Постанова № 32105529, 27.06.2013, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 1-737/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2013 року Печерський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Смик С.І.,

при секретарях - Чорному В.В., Табалі Я.В.,

Перва О.О., Орлової М.І., Антоненко В.В.,

з участю прокурорів - Міндюка С.Б., Вавренюка О.С., Уланової О.П.,

Козачок В.В., Менчиця С.Є., Василіва О.Б.,

Романяка Д.М., Шемевньова Г.В.,

захисника - адвоката - ОСОБА_9,

захисника - ОСОБА_10,

та представників цивільного

позивача- ОСОБА_17, ОСОБА_11, ОСОБА_12

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_13 в скоєнні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_13 обвинувачуються в тому, що вона перебуваючи на посаді головного бухгалтера Інституту європейських досліджень Національної академії наук України (ЄДРПОУ 21570552), що розташований в м. Києві по вул. Грушевського, 4, діючи умисно та незаконно, з корисливих мотивів, будучи службовою особою в період часу з 01.01.2007 року по 03.11.2008 року, вчинила злочин, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки для Інституту європейських досліджень Національної академії наук України за наступних обставин. Так, 27.11.2001 року, на підставі власної заяви, ОСОБА_13, відповідно до наказу № 24, була призначена на посаду головного бухгалтера Інституту. Перед виконанням роботи в якості головного бухгалтера 27.02.2002 року, її було ознайомлено з посадовою інструкцією головного бухгалтера, де зазначено, що забезпечення ведення бухгалтерського обліку, контроль за економним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, контроль за дотриманням порядку оформлення первинних і бухгалтерських документів, витраченням фонду заробітної плати, встановлення посадових окладів, ведення роботи із забезпечення суворого дотримання штатної, фінансової і касової дисципліни, своєчасне складення бухгалтерської звітності на підставі даних первинних документів і бухгалтерських записів, подання її у встановленому порядку до відповідних органів, організація обліку розрахунків і заробітної плати з працівниками підприємства покладена на головного бухгалтера. Будучи наділеною правомочністю на складення та внесення змін до штатного розпису Інституту європейських досліджень НАН України, ОСОБА_13 в період часу з 01.01.2007 року по 09.11.2008 року у порушення посадової інструкції до штатного розпису були двічі внесені необґрунтовані зміни у результаті яких, кількість штатних одиниць вдвічі збільшено на 15 ( з 16 до 31 протягом 2007 року ) та на 3 штатні одиниці ( з 17 до 20 одиниць протягом 2008 року), а фонд оплати праці відповідно збільшено з 318, 4 тис. грн. до 466, 77 тис грн. ( у 2007 році ) та з 448, 07 тис. грн. до 490, 73 тис. грн. ( у 2008 році ), що є порушенням п. 22 та п. 29 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог щодо виконання кошторисів бюджетних установ та організацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року № 228, про що свідчить Акт позапланової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності Інституту європейських досліджень Національної академії наук України № 032-30/1036 від 14.09.2009 року за період з 01.01.2007року по 01.11.2008 року, згідно якого ОСОБА_13 штучно збільшувався фонд оплати праці без повного заповнення штатного розпису, а саме: з січня по березень 2007 року при затверджених 16 шт. од. фактично було зайнято 8,75 шт. од., вакантними залишались 7,25 шт. од.; у квітні 2007 року при затверджених 16 шт. од. фактично було зайнято 9,25 шт. од., вакантними залишались 6,75 шт. од.; у травні 2007 року при затверджених 16 шт. од. фактично було зайнято 9,25 шт. од., вакантними залишались 6,75 шт. од.; у червні 2007 року при затверджених 16 шт. од. фактично було зайнято 8,75 шт. од., вакантними залишались 7,25 шт. од.; у липні 2007 року при затверджених 23 шт. од. фактично було зайнято 7,25 шт. од., вакантними залишались 14,75 шт. од.; у серпні 2007 року при затверджених 23 шт. од. фактично було зайнято 7,25 шт. од., вакантними залишались 15,75 шт. од.; у вересні 2007 року при затверджених 27 шт. од. фактично було зайнято 9,25 шт. од., вакантними залишались 17,75 шт. од.; у жовтні 2007 року при затверджених 31 шт. од. фактично було зайнято 11,75 шт. од., вакантними залишались 19,25 шт. од.; у листопаді 2007 року при затверджених 31 шт. од. фактично було зайнято 12,75 шт. од., вакантними залишались 18,25 шт. од.; у грудні 2007 року при затверджених 31 шт. од. фактично було зайнято 14, 5 шт. од., вакантними залишались 16, 5 шт. од.; з січня по березень 2008 року при затверджених 17 шт. од. фактично було зайнято 8,75 шт. од., вакантними залишались 8,25 шт. од.; з квітня по травень 2008 року при затверджених 19 шт. од. фактично було зайнято 8,75 шт. од., вакантними залишались 10,25 шт. од.; з червня по липень 2008 року при затверджених 19 шт. од. фактично було зайнято 7,75 шт. од., вакантними залишались 11,25 шт. од.; з серпня по вересень 2008 року при затверджених 19 шт. од. фактично було зайнято 6,75 шт. од., вакантними залишались 12,25 шт. од.; у жовтні 2008 року при затверджених 20 шт. од. було зайнято 6,5 шт. од. вакантними залишались 13,5 шт. од. Згідно висновку судово-економічної експертизи № 1-21се від 27.01.2011 року, висновки акту контрольно-ревізійного управління м. Києва від 14.09.2009 року за № 032-30/1036 у частині щодо збільшення фонду оплати праці за період з 01.01.2007 року по 01.11.2008 року, що дозволило нарахувати та виплатити премії працівникам Інституту на загальну суму 368 095, 96 грн. (триста шістдесят вісім тисяч дев'яносто п'ять грн. 96 коп.) документально підтверджується. В результаті штучного збільшення вакантних посад було збільшено фонд оплати праці, що дозволило в зазначеному періоді часу нарахувати та виплатити співробітникам Інституту премій на загальну суму 368 095, 96 грн. Про штучне збільшення вакантних посад та прямий умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем ОСОБА_13, свідчать власноручно заповнені та подані нею до Державного управління статистики у Печерському районі м. Києва та фінансового відділу Президії НАН України «звіти з праці» в змісті яких присутні суттєві розбіжності, щодо заповнення штатних одиниць та даних про нарахування грошових коштів співробітникам Інституту. Так, до Державного управління статистики у Печерському районі м. Києва ОСОБА_13 подавались власноручно заповнені відомості про кількість штатних одиниць та обсяги виплати грошових коштів, що відповідали дійсності. В той же час, у щомісячних звітах власноручно підготовлених, заповнених та поданих нею до фінансового відділу Президії НАН України кількість штатних одиниць (заповнених) збільшувалась, з метою приховання економії фонду заробітної плати. Одночасно нею не вказувалися нарахування і виплати премій та інших доплат. Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи № 266 від 15.07.2010 року, рукописний текст в 3-х звітах з праці за січень-жовтень 2008 року - виконано ОСОБА_13; підпис в листі з інформацією про кількість штатних посад та фонд оплати праці в ІЄД НАН України (додаток № 9) за 01.10.2008 року, в графі «ГОЛОВНИЙ БУХГАЛТЕР», навпроти прізвища ОСОБА_13 - виконано гр. ОСОБА_13; рукописний текст в 3-х звітах з праці за січень-вересень 2008 року - виконано ОСОБА_13; рукописний текст в 2-х звітах з праці за січень-серпень 2008 року - виконано ОСОБА_13; рукописний текст в 2-х звітах з праці за січень-серпень 2008 року - виконано ОСОБА_13; рукописний текст в 2-х звітах з праці за січень-липень 2008 року - виконано ОСОБА_13; підпис в листі з інформацією про кількість штатних посад та фонд оплати праці в ІЄД НАН України (додаток № 9) за 01.07.2008 року, в графі «ГОЛОВНИЙ БУХГАЛТЕР», навпроти прізвища ОСОБА_13 - виконано гр. ОСОБА_13; рукописний текст в 2-х звітах з праці за січень-серпень 2008 року - виконано ОСОБА_13; рукописний текст в 3-х звітах з праці за січень-червень 2008 року - виконано ОСОБА_13; рукописний текст в 2-х звітах з праці за січень-травень 2008 року - виконано ОСОБА_13; рукописний текст в 2-х звітах з праці за січень-квітень 2008 року - виконано ОСОБА_13; підпис в листі з інформацією про кількість штатних посад та фонд оплати праці в ІЄД НАН України (додаток № 9) за 01.04.2008 року, в графі «ГОЛОВНИЙ БУХГАЛТЕР», навпроти прізвища ОСОБА_13 - виконано гр. ОСОБА_13; рукописний текст в 3-х звітах з праці за січень-березень 2008 року та підписи в графах «ВИКОНАВЕЦЬ», навпроти рукописного тексту «ОСОБА_13.» - виконано ОСОБА_13; рукописний текст в 2-х звітах з праці за січень-лютий 2008 року та підписи в графах «ВИКОНАВЕЦЬ», навпроти рукописного тексту «ОСОБА_13.» - виконано ОСОБА_13; рукописний текст в 2-х звітах з праці за січень 2008 року та підписи в графах «ВИКОНАВЕЦЬ», навпроти рукописного тексту «ОСОБА_13.» - виконано ОСОБА_13; підпис в листі з інформацією про кількість штатних посад та фонд оплати праці в ІЄД НАН України (додаток № 9) за 01.07.2007 року, в графі «ГОЛОВНИЙ БУХГАЛТЕР», навпроти прізвища ОСОБА_13 - виконано гр. ОСОБА_13; рукописний текст в 3-х звітах з праці за січень-червень 2007 року та підписи в графах «ВИКОНАВЕЦЬ», навпроти рукописного тексту «ОСОБА_13.» - виконано ОСОБА_13; рукописний текст в 2-х звітах з праці за січень-травень 2007 року та підписи в графах «ВИКОНАВЕЦЬ», навпроти рукописного тексту «ОСОБА_13.» - виконано ОСОБА_13; рукописний текст в 2-х звітах з праці за січень-квітень 2007 року та підписи в графах «ВИКОНАВЕЦЬ», навпроти рукописного тексту «ОСОБА_13.» - виконано ОСОБА_13; підпис в листі з інформацією про кількість штатних посад та фонд оплати праці в ІЄД НАН України (додаток № 9) за 01.04.2007 року, в графі «ГОЛОВНИЙ БУХГАЛТЕР», навпроти прізвища ОСОБА_13 - виконано гр. ОСОБА_13; рукописний текст в 3-х звітах з праці за січень-березень 2007 року та підписи в графах «ВИКОНАВЕЦЬ», навпроти рукописного тексту «ОСОБА_13.» - виконано ОСОБА_13; рукописний текст в 2-х звітах з праці за січень-лютий 2007 року та підписи в графах «ВИКОНАВЕЦЬ», навпроти рукописного тексту «ОСОБА_13.» - виконано ОСОБА_13; рукописний текст в 2-х звітах з праці за січень 2007 року та підписи в графах «ВИКОНАВЕЦЬ», навпроти рукописного тексту «ОСОБА_13.» - виконано ОСОБА_13 Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи № 512 від 13.10.2010 року рукописний текст в документах вилучених в Управлінні статистики Печерського району м. Києва, а саме: в квартальному звіті з праці за грудень 2007 року та підписи в графах «Виконавець», виконано ОСОБА_13; рукописний текст в місячному звіті з праці за грудень 2007 року та підписи в графах «Виконавець», виконано ОСОБА_13; рукописний текст в місячному звіті з праці за листопад 2007 року та підписи в графах «Виконавець», виконано ОСОБА_13; рукописний текст в квартальному звіті з праці за вересень 2007 року та підписи в графах «Виконавець», виконано ОСОБА_13; рукописний текст в місячному звіті з праці за вересень 2007 року та підписи в графах «Виконавець», виконано ОСОБА_13; рукописний текст в місячному звіті з праці за серпень 2007 року та підписи в графах «Виконавець», виконано ОСОБА_13; рукописний текст в місячному звіті з праці за червень 2007 року та підписи в графах «Виконавець», виконано ОСОБА_13; рукописний текст в місячному звіті з праці за липень 2007 року та підписи в графах «Виконавець», виконано ОСОБА_13; рукописний текст в місячному звіті з праці за травень 2007 року та підписи в графах «Виконавець», виконано ОСОБА_13; рукописний текст в квартальному звіті з праці за березень 2007 року та підписи в графах «Виконавець», виконано ОСОБА_13; рукописний текст в місячному звіті з праці за березень 2007 року та підписи в графах «Виконавець», виконано ОСОБА_13; рукописний текст в квартальному звіті з праці за червень 2008 року, виконано ОСОБА_13; рукописний текст в місячному звіті з праці за травень 2008 року, виконано ОСОБА_13; рукописний текст в місячному звіті з праці за квітні 2008 року, виконано ОСОБА_13; рукописний текст в квартальному звіті з праці за березні 2008 року, виконано ОСОБА_13; рукописний текст в квартальному звіті з праці за березень 2008 року та підписи в графах «Виконавець», виконано ОСОБА_13; рукописний текст в місячному звіті з праці за березень 2008 року та підписи в графах «Виконавець», виконано ОСОБА_13; рукописний текст в місячному звіті з праці за лютий 2008 року, виконано ОСОБА_13; рукописний текст в місячному звіті з праці за січень 2008 року та підписи в графах «Виконавець», виконано ОСОБА_13; рукописний текст в місячному звіті з праці за жовтень 2008 року, виконано ОСОБА_13; рукописний текст в квартальному звіті з праці за вересень 2008 року, виконано ОСОБА_13; рукописний текст в місячному звіті з праці за вересень 2008 року, виконано ОСОБА_13; рукописний текст в місячному звіті з праці за серпень 2008 року, виконано ОСОБА_13; рукописний текст в місячному звіті з праці за липень 2008 року, виконано ОСОБА_13; рукописний текст в піврічному звіті з праці за червень 2008 року, виконано ОСОБА_13; рукописний текст в місячному звіті з праці за жовтень 2007 року та підписи в графах «Виконавець», виконано ОСОБА_13; рукописний текст в квартальному звіті з праці за червень 2007 року та підписи в графах «Виконавець», виконано ОСОБА_13; рукописний текст в місячному звіті з праці за квітень 2007 року та підписи в графах «Виконавець», виконано ОСОБА_13; рукописний текст в місячному звіті з праці за лютий 2007 року та підписи в графах «Виконавець», виконано ОСОБА_13; рукописний текст в місячному звіті з праці за січень 2007 року та підписи в графах «Виконавець», виконано ОСОБА_13; рукописний текст в піврічному звіті з праці за грудень 2007 року та підписи в графах «Виконавець», виконано ОСОБА_13

