Рішення № 32107023, 27.05.2013, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №2-2125/13

Провадження №760/4339/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

27 травня 2013 року м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Г.О. Козленко,

за участю секретаря - С.Я. Панчук

розглянувши цивільну справу за позовною заявою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Волинь» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1, просив суд стягнути з відповідача суму боргу за житлово-комунальні послуги у розмірі 10113, 48 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що ОСОБА_1 є власником та проживає в АДРЕСА_2. Відповідач допускає прострочення плати за житлово-комунальні послуги, в результаті чого станом на 01.03.2013 складає 10113,48 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив справу розглядати без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з'явилася, про день і час розгляду справи повідомлялась належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Суд, відповідно до ст.ст.169, 224 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній матеріалів у їх відсутність, оскільки неявка відповідача не перешкоджає постановленню заочного рішення, проти чого не заперечував представник позивача.

З письмової згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до вимог ст.224 ЦПК України.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов'язки сторін та те, що представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч.1 ст.224 та відповідно до ч.1 ст.225 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується копією свідоцтва про право власності (а.с. 12).

Балансоутримувачем житлового будинку по АДРЕСА_1 є Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Волинь», що підтверджується Актом приймання-передачі житлового комплексу по АДРЕСА_1 від 01.03.2010 року (а.с. 10-11).

Відповідно до абз.3 ст.1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - це власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Відповідно до ст.11 ЗУ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» балансоутримувач забезпечує управління житловим комплексом.

Статтею 13 ЗУ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що відносини власників приміщень і управителя регулюються договором між ними, який укладається на основі Типового договору, форму якого затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Як встановлено судом, між сторонами утворились фактичні договірні відносини з приводу надання житлово-комунальних послуг. Відповідачем на підставі платіжних квитанцій періодично здійснювались плати за вказані послуги. Крім того, в матеріалах справи міститься розписка ОСОБА_1 від 06.12.2011 про передачу двох зразків договору №КВ-319 власнику квартири ОСОБА_1 (а.с. 13).

30.11.2009 Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1334 було затверджено тариф з утримання будинку та прибудинкової території по АДРЕСА_1 в розмірі 3,00 грн. за 1 метр квадратний загальної площі квартир будинку.

Нарахування за комунальну послугу - центральне опалення відбувається щомісячно на протязі року шляхом множення опалювальної площі кв. № 352 на затверджений тариф.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1333 від 30.11.2009, було затверджено та введено в дію з 01.01.2010 тариф за централізоване опалення для населення (при відсутності будинкових та квартирних засобів обліку теплової енергії) - 1,60 грн. за 1 кв. м опалюваної площі в місяць.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 392 від 31.05.2010 було затверджено та введено в дію з 01.07.2010 тариф за централізоване опалення для населення (при відсутності будинкових та квартирних засобів обліку теплової енергії) - 2,26 грн. за 1 кв. м опалюваної площі в місяць.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 99 від 27.01.2011 було затверджено та введено в дію з 01.03.2011 року тариф за централізоване опалення для населення (при відсутності будинкових та квартирних засобів обліку теплової енергії), з оплатою останнім після 20 числа місяця, що настає за розрахунковим - 3,10 грн. за 1 кв. м опалюваної площі в місяць.

Отже, відповідачем допускається прострочення сплати за житлово-комунальні послуги, в результаті чого відповідач має заборгованість, що станом на 01.03.2013 10113 грн, і яка до цього часу не сплачена.

Відповідно до ст.118 ЦПК України позовна вимога щодо вимог, визначених у частині першій ст.96 ЦПК України, а саме щодо вимог про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості, може бути подана тільки в разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 24.01.20123 у справі № 2-н-1080/12 у видачі судового наказу про стягнення заборгованості з відповідача відмовлено з огляду на те, що в даній справі вбачається спір про право, а саме заявником не надано договір про надання житлово-комунальних послуг та інших письмових доказів про фактичне надання та отримання таких послуг. (а.с.7).

Статтею 151 ЖК Української РСР передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

Відповідно до ч.8 ст.20 ЗУ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» відмова від укладення договору, від оплати рахунків або несплата рахунків не допускається.

Згідно ч.2 ст.25 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» управитель зобов'язаний вимагати своєчасної і в повному обсязі оплати наданих житлово-комунальних послуг від споживачів.

Частиною 3 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з п.7 "Правил користування приміщеннями житлових будинків"затверджених Постановою КМУ № 45 від 24 січня 2006 року "Про внесення змін до постанови Кабміну від 08 жовтня 1992 року № 572", власник та наймач квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово - комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п.14 Правил користування приміщеннями житлових будинків і при будинковими територіями, затвердженихПостановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08 жовтня 1992 року плата за використовування теплової та електричної енергії, газу та водопостачання і каналізацію та інші послуги власниками квартир, наймачами, орендарями вноситься за затвердженими в установленому порядку тарифами.

У п.17 зазначених Правил передбачено, що власники та наймачі квартир багатоквартирних будинків зобов'язані вносити на відповідний рахунок власника будинку плату за обслуговування і ремонт будинку.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Положенням статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 525 ЦКУ передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦКУ порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в сумі 10113 грн 48 коп.

Статтею 88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача сплачені позивачем судові витрати, а саме - судовий збір в розмірі 229,40 грн.

Керуючись ст.ст. 1, 20, 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 13, 20 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», Правилами користування приміщеннями житлових будинків затверджених Постановою КМУ № 45 від 24 січня 2006 року «Про внесення змін до постанови Кабміну від 08 жовтня 1992 року № 572», ст. 151 ЖК Української РСР, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 610, 611 ЦК України, , ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-61, 88, 209, 212-215, 224, 226 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовну заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Волинь» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Волинь» (м. Київ, вул. Волинська, 10, ЄДРПОУ 32977400) суму заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг в розмірі 10113 (десять тисяч сто тринадцять) грн 48 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Волинь» (м. Київ, вул. Волинська, 10, ЄДРПОУ 32977400) судовий збір 229 (двісті двадцять дев'ять) грн 40 коп.

Відповідачем, який не приймав участі у розгляді справи, протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення, відповідно до вимог ст.229 ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржене іншими особами, шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення відповідачем, який не приймав участі у розгляді справи, якщо заяву про перегляд заочного рішення не було подано, після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя - Г.О. Козленко