповідач, про стягнення 4655,67 грн., з яких 4543,63 грн. основного боргу та 112,04 грн. пені.

Ухвалою суду від 17.05.2013 р. порушено провадження у справі, справу призначено до розгляду в засіданні суду 05.06.2013 р.

З підстав, викладених в ухвалі суду від 05.06.2013 р., розгляд справи відкладено на 19.06.2013 р.

В засідання суду 19.06.2013 р. з'явився лише представник позивача, надав пояснення по суті спору, вимоги ухвали суду виконав повністю. Відповідач явку повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи.

Спір розглядається згідно вимог ст. 75 ГПК України по наявних у справі матеріалах.

Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, суд встановив наступне:

04.02.2013 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № Л/ДН-1/13/133/МП про подачу та забирання вагонів.

Згідно п. 1 договору для користувача на правах контрагента здійснюється подача, розставлення на місця навантаження, вивантаження і забирання вагонів з під'їздної колії, яка належить ЗАТ „Вторкольормет" та примикає стрілочним переводом № 231 до під'їздної колії АТЗТ „Фірма Львів-Петроль", що стрілочним переводом № 207 примикає до під'їздної колії ВАТ „ЛЗЗБВ № 2", яка стрілочним переводом № 29 примикає до колії станції Підзамче і обслуговується локомотивом залізниці.

У межах смуги відведення залізниці під'їздною колією, яку використовує користувач зайнято ділянку землі площею 3155,3 кв.м. (п. 3 договору).

Відповідно до умов договору, зокрема. п. 13, користувач сплачує залізниці плату з врахуванням діючого коефіцієнта на момент оплати: за складування вантажів або примикання під"їздних колій у смузі відведення - у першій декаді поточного місяця, на утримання ділянки землі площею відповідно до п. 3 цього договору, згідно розрахунку відшкодування витрат на утримання 1 кв.м. смуги відведення залізниці (в місяць).

За несвоєчасну оплату належних залізниці платежів, які передбачено даним договором, користувач сплачує пеню за кожен день прострочки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який стягується пеня (п.15.1).

Договір укладено терміном до 31.12.2014 р. і набуває чинності з моменту його підписання сторонами.

Як вбачається із матеріалів справи та стверджується повноважним представником позивача в засіданні суду відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства оплату за період з лютого по березень 2013 р. не здійснив. Про це свідчать акти загальної форми № 268 від 04.03.2013 р. та № 270 від 13.02.2013 р. в яких зазначається, що станом на 13.02.2013 р., 04.03.2013 р. на особовому рахунку вантажовласника ТзОВ „Львіввторкольормет" з 04.02.2013 р. відсутні кошти для проплати суми за утримання ділянки землі площею 3155,3 кв. м. згідно пункту 13.3 договору № Л/ДН-1/13/133/МП від 04.02.2013 р. Представник ТзОВ „Львіввторкольормет" Гіренько Д.А. на підпис накопичувальної картки не з'явився, про що свідчать акти загальної форми № 1 від 13.02.2013 р. та № 262 від 04.03.2013р. та накопичувальні картки № 13020163 від 13.02.2013 р. та № 04030240 від 04.03.2013 р., підписані представником позивача в односторонньому порядку (належним чином завірені копії цих документів долучені до матеріалів справи).

Претензію позивача № ДНСО-48 від 11.03.2013 р. відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Таким чином, станом на день пред'явлення позову сума боргу відповідача перед позивачем становить 4543,63 грн.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (господарських зобов'язань).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Норма ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Отже, господарське зобов'язання, яке виникло між позивачем та відповідачем згідно договору № ДН-1/13/133/МП від 04.02.2013 р. в силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України має бути належним чином виконане відповідно до вказівок закону та договору.

Перевіривши розрахунок суми боргу, наведений позивачем у позовній заяві, суд дійшов висновку, що сума основного боргу у розмірі 4543,63 грн. є обґрунтованою, підтвердженою належними та допустимими доказами та підлягає стягненню з відповідача.

Норма ст. 546 Цивільного кодексу України встановлює, що виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Невиконання зобов'язання або виконання його з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), визнається згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання, в результаті чого настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Правові основи господарської діяльності суб'єктів господарювання регулюються Господарським кодексом України, ст. 230 якого встановлено, що учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені).

Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов"язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов"язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Проаналізувавши вищенаведені норми чинного законодавства та умови договору, перевіривши розрахунок суми пені, поданий позивачем, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача підлягає пеня в сумі 112,04 грн.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом (ч. 2 ст. 82 ГПК України).

Враховуючи, що позивачем надано достатньо належних та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а також те, що відповідач відзиву на позов не подав, доказів сплати боргу не представив, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2, 4-3, 4-5, 4-7, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного територіально-галузевого об"єднання „Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу „Львівська дирекція залізничних перевезень", м. Львів, задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Львіввторкольормет" (79056, м. Львів, вул. Пластова,11а; код ЄДРПОУ 25232071) на користь Державного територіально-галузевого об"єднання „Львівська залізниця" (79000, м. Львів, вул. Гоголя, 1; код ЄДРПОУ 01059900) в особі відокремленого підрозділу „Львівська дирекція залізничних перевезень" (79007, м. Львів, вул. Листопадового Чину, 22; код ЄДРПОУ 25256137) 4543,63 грн. основного боргу, 112,04 грн. пені та 1720,50 грн. судового збору.

3. Наказ видати відповідно до вимог ст.ст. 116, 117 ГПК України після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.06.2013 р.

Суддя Артимович В.М.