ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
____________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" червня 2013 р. Справа № 907/38/13-г
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Орищин Г.В.
суддів Галушко Н.А.
Краєвської М.В.
розглянув апеляційну скаргу фірми „BHM Bursten-Holz- Maschinen Handels u.Beratungs GmbH", А-8452 GroBklein, Oberfahrenbach 55, Austria, б/н від 08.04.2013р.
на рішення господарського суду Закарпатської області від 14.03.2013 року
у справі №907/38/13-Г
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Контакт- 5", с.Неліпино, Свалявський район, Закарпатська область
до відповідача фірми „BHM Bursten-Holz-Maschinen Handels u.Beratungs GmbH", A-8452 GroВklein, Oberfahrenbach 55, Austria (Австрія, А-8452, м.Гроссклайн, вул.Оберфаренбах, 55)
про стягнення 111 045,87 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Розвєзєв Д.- представник, Калинич Д. - представник
від відповідача: Новицький В.- представник
Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.
Клопотань про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку ст.811 ГПК України, учасниками судового процесу не заявлено.
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 14.03.2013 року у справі №907/38/13-Г (суддя В.Кривка) задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю „Контакт- 5", присуджено до стягнення з фірми „BHM Bursten - Holz - Maschinen Handels u.Beratungs GmbH" на користь позивача 111 045,87грн. (еквівалентна сума 10 641 Євро згідно курсу НБУ станом на момент пред'явлення позову до суду), а також 2 220,92грн. судового збору.
Фірма "BHM Bursten-Holz- Maschinen Handels u.Beratungs GmbH" подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким припинити провадження у справі. Зокрема, скаржник посилається на те, що при прийнятті рішення судом порушено норми матеріального та процесуального права, неправильно встановлено обставини справи. Зокрема, скаржник не визнає контракт №17/09/12 від 17.09.2013р., укладений між ТОВ «Контакт-5» та фірмою „BHM Bursten - Holz - Maschinen Handels u.Beratungs GmbH", оскільки з австрійської сторони контракт підписаний неуповноваженою особою, тому просить провадження у справі припинити, оскільки спір не підлягає розгляду в господарському суді.
ТОВ «Контакт-5» у запереченні на апеляційну скаргу (а.с.131-133) рішення суду просить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. До заперечення долучив, зокрема, довіреність на Курта Нігріна від 14.07.10., підписану керівником Терезією Нігрін, яка завізована печаткою відповідача у справі.
В судовому засіданні 23.05.13. представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги. В судовому засіданні 20.06.13. представник скаржника подав пояснення, в якому заперечив суму основного боргу; клопотанням від 20.06.13. просив долучити до матеріалів справи квитанції № КА 150 від 16.07.2012р. та № КА 174 від 18.09.2012р. на підтвердження факту оплати готівкою позивачу за поставку колодок для щіток на загальну суму 19 200 Євро.
Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою, оцінивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін в судових засіданнях, судовою колегією встановлено наступне:
як вбачається із матеріалів справи, між ТОВ „Контакт - 5", с. Неліпино, Свалявський район (продавець) в собі директора Понижан В.В. та фірмою „BHM Bursten - Holz - Maschinen Handels u.Beratungs GmbH", A - 8452 Grobklein, Oberfahrenbach 55 Austria, (покупець) в особі прокуриста фірми Курта Нігрін (а.с. 73-76) було укладено контракт № 17/09/12 від 17.09.2012р., який сторонами підписано та скріплено печатками (а.с. 7).
Згідно умов контракту продавець продає, а покупець купує товар, згідно специфікацій, під „товаром" сторони розуміють: дерев'яна частина щіток і швабр, порода деревини - бук, строгана, шліфована, пробарабаненна, вологість до 10 % сорт А, Б (п.2.1. контракту).
Відповідно до п.4.1 контракту поставка товару здійснюється автомобільним транспортом на умовах DDU (у відповідності з Міжнародними правилами ІНКОТЕРМС в ред. 2000р.).
Покупець оплачує вартість купленого товару шляхом переказу грошей на валютний рахунок продавця, згідно рахунку фактури виставленої продавцем за кожну поставлену партію товару, в розмірі 100 % її вартості (п.6.1 контракту).
Окрім того, розділом 11 контракту сторони обумовили, що у випадку якщо сторони не можуть прийти до згоди, усі спори і розбіжності, які можуть виникнути щодо невиконання або неналежного виконання сторонами контракту своїх зобов'язань, такі підлягають розгляду у компетентному суді України, при цьому вказали, що право яке регулює відносини по цьому контракту є матеріальне право України.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов даного контракту позивачем здійснено відпуск обумовленого ним товару на загальну суму 21 283,15 Євро, що підтверджується замовленням ВНМ 2012-066 Контакт від 15.11.2012р. відповідача на поставку обумовленого товару (а.с. 79), інвойсами (рахунками) та специфікаціями за №№ 63 FSC, 64 від 15.11.2012 року (а.с. 57-60), узгодженими митними органами - вантажно-митною декларацією з відміткою про переміщення вантажу на підставі укладеного контракту, CMR A №100263 від 17.11.2012 року з відміткою про отримання вантажу (а.с. 8-12), довідкою перевізника ТОВ „Сота", якою підтверджено доставку товару отримувачу (а.с. 62), а також листом директора фірми „BHM Bursten - Holz - Maschinen Handels u.Beratungs GmbH" Т. Нігрін від 16.11.2012 року про підтвердження оплати після отримання товару (а.с. 31).