У такий спосіб ОСОБА_13 використовуючи своє службове становище заволоділа чужим майном, що належить Інституту європейських досліджень НАН України, а саме: грошовими коштами в сумі 368 095, 96 грн., що є особливо великим розміром, обернувши його на свою користь та на користь третіх осіб. В результаті заволодіння чужим майном шляхом використання свого службового становища, ОСОБА_13 поліпшила майнове становище співробітників інституту, а також своє матеріальне становище.

Органами досудового слідства дії ОСОБА_13 кваліфіковані за ч.5 ст.191 КК України.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_13 свою вину в інкримінованому їй злочині не визнала пояснивши, що вона будь- яких злочинів не вчиняла, будь-якими коштами не заволодівала, штатний розпис не складала та зміни до нього не вносила, участі у розподіленні премій не приймала, премії не виплачувала, право першого підпису не мала, накази про преміювання візувала після затвердження його керівником в частині відповідності ФОП.

В судовому засіданні на стадії доповнень адвокат ОСОБА_9 заявив клопотання про повернення справи для проведення додаткового розслідування у зв'язку з неконкретністю пред»явленого обвинувачення, неповнотою та неправильністю досудового слідства.

Суд, вислухавши думку підсудної, яка підтримала заявлене клопотання, прокурора та представників цивільного позивача, які заперечували проти задоволення клопотання та направлення справи на додаткове розслідування, вважає, що справа підлягає направленню на додаткове розслідування з наступних підстав.

Так, відповідно до ст. 62 Конституції України винність особи повинно бути доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Крім того, згідно з ст. 2 КПК України ( 1960 року), завданнями кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.

Відповідно до вимог ст. 64 КПК України ( 1960 року) при розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню, у тому числі подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину) та винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину, характер і розмір шкоди, завданої злочином.

Крім того, суд повинен всебічно, повно та об»єктивно дослідити всі обставини справи, з метою постановлення обгрунтованого рішення у справі.

Згідно ст. 281 КПК України (1960 року) кримінальна справа підлягає направленню на додаткове розслідування у разі неповноти чи неправильності досудового слідства, якщо вони не можуть бути усунені в судовому засіданні.

Згідно п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.02.2005 року за №2 "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування" досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам ст.ст. 22,64 КПК України (1960 року) не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були допитані певні особи, не витребувані і не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування відповідних обставин, тощо).

Згідно з ст. 368 КПК України ( 1960 року) однобічним або неповним визнається дізнання, досудове чи судове слідство в суді першої інстанції, коли залишилися недослідженими такі обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи.

Так, в ході досудового слідства по даній справі залишились питання, з'ясування, яких має істотне значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до вимог ст. 64 п. 4 КПК України ( 1960 року) при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню характер і розмір шкоди завданої злочином.

Виходячи з вимог кримінально - процесуального закону істотним порушенням кримінально - процесуального закону є таке порушення, яке перешкодило слідчому об'єктивно, повно та всебічно розслідувати справу, зібрати докази на підставі та в порядку, передбаченому КПК України (1960 року), винести законне та обґрунтоване рішення.

Відповідно до ст. 22 КПК України ( 1960 року) слідчий забов"язаний вжити всі передбачені законом міри для всебічного, повного і об"єктивного дослідження обставин справи.

Ці вимоги закону органами досудового слідства не виконані, досудове слідство по справі проведено поверхово і однобічно, органом досудового слідства не проведено належних слідчих дій, спрямованих на всебічне, повне та об"єктивне встановлення вказаних обставин.

В судовому засіданні встановлено неповноту та неправильність досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні.

Так, об»єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 191 КК України передбачає заподіяння матеріальної шкоди, яка, як вбачається з висновку судово - єкономічної експертизи № 9402/9403/9404/9405/12/45 від 30.11.2012 року, під час досудового слідства не встановлена і для встановлення такої шкоди необхідно провести додаткові ревізійні дії.

В обгрунтування обвинувачення ОСОБА_13 покладені дані, які містяться в Акті позапланової виїздної ревізії фінансово- господарської діяльності Інституту європейських досліджень Національної академії наук України № 032-30/1036 від 14.09.2009 року .

