Постанова № 32110775, 27.05.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2013 р. Справа № 804/4867/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Рищенко А. Ю., при секретарі судового засідання - Шайді О.В., за участю: представника позивача - представника відповідача - Жарко С.А., Курченко О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Майнін» до Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 27.03.2013 року за №№ 0000211500, 0000221500, -

ВСТАНОВИВ:

05.04.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Майнін» (далі по тексту - ТОВ «Майнін», позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Криворізької північної міжрайонної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області ДПС від 27.03.2013р., а саме:

- №0000211500 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 1219140,00грн. та

- №0000221500 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на 526892,50грн.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення необґрунтованими та винесеними з порушенням чинного законодавства. Позивач вказує, що відповідачем було безпідставно зроблено висновки щодо відсутності факту реальності здійснення господарських операцій ТОВ «Майнін» з ТОВ «Максметінвест», ТОВ «Фармметпласт», ТОВ «Лан» та ТОВ «Главмет», та у зв'язку з чим порушень вимог ст.138,139,198 Податкового кодексу України, оскільки такі висновки, на думку позивача, суперечать фактичним обставинам. Позивач стверджує, що здійснює господарську діяльність у відповідності до вимог закону, а тому спірні податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими, незаконними і має бути скасованими.

Відповідач подав письмові заперечення на позов, в якому зазначив, виявлені в ході перевірки порушення обґрунтовані та доведені, податкові повідомленні-рішення винесені у відповідності до вимог чинного законодавства.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та пояснив обставини справи таким, чином, як вони викладені вище.

Представник відповідача позов не визнав та пояснив, що господарські операції позивача з ТОВ «Максметінвест», ТОВ «Фармметпласт», ТОВ «Лан» та ТОВ «Главмет», не мали реального характеру, оскільки укладені на підставі нікчемних правочинів.

Суд заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні письмові докази приходить до наступних висновків.

Відповідачем було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Майнін» (код ЄДРПОУ 35005945) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р., за результатами якої було складено акт №42/222-35005945 від 15.03.2013 року.

Відповідно до вказаного акту було встановлено, що ТОВ «Майнін» в порушення (а.89-90 «Висновки» акту перевірки):

-п.138.2 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України завищено валові витрати на загальну суму 4644345,00грн., в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 975312,00грн., в т.ч. за 1 кв. 2012р. - на 675958,00грн., за 2кв. 2012р. - на 299354,00грн.;

-п.198.3 ст.198 Податкового Кодексу України завищено податковий кредит на загальну суму 421514,00грн., в результаті чого підприємством занижено ПДВ на загальну суму 421514,00грн., в т.ч. за січень 2012р. - на 201260,00грн., за лютий 2012р. - на 188098,00грн., за березень 2012р. - на 16078,00грн., за квітень 2012р. - на 16078,00грн.

27.03.2013р. на підставі висновків акту перевірки №42/222-35005945 від 15.03.2013р. відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення форми «Р»:

- №0000211500 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 1219140,00грн., з них: 975312,00грн. - за основним платежем та 243828грн. - штрафних санкцій; та

- №0000221500 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на 526892,50грн., з них: 421514грн. - за основним платежем та 105378,50грн. - штрафних санкцій.

Доказів оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень форми «Р» від 27.03.2013р. №0000211500 та 0000221500 в адміністративному порядку не надано.

Вирішуючи питання обґрунтованості висновків податкового органу, викладених в акті перевірки №42/222-35005945 від 15.03.2013р., та законності прийнятих податкових повідомлень-рішень суд виходить з наступного.