В ході розгляду справи в суді першої інстанції встановлено, що поставлений товар за вказаними товарно-супровідними документами було прийнято відповідачем без жодних застережень чи претензій до продавця, однак було проведено тільки часткову їх оплату на загальну суму 10 642,15 Євро (виписка банку від 20.11.2012 року про проведення відповідачем часткової оплати, а.с. 35-36).
У зв'язку з частковою оплатою за відвантажений товар, 12.12.2012 року позивач звернувся до відповідача з листом - вимогою, якою повідомив про наявність заборгованості на суму 10 641 Євро за поставлений товар згідно контракту №17/09/12 від 17.09.2012 року та заявив вимогу щодо її погашення, проте в матеріалах справи відсутні докази реагування належним чином скаржника на вимогу та відсутні докази оплати боргу (а.с. 16).
Відповідно до ст. 124 ГПУ України підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Статтею 76 Закону України „Про міжнародне приватне право" визначено, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема, у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.
Підставою апеляційної скарги фірми „BHM Bursten-Holz- Maschinen Handels u.Beratungs GmbH" є невизнання контракту №17/09/12 від 17.09.2013р., укладеного між ТОВ «Контакт-5» та фірмою „BHM Bursten - Holz - Maschinen Handels u.Beratungs GmbH", оскільки, стверджує скаржник, з австрійської сторони контракт підписаний неуповноваженою особою, тобто заперечується наявність контракту, а тому між сторонами у справі відсутня домовленість про підсудність спорів між ними щодо даної поставки. Отже, спір непідсудний господарським судам України. З цього приводу судова колегія зазначає наступне:
Як вбачається з витягу з торгового реєстру (а.с. 73-76) Курт Нігрін, яким було підписано контракт №17/09/12 від 17.09.2012 року, є прокуристом фірми „BHM Bursten - Holz - Maschinen Handels u.Beratungs GmbH" і самостійно представляє цю фірму із 05.06.2003 року. Жодних документальних застережень чи обмежень його прав на підписання вищевказаного контракту не надано скаржником ні в суд першої ні апеляційної інстанцій. Натомість, позивачем долучено до матеріалів справи довіреність на Курта Нігріна від 14.07.10., підписану керівником Терезією Нігрін, яка завізована печаткою відповідача у справі.
Слід зазначити також, що в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції, скаржником подано суду квитанції № КА 150 від 16.07.2012р. та № КА 174 від 18.09.2012р. на підтвердження факту попередньої оплати готівкою позивачу за поставку колодок для щіток на загальну суму 19 200 Євро, власне, як стверджує представник скаржника, на виконання спірного контракту. Тобто, матеріалами справи спростовуються доводи скаржника щодо відсутності належним чином підписаного сторонами у справі контракту № 17/09/12 від 17 вересня 2013 року, а також докази визнання недійсним в установленому порядку спірного контракту, натомість матеріалами справи підтверджується вчинення сторонами конклюдентних дій з виконання умов саме контракту №17/09/12 від 17.09.2012 року.
Оскільки, згідно ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, судова колегія зазначає наступне:
Згідно із п.п. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.
Статею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами у справі виникли зобов'язання з приводу купівлі-продажу та поставки товару на підставі контракту.
Згідно із ч.1,2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).
Обов'язок покупця оплатити повну вартість поставленого йому товару, випливає також із змісту ст.ст. 53 та 59 Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів (є чинною для України 01.02.1991 року), якими передбачено обов'язок покупця оплатити вартість товару та прийняти поставку.
Матеріалами справи підтверджується, що строк виконання скаржником обов'язку щодо оплати поставленого товару настав та підлягав виконанню.
Доказів виконання умов контракту №17.09.12. скаржник не подав ні суду першої ні апеляційної інстанцій. Щодо долучених в засіданні суду апеляційної інстанції квитанцій про попередню оплату товару, то вищезазначені квитанції не беруться судом до уваги та не можуть бути доказом оплати скаржником вартості товару згідно контракту № 17/09/12 від 17.09.2012р., укладеного між сторонами у справі, оскільки розділом шостим даного контракту передбачено здійснення оплати на валютний рахунок продавця в євро (а.с. 7). Крім цього, зазначені квитанції не були надані суду першої інстанції, а суду апеляційної інстанції не обгрунтовано неможливість їх надання.
Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Скаржником не подано суду достатніх та допустимих доказів, які б підтверджували вимоги, заявлені в апеляційній скарзі.
З огляду на викладене, позовна вимога про стягнення з відповідача суми 111 045,87 грн. (еквівалентна сума 10 641 Євро згідно курсу НБУ станом на момент пред'явлення позову до суду, 10.01.2013 року) основного боргу за поставлений товар правомірно задоволена судом першої інстанції.
Отже, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що рішення прийнято із дотриманням норм законодавства та у відповідності до обставин справи, а тому відсутні підстави для його скасування.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на скаржника.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, -
Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:
1. Рішення господарського суду Закарпатської області від 14.03.2013 року у справі №907/38/13-Г залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Справу направити у господарський суд Закарпатської області.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 01.07.2013р.
Головуючий суддя Орищин Г.В.
Суддя Галушко Н.А
Суддя Краєвська М.В.
Судове рішення № 32108991, Львівський апеляційний господарський суд було прийнято 20.06.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 907/38/13-г. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: