Рішення № 32106928, 06.06.2013, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2-3134/13

760/8766/13ц

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2013 року м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Г.О. Козленко,

за участю секретаря - С.Я. Панчук

розглянувши цивільну справу за позовною заявою Моторне (транспортне) страхове бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування,

встановив :

Позивач звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування у розмірі 7 909 грн. 94 коп., витрати на правову допомогу у розмірі 2000 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 15 березня 2010 року в м. Києві по вул. Антонова на території військової частини, з вини відповідача сталася дорожньо-транспортна пригода. На час вчинення ДТП відповідач не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. В результаті зазначеної ДТП був пошкоджений автомобіль НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_2, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована за полісом, укладеним з ЗАТ «ПРОСТО-страхування». Згідно Звіту спеціаліста № 54 від 18 березня 2010 року, складеного спеціалістом ПП ОСОБА_3 була визначена вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу та становить 9941 грн 93 коп.. Крім того, були понесені витрати з надання правової допомоги у розмірі 2000 грн.

Представник позивача в судове засідання не зявився, надав до суду заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить слухати справу без його участі, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями.

З письмової згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до вимог ст.224 ЦПК України.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов'язки сторін та те, що представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч.1 ст.224 та відповідно до ч.1 ст.225 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 15 березня 2010 року в м. Києві по вул. Антонова на території військової частини сталася дорожньо-транспортна пригода з вини ОСОБА_1., що підтверджується копією постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 31 березня 2010 року (а.с.9).

У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений автомобіль НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2, що підтверджено довідкою про дорожньо-транспортну пригоду ВДАІ Солом'янського РУ ГУМВС України в м. Києві (а.с.10).

На час вчинення ДТП відповідач не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 власника наземного транспортного засобу на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована ЗАТ «ПРОСТО-страхування», про що свідчить копія полісу №ВС/6653829 (тип договору 3) (а.с.8)

Згідно Звіту № 54 від 18 березня 2010 року, складеного спеціалістом ПП ОСОБА_3 розмір матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу ВАЗ 21124 д.н.з НОМЕР_1 становить 9491 грн 93 коп. (з врахуванням 20% ПДВ) (а.с.11-18).

22 червня 2010 року ОСОБА_2 звернувся до МТСБУ про відшкодування шкоди заподіяної під час дорожньо-транспортної пригоди (а.с.6-7).

Відповідно до наказу №2255 від 23.07.2010 про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_2 встановлено сума до сплати 7909,94 грн (а.с.41), яка була перерахована МТСБУ останньому в рахунок страхового відшкодування у сумі 7909,94, що підтверджується копією платіжного доручення №3146 від 26.07.2010 (а.с.42).

Листом №15169/3-2-05 від 11.08.2010 МТСБУ звернулось до ОСОБА_1 про здійснення компенсації за шкоду завдану потерпілому, яка складається з регламентної виплати потерпілому у розмірі 7909,94 грн (а.с.43).

Відповідно до пп. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Згідно ст.22 вищезазначеного Закону МТСБУ відшкодовує у встановлених цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров'ю та майну третіх осіб під час ДТП.

Статтею 993 ЦК України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно ст.1191 ЦК України та п.38.2.1 ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних засобів» після проведення виплати на користь ОСОБА_2 у позивача виникло право зворотної вимоги до відповідача.

Відповідно до положень п. 40.3. ст.40 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ має право залучати аварійних комісарів для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Відповідно до ст.ст.59,60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінюючи наявні матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що розмір матеріальної шкоди спричинений відповідачем у сумі 7909 грн 94 коп. знайшли своє підтвердження в суді та підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 2000,00 грн. Суд не знаходить підстав для задоволення позову в цій частині, виходячи з наступного.

Як вбачається з наданого позивачем платіжного доручення № 1140 від 14 березня 2013 позивачем сплачено ТОВ «ЕмВіПарнерс» 2000,00 грн. за надання допомоги з правової допомоги (а.с.53), згідно додаткової угоди №11 від 13.03.2013 до контракту №72 від 16 жовтня 2012 року (а.с.44-50).

Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право на правову допомогу, яка надається адвокатами або іншими фахівцями у галузі права в порядку, встановленому законом. Право на правову допомогу також закріплено і в ст.27 ЦПК.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 «Про граничні розміри компенсаційних виплат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» затверджено граничні розміри компенсаційних витрат, пов'язаних з розглядом справ. Так, граничний розмір витрат, пов'язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення у цивільній справі у випадку, якщо компенсація сплачується іншою стороною, не повинен перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

Крім того, з огляду на те, що витрати, пов'язані із наданням правової допомоги, їх склад та розмір належать до предмета доказування в судовому засіданні позивачем, на думку суду, представлені письмові докази, не доводять обґрунтованість та розумність їх розміру, тому визначена вартість наданих послуг з правової допомоги в сумі 2000,00 грн. суд вважає необґрунтованою, тому в цій частині вимоги позивача визнає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Питання стосовно судових витрат по справі суд вирішує відповідно до ст.88 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.10, 11, 60, 209, 212-215, 218, 223, 224, 226 ЦПК України, ст.ст.16, 1191 ЦК України, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних засобів», -

вирішив :

Позовну заяву Моторне (транспортне) страхове бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер невідомий, проживає за адресою: АДРЕСА_1) на користь Моторне (транспортне) страхове бюро України (р/р №2600101284871 в Укрексімбанку м. Києва, МФО 322313, ЄДРПОУ 21647131) відшкодування витрат в порядку регресу у розмірі 7909 (сім тисяч дев'ятсот дев'ять) грн 94 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер невідомий, проживає за адресою: АДРЕСА_1) на користь Моторне (транспортне) страхове бюро України (р/р №2600101284871 в Укрексімбанку м. Києва, МФО 322313, ЄДРПОУ 21647131) судовий збір в розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн 40 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

Відповідачем, який не приймав участі у розгляді справи, протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення, відповідно до вимог ст.229 ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржене іншими особами, шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення відповідачем, який не приймав участі у розгляді справи, якщо заяву про перегляд заочного рішення не було подано, після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя - Г.О. Козленко