Рішення № 32105655, 20.06.2013, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

справа № 757/8063/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2013 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді Кирилюк І.В.,при секретарі:Гурніку А.І.,за участю: представника позивача:Старенко І.І.,відповідача-1:не з'явився, відповідача-2:не з'явився,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» (далі - позивач, ПАТ «ВТБ Банк») звернулось до суду з вказаним позовом до ОСОБА_3 (далі - відповідач-1, ОСОБА_3.), ОСОБА_4 (далі - відповідач-2, ОСОБА_4.), в якому просить стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 21.08.2007 року № 72/07В у розмірі 1 927 047,56 грн., що станом на 11.10.2012 року за курсом НБУ еквівалентно 241 091,90 дол. США та складається з суми заборгованості по кредиту в розмірі 1 741 170,82 грн., що станом на 11.10.2012 року за курсом НБУ еквівалентно - 217 836,96 дол. США, суми заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом - 185 876,74 грн., що станом на 11.10.2012 року за курсом НБУ еквівалентно 23 254,94 дол. США, та суму пені за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків за користування кредитом в розмірі 15 814,39 грн., а також просить стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 21.08.2007 року він уклав з відповідачем-1 кредитний договір № 72/07В, згідно умов якого позивач надав відповідачу-1 кредит в сумі 230 000,00 дол. США з графіком погашення кредиту, встановленому додатком до договору та додаткових угод, та з кінцевим терміном повернення заборгованості до 20.08.2027 року. За користування кредитом відповідач-1 зобов'язаний був сплачувати плату у розмірі 13% річних щомісячно в сумі, не менше, ніж 2 694,62 дол. США в строк з 25 числа по останній робочій день кожного місяця, починаючи з серпня 2007 року. Позивач зобов'язання за договором виконав належним чином та надав відповідачеві-1 кредит в розмірі 230 000,00 дол. США, однак, відповідач-1 зобов'язання по поверненню чергової частини кредиту та сплати відсотків за користування кредитом не виконав, у зв'язку із чим позивач направив відповідачу-1 повідомлення з вимогою про дострокове повернення кредиту. Умовами договору передбачено, що за несвоєчасне повернення кредиту відповідач-1 повинен сплатити 30 % річних від простроченої суми; а за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом відповідач-1 повинен сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення виконання. Також умовами договору визначено право позивача вимагати дострокового погашення кредиту в повному обсязі, сплати процентів за його користування та сплати відповідних штрафних санкцій у випадку невиконання зобов'язань відповідача-1 за кредитним договором. Так, всього відповідач-1 повинен сплатити позивачу заборгованість за кредитним договором від 21.08.2007 року № 72/07В у розмірі 1 927 047,56 грн., що станом на 11.10.2012 року за курсом НБУ еквівалентно 241 091,90 дол. США. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 21.08.2007 року № 72/07В, позивач уклав з відповідачем-2 договір поруки від 21.08.2007 року № 72/07В-П, за яким відповідач-2 поручається перед позивачем за виконання відповідачем-1 зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, пені та збитків, розмір, термін та умови повернення та сплати яких встановлюються кредитним договором від 21.08.2007 року № 72/07В. Оскільки відповідач-1 не виконав зобов'язання перед позивачем по поверненню чергової частини кредиту та сплати процентів за користування кредитом, позивач направив відповідачу-2 повідомлення з вимогою дострокового повернення кредиту.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07.11.2012 року було відкрито провадження у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та справу призначено до судового розгляду.

Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 25.02.2013 року позов було задоволено повністю.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 11.04.2013 року заяви ОСОБА_3 та представника ОСОБА_3 ОСОБА_5 про перегляд заочного рішення Печерського районного суду м. Києва від 25.02.2013 року задоволено, вказане заочне рішення скасовано, справу призначено до судового розгляду.

Під час розгляду справи позивач 11.04.2013 року направив на адресу суду заяву про зменшення позовних вимог в якій просив стягнути на користь позивача солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором від 21.08.2007 року № 72/07В в розмірі 1 626 806,18 грн., що станом на 08.03.2013 року за курсом НБУ еквівалентно 203 528,86 дол. США та складається з суми заборгованості по кредиту в розмірі 1 517 337,49 грн., що станом на 08.03.2013 року за курсом НБУ еквівалентно - 189 833,29 дол. США, суми заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом в розмірі 109 468,69 грн., що станом на 08.03.2013 року за курсом НБУ еквівалентно 13 695,57 дол. США, та суму пені за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків за користування кредитом в розмірі 17 936,29 грн., а також стягнути солідарно з відповідачів судовий збір.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з викладених у позовній заяві підстав та просив позов задовольнити з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Відповідачі в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи, в порядку ст. 74 ЦПК України, повідомлені належним чином, причини неявки суду невідомі.

За таких обставин, суд визнав можливим ухвалити рішення у відсутність відповідачів на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що 21.08.2007 року ВАТ «ВТБ Банк», правонаступником якого, згідно Статуту, є ПАТ «ВТБ Банк», (Банк) уклало з ОСОБА_3 (Позичальник) кредитний договір № 72/07В, предметом якого є надання Банком Позичальникові грошових коштів (кредиту) у розмірі 230 000,00 дол. США строком кредитування 20 років до 20.08.2027 року, проценти за користування кредитом становлять 13 відсотків річних.

Згідно п. 2.3 кредитного договору, грошові кошти перераховуються Банком з позичкового рахунку на рахунок, вказаний Позичальником в заяві про перерахування коштів, або надаються готівкою після підписання з Банком договору щодо забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за кредитним договором та на підставі письмової заяви Позичальника про перерахування грошових коштів у п'ятиденний строк з дня отримання Банком заяви.

Відповідно до п. 2.4 кредитного договору, підписанням цього договору Позичальник підтверджує, що він перед укладенням цього договору письмово ознайомлений з інформацією про особу і місцезнаходження Банку, про його кредитні умови та умови договору застави, про сукупну вартість кредиту та послуг з оформлення договорів застави, страхування, оцінки майна та інші фінансові зобов'язання. Позичальник цим підтверджує свою згоду із зазначеними діючими умовами.

Згідно п. 3.1 кредитного договору, Банк зобов'язаний надати Позичальнику грошові кошти у розмірі та на строк, що встановлені в п. 1.1 кредитного договору та в порядку і на умовах, встановлених кредитним договором.

Відповідно до п. 4.1 кредитного договору, Позичальник зобов'язаний повернути Банку отриманий кредит та сплатити Банку нараховані проценти за користування кредитом у валюті кредиту до 20.08.2027 року у розмірі та порядку, встановленому п. 8.1 кредитного договору. Валютні ризики, які пов'язані зі зміною курсу долара США до гривні під час виконання зобов'язань за кредитним договором несе Позичальник.

У п. 8.1 кредитного договору сторони погодили, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюється Позичальником щомісячно ануїтетним платежем в сумі не менше, ніж 2 694,62 дол. США в строк з 25-го числа по останній робочий день поточного місяця, починаючи з серпня 2007 року згідно Додатку № 1 до цього Договору (Графік повернення кредиту і сплати процентів та розрахунок вартості супутних послуг) - надалі Графік, який є його невід'ємною частиною.

Згідно п. 10.2 кредитного договору, цей договір вступає в дію з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

29.12.2008 року позивач уклав з ОСОБА_3 Додатковий договір № 1 до кредитного договору від 21.08.2007 року № 72/07В, яким на підставі заяви відповідача-1 було внесено зміни до п. 8.1 кредитного договору від 21.08.2007 року № 72/07В та викладено його у наступній редакції: «погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюється Позичальником щомісячно ануїтетним платежем в сумі не менше, ніж 2 719,45 дол. США в строк з 25-го числа по останній робочий день поточного місяця, починаючи з червня 2009 року, з 01.12.2008 року до 01.06.2009 року щомісячно сплачуються лише відсотки за користування кредитом, згідно Додатку № 2 до цього Договору (Графік повернення кредиту і сплати процентів та розрахунок вартості супутних послуг) - надалі Графік, який є його невід'ємною частиною.».

Додатковий договір набуває чинності з моменту його підписання та є невід'ємною частиною кредитного договору від 21.08.2007 року № 72/07В.

Як визначено у ст. 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором від 21.08.2007 року № 72/07В виконав належним чином, про що свідчить заява про надання кредитних коштів в розмірі 230 000,00 дол. США та перерахування їх на вказаний ОСОБА_3 рахунок (а. с. 14), заява на видачу готівки (а. с. 15) та платіжне доручення в іноземній валюті від 21.08.2007 року (а. с. 16).

Проте, відповідач-1 зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконував, вчасно погашення суми кредиту та сплату відсотків за користування кредитом не здійснював, у зв'язку із чим у нього утворилась заборгованість.

Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частинами 1 та 3 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ст. 551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Так, у п. 9.2 кредитного договору сторони погодили, що у разі несвоєчасної (неналежної) сплати процентів за користування кредитом, Позичальник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення виконання. Згідно п. 9.1 кредитного договору, у разі несвоєчасного повернення кредиту, Позичальник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30 процентів річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, у зв'язку із простроченням сплати процентів за кредитним договором, позивач, згідно п. 9.2 кредитного договору, нарахував пеню, а у зв'язку із простроченням повернення кредиту, згідно п. 9.1 кредитного договору, - 30 % річних.

Згідно п. 4.4 кредитного договору, Позичальник зобов'язаний повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти, незалежно від настання строку виконання зобов'язань у випадку, зокрема, порушення Позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, в тому числі, несплати процентів за користування кредитом (в тому числі, неналежної сплати процентів).

Відповідно до п. 6.3 кредитного договору, у випадку вимоги Банку про дострокове повернення кредитних ресурсів та сплату процентів Позичальник зобов'язаний зробити повне погашення заборгованості за цим договором, тобто повернути отримані кредитні ресурси та сплатити всі проценти, протягом 30 календарних днів з моменту одержання вимоги Банку. Банк може повідомляти Позичальника по телеграф, шляхом відправлення рекомендованих листів з повідомленням або шляхом доставки нарочним Позичальнику за вказаною адресою.

23.02.2012 року ПАТ «ВТБ Банк» направило на адресу відповідача-1 вимогу, в якій зазначило, що заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором від 21.08.2007 року № 72/07В станом на 23.02.2012 року становить 224 920,68 дол. США, з яких: 217 836,96 дол. США - заборгованість за тілом кредиту, в тому числі, прострочена 776,03 дол. США; 7 083,72 дол. США - заборгованість за відсотками, в тому числі, прострочені 4 802,49 дол. США; 70 209,16 грн. - пеня за несвоєчасне повернення відсотків; 17 360,92 грн. - 30 % річних від простроченої суми кредиту; та просило негайно виконати зобов'язання та сплатити протягом 30 календарних днів від дати отримання цього повідомлення всю суму заборгованості. На підтвердження направлення зазначеної вимоги позивач надав реєстр на відправлення кореспонденції.

Проте, вказана вимога залишена відповідачем-1 без виконання. Разом з тим, 15.10.2012 року ОСОБА_3 частково погасила заборгованість за кредитним договором від 21.08.2007 року № 72/07В, сплативши 399 650,00 грн., що підтверджується квитанцією від 15.10.2012 року № 22467 (а. с. 94).

Крім того, в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним договором від 21.08.2007 року № 72/07В, позивач (Банк) уклав з ОСОБА_4 (Поручитель) та ОСОБА_3 (Позичальник) договір поруки від 21.08.2007 року № 72/07В-П, згідно умов якого Поручитель поручається перед Банком за виконання Позичальником зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій та збитків, розмір, терміни та умови повернення та сплати яких встановлюються кредитним договором від 21.08.2007 року № 72/07В та будь-якими додатковими угодами до нього.

У п. 4 договору поруки сторони погодили, що у разі невиконання зобов'язань за кредитним договором Поручитель та Позичальник відповідають перед Банком як солідарні боржники.

Згідно п. 5 договору поруки, Поручитель відповідає перед Банком у тому ж обсязі, що і Позичальник, включаючи сплату кредиту, процентів за користування кредитом, комісій, пені, інших платежів, передбачених кредитним договором, відшкодування збитків.

У ст. 546 ЦК України зазначено, що, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

За презумпцією, передбаченою у ст. 554 ЦК України, у разі невиконання або неналежного виконання основного зобов'язання кредитор має право заявити вимогу до поручителя про виконання договору поруки у солідарному порядку.

Таким чином, ОСОБА_4 несе солідарну відповідальність з ОСОБА_3 за неналежне виконання зобов'язань останнім за кредитним договором від 21.08.2007 року № 72/07В.

23.02.2012 року ПАТ «ВТБ Банк» направило на адресу відповідача-2 вимогу, в якій зазначило, що заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором від 21.08.2007 року № 72/07В станом на 23.02.2012 року становить 224 920,68 дол. США, з яких: 217 836,96 дол. США - заборгованість за тілом кредиту, в тому числі, прострочена 776,03 дол. США; 7 083,72 дол. США - заборгованість за відсотками, в тому числі, прострочені 4 802,49 дол. США; 70 209,16 грн. - пеня за несвоєчасне повернення відсотків; 17 360,92 грн. - 30 % річних від простроченої суми кредиту; та просило негайно виконати зобов'язання та сплатити протягом 30 календарних днів від дати отримання цього повідомлення всю суму заборгованості. На підтвердження направлення зазначеної вимоги позивач надав реєстр на відправлення кореспонденції.

Проте, вказана вимога залишена відповідачем-2 без виконання.

Станом на 08.04.2013 року заборгованість відповідачів перед ПАТ «ВТБ Банк» становить 1 626 806,18 грн., що станом на 08.03.2013 року за курсом НБУ еквівалентно 203 528,86 дол. США та складається з суми заборгованості по кредиту в розмірі 1 517 337,49 грн., що станом на 08.03.2013 року за курсом НБУ еквівалентно - 189 833,29 дол. США, суми заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом в розмірі 109 468,69 грн., що станом на 08.03.2013 року за курсом НБУ еквівалентно 13 695,57 дол. США, та становить 17 936,29 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків за користування кредитом.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Належних та допустимих доказів, в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України, на підтвердження виконання в повному обсязі належним чином взятих на себе за кредитним договором від 21.08.2007 року № 72/07В зобов'язань або контррозрахунку заборгованості відповідачі не надали.

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ «ВТБ Банк» щодо стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором від 21.08.2007 року № 72/07В в розмірі 1 626 806,18 грн., що станом на 08.03.2013 року за курсом НБУ еквівалентно 203 528,86 дол. США, та 17 936,29 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків за користування кредитом є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому, суд зазначає, що згідно ст. 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Зважаючи на те, що вимагати погашення заборгованості у валюті України, враховуючи положення ст. 533 ЦК України, це право позивача, суд вважає вимоги ПАТ «ВТБ Банк» про стягнення суми заборгованості у валюті України законними.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Оскільки суд задовольняє позовні вимоги повністю, то з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню по 1 609,50 грн. у відшкодування судових витрат, а саме, сплаченої при зверненні до суду суми судового збору за подання позовної заяви. Сума судового збору в розмірі 107,30 грн., сплачена за розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення позову, відшкодуванню не підлягає, оскільки заява залишена без задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 533, 546, 549, 550, 551, 553, 554, 610, 625, 629, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 60, 88, 209, 213 - 215, 223-228 Цивільного процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» заборгованість за кредитним договором від 21.08.2007 року № 72/07В в розмірі 1 626 806 грн. 18 коп., що станом на 08.03.2013 року за курсом НБУ еквівалентно 203 528 дол. США 86 центам та складається з суми заборгованості по кредиту в розмірі 1 517 337 грн. 49 коп., що станом на 08.03.2013 року за курсом НБУ еквівалентно - 189 833 дол. США 29 центам, суми заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом в розмірі 109 468 грн. 69 коп., що станом на 08.03.2013 року за курсом НБУ еквівалентно 13 695 дол. США 57 центам, та суму пені за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків за користування кредитом в розмірі 17 936 грн. 29 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» 1 609 грн. 50 коп. у відшкодування судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» 1 609 грн. 50 коп. у відшкодування судових витрат.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя І.В.Кирилюк