Рішення № 32103758, 04.06.2013, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2013 року Справа №607/4831/13-ц Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі:головуючого - судді Братасюка В.М.

з участю секретаряДилієвської І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом Державного вищого навчального закладу "Тернопільського державного медичного університет імені ОСОБА_1 МОЗ України" до ОСОБА_2 про стягнення коштів за навчання, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 вищий навчальний заклад "Тернопільський державний медичний університет імені ОСОБА_4 МОЗ України" звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що 31.08.2005 року на навчання до ДВНЗ "Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України" на бюджетну форму навчання зараховано ОСОБА_2 та 22.09.2005року із нею укладено угоду №10 про підготовку фахівців з вищою освітою. В розділі зобовязання студента передбачено обовязок прибуття після закінчення вищого закладу освіти на місце направлення і відпрацювання не менше трьох років, а у разі відмови їхати за призначенням відшкодувати відповідно до державного або місцевого бюджетів вартість навчання в установленому порядку, тому просить стягнути з неї оплачені за навчання кошти в розмірі 66830,99грн.

Представник позивача в судове засідання не зявився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримує в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, просить задовольнити.

Відповідач у судове засідання не зявилася і про причини неявки суд не повідомила, хоча судом приймалися необхідні міри для належного її повідомлення про день, час та місце розгляду справи.

Згідно ч.1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. За даних обставин, суд вважає за можливе розгляд справи без участі відповідача з постановленням заочного рішення, оскільки в матеріалах справи є достатньо доказів про права, обов'язки та фактичні взаємовідносини сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних обставин.

22.09.2005року між сторонами укладено угоду №10 про підготовку фахівців з вищою освітою, згідно умов якої ОСОБА_2, зокрема, зобовязувалася прибути після закінчення вищого закладу освіти на місце направлення і відпрацювати не менше трьох років, а у разі відмови їхати за призначенням відшкодувати відповідно до державного або місцевого бюджетів вартість навчання в установленому порядку.

Відповідно до навчальної картки студента ІНФОРМАЦІЯ_1, остання зарахована до ВНЗ за держзамовленням, на контрактних умовах відповідно до наказу №48ДФ від 27.07.2005 року.

Відповідно до довідки, виданої ТДМУ ім. І.Я. Горбачовського МОЗ України, ОСОБА_2 справді навчалася в даному закладі й отримувала стипендію з вересня 2005 року по червень 2010 року, всього в сумі 19002,75грн.

Відповідно до розрахунку фактичних затрат на навчання студента фармацевтичного факультету за державним замовленням, виданої заступником ректора з економічних питань ОСОБА_5, вартість за весь період навчання за умови випуску у 2010 році складає 47828,24грн.

Відповідно до списку випускників Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачовського 2009-2011років, направлених для працевлаштування в комунальні аптеки Тернопільської області, місце майбутньої роботи за направленням ОСОБА_2 Підгаєцька обласна комунальна центральна районна аптека №17, м.Підгайці, Тернопільська область, однак фактично з 2011року за вище зазначеним місцем роботи спеціаліст не зявлявся.

Згідно ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.2 ст.52 Закону України "Про освіту" випускники вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, направляються на роботу і зобов'язані відпрацювати за направленням і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.21 порядку працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 25 грудня 1997 р. N 367 випускник повинен прибути до місця призначення у термін, визначений у направленні на роботу. Незгода випускника з рішенням комісії з працевлаштування випускників не звільняє його від обов'язку прибути на роботу за призначенням. У разі, якщо випускник не прибув за направленням або відмовився приступити до роботи за призначенням з причин, не зазначених у п. 9 та 18 цього Порядку, чи його звільнено з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за порушення трудової дисципліни або звільнено за власним бажанням протягом навчання в інтернатурі та трьох років після закінчення останньої, він зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку відповідно до державного або місцевого бюджетів вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати.

Таким чином, встановлено, що відповідач, закінчивши навчання на бюджетній формі у ДВНЗ "Тернопільського державного медичного університет імені ОСОБА_1 МОЗ України " за місцем направлення не приступила до навчання в інтернатурі.

Жодних доказів про поважність причин неприбуття відповідача за місцем призначення суду представлено не було.

За таких обставин, відповідно до вищенаведених норм та умов угоди, підлягає до стягнення з відповідача вартість навчання у вказаному навчальному закладі, яка складає 66830,99грн. (47828,24грн. + 19002,75грн.), тому позов слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 213, 215, 226, 292, 294 ЦПК України, Законом України "Про освіту", Порядком працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 25 грудня 1997 р. N 367, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Державного вищого навчального закладу "Тернопільського державного медичного університет імені ОСОБА_1 МОЗ України" до ОСОБА_2 про стягнення коштів за навчання задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 кошти, затрачені ОСОБА_3 вищим навчальним закладом "Тернопільський державний медичний університет імені ОСОБА_1" на її навчання, в розмірі 66830,99грн. на рахунок: ГУДКС України в Тернопільській області, МФО 838012, р/р 35224001000151, код 02010830.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Державного вищого навчального закладу "Тернопільського державного медичного університет імені ОСОБА_1 МОЗ України " 668,31 грн. судового збору сплаченого позивачем при зверненні з позовом до суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення заочного рішення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд.

Головуючий:Братасюк В.М.