Проте, з висновку судово-економічної експертизи № 9402/9403/9404/9405/12/45 від 30.11.2012 року, вбачається, що в Акті ревізії не зазначено, в результаті вимог порушень якого нормативного документу утворилося «штучне збільшення штатних одиниць» і, як наслідок, збільшено фонд оплати праці та з якого економічного розрахунку вказані граничні суми збільшення фонду оплати праці, в Акті ревізії не зазначається про порушення вимог будь-яких нормативних актів при виплаті премій в кінці року в цілому за попередні місяці, з даних Акту ревізії неможливо встановити суму щомісячних премій за поточний місяць за наказами, що видані з 1 по 20 число, з висновків Акту нарахування та виплати премії працівникам Інституту на загальну суму 368 095,96 грн. відбулося в результаті прийняття управлінських рішень, однак не зазначається, на яку суму штучно збільшено фонд оплати праці та про порушення п.22 та п.29 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог щодо виконання кошторисів бюджетних установ та організацій, затвердженого Постановою КМ України від 28.02.2002 р. № 228 та п.5 ст.56 Бюджетного Кодексу України. Окрім того, на питання щодо заподіяння ОСОБА_13 шкоди державній установі надано відповідь про необхідність проведення додаткових ревізійних дій.

Допитані в судовому засіданні експерти підтримали свій висновок, викладений в судово-економічній експертизі № 9402/9403/9404/9405/12/45 від 30.11.2012 року.

Таким чином для встановлення розміру шкоди державній установі, яка заподіяна ОСОБА_13 та для усунення неповноти ревізії від 14.09.2009 року необхідно провести додаткові ревізійні дії, врахувавши питання, які були поставлені учасниками судового розгляду при призначенні судово - економічної експертизи та на які не було надано відповіді експертами, у зв»язку з необхідністю проведення ревізійних дій.

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про основні засади здійснення державного і фінансового контролю в України» № 2939-Х11 від 26.01.1993 року проведення позапланої ревізії можливо, на підставі рішення суду, з метою забезпечння розслідування під час кримінального провадження.

Тобто проведення повторної ревізії за той самий період, можливо лише за судовим рішенням поза межами судового слідства в кримінальній справі, тобто на стадії досудового слідства.

Проведення повторної позапланої ревізії є фактичним збиранням та фіксацією фактичних даних, які в подальшому можуть бути використані як доказ та збирання яких в силу ст. 16-1 КПК України ( 1960 року) покладено на органи досудового слідства та не можуть виконуватися судом, оскільки на суд покладається фукція розгляду справи, недопустимим є покладення на нього функцій, які властиві органам досудового слідства.

Крім того, відповідно до ст. 275 КПК України( 1960 року), суд не вправі, за результатами судового розгляду, змінити обвинувачення підсудному на таке, що істотно відрізняється від пред'явленого, а також, не вправі за власною ініціативою в будь-якій спосіб поставити питання про таку зміну обвинувачення. Недодержання судом зазначених вимог кримінально-процесуального закону, є порушенням права на захист.

Можливість усунення в судовому засіданні неповноти або неправильності, допущених при розслідуванні справи, визначається в кожному разі залежно від того, чи може суд виконати дії, необхідні для встановлення істини в справі.

Такою, що не можна усунути в судовому засіданні, може бути визнана, зокрема, неповнота, для усунення якої потрібні слідчі або інші процесуальні дії, спрямовані на збирання нових доказів, чи провадження дій в такому обсязі, виконання яких неможливе з додержанням специфіки процесуальної форми судового розгляду, якщо її не можливо усунути в судовому засіданні шляхом більш ретельного допиту підсудного, свідків, давання за клопотанням учасників судового розгляду судового доручення у порядку, передбаченому в ст. 315-1 КПК України ( 1960 року).

Тому суд, в судовому засіданні, був позбавлений можливості, з дотриманням процесуальної природи судового розгляду, належним чином усунути вказані порушення вимог закону, хоча й намагався діяти відповідно до ст. 315-1 КПК України ( 1960 року).

