Постанова № 32111565, 13.06.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2013 р. 18 год.21 хв.Справа № 821/934/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Шаховій О.Л.,

за участю представників:

позивача - Бєлої Є.Ю.,

відповідача - Нечай А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Колективного підприємства "Промжилбуд" до Державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Колективне підприємство "Промжилбуд" (далі - позивач, КП "Промжилбуд") звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ), у якому просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000101500 від 04.03.2013 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість всього на загальну суму 1784 262,50 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 1427 410,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 356852,50 грн.

Ухвалою суду від 15.03.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає про помилковість висновку податкового органу щодо порушення КП "Промжилбуд" п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та як наслідок завищення податкового кредиту за грудень 2012 р. в сумі 1427410,00 грн., оскільки підприємством спірна сума податкового кредиту була сформована на підставі податкової накладної від 31.12.2012 р. за №2787, яка відповідає вимогам податкового законодавства, та була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується відміткою у верхньому лівому куту вказаної накладної а відповідною квитанцією. Крім цього, позивач зазначає, при проведенні 19.02.2012 р. камеральної перевірки КП "Промжилбуд" ревізором-інспектором ДПІ з невідомих причин не було взято до уваги те, що до початку проведення перевірки 11.02.2013 року контрагентом - постачальником АФ радгосп «Білозерський» було зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок №1/2 від 11.02.2013 року коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, яким була виправлена помилка щодо розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Відповідач надав письмові заперечення, якими вказує, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення відповідає вимогам діючого законодавства, оскільки за результатами камеральної перевірки КП "Промжилбуд" з питань правомірності формування податкового кредиту з АФ радгосп «Білозерський» у грудні 2012 р. було встановлено формування позивачем податкового кредиту у грудні 2012 року згідно податкової накладної АФ радгосп «Білозерський» від 31 12.2012 року № 2787/2, у якій внаслідок співставлення результатів електронної обробки (звірки) податкової звітності по ПДВ і обробки даних єдиного реєстру податкових накладних встановлено розбіжності щодо реквізиту податкової накладної «опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг». Отже, з посиланням на п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, відповідач вважає, що порушення порядку заповнення податкової накладної не дає право КП "Промжилбуд" на включення спірної суми ПДВ до податкового кредиту.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала заперечення на позовну заяву та просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши думку представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців КП "Промжилбуд" зареєстровано юридичною особою Виконавчим комітетом Херсонської міської ради від 18.12.1990 року за №14971020006000445.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.02.2012 року згідно пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України фахівцем ДПІ проведено камеральну перевірку КП "Промжилбуд" з питань правомірності формування податкового кредиту з платником податків агрофірмою радгосп "Білозерський" за грудень 2012 року, за результатами якої було складено акт №33/1501/23702294 від 19.02.2013 р. (далі - акт перевірки).

Висновком даного акту є заниження податкового кредиту з ПДВ в сумі 1427410,00 грн., оскільки у грудні 2012 року Агрофірма-радгосп «Білозерський» виписала податкову накладну від 31.12.2012 року № 2787/2 з номенклатурою: «послуги по вирощуванню, по закладці та догляду за молодими насадженнями, послуги по підготовці сільськогосподарської продукції для реалізації» на загальну суму 8564460 грн., в тому числі ПДВ 1427410 грн. 00 коп.. Однак, згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних агрофірмою-радгоспом «Білозерський» зареєстровано вказану податкову накладну з іншою назвою номенклатури: «часткове відвантаження товару». Отже, на підставі вищевказаної обставини, податковий орган вважає неправомірним включенням КП «Промжилбуд» суми ПДВ 1427410 грн. 00 коп. до податкового кредиту, що призвело до заниження грошового зобов'язання з ПДВ за грудень 2012 року на вказану суму ПДВ.

На підставі вказаного висновку ДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000101500 від 04.03.2013 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість всього на загальну суму 1784262,50 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 1427410,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 356852,50 грн., яке є предметом оскарження в даній адміністративній справі.

Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення на предмет узгодженості фактичних обставин справи нормам податкового законодавства, суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 ПК України. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, що є підставою для включення вказаних у ній сум податку до складу податкового кредиту за умови дотримання інших вимог Кодексу щодо формування податкового кредиту.

