Рішення № 32106559, 25.06.2013, Святошинський районний суд міста Києва

Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 2608/20210/12

пр. № 2/759/1555/13

25 червня 2013 року Святошинський районний суд м. Києва у складі: головуючого-судді: Ключника А.С. при секретарі: Холявчук А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 12.12.2012 року звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості в сумі 227 948, 64 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 1 821 993, 48 грн., що виникла за кредитним договором № 001-2914/840-0210 від 28 вересня 2007 року.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що між ним та відповідачем ОСОБА_1 28 вересня 2007 року було укладено кредитний договір № 001-2914/840-0210 відповідно до умов якого, позичальник отримав кредит в сумі 230 000,00 дол. США зі строком користування до 10.09.2027 року зі сплатою 11,95% річних за користування кредитом.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 28.09.2007 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №001-2914/840-0210-Р.

Позивач виконав свої зобов'язання у повному обсязі, а саме відповідно до п.2.1.3 кредитного договору перерахував кредитні кошти в сумі 230 000, 00 дол. США на рахунок №НОМЕР_3 відповідача 1, що підтверджується випискою по рахунку відповідача 1 та меморіальним ордером від 28.09.2007 року.

В свою чергу позичальник зобов'язався своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кредит у визначені договором терміни, а також виконати інші свої зобов'язання згідно до умов договору.

Згідно умов кредитного договору сплата позичальником заборгованості по кредиту має здійснюється відповідно до графіка платежів, а саме: в останній робочий день, що передує 10 числу кожного місяця (п. 2.4 Кредитного договору).

10.12.2010 року між позивачем та відповідачем 1 було укладено додаткову угоду б/н до кредитного договору, відповідно до умов якої відсоткова ставка за користування кредитом змінювалась: у період з 10.12.2010 року по 10.12.2011 року встановлювалась процентна ставка у розмірі 4,94% річних за користування кредитом.

15.12.2010 року між позивачем та відповідачем 1 було укладено додаткову угоду 2, б/н до кредитного договору, відповідно до умов якої відсоткова ставка за користування кредитом змінювалась: у період з 10.12.2011 року встановлювалась процентна ставка 13,62% річних за користування кредитом.

Підписанням цієї додаткової угоди позичальник підтвердив правомірність нарахування процентів за користування кредитом та факт їх оплати.

15.12.2010 року між позивачем та поручителем - ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду до договору поруки б/н.

Однак, в порушення п.5.3.2. кредитного договору позичальник не виконує належним чином взяті на себе зобов'язання.

18.02.2012 року та 26.08.2012 року на адреси відповідачів було направлено вимоги-попередження про необхідність усунути порушення умов кредитного договору та сплатити проценти за користування кредитом.

Однак, зазначені вимоги банку не були задоволені, в зв'язку з чим банк змушений звернутися до суду.

В судовому засіданні 25.06.2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач 1 та відповідач 2 до суду вчетверте не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином (а.с.82, 83, 90, 92, 94, 97, 101), про причини неявки на час розгляду справи суд не повідомили, а тому суд вважає за можливе слухати справу у їх відсутності за наявними у справі доказами, ухваливши по справі за згодою представника позивача та відповідно до ст.ст. 169, 224-228 ЦПК України, заочне рішення.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснено, що при вирішенні спорів про дострокове повернення кредиту суд має враховувати положення статей 1050, 1054 ЦК і виходити з того, що якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути кредит частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У відповідності до частини 1 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

У відповідності до частини 2 ст. 554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Абзацом 2 п.2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснено, що Договір поруки має додатковий (акцесорний) до основного зобов'язання - кредитного договору - характер і укладається саме для забезпечення виконання останнього, а поручитель згідно з частиною першою статті 554 ЦК України відповідає перед кредитором, за загальним правилом, солідарно із позичальником, якщо договором поруки не встановлено його додаткову (субсидіарну) відповідальність. Неможливість окремого розгляду цих договорів може бути пов'язана, зокрема, із визначенням суми заборгованості, способу виконання зобов'язання та іншими умовами договорів.