Крім того, з наявних матеріалів досудового слідства, показів підсудної ОСОБА_13 та показів свідків, допитаних в судовому засіданні, вбачається, що накази на преміювання в період часу з 01.01.2007 року по 09.11.2008 року працівникам Інституту європейських досліджень НАН України були підписані директором вказаного вище інституту, а за його вдсутності, особами, які на той час виконували обов»язки директора, а також завізовані головою профспілкового комітету інституту.

Вказані обставини вказують на причетність інших, невстановлених слідством осіб, які фактично видавали накази на преміювання працівників Інституту європейських досліджень НАН України в період з 01.01.2007 року по 09.11.2008 року.

Відповідно до ч.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» №2 від 11.02.2005 р., допускається повернення справи на додаткове розслідування через наявність підстав для притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб за умови, що окремий розгляд справи щодо останніх неможливий. Постанова органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття кримінальної справи, про відмову в її порушенні щодо іншої особи або про виділення справи щодо такої особи в окреме провадження не є перешкодою для повернення справи на додаткове розслідування.". А відповідно до вимог ст. 26 КПК України ( 1960 року), справи про злочини, вчинені у співучасті, мають розглядатись в одному провадженні.

Разом з тим, органом досудового слідства відповідність дій інших службових осіб Інституту європейських досліджень НАН України вимогам чинного законодавства, під час досудового слідства, досліджено не було та не вирішено питання про притягнення їх до встановленої законом кримінальної відповідальності.

Тобто, орган досудового слідства не виконав вимог ст. 22 КПК України ( 1960 року), й під час досудового слідства не вжив передбачених законом заходів, щоб з»ясувати питання можливої причетності інших осіб до подій та за сприянням яких осіб було вчинено зазначений злочин.

Неповнота досудового слідства, яка полягає у невстановленні фактичних обставин справи, зокрема, щодо розміру шкоди завданої злочином тягне за собою неконкретність пред»явленного обвинувачення у справі. Неконкретність пред»явленого обвинувачення в свою чергу порушує право підсудної знати в чому конкретно її обвинувачують та позбавляють можливості захищатися від такого обвинувачення передбаченими законом способами.

Відповідно до вимог ст. 132 КПК України ( 1960 року), пред»явлене обвинувачення особі повинно бути конкретним.

Згідно вимог ст. 370 КПК України ( 1960 року) вирок у всякому разі належить скасувати якщо порушено право обвинуваченого на захист.

Для усунення зазначеної неповноти досудового слідства необхідно шляхом вчинення слідчих дій встановити та допитати осіб, які видавали накази про преміювання працівників Інституту європейських досліджень НАН України в період з 01.01.2007 року по 09.11.2008 року та вирішити питання про їх притягнення до встановленої законом кримінальної відповідальності.

Вказані вище обставини не були виконані, з»ясовані та встановлені під час досудового слідства, що призвело до неповноти та неправильності, які неможливо усунути у судовому засіданні, оскільки для усунення неповноти та неправильності потрібні слідчі та інші процесуальні дії, спрямовані на збирання нових доказів та провадження дій у такому обсязі, виконання яких неможливо з додержанням специфіки процесуальної форми судового розгляду.

У відповідності зі ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Згідно ст. 22 КПК України (1960 року) слідчий не вправі перекладати обов'зок доказування на обвинуваченого.

З урахуванням зазначених вимог законодавства орган досудового слідства в рамках даної кримінальної справи зобов'язаний був належним чином перевірити версії обвинуваченої щодо її невинності, прийняти законне рішення стосовно наявності усіх ознак злочину у діях підсудної або відсутності таких ознак.