Як вбачається з акту перевірки №42/222-35005945 від 15.03.2013р., висновки відповідача про порушення позивачем п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 та п.198.3 ст.198 Податкового Кодексу України (далі по тексту - ПК України) ґрунтуються на дослідженнях господарської діяльності позивача в розрізі відносин з його контрагентами - ТОВ «Максметінвест», ТОВ «Фармметпласт», ТОВ «Лан» та ТОВ «Главмет», результатах автоматизованого Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, а також на висновках актів:

- №1006/22-106/37577447 від 19.11.2012р. ДПІ у Київському районі м. Харкова «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Максметінвест» (код ЄДРПОУ з питань підтвердження господарських відносин із платниками податків за період 01.10.2011р. по 31.05.2012р.»;

-№472/226/37055689 від 09.10.2012р. Дніпропетровської МДПІ «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Фармметпласт» (код ЄДРПОУ 37055689) з питань підтвердження господарських відносин із платниками податків у січні 2012р.»;

-№659/221/30466822 від 28.11.2012р. Дніпропетровської МДПІ «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Лан» (код ЄДРПОУ 30493822) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Компанія «Терра Агро» (код ЄДРПОУ 37374969) за грудень 2011р., ТОВ «Інтертерра» (код ЄДРПОУ 32677066) за січень, березень 2012р.».

Дослідивши акт перевірки №42/222-35005945 від 15.03.2013 року судом встановлено, що причиною збільшення Криворізькою північною міжрайонною Державною податковою інспекцією Дніпропетровської області ДПС грошового зобов'язання ТОВ «Майнін» за платежем податок на прибуток на 975312,00грн. та за платежем податок на додану вартість на 421514грн., послугували висновки, викладені п.3.1.2 «Валові витрати» та п.3.2.2 «Податковий кредит» акту перевірки.

Так, за висновками перевіряючих, завищення валових витрат відбулась внаслідок віднесення позивачем до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, витрат по операціям з придбання послуг та ТМЦ у ТОВ «Максметінвест», ТОВ «Главмет», ТОВ «Фармметпласт» та ТОВ «Лан», які не пов'язані з господарською діяльністю підприємства, у зв'язку з відсутністю документального підтвердження факту придбання послуг на загальну суму 6444345,00грн., в тому числі: І квартал 2012р. - 3215847,00грн., ІІ квартал 2012р. - 1425498,00грн. (а.48 акту перевірки). Окрім того, заниження зобов'язання з ПДВ спірного періоду відбулось внаслідок віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ по операціям з придбання послуг та ТМЦ у ТОВ «Максметінвест», ТОВ «Главмет», ТОВ «Фармметпласт» та ТОВ «Лан», які не пов'язані з господарською діяльністю підприємства, у зв'язку з відсутністю документального підтвердження факту придбання послуг на загальну суму 421514,00грн., в тому числі:

- за січень 2012р. - 201260,00грн.,

- за лютий 2012р. - 188098,00грн.,

- за березень 2012р. - 16078,00грн.,

- за квітень 2012р. - 16078,00грн.,

- за лютий 2012р. - 16078,00грн. (а.82 акту перевірки).

При цьому, посилаючись на висновки актів №1006/22-106/37577447 від 19.11.2012р. ДПІ у Київському районі м. Харкова, №472/226/37055689 від 09.10.2012р. Дніпропетровської МДПІ, №659/221/30466822 від 28.11.2012р. Дніпропетровської МДПІ, результати автоматизованого Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, податковий орган вказує про непідтвердження факту отримання ТОВ «Максметінвест», ТОВ «Фармметпласт», ТОВ «Лан» та ТОВ «Главмет» товарів від інших постачальників (своїх контрагентів) і, таким чином, про непідтвердження факту поставки ТОВ «Максметінвест», ТОВ «Фармметпласт», ТОВ «Лан» та ТОВ «Главмет» на адресу ТОВ «Майнін» товарів, у зв'язку з тим, що правочини по операціям між ТОВ «Максметінвест», ТОВ «Фармметпласт», ТОВ «Лан» , ТОВ «Главмет» та їх контрагентами відповідно до ч.1, ч.2 ст.215, ч.1,5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними та суперечать інтересам держави і суспільства, та в силу ст.216, 228 Цивільного кодексу України не спричиняють реального настання правових наслідків (а.10,24,38,48 акту перевірки).

В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що господарські операції позивача з ТОВ «Максметінвест», ТОВ «Фармметпласт», ТОВ «Лан» та ТОВ «Главмет» не мають реального характеру, оскільки укладені на підставі нікчемних правочинів, а відсутність реально вчиненої господарської операцій та, як наслідок, юридична дефективність відповідних первинних документів за змістом п.44.1 ПК України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Суд не погоджується з висновками відповідача з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України №2755-VІ від 02.12.2010 (із змінами та доповненнями).

Згідно із п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Відповідно до п. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За визначенням, наданим ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцію є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, для цілей перевірки дотримання вимог податкового законодавства та можливого визначення грошових зобов'язань у разі неналежного дотримання платником податків цього законодавства, контролюючому органу у даному випадку первинно слід встановити зміст та реальність господарської операції. При цьому, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до п. 2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Видаткова накладна є первинним документом, що підтверджує факт отримання товару покупцем від постачальника для подальшого використання його в господарській діяльності товариства.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, податковий облік формують не самі по собі цивільні правочини, а саме господарські операції, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку. Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких, як фактично, так і юридично, буде підтвердженням здійснення таких операцій.

В ході судового розгляду справи спростовані висновки відповідача щодо відсутності реальних операцій. Так, проаналізувавши первинну документацію ТОВ «Майнін», а саме: договори №21/09 від 21.09.2011р., №26 від 26.09.2011р., №25 від 25.11.2012р., 19/01 від 26.09.2011р., рахунки, акти здачі-приймання робіт, податкові накладні, специфікації, акти здачі-приймання послуг, акти на передачу основних та допоміжних матеріалів, акти на використання основних та допоміжних матеріалів, товарно-транспортні накладні №16,33,10, договір купівлі-продажу №25 від 25.11.2011р., витяги з ЄРПН, банківські виписки тощо, судом встановлено, що придбання ТОВ «Майнін» товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Максметінвест», ТОВ «Фармметпласт», ТОВ «Лан» та ТОВ «Главмет» викликало реальні зміни майнового стану платника податків та призводило до збільшення (зменшення) активів та зобов'язань підприємства.

Зміст наданих в ході перевірки первинних документів відповідає вимогам вищезазначеної норми закону, що не заперечується і податковим органом, та містить всі обов'язкові реквізити, в тому числі найменування та кількість переданого товару, підписи уповноважених осіб, що засвідчують настання реального факту передання та приймання товару. Окрім того, ані акт перевірки, ані заперечення до позову не містять доказів порушення позивачем вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», «Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Держаної податкової адміністрації України «Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядок їх заповнення» № 165 від 30.05.1997р.

Окрім того, відповідачем не заперечується, що заборгованість позивача перед його контрагентами відсутня.

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заниження позивачем ПДВ та податку на прибуток у спірному періоді не було. Висновки податкового органу є хибними, позивачем належним чином оформлено господарські правовідносини з ТОВ «Максметінвест», ТОВ «Фармметпласт», ТОВ «Лан» та ТОВ «Главмет», а фактичне здійснення таких операцій підтверджується належними первинними документами та документами податкової звітності.

Суд вважає доцільним визначити, що діюче законодавство, так само як Податковий кодекс України, не передбачає відповідальності у виді донарахування податкових зобов'язань та застосування штрафних санкцій на господарюючого суб'єкта за неправомірні дії (помилки) свого контрагента. Окрім того, Податковий кодекс України не передбачає обов'язку або права одного платника податку контролювати показники податкової звітності з податку на додану вартість іншого платника податку.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що господарські операції позивача з TOB «Максметінвест», ТОВ «Фармметпласт», ТОВ «Лан» та ТОВ «Главмет» мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку, тому формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на підставі належним чином оформлених податкових накладних ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України. Отже, донарахування податкового зобов'язання з ПДВ та податку на прибуток є безпідставним, тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є неправомірними та підлягають скасуванню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Майнін» до Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 27.03.2013 року за №№ 0000211500, 0000221500 - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 27.03.2013 року за № 0000211500 з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1 219 140, 00 грн., від 27.03.2013 року № 0000221500 з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 526 892, 50 грн.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Майнін» (код ЄДРПОУ - 35005945) дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні 00 копійок (2 294, 00 грн.) судового збору.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення виготовлення постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкт владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 01.06.2013 року.

Суддя А.Ю. Рищенко