Судом встановлено, що між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 28 вересня 2007 року було укладено кредитний договір № 001-2914/840-0210 відповідно до умов якого, позичальник отримав кредит в сумі 230 000,00 дол. США зі строком користування до 10.09.2027 року зі сплатою 11,95% річних за користування кредитом. (а.с. 8-13).

Судом встановлено, що Банк виконав повністю свої зобов'язання, у відповідності до умов кредитного договору та надав відповідачу 1 кредит у сумі 230 000,00 дол. США, (а.с. 61-62), а останній не виконав свої зобов'язання перед Банком.

Окрім того, судом встановлено, що з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 28.09.2007 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №001-2914/840-0210-Р. Відповідно до умов договору поруки, відповідач 2 зобов'язався відповідати перед позивачем за невиконання відповідачем 1 усіх його зобов'язань, що виникли з кредитного договору №001-2914/840-0210 від 28 вересня 2007 року, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому (а.с. 43-45).

10.12.2010 року між позивачем та відповідачем 1 було укладено додаткову угоду б/н до кредитного договору, відповідно до умов якої відсоткова ставка за користування кредитом змінювалась: у період з 10.12.2010 року по 10.12.2011 року встановлювалась процентна ставка у розмірі 4,94% річних за користування кредитом (а.с.20-21).

15.12.2010 року між позивачем та відповідачем 1 було укладено додаткову угоду 2, б/н до кредитного договору, відповідно до умов якої відсоткова ставка за користування кредитом змінювалась: у період з 10.12.2011 року встановлювалась процентна ставка 13,62% річних за користування кредитом (а.с. 22-36).

Підписанням цієї додаткової угоди позичальник підтвердив правомірність нарахування процентів за користування кредитом та факт їх оплати.

15.12.2010 року між позивачем та поручителем - ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду до договору поруки б/н (а.с. 46-52).

Однак, в порушення п.5.3.2. кредитного договору позичальник не виконує належним чином взяті на себе зобов'язання.

18.02.2012 року та 26.08.2012 року на адреси відповідачів було направлено вимоги-попередження про необхідність усунути порушення умов кредитного договору та сплатити проценти за користування кредитом (а.с. 63-70).

Уклавши з позивачем зазначений кредитний договір та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності відповідачі порушили свої договірні зобов'язання, що призвело до виникнення заборгованості.

Судом встановлено, що позивач звертався до відповідачів з вимогою про оплату заборгованості та попереджав про наслідки невиконання умов зазначеного договору, однак відповідачами кошти не були повернуті.

Таким чином станом на 29.10.2012 року заборгованість відповідачів по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом та пені, становить 227 948,64 долари США, що за офіційним курсом НБУ станом на 29.10.2012 року складає 1 821 993,48 грн. з яких:

1590718,11 грн. - заборгованість за кредитом;

223741,25 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом;

7534,12 грн. - підвищені відсотки.

Враховуючи зазначене та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити.

Статтею 88 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 553, 554, 611, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, п.24, п.29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 179, 209, 212-215, 218, 223, 224-228, 292, 294 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1) та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, проживаючої за адресою: АДРЕСА_4), на користь ПАТ «Універсал Банк» (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19, рахунок №32004160302 в ГУ НБУ по м. Києву та Київській області, код ЄДРПОУ 21133352) заборгованість за кредитним договором № 001-2914/840-0210 від 28.09.2007 року в розмірі 227 948, 64 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 29.10.2012 року складає 1 821 993, 48 грн. (один мільйон вісімсот двадцять одна тисяча дев'ятсот дев'яносто три гривні сорок вісім копійок).

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1) та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, проживаючої за адресою: АДРЕСА_4), на користь ПАТ «Універсал Банк» (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19, рахунок №32004160302 в ГУ НБУ по м. Києву та Київській області, код ЄДРПОУ 21133352) судові витрати у справі у вигляді судового збору: 3219,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А. Ключник