Рішення № 32111895, 25.06.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "25" червня 2013 р. Справа № 906/773/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Машевської О.П.

при секретарі судового засідання: Кобилінському К.П.

за участю представників сторін:

від позивача 1: не з'явився

від позивача 2: Кімак З.К. - представник КП "Житомиртеплокомуненерго" за дов. №100/16 від 09.01.13 р.

від відповідача: не з'явився

від прокурора: Матюшенко М.Л. - посвідчення №016620 вид. 30.04.13 р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом В.о. прокурора м. Житомира в інтересах держави в особі Житомирської міської ради (м.Житомир) та Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (м. Житомир)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м.Житомир)

про стягнення 15276,45 грн.

31 травня 2013 року в.о. прокурора м. Житомира в інтересах держави в особі Житомирської міської ради (м. Житомир) та Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (м. Житомир) звернувся до господарського суду із позовом до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м. Житомир) про стягнення 15276,45 грн. - заборгованості згідно Договору №397 купівлі-продажу теплової енергії від 01.10.2009 року та Договору №1459 про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води від 10.09.2012 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор посилається на порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо належного проведення розрахунків згідно Договору №397 купівлі-продажу теплової енергії від 01.10.2009 року та Договору №1459 про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води від 10.09.2012 року.

В якості правових підстав позову прокурором визначено ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. ст. 2 та 29 ГПК України.

Ухвалою від 03.06.13р. господарський суд порушив провадження у справі, вжив заходи по підготовці справи до розгляду.

До початку розгляду справи по суті прокурором, позивачем 1 та позивачем 2 не подано заяву про зміну предмета або підстави позову, а також відповідачем не подано зустрічного позову.

Прокурор в судовому засіданні 17.06.2013р. позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник позивача 1 в засідання суду 17.06.13 р. не з'явився, однак надісланим в день судового засідання клопотанням просив суд розглядати справу за відсутності представника Житомирської міської ради.

Представник позивача 2 в судовому засіданні 17.06.2013р. позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач відзиву на позов не подав, в засідання суду не з'явився, хоча про дату, час та місце його проведення був повідомлений належним чином.

В засіданні суду 17.06.13 р. господарський суд перейшов до розгляду справи по суті , однак з посиланням на ч.3 ст. 4-3 ГПК України відклав розгляд справи на 25.06.13р.

Присутній в судовому засідання 25.06.13 р. представник позивача 2 надала суду докази сплати відповідачем 1276,45 грн. боргу, однак позовні вимоги на суму 14 000, 00 грн. прокурор та представник позивача 2 підтримали, з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач повторно в засідання суду не з'явився.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.11 року у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників сторін або представника однієї із сторін справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки згідно ч.3 ст. 4-3 ГПК України господарський суд створив сторонам у справі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, господарський суд не знаходить підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до ст. 75 ГПК України вирішує спір за наявними в ній матеріалами.

Прокурору та представнику позивача 2 оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2009 року між Комунальним підприємством "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 був укладений Договір №397 купівлі-продажу теплової енергії, згідно якого позивач 2 (Теплопостачальна організація) взяв на себе зобов'язання поставити відповідачу (споживачеві) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідача (споживач) зобов'язався оплачувати одержану теплову енергії енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. Опалювальне приміщення відповідача знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, 3, загальною площею 102 м. кв. (надалі за текстом Договір №397).

Умови і порядок постачання теплової енергії, права та обов'язки постачальника та права і обов'язки споживача передбачені у розділах 2, 3 та 4 Договору №397.

У відповідності до п. 5.1 Договору №397 передбачено, що розрахунки проводяться Споживачем шляхом перерахування коштів в установлені договором строки на рахунок Постачальника.

Розділом 6 Договору №397 передбачена відповідальність за неналежне виконання сторонами зобов'язань, зокрема, сплата

Строк дії Договору №397 - один рік. Однак за умовами п. 7.2 даний договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік за відсутності письмової заяви однієї із сторін про відмову від нього або його перегляду.

