Рішення № 32111264, 26.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8986/13 26.06.13

Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Козаковій І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Стархування» до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» про відшкодування матеріальної шкоди завданої в результаті ДТП в порядку регресу в розмірі 3 549 гривень 96 копійок

Представники:

від Позивача: Майструк Є.С. (представник за довіреністю);

від Відповідача: Великородний А.О. (представник за довіреністю)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Стархування» (надалі також - «Позивач», «ПрАТ «СК «АХА Стархування») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (надалі також - «Відповідач», «ПАТ «УСК «Гарант-Авто») про відшкодування матеріальної шкоди завданої в результаті ДТП в порядку регресу в розмірі 3 549 гривень 96 копійок.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПрАТ «СК «АХА Стархування» на підставі Договору добровільного страхування наземного транспортну № 1159002/FR внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплатило страхове відшкодування власнику автомобіля «Skoda», державний реєстраційний номер АА 1227 ЕС, а тому Позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Позивач зазначає, що відповідальність водія транспортного засобу «Hyundai», державний реєстраційний номер АА 4665 КО, яким скоєно ДТП, застрахована в ПАТ «УСК «Гарант-Авто на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/5405855, а тому Позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на Відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15 травня 2013 року порушено провадження у справі № 910/8986/13, розгляд справи призначено на 05 червня 2013 року.

В судовому засіданні 05 червня 2013 року представник Позивача надав суду усні пояснення по суті спору. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належними чином, що підтверджується Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 23 травня 2013 року.

Враховуючи вищевикладене, Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05 червня 2013 року відкладено розгляд справи на 05 червня 2013 року.

05 червня 2013 року через загальний відділ діловодства суду отримано від представника Позивача, на виконання вимог Ухвали суду про порушення провадження у справі, копію витягу з ЄДРПОУ відносно Відповідача, копію витягу з ЄДРПОУ відносно Позивача, копію довідки про банківські рахунку та письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та не має рішення цих органів з такого спору.

В судовому засіданні 19 червня 2013 року представник Позивача надав суду усні пояснення по суті спору. Представник Відповідача в судовому засіданні зазначив, що згідно з платіжним дорученням № 4139 від 02.08.2012 року, яке міститься в матеріалах справи, платником є ГЛАКСОСМІТКЛЯЙН ФАРМАСЬЮТІКАЛС (страхувальник відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту № 1159002/FR від 30.12.2011 року), а отримувачем - ТОВ "Атлант-М Дніпровська набережна", тому даний доказ є неналежним та таким, що не підтверджує обставини справи.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, представника позивача, який зазначив, що вказане платіжне доручення було помилково долучено до матеріалів справи, керуючись статтею 38 Господарського процесуального кодексу України, прийшов до висновку щодо зобов'язання Позивача надати Суду належним чином завірену копію платіжного доручення на підтвердження сплати суми страхового відшкодування.

Враховуючи вищевикладене, Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19 червня 2013 року відкладено розгляд справи на 26 червня 2013 року.

26 червня 2013 року через загальний відділ діловодства суду отримано від представника Позивача, на підтвердження факту перерахування коштів АТ «СК «АХА Страхування» згідно договору добровільного страхування № 1159002/FR на рахунок Вигодонабувача ТОВ «ГлаксоСмітКляйн Фармасьютікалс Україна», платіжне доручення № 38609 від 14 серпня 2012 року на суму 4 059 гривень 96 копійок

В судовому засіданні 26 червня 2013 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви. Представник Відповідача надав усні пояснення по суті спору.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 26 червня 2013 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30 грудня 2011 року між АТ «СК «АХА Стархування» (Страховик) та ТОВ «ГлаксоСмітКляйн Фармасьютікалс Україна» (Страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземного транспортну № 1159002/FR, предметом якого є, зокрема, страхування транспортного засобу «Skoda», державний реєстраційний номер АА 1227 ЕС.

Як вбачається з матеріалів справи, 09 травня 2012 року на вулиці Григоренка, 40 у місті Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю, зокрема, транспортного засобу «Skoda», державний реєстраційний номер АА 1227 ЕС, який належить ТОВ «ГлаксоСмітКляйн Фармасьютікалс Україна», під керуванням Валішевської Ірини Вікторівни, та транспортного засобу «Hyundai», державний реєстраційний номер АА 4665 КО, який належить Корнілову Віталію Олександровичу, під керуванням Корнілова Віталія Олександровича.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований Позивачем автомобіль «Skoda», державний реєстраційний номер АА 1227 ЕС.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 22 травня 2012 року у справі № 3-5047/12 Корнілова Віталія Олександровича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу у сумі 340 гривень 00 копійок.

На підставі Страхового Акту № 430/12/05/11 від 13 серпня 2012 року та Розрахунку страхового відшкодування від 09 серпня 2012 року, Позивач виплатив страхувальнику суму страхового відшкодування у розмірі 4 059 гривень 96 копійок, що підтверджується Платіжним дорученням № 38609 від 14 серпня 2012 року.

Відповідно до інформації наданої МТСБУ на запит Суду, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Hyundai», державний реєстраційний номер АА 4665 КО, на момент настання страхової події була застрахована в ПАТ «УСК «Гарант-Авто на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/5405855, розмір франшизи згідно з вказаним Полісом складає 510 гривень 00 копійок

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач посилається на те, що Відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язаний відшкодувати суму матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, розмір якої 3 549 гривень 96 копійок (4 059 гривень 96 копійок сума страхового відшкодування - 510 гривень 00 копійок франшизи відповідно до Полісу № АА/5405855).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Положення статті 22 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Також, статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем на виконання зобов'язань за Договором добровільного страхування наземного транспортну № 1159002/FR відшкодовано на користь страхувальника 4 059 гривень 96 копійок.

Таким чином, до Позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 визначено, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Вина особи, яка керувала транспортним засобом «Hyundai», державний реєстраційний номер АА 4665 КО встановлена у судовому порядку Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 22 травня 2012 року у справі № 3-5047/12.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (абзац 16 статті 9 Закону України „Про страхування").

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

В статті 1191 Цивільного кодексу України зазначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Суд звертає увагу, що реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення. Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Вищого господарського суду України від 23 серпня 2011 року у справі № 42/92

Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Враховуючи визначені Полісом № АА/5405855 розміри лімітів відповідальності та франшизи, Відповідач зобов'язаний відшкодувати Позивачу витрати в розмірі 3 549 гривень 96 копійок (4 059 гривень 96 копійок сума страхового відшкодування - 510 гривень 00 копійок франшизи відповідно до Полісу № АА/5405855).

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Стархування» - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, буд. 19/3, код ЄДРПОУ 16467237) на користь Страхової компанії «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вулиця Іллінська, 8 код ЄДРПОУ 20474912) 3 549 (три тисячі п'ятсот сорок дев'ять) гривень 96 копійок.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, буд. 19/3, код ЄДРПОУ 16467237) на користь Страхової компанії «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вулиця Іллінська, 8 код ЄДРПОУ 20474912) 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) гривень 50 копійок судового збору.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення 27 червня 2013 року.

Суддя О.В. Чинчин