Рішення № 32111865, 01.07.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.06.13р. Справа № 904/3756/13За позовом Прокурора Дзержинського району м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі Криворізької міської ради та Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг

до Фізичної - особи підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг

про стягнення 7 833 грн. 69 коп.

Суддя Казарцева В.В.

Представники:

від прокуратури: Матісова О.В. - посвідчення № 001453 від 27.08.2012 року.

від позивача-1:не з'явився

від позивача-2: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Дзержинського району м. Кривого Рогу звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Криворізької міської ради в особі комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію у сумі 7 505,04 грн., пені у сумі 6,51 грн. та 3% річних у розмірі 322,14 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань згідно договору № 3802 на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання від 28.11.2002 до приміщення за адресою пр. Миру, м. Кривий Ріг, що належало відповідачу на праві приватної власності відповідно до договору купівлі-продажу від 20.04.2001, в частині повної та своєчасної оплати за поставлену теплову енергію.

Ухвалою господарського суду від 14.05.2013 порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 28.05.2013. Ухвалою суду від 28.05.2013 розгляд справи було відкладено на 25.06.2013.

Відповідач у судові засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та інші витребуванні судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце судових засідань був повідомлений належним чином за адресою згідно витягу з ЄДРПОУ станом на 04.06.2013: 50007, Дніпропетровська область, АДРЕСА_2 (а. с. 83-84).

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Присутній в судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 25.06.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокуратури, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд,-

ВСТАНОВИВ:

22.11.2002 між комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі - позивач-2, постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір № 3802 на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання (далі - договір), відповідно до розділу 1 якого постачальник зобов'язаний відпускати споживачу теплову енергію на потреби опалення, вентиляції, гарячого водопостачання на необхідних йому розмірах, а споживач зобов'язується сплачувати отриману теплову енергію за встановленим тарифами (цінами) у строки, передбачені цим договором.

При виконанні цього договору сторони керуються діючим законодавством України, відомчими "Правилами користування теплової енергії" від 30.11.199 року № 825/4118, інструкціями(п. 1.1. договору).

Постачальник зобов'язується відпускати поживачу теплову енергію згідно СНиП 2.04.07-86 для потреб централізованого опаленняна та СНиП 2.04.01-85 для потреб гарячого водопостачання споруд за адресою пр. Миру, 10, Розважальний комплекс(п. 1.2. договору).

Відповідно до п.2.1 договору облік споживання теплової енергії здійснюється згідно приладів обліку або розрахунковим способом за їх відсутності.

Згідно п.3.2 договору споживач сплачує відпущену теплову енергію протягом 14 днів після отримання рахунку постачальника.

Тарифи на послуги теплопостачання передбачені постановою №1844 НКРЕ України від 14.12.2010р. «Про затвердження тарифів на теплову енергію КПТМ «Криворіжтепломережа», що складає 662,58 грн. за 1 Гкал (з ПДВ) та постановою НКРРКП України №119 від 30.09.2011р. «Про встановлення тарифів на теплову енергію КПТМ «Криворіжтепломережа», що складає 954,048 грн. за 1 Гкал (з ПДВ) (а.с. 65-66).

Відповідно до п.6.1 договору цей договір діє з 15.10.2002 року по 31.12.2003 року і діє протягом року, якщо за місяць до закінчення терміну його дії не надійде заява однієї із сторін про відмову від цього договору, договір вважається продовженим на наступний рік.

Позивачем були виставлені відповідачу рахунки-фактури № 3802 на оплату теплової енергії за період з січня 2011 року по березень 2013 року (а.с. 22-38).

Зазначені рахунки-фактури на оплату теплової енергії отримані відповідачем згідно реєстрів про отримання рахунків (а.с. 39-55).

Як зазначає позивач, за період з 01.01.2011 по 05.04.2012 заборгованість відповідача по оплаті поставленої теплової енергії складає 7 505,04 грн.

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання теплової енергії за представленими рахунками-фактурами та не надано доказів повної її оплати на суму 7 505,04 грн., а відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає задоволенню в розмірі 7 505,04 грн.

За несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленої теплової енергії прокурор нарахував йому пеню у розмірі 6,51 грн.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У випадку несплати споживачем після спливу 14 днів рахунку з дня отримання рахунку постачальника, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 1,0% за кожен день прострочення від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ (п. 3.2. договору).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» установити, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування пені, задовольняє її в сумі 6,51 грн.

Також, за порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання прокурором нараховані 3% річних у сумі 322,14 грн. за період з 03.03.2011 по 25.04.2013.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки прострочення виконання грошового зобов'язання має місце є правомірними та підлягають задоволенню вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних за період з 03.03.2011 року по 25.04.2013 року у сумі 322,14 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п.2.1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати (п.2.2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік", з 01 січня 2013 року розмір мінімальної заробітної плати становить 1 147,00 грн.

Приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України (пункт 4.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у сумі 1 720,50 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (50007, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, 9, код ЄДРПОУ 03342184) заборгованість за спожиту теплову енергію у сумі 7 505,04 грн. (сім тисяч п'ятсот п'ять грн. 04 коп.), пеню в сумі 6,51 грн. (шість грн. 51 коп.) та 3% річних в сумі 322,14 грн. (триста двадцять дві грн.. 14 коп.).

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (50007, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України в особі Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, ідентифікаційний код 37989269, рахунок 31214206783005 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області (Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, код банку за ЄДРПОУ 37988155), МФО 805012, КБКД 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891, КБКД 22030001) судовий збір у сумі 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення підписано 01.07.13р.

Суддя В.В.Казарцева