10.09.2012 р. між Комунальним підприємством "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 був укладений Договір №1459 про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води згідно якого позивач 2 (виконавець) взяв на себе зобов'язання своєчасно надавати відповідачу (споживачу) відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, а споживач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених даним договором. Опалювальне приміщення відповідача знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, 3, загальною площею 102 м. кв. (надалі за текстом Договір №1459).

У відповідності до п. 2.1 Договору №1459 передбачено, що тарифи на послуги з централізованого опалення на дату укладання договору становлять 18,48 грн. за один кв. метр приведеної опалювальної площі при відсутності приладів обліку теплової енергії.

Пунктом 2.5 Договору №1459 передбачено, що розрахункове теплове навантаження на опалення складає 0, 0071 Гкал/год.

У п. 3.2 Договору №1459 сторони домовились, що послуги оплачуються безготівково на розрахунковий рахунок виконавця.

Сторони домовились, що всі платежі за надані послуги, що вносяться споживачем на поточний рахунок виконавця, погашають заборгованість попереднього періоду, при її наявності, незалежно від призначення платежу, вказаному в платіжному документі, в тому числі - на пізніше 8 числа місяця, наступного за розрахунковим, споживач повинен отримати рахунок на оплату теплової енергії, спожитої у розрахунковому місяці, однак не отримання споживачем рахунку не звільняє останнього від обов'язку оплати по даному договору (п.п. 3.3, 3.6 Договору №1459).

У пункті 3.7 Договору №1459 сторони домовились, що за несвоєчасне внесення плати із споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня.

Права та обов'язки сторін, відповідальність сторін передбачені розділами 4, 5 Договору №1459.

Точки розподілу, в яких здійснюється передача послуг від виконавця споживачеві, порядок встановлення факту неналежного надання або ненадання послуг та розв'язання спорів та відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води з ініціативи споживача, форс-мажорні обставини визначено у розділах 6, 7, 8, 9 Договору №1459.

Строк дії Договору №1459 - один рік. Однак за умовами п. 10.1 даний договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік за відсутності письмової заяви однієї із сторін про його розірвання.

Розірвання договору можливо тільки в між опалювальний період (п. 10.2 Договору №1459).

Інші умови Договору №1459 передбачені розділом 11 даного договору.

Нарахування відповідачу за теплову енергію здійснюється позивачем 2 відповідно до тарифів, затверджених рішеннями виконавчого комітету Житомирської міської ради (а.с. 39-40).

Факт надання позивачем 2 послуг з теплопостачання згідно умов Договору №397 та Договору №1459 підтверджується наступними доказами:

- рахунком №1459 від 30.04.2013 р. за квітень 2013 р. на суму 942,48 грн.;

- рахунком №1459 від 29.03.2013 р. за березень 2013 р. на суму 1884,96 грн.;

- рахунком №1459 від 28.02.13 р. за лютий 2013 р. на суму 1884,96 грн.;

- рахунком №1459 від 31.01.13 р. за січень 2013 р. на суму 1884,96 грн.;

- рахунком №1459 від 31.12.12 р. за грудень 2012 р. на суму 1884,96 грн.;

- рахунком №1459 від 30.11.12 р. за листопад 2012 р. на суму 1884,96 грн.;

- рахунком №1459 від 31.10.12 р. за жовтень 2012 р. на суму 1033,69 грн.;

- рахунком №1459 від 30.04.12 р. за квітень 2012 р. на суму 1005,31 грн.;

- рахунком №1459 від 31.03.12 р. за березень 2012 р. на суму 1507,97 грн.;

- рахунком №1459 від 29.02.12 р. за лютий 2012 р. на суму 1319,47 грн.;

- рахунком №1459 від 30.01.12 р. за січень 2012 р. на суму 1507, 97 грн.

Загалом позивачем 2 за спірний період поставлено відповідачу теплової енергії в сумі 15276,45 грн.

Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо сплати коштів за отримані послуги з теплопостачання не виконав належним чином, що призвело до виникнення заборгованості перед позивачем 2 на загальну суму 15276, 45 грн.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в сукупності за правилами ст. 43 ГПК України, господарський суд прийшов до висновку задовольнити позовні вимоги у повному обсязі , з огляду на наступне.

Як зазначено у статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України та ст.20 ГК України, або визначеними договором, або іншим законом.

Отже, передумовою звернення особи до суду має існувати її суб'єктивне право (право на власні дії чи право на дії інших осіб тощо).

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.

Договір купівлі-продажу №397 від 01.10.2009 року та Договір №1459 про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води від 10.09.12 р. підпадають під правове регулювання ст.ст. 275-277 ГК України (параграф 3).

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України також встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, згідно зі статтями 14, 526 Цивільного кодексу України, між сторонами у справі наявні цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання в силу ст. 525 Цивільного кодексу України та ст. 193 ГК України - не допускається, крім випадків, передбачених законом або самим договором.

Належне виконання зобов'язання - це виконання зобов'язання, обумовленого, насамперед, в договорі чи акті цивільного законодавства способом, предметом, у встановлений строк та в певному місці, належній особі та належною особою.

Позивач поданими доказами довів факт належного надання відповідачу послуг по постачанню теплової енергії в гарячій воді, що підтверджується рахунками.

Оскільки відповідач допустив неналежне виконання грошового зобов'язання, тому в даному випадку застосуванню підлягають ст.229 ГК України та 625 ЦК України, відповідно до яких боржник у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

При цьому, частина перша статті 229 ГК України та частина перша ст.625 ЦК України встановлюють виняток із загального правила статей 218 ГК України та 614 ЦК України, які закріплюють принцип вини як підставу відповідальності боржника. За невиконання грошового зобов'язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій чи бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Відповідальність боржника означає можливість як стягнення за рахунок майна боржника суми невиконаного грошового зобов'язання, так і стягнення сум, право на яке виникає у кредитора на підставі ч.2 ст.625 ЦК України. Тобто боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання за будь-яких обставин.

Судом встановлено, що до винесення рішення по суті відповідач свої зобов'язання по сплаті коштів за поставлену теплову енергію виконав частково, сплативши позивачу 2 лише 1276, 45 грн., а саме: згідно платіжного доручення №12972 від 05.06.13 р. відповідач сплатив 500, 00 грн. та згідно платіжного доручення № 13177 від 07.06.13 р. відповідач сплатив 776, 45 грн. (а.с. 71, 72).

За таких обставин, провадження у справі в частині стягнення основного боргу 1276, 45 грн. необхідно припинити за відсутністю предмету спору згідно п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Таким чином, на дату винесення рішення у справі сума боргу становить 14 000, 00 грн.

З врахуванням вище викладеного, та встановлених судом обставин, вимога про стягнення основного боргу за надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води в сумі - 14 000, 00 грн. доведена у повному обсязі та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Прокурором позовні вимоги доведено, а відповідачем - не спростовано.

Відповідно до ч.2 ст.49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-7, 22, 33, 43, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (10014, м. Житомир, вул. Київська, 48, код ЄДРПОУ 35343771):

- 14000,00 грн. - основного боргу.

3. Припинити провадження в частині стягнення 1276,45 грн. основного боргу.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) - 1720,50 грн. судового збору в дохід Державного бюджету України (доходний рахунок 31214206783002, МФО 811039, Банк одержувача ГУДКСУ у Житомирській області, одержувач УДКСУ у м. Житомирі (м. Житомир), 22030001, код ЄДРПОУ суду 03499916, код одержувача 380357260).

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 01 липня 2013 року

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати: 1 - у справу,

2 - в.о. прокурора м. Житомира

3 - Житомирській м/р ,

4 - КП "Житомиртеплокомуненерго"

5 - ФОП ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1) - рек.