Рішення № 32111383, 05.06.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.13 р. Справа № 914/1599/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Р.Матвіїва, при секретарі судового засідання М.Скірі, розглянувши справу

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Рівне;

до відповідача: Приватного підприємства «СЦ-СЕРВІС-ЦЕНТР СТРИЙ», м. Стрий;

про: стягнення 20 998 грн. 63 коп.

У судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився.

Обставини розгляду справи: Ухвалою господарського суду від 23.04.2013 року порушено провадження у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Приватного підприємства «СЦ-СЕРВІС-ЦЕНТР СТРИЙ» про стягнення 20 998 грн. 63 коп. Розгляд справи призначено на 05.06.2013 року.

У судове засідання 05.06.2013 року представники сторін не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи. На виконання вимог ухвали суду від 23.04.2013 року ПАТ «Укрсиббанк» надав інформацію про зарахування коштів на рахунок відповідача.

Відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Із врахуванням викладеного, суд виходить з того, що сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи по суті, що підтверджується відповідними повідомленнями про вручення поштового відправлення та наявних у матеріалах справи доказів достатньо для вирішення спору по суті.

У судовому засіданні 05.06.2013 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору. Спір між сторонами виник у зв'язку з безпідставним набуттям відповідачем грошових коштів. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі по тексту рішення - позивач) звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства «СЦ-СЕРВІС-ЦЕНТР СТРИЙ» (надалі по тексту рішення - відповідач) про стягнення 20 998 грн. 63 коп., з яких 20 000 грн. 00 коп. сума боргу, 60 грн. 00 коп. інфляційні втрати, 938 грн. 63 коп. 3 % річних.

Позивач в позовній заяві вказує, що він помилково здійснив платіж у розмірі 20 000 грн. на розрахунковий рахунок відповідача. Не зважаючи на неодноразові звернення до відповідача із вимогою повернення коштів, відповідач кошти не повернув, що стало підставою звернення позивача до суду про примусове стягнення безпідставно отриманих коштів.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, доказів повернення коштів не представив, позову не заперечив.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне. 08.09.2011 року позивачем було перераховано кошти на розрахунковий рахунок р/р 26007183586410 Приватного підприємства «СЦ-СЕРВІС-ЦЕНТР СТРИЙ» в розмірі 20000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 34 від 08.09.2011 року.

Підтвердженням перерахування вищезазначених коштів на рахунок відповідача є лист Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» № 50/455/10001 від 18.05.2013 року, який поступив до суду 29.05.2013 року за вх.№ 19372/13.

Докази існування договірних відносин між сторонами відсутні.

Дані факти матеріалами справи підтверджується, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Вказані положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Тобто, обов'язок повернути безпідставно набуте майно є різновидом цивільно-правової санкції, а не мірою відповідальності, в зв'язку з чим наявність вини в поведінці особи, яка безпідставно збагатилась, не потребується.

Отже, оскільки приписи статті 1212 Цивільного кодексу України (повернення безпідставно набутого майна) застосовуються лише за умови набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи та відсутності для цього правових підстав або якщо такі відпали, і в матеріалах справи відсутні докази наявності правової підстави отримання відповідачем коштів, суд виходить з того, що відповідач безпідставно набув майно та зобов'язаний повернути позивачу перераховані кошти в розмірі 20000 грн.

При цьому, ст. ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України не встановлюють строк виникнення зобов'язання по поверненню безпідставно набутого майна.

Із врахуванням викладеного, суд вважає, що вимога про повернення відповідачем безпідставно набутого майна є правомірною та обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Щодо позовних вимог в частині стягнення із відповідача 938 грн. 63 коп. трьох процентів річних та 60 грн. 00 коп. втрат від інфляції, то суд відмовляє в їх задоволенні з огляду наступне.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, .

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази надсилання відповідачу вимоги про повернення коштів, як це передбачено ст. 530 Цивільного кодексу, суд виходить з того, що обов'язок повернення коштів відповідачем не настав, а відтак Приватне підприємство «СЦ-СЕРВІС-ЦЕНТР СТРИЙ» не виступає боржником у простроченому грошовому зобов'язанні в розумінні ст. 625 Цивільного кодексу України.

Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 23.05.2006 р. у справі N 21-16/44.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задоволити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «СЦ-СЕРВІС-ЦЕНТР СТРИЙ» (82400, Львівська область, місто Стрий, вул. Шашкевича, будинок 21, код ЄДРПОУ 32053949) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (33013, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) 20 000 грн. 00 коп. безпідставно отриманих коштів та 1634 грн. 48 коп. витрат понесених зі сплатою судового збору.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 938 грн. 63 коп. 3% річних та 60 грн. 00 коп. втрат від інфляції відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91 - 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене та підписане 12.06.2013 року.

Суддя Р.Матвіїв