Під час додаткового розслідування з дотриманням вимог КПК України ( 1960 року) необхідно провести слідчі дії, спрямовані на встановлення всіх обставин справи, з'ясувати обставини, що як викривають обвинувачену у вчиненні злочину, так і виправдовують її, згідно вимог закону про допустимість та достатність доказів прийняти рішення по справі, а саме:

- призначити та провести по справі додаткову ревізію із урахуванням висновку судово-економічної експертизи № 9402/9403/9404/9405/12/45 від 30.11.2012 року;

- визначити розмір шкоди, ким, кому, в який період часу та в який спосіб її було завдано;

- визначити коло осіб, які приймали рішення про виплату премій працівникам Інституту європейських досліджень НАН України в період з 01.01.2007 року по 09.11.2008 року та прийняти рішення у відповідності до ст.ст.4, 26, 97 КПК України ( 1960 року);

- за необхідності пред»явити обвинувачення, яке за своїм змістом є конкретним;

- при необхідності здійснити інші дії та вжити заходи для всебічного, повного і об'єктивного розслідування та встановлення об»єктивної істини у справі.

Згідно ст. 16-1 КПК України (1960 року) на суд покладається функція розгляду справи, недопустимим є покладення на нього функцій, які властиві слідчим органам.

Суд в судовому засіданні позбавлений можливості з дотримання процесуальної природи судового розгляду, а також характеру та об'єму проведення вказаних слідчих дій, усунути вказані порушення вимог закону, належним чином провести збирання доказів, навіть на підставі положень ст. 315-1 КПК України( 1960 року) (надання судових доручень), оскільки такі доручення можуть бути надані лише з метою уточнення та перевірки вже здобутих доказів та допускаються тільки за клопотанням сторін.

Таким чином, кримінальна справа стосовно ОСОБА_13 підлягає направленню прокурору Печерського району м. Києва для організації додаткового розслідування.

Адвокат ОСОБА_9- захисник підсудної ОСОБА_13 також в клопотанні ставить питання про зміну підсудній ОСОБА_13 запобіжного заходу з утримання під вартою на підписку про невиїзд, посилаючись на вік підсудної, те що остання хворіє на ряд хронічних тяжких хвороб, має на утриманні мати похилого віку, яка є інвалідом 2-ї гр. та сина ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_1, який є студентом, має позитивні характеристики та постійне місце проживання, та те, що у останньої під час перебування під вартою з 10.06.2011 року суттєво погіршився стан здоров'я, та на даний час відпала необхідність у такому запобіжному заході, оскільки досягнута мета, заради якої було вжито даний запобіжний захід.

Суд вважає, що клопотання в цій частині також підлягає задоволенню враховуючи наступне. ОСОБА_13, має на утриманні сина ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_1, який є студентом денної форми навчання, матір ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка є пенсіонером та інвалідом 2-ї гр.., а також те, що згідно довідки Начальника Київського СІЗО № Я-771 від 11.08.2011 року, № 1243 від 23.01.2013 року та № 3242 від 21.02.2013 року ОСОБА_13 страждає на ряд захворювань, які мали випадки загострення, у зв»язку з чим остання перебувала на амбулаторному лікуванні. Окрім того суд враховує, що злочин, в якому обвинувачується ОСОБА_13 не є насильницьким злочином та на даний час відпала необхідність у запобіжному заході у вигляді тримання під вартою, а мета, заради якої було вжито даний запобіжний захід, на даний час може бути досягнута обранням іншого запобіжного заходу, не пов»язанного з позбавленням волі.

Ризики, враховані судом при обрання міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, на даний час втратили дійсність та реальний характер. Продовження такого запобіжного заходу виходить за межі принципу розумності та справедливості.

За таких обставин, враховуючи вік підсудної ОСОБА_13, сімейний та матеріальний стан та стан здоров»я, а також те, що ОСОБА_13 має постійне місце проживання, суд вважає за можливе зміни останній міру запобіжного заходу з утримання під вартою на підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

На підставі викладеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст.16-1,22, 64, 165, 165-1, 281 КПК України ( 1960 року), суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_13 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України направити прокурору Печерського району м. Києва для організації додаткового розслідування.

Запобіжний захід ОСОБА_13 змінити з утримання під вартою в Київському СІЗО на підписку про невиїзд з постійного місця проживання, звільнивши ОСОБА_13 з під варти у залі суду.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом 7 діб з дня її винесення.

СуддяС.І.Смик