Відповідно до пп. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджений Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі.

Відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року. Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних. До платників податку, для яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов'язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців восьмого і дев'ятого пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу.

Податковий кодекс України надає право покупцю, у випадку відсутності реєстрації податкової накладної продавцем в Єдиному реєстрі податкових накладних, звернутися зі скаргою на такого постачальника, що є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2012 року між КП «Промжилбуд» (за договором - замовник) та агрофірмою-радгоспом «Білозерський» (за договором - виконавець) було укладено договір про надання послуг. Згідно з п. 1.1 договору виконавець зобов'язується, за завданням замовника, надати замовнику послуги власними трудовими ресурсами у рослинництві.

31.12.2012 року між КП «Промжилбуд» та агрофірмою-радгоспом «Білозерський» було підписано акт здачі-прийняття робіт №ОУ-0000036, згідно з яким агрофірмою-радгоспом «Білозерський» було надано наступні послуги :

- послуги по вирощуванню сільськогосподарської продукції на суму 5 351 227 грн. 09 коп.;

- послуги по догляду за молодими садами та ягідниками на суму 2 59 748 грн. 82 коп.;

- послуги по підготовці сільськогосподарської продукції до реалізації на суму 1 526 074 грн. 09 коп.

Агрофірмою-радгоспом «Білозерський» було видано КП «Промжилбуд» податкову накладну № 2787 від 31.12.2012 року з відміткою про її реєстрацію в ЄДРПН безпосередньо на бланку накладної та про що свідчить квитанція №1 агрофірми-радгосп «Білозерський» про її внесення до Єдиного реєстру податкових накладних.

З дослідженої судом податкової накладної № 2787 від 31.12.2012 року вбачається, що у графі «номенклатура товарів \ послуг продавця» вказано послуги по вирощуванню сільськогосподарської продукції, послуги по закладці та догляду за молодими насадженнями, вирощуванню сільгосппродукції згідно додатку, послуги по підготовці сільськогосподарської продукції для реалізації.

Позивач вважає, що оскільки податкова накладна №2787 від 31.12.2012 року була зареєстрована агрофірмою-радгосп «Білозерський» в ЄДРПН, то відповідно до п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг, що спростовує наявність розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних для не включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Судом встановлено, що позивач до моменту проведення перевірки не був обізнаний про наявність з боку агрофірми-радгосп «Білозерський» порушень при реєстрації вказаної податкової накладної до ЄДРПН, а тому не звертався до податковою органу з заявою про порушення агрофірмою-радгосп «Білозерський» порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних згідно п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України.

Проте суд приймає до уваги, що згідно електронної форми квитанції №1 про прийняття ДПС України 11.02.2012 року від агрофірми-радгосп «Білозерський» розрахунку №1/2 від 11.02.2013 року щодо коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №2787\2 від 31.12.2012 р., агрофірмою-радгосп «Білозерський» була виправлена помилка щодо графи «номенклатура товарів \ послуг продавця».

Представник відповідача в судовому засіданні щодо вказаної обставини суду пояснень не надав.

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Згідно із п. 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 29.11.2010 року № 1246, якщо продавець складає розрахунок коригування до податкової накладної, що підлягає реєстрації, до Реєстру в обов'язковому порядку вносяться також відомості, що містяться у такому розрахунку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки станом на 19.02.2012 року, тобто на момент проведення камеральної перевірки позивача агрофірмою-радгосп «Білозерський» була виправлена помилка щодо номенклатури товару\послуг за спірною податковою накладною, то на думку суду у податкового органу були відсутні законні підстави для встановлення позивачем порушень п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи відповідачем не доведено факт правомірності винесення податкового повідомлення - рішення №0000101500 від 04.03.2013 року, а висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України є необґрунтованими, у зв'язку з чим вказане податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 6-14, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000101500 від 04.03.2013 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість всього на загальну суму 1784262,50 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 1427410,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 356852,50 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Колективного підприємства "Промжилбуд" (ідентифікаційний код 14117065) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 01 липня 2013 р.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 